Рішення від 15 вересня 2026 р. у справі №389/1054/26 — Знам’янський міськрайонний суд Кіровоградської області

16.09.2026

Єдиний унікальний номер 389/1054/26

провадження №2/389/565/26

Р І Ш Е Н Н Я

заочне

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2026 року Знам`янський міськрайонний суд

Кіровоградської області

у складі : головуючого судді - Українського В.В.

за участю секретаря судового засідання - Гой І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Знам`янка Кіровоградської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПРОЦЕНТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ)«Фінансова компанія «ПРОЦЕНТ» звернулося до суду з позовом і просить винести рішення ким стягнути на його користь з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №26097 від 04.01.2025 в загальній сумі 41000,00 грн та понесені судові витрати: сплачений судовий збір в сумі 2662,40 грн та витрати на правову допомогу в сумі 10000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним. Між ТОВ«Фінансова компанія «ПРОЦЕНТ» та відповідачем ОСОБА_1 04.01.2025 укладено кредитний договір №26097, договір підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, що відповідає ЗУ «Про електронну комерцію». Відповідно до умов вказаного договору ОСОБА_1 отримала, на повідомлену платіжну картку АТ «Універсал Банк» № НОМЕР_1 , кредит в сумі 7000,00 грн, строком на 730 днів (до 04.01.2027), зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,0% від суми кредиту за кожен день користування (365% річних). Разом з тим, відповідач не виконує свої зобов`язання за укладеним договором, внаслідок чого виникла заборгованість за вказаним договором в загальній сумі 41000,00, яка складається із: заборгованості за простроченими процентами за користування кредитними коштами, за період з 04.01.2025 по 08.02.2026, в загальній сумі 28000,00 грн та заборгованості за штрафом, за порушення умов кредитного договору, в сумі 13000,00 грн. Позивач не вимагає та не пред`являє вимоги дострокового повернення суми кредиту, однак, оскільки відповідач продовжує ухилятися від виконання зобов`язань, вимушений звернутися до суду з даним позовом.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, подав клопотання у якому позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просить розглядати справу без його участі, не заперечує проти винесення заочного рішення.

Відповідач у судове засідання не з`явилась, про дату, час, дату та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомила, відзиву не подано, будь-які клопотання чи заяви, у тому числі про відкладення, чи розгляд справи за її відсутності, до суду не надходили.

З огляду на зазначене, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, проти чого не заперечує у своїй заяві позивач. Ненадання відповідачем відзиву та доказів в обґрунтування своїх можливих заперечень проти позову з причини ухилення від участі в судовому засіданні, дає суду право при заочному розгляді справи обмежитися доказами, наданими позивачем, що відповідає положенням ч.1 ст.280 ЦПК України.

Суд, дослідивши у судовому засіданні матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних бо оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Із змісту ст.12 ЦПК України вбачається, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 13, 81 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона покликається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання, як електронного підпису або електронного цифрового підпису вiдповiдно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Під час судового розгляду встановлено, що 04.01.2025 між ТОВ «Фінансова компанія «Процент» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №26097, відповідно до умов якого: сума кредиту 7000,00 грн; процентна ставка 1,0% в день (річна 365%); строк дії договору 730 днів до 04.01.2027; ЕПЗ для отримання кредитних коштів НОМЕР_1 ; у разі невиконання/неналежного виконання передбачено сплату штрафу.

Договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора 952569, що узгоджується зі ст.12 Закону України «Про електронну комерцію».

У підписаному відповідачем договорі чітко визначені сума кредиту, відсотки за користування кредитними коштами і графік їх сплати, отже між сторонами було досягнуто згоди щодо істотних умов кредитного договору, такий правочин, згідно з вимогами статті 204 ЦК України, створює презумпцію правомірності правочину, у зв`язку з чим договір, згідно зі статтею 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання за ним, відповідно до приписів статті 526 ЦК України, мають виконуватися належним чином відповідно до закону та умов договору.

Отримання відповідачем ОСОБА_1 04.01.2025 коштів, на виконання умов кредитного договору №26097 від 04.01.2025, в сумі 7000,00 грн, підтверджується довідкою ТОВ «ПЕЙТЕК» від 19.02.2026 №20260219-18 та, наданими АТ «Універсал Банк», на виконання ухвали суду, довідкою та випискою по рахунку ОСОБА_1 ..

Відповідно до розрахунку ТОВ «Фінансова компанія «Процент», заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №26097 від 04.01.2025, станом на 08.02.2026, за період з 04.01.2025 до 08.02.2026, становить 48000,00 грн і складається із: заборгованості за тілом кредиту - 7000,00 грн, заборгованості за відсотками - 28000,00 грн, заборгованості за штрафом - 13000,00 грн.

Відповідно до ст.526-530, 610-612, 623, 625 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов кредитного договору, вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, у встановлений строк (термін). Боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Як визначено ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

За змістом ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

У відповідності до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з ч.1 ст.527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Частиною 1 статті 530 ЦК України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Стаття 611 ЦК України регламентує, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

За змістом ч.1 та ч.2 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Таким чином, аналізуючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що відповідач в порушення умов договору свої зобов`язання належним чином не виконувала, внаслідок чого у неї виникла заборгованість за кредитним договором №26097 від 04.01.2025, яка станом на 08.02.2026, за період з 04.01.2025 до 08.02.2026, становить 48000,00 грн і складається із: заборгованості за тілом кредиту -7000,00 грн, заборгованості за відсотками – 28000,00 грн, заборгованість за штрафом – 13000,00 грн, чим порушені майнові права позивача, тому суд вважає позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за відсотками, за період з 04.01.2025 до 08.02.2026 в сумі 28000,00 грн обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

З приводу вимоги про стягнення суми заборгованості за штрафними санкціями в сумі 13000,00 грн, то вона задоволенню не підлягають з таких підстав.

24.02.2022 Законом України «Про правовий режим воєнного стану в Україні» введено режим воєнного стану. Відповідно до п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №2102-IX, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Щодо відшкодування понесених судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до ст.137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Представником позивача надані документи, які підтверджують понесені позивачем витрати на правничу допомогу в сумі 10000,00 грн, а саме: свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, договір про надання юридичних послуг №03/06/2024 від 03.06.2024, акт приймання-передачі наданих послуг №103 від 26.01.2026 та витяг з реєстру №1 до нього, платіжну інструкцію.

Відповідно до ч.1,2 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. 223, 259, 263-265, 268, 280-288, 353 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПРОЦЕНТ» заборгованість за кредитним договором №26097 від 04.01.2025, в сумі 28000 (двадцять вісім тисяч) грн 00 коп (яка складається із заборгованості за відсотками – 28000,00 грн, станом на 08.02.2026, за період з 04.01.2025 до 08.02.2026).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПРОЦЕНТ» судовий збір в сумі 1818 (одна тисяча вісімсот вісімнадцять) грн 15 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПРОЦЕНТ» витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6829 (шість тисяч вісімсот двадцять дев`ять) грн 00 коп.

В іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Заочне рішення може бути переглянуто Знам`янським міськрайонним судом Кіровоградської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому цивільним процесуальним кодексом України.

Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем шляхом подання апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПРОЦЕНТ», місце знаходження: бульвар Вацлава Гавела,4, місто Київ, 03124, код ЄДРПОУ 41466388.

Відповідач - ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя Український В.В.