Рішення від 22 вересня 2026 р. у справі №402/628/26 — Благовіщенський районний суд Кіровоградської області

Справа №402/628/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" вересня 2026 р. Благовіщенський районний суд Кіровоградської області у складі

головуючого судді - Ясінського Л.Ю.

секретаря судового засідання - Ільченко Л.Г.

розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Р.Терновенко в інтересах позивача ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини усіх видів доходів відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно до повноліття.

Позов до суду мотивовано зі слідуючих підстав:

23 вересня 2017 року позивач з відповідачем уклали шлюб, який був зареєстровано виконавчим комітетом Казавчинської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області за актовим записом №3.

Від шлюбу у сторін народилась донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення Благовіщенського районного суду Кіровоградської області від 02.06.2026 року у справі №402/385/26 шлюб між сторонами розірвано.

Відповідач ухиляється від покладеного на нього, у відповідності до ст. 180 Сімейного кодексу України, обов`язку утримання своєї дитини. За наведеного представник позивача вважає, що відповідач має реальну можливість надавати позивачу матеріальну допомогу на утримання дитини шляхом сплати аліментів, тому остання звернулась до суду з даним позовом.

Ухвалою Благовіщенського районного суду від 07.07.2026 року за вказаним позовом відкрито провадження у справі з призначенням до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику ( з повідомленням) сторін за наявними у справі матеріалами. Судове засідання призначено на 07.09.2026 року.

Відповідач повідомлявся про судовий розгляд шляхом направлення ухвали про відкриття провадження у справі, що підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення документів від 21.07.2026 р.

12.08.2026 року від представника відповідача адвоката Анікєєнко Є.О. надійшов відзив на позов, у якому відповідач просив відмовити в задоволенні позову.

18.08.2026 року представником позивача адвокатом Р.Терновенко було подано відповідь на відзив.

08.09.2026 року до суду надійшло заперечення представника позивача на відзив.

07.09.2026 року до суду надійшло клопотання представника відповідача про долучення доказів та одночасно заява про неспівмірність витрат на правову допомогу.

23.09.2026 року Благовіщенським районним судом Кіровоградської області винесено ухвалу про залишення відзиву, клопотання про долучення доказів та заяви про неспівмірність витрат на правову допомогу без розгляду.

В матеріалах справи відсутні клопотання сторін про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін.

Враховуючи наведене, відповідно до ч. 8 ст. 178 та ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог та встановлених обставин, суд керується наступним:

23 вересня 2017 року позивач з відповідачем уклали шлюб, який був зареєстровано виконавчим комітетом Казавчинської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області за актовим записом №3.

Від шлюбу у сторін народилась донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно копії свідоцтва про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 її батьками зазначені : батько ОСОБА_2 та мати ОСОБА_1 .

Рішення Благовіщенського районного суду Кіровоградської області від 02.06.2026 року у справі №402/385/26 шлюб між сторонами розірвано.

Згідно з частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Обов`язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов`язків (частина друга статті 51 Конституції України) і закріплюється в сімейному законодавстві, зокрема статтею 180 СК України на батьків покладено обов`язок по утриманню дитини до досягнення нею повноліття.

Декларація з прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, закріплює, що дитина повинна мати можливість користуватися благами соціального забезпечення, повинна бути забезпечена належним харчуванням, житлом, розвагами та медичним обслуговуванням. Найкраще забезпечення інтересів дитини повинно бути головним принципом, і відповідальність за це лежить перш за все на батьках дитини. Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини від 20.11.1989, батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Держава вживає всіх необхідних заходів щодо забезпечення відновлення утримання дитини батьками.

Згідно положень ст.ст.1-3 Конвенції ООН «Про права дитини» в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Зокрема, передбачено, що дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживаються всі відповідні законодавчі і адміністративні заходи.

Статтею 11 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.

Відповідно до ч. 8 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим врахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї.

Згідно ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Статтею 181 Сімейного кодексу України визначено способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину. Способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Згідно ч. 1 ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. При цьому, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, а мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Статтею 191 Сімейного кодексу України визначено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову. Виплачуються аліменти до повноліття дитини. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» передбачено, що вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Визначаючи розмір аліментів, суд враховує вік малолітньої дитини, її потребу у належному забезпеченні, стан здоров`я та матеріальне становище сторін, а також те, що відповідач не заперечує свого обов`язку щодо утримання сина. При цьому суд бере до уваги доводи відповідача про наявність у нього на утриманні неповнолітньої доньки, однак зазначені обставини самі по собі не звільняють його від обов`язку щодо належного утримання малолітньої дитини та не можуть бути підставою для визначення такого розміру аліментів, який не забезпечував би мінімально гарантованого законом рівня утримання дитини.

Оцінюючи доводи відповідача щодо можливості сплати аліментів у розмірі 1/6 частини доходів, суд виходить із того, що такий розмір аліментів не забезпечуватиме належного рівня утримання малолітньої дитини та фактично не відповідав би її віку, потребам і принципу рівності обов`язків батьків щодо утримання дитини.

Суд враховує, що дитина є малолітньою та потребує постійного матеріального забезпечення, зокрема належного харчування, придбання одягу, засобів догляду, медичного забезпечення та створення умов для її гармонійного розвитку. При цьому обов`язок щодо утримання дитини покладається на обох батьків у рівній мірі незалежно від факту їх спільного проживання чи матеріального становища одного з них.

За таких обставин суд дійшов висновку, що визначення аліментів у частці від усіх видів заробітку (доходу) відповідача у розмірі 1/4 частини, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, є співмірним потребам дитини, відповідає вимогам закону, забезпечує справедливий баланс між інтересами малолітньої дитини та матеріальним становищем платника аліментів, а також є необхідним і достатнім для забезпечення належного утримання та гармонійного розвитку дитини.

Відповідно ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову. Тому суд вважає за необхідне визначити дату початку стягнень з дати звернення до суду, а саме з 14 квітня 2026 року.

Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення у частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави 1331,20 грн. судового збору.

Стягнути з відповідача на користь позивача 4160 грн. понесених судових витрат на оплату правових послуг адвоката, які документально підтвердженні ( а.с.15-18).

На підставі викладеного, керуючись ст. 13, 81, 141, 263-265, 273, 279, 354, 430 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 (однієї/четвертої) усіх видів доходів відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно до повноліття.

Стягнення аліментів з відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 розпочати з 24.06.2026 року, тобто з дня звернення з позовом позивача до суду.

Допустити негайне виконання рішення та стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 аліменти в межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь держави 1331 грн. 20 коп. судового збору.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 понесені судові витрати на оплату правових послуг адвоката в розмірі 4160 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

В порядку п.4. ч.5 ст.265 ЦПК України зазначаються такі реквізити сторін та інших учасників справи:

позивач - ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

відповідач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .

Суддя: Ясінський Л.Ю.