Рішення від 22 вересня 2026 р. у справі №402/479/26 — Благовіщенський районний суд Кіровоградської області

Справа № 402/479/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 року Благовіщенський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючої судді - Терновенко А.В.

секретаря судового засідання - Рудь Т.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Благовіщенське Кіровоградської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу недійсним ,

ВСТАНОВИВ:

21.05.2026 року Позивачка звернулась до суду з позовом, яким просить визнати недійсним договір купівлі-продажу автомобіля марки ВАЗ-219010, 2013 року випуску, сірого кольору, кузов № НОМЕР_1 , державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , укладеного в ТСЦ №3545/2019/1581143 від 24.07.2019 року.

В обгрунтування позовних вимог зазначила, що вона та Відповідч ОСОБА_2 перебувають у зареєстрованому шлюбі з 27.08.2002 року. Під час шлюбу та сумісного проживання вони придбали автомобіль марки ВАЗ-219010, 2013 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який був зареєстрований за ОСОБА_2 .

Відповідно до довідки начальника територіального сервісного центру МВС 3545 Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Вінницькій, Черкаській та Кіровоградській областях (філія ГСЦ МВС) Головного сервісного центру МВС за № 31/31/3545/503-аз-515-2026 від 16.04.2026 року, згідно відомостей Єдиного державного реєстру транспортних засобів: 24.07.2019 року автомобіль ВАЗ 219010, 2013 року випуску, номерний знак НОМЕР_2 , попереднім власником якого був ОСОБА_2 , на підставі укладеного у ТСЦ договору купівлі-продажу №3545/2019/1581143 від 24.07.2019 перереєстровано на ім`я ОСОБА_3 .

ОСОБА_3 є сином ОСОБА_2 від попереднього шлюбу.

Зазначений договір купівлі-продажу Відповідачі уклали не повідомивши ОСОБА_1 .. При цьому, при укладенні договору, відповідачі домовились про те, що автомобіль та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу буде знаходитись у ОСОБА_2 до його смерті, щоб про зміну власника не дізналась позивачка. Однак, на початку 2026 року ОСОБА_3 почав наполягати про передачу йому спірного автомобіля як власнику, в результаті чого про зміну власника дізналась позивачка. Зазначає, що зазначений договір був укладений відповідачами з метою позбавлення її права власності, приховавши незаконну угоду, тобто недобросовісно.

Підставою оскарження договору зазначила норми ст.ст.60, 65, 369 ЦК України щодо того, що правочин, вчинений без надання її згоди на продаж автомобіля, який є спільною власністю подружжя.

Ухвалою Благовіщенського районного суду від 22.05.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження. В порядку статті 178 ЦПК України відповідачам надано строк для подання відзиву на позов.

Представник Позивача - адвокат Кашерна В.В. подала до суду заяву про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримують у повному обсязі.

Від відповідача ОСОБА_2 надійшла заява про розгляд справи за його відсутності та відсутності ОСОБА_3 . Відзив та заперечення проти позову Відповідачі не подавали.

ОСОБА_3 повідомлявся про розгляд справи належним чином за місцем його реєстрації, однак до суду повернулись без вручення конверти із судовими викликами ОСОБА_3 .

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що згідно копії свідоцтва про шлюб (а.с.15) ОСОБА_2 та ОСОБА_4 перебувають у зареєстрованому шлюбі з 27.08.2002 року, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб (а.с.15). Під час шлюбу подружжям було придбано автомобіль ВАЗ 219010, 2013 року випуску, номерний знак НОМЕР_2 , який було зареєстровано за ОСОБА_2 .

Згідно відповіді Територіального сервісного центру №3545 на адвокатський запит (а.с.14) - 24.07.2019 року належний ОСОБА_2 автомобіль ВАЗ 219010, 2013 року випуску, на підставі Договору купівлі-продажу, укладеному у ТСЦ №3545/2019/1581143 від 24.07.2019 р. було перереєстровано за ОСОБА_3 , який є сином ОСОБА_2 .

Позивачці стало відомо, що ОСОБА_2 без її згоди (як дружини) продав своєму синові належний йому автомобіль, який є який є спільною власністю подружжя, та відповідачі домовились про те, що автомобіль та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу буде знаходитись у ОСОБА_2 до його смерті, щоб про зміну власника не дізналась позивачка.

А тому, ОСОБА_5 вимушена у судовому порядку ставити питання про визнання недійсним вказаного договору купівлі-продажу.

Приймаючи рішення, суд керується наступним.

Частиною 1 статті 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною 1 статті 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Вимогами пунктів 1, 2, 3 ч.1 ст.264 ЦПК України встановлено, що під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Відповідно до Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 № 1388, під час переоформлення автомобіля письмову згоду другого з подружжя у сервісних центрах не вимагають.

Однак, якщо продавець не домовився з другим із подружжя про продаж і зробив це приховано, то для нього це може потягнути за собою певні юридичні наслідки. Згідно зі статтею 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до частини першої статті 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

У статті 60 СК України закріплено правило, за яким майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. Таке ж положення містить і частина третя статті 368 ЦК України.

За вимогами частин першої, другої статті 369 ЦК України співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом. Згода співвласників на вчинення правочину щодо розпорядження спільним майном, який підлягає нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, має бути висловлена письмово і нотаріально посвідчена.

Згідно з частиною третьою статті 65 СК України для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово. Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально засвідчена.

Відповідно до частини четвертої статті 369 ЦК України правочин щодо розпорядження спільним майном, вчинений одним із співвласників, може бути визнаний судом недійсним за позовом іншого співвласника у разі відсутності у співвласника, який вчинив правочин, необхідних повноважень.

Згідно з частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

У відповідності до частин 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на дотриманні норм процесуального права. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Керуючись ст. ст. 7, 12, 17, 18, 76, 141, 142, 259, 263-265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу автомобіля марки ВАЗ-219010, 2013 року випуску, сірого кольору, кузов № НОМЕР_1 , державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , укладеного в ТСЦ №3545/2019/1581143 від 24.07.2019 року.

Судові витрати по справі залишити по фактично понесеним.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Кропивницького апеляційного суду. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня отримання копії цього рішення.

Сторони у справі:

позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ;

відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ;

відповідач- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Суддя Альона Терновенко