Рішення від 22 вересня 2026 р. у справі №352/1185/26 — Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

Суд: Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 22 вересня 2026 р.

Справа: №352/1185/26

Суддя: КУЗЬМЕНКО С. В.

Справа № 352/1185/26

Провадження № 2/352/1170/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 рокум. Івано-Франківськ

Тисменицький районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Кузьменка С.В.,

за участю

секретаря судового засідання Сливоцької О.В.

розглянувши у відкритому судового засіданні в залі суду цивільну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Коллектор»

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

І. Рух провадження та процесуальні рішення

Ухвалою Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 27 травня 2026 року відкрито провадження у справі за позовом ТОВ «Новий Коллектор» (далі – Позивач) до ОСОБА_1 (далі- Відповідач) про стягнення заборгованості та розгляд справи призначено на 26 червня 2026 року.

11 червня 2026 року до Суду повернулись рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення Відповідачеві із позначкою «вручено особисто».

26 червня 2026 року розгляд справи відкладено на 07 вересня 2026 року в зв`язку із першою неявкою Відповідача, повідомленого належним чином про дату, час та місце розгляду справи.

07 вересня 2026 року розгляд справи відкладено на 22 вересня 2026 року в зв`язку із перебуванням судді у відпустці.

22 вересня 2026 року в судове засідання не з`явились Позивач та Відповідач.

Представник Позивача подав клопотання про розгляд справи за їхньої відсутності, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи шляхом надсилання рекомендованого повідомлення за адресою його реєстрації та розміщенням 29 червня та 07 вересня 2026 року оголошення про виклик до суду на офіційному веб-сайті судової влади України.

При вирішенні питання щодо належності повідомлення Відповідача про дату, час і місце розгляду справи Суд зазначає, що у відповідності до вимог статті 128 Цивільного процесуального кодексу ухвалу про призначення справи до судового розгляду Відповідачеві скеровано за його зареєстрованим у встановленому законодавством порядку місцем проживання. Згідно пункту 4 частини восьмої статті 128 цього Кодексу днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою проживання.

Враховуючи скерування ухвали про призначення справи до розгляду за адресою зареєстрованого в установленому законодавством порядку місця проживання Відповідача та повернення повістки із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» Суд вважає, що Відповідач повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи. Вказані висновки узгоджуються із позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, в постанові від 21 грудня 2022 року у справі № 757/15603/19.

Згідно статті 280 Цивільного процесуального кодексу України Суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2)відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3)відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

На підставі викладеного, враховуючи, що Відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилась без повідомлення причин та не подав відзив, а Позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, 22 вересня 2026 року Судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

22 вересня 2026 року у відповідності до вимог статті 244 Цивільного процесуального кодексу України Суд відклав ухвалення та проголошення судового рішення на строк до 23 вересня 2026 року.

ІІ. Стислий виклад позиції сторін

Позивач зазначає, що 24 березня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Селфі кредит» та Відповідачем було укладено договір про надання споживчого кредиту №2182608, підписаний електронним підписом позичальника, відповідно до умов якого товариство надало відповідачу грошові кошти у розмірі 5000 гривень в безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної банківської картки,на строк 360 днів, із встановленою стандартною процентною ставкою 1% за кожний день користування кредитом.

Крім того сторони 25 березня 2025 року уклали Додаткову угоду до Договору №2182608, відповідно до умов якого суму кредиту збільшено на 2300 гривень. Відповідач зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом в порядку та строки, визначені договором.

26 листопада 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Селфі кредит» та Позивачем було укладено договір факторингу №261125/1, відповідно до умов якого до Позивача перейшло право грошової вимоги до Відповідача за кредитним договором №2182608 від 24 березня 2025 року.

У зв`язку з неналежним виконанням умов договору кредиту утворилася заборгованість у розмірі 37083 гривні 98 копійок, з яких: 7299,98 гривень заборгованість за тілом кредиту, 15184 гривень заборгованість за відсотками.

Тому, у відповідності до статей 509,525,526,530,610,612,1049,1054 Цивільного кодексу України, Позивач просить стягнути з Відповідача на його користь:

- заборгованість за кредитним договором №52182608 в розмірі 37083 гривні 98 копійок;

- понесені судові витрати: судовий збір в розмірі 2662 гривні 40 копійок та витрати понесених внаслідок відправлення копії позовної заяви з додатками відповідачу у розмірі 252 гривні 18 копійок.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився та відзив не надав.

ІІІ. Докази, досліджені судом

1.Договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 24 березня 2025 року

ТОВ «Селфі кредит» та Відповідачем укладено договір № 2182608 на суму 5000 гривень, строком на 360 днів (19 березня 2026 року кінцева дата повернення кредиту), стандартна процентна ставка становить 1% за кожен день користування кредитом.

2. Паспорт споживчого кредиту відповідно до якого сума кредиту становить 5000 гривень строком на 360 днів, (дата повернення кредиту 19 березня 2026 року), стандартна процентна ставка: 1 % в день.

3. Додаткова угода до Договору №2182608 від 25 березня 2025 року, відповідно до якої суму кредиту збільшено на 2300 гривень.

4. Відповідно до повідомлення ТОВ «Пейтек» від 26 листопада 2025 року, ТОВ «Селфі кредит» було надано фінансову послугу з перерахування 5000 гривень та 2300 гривень на електронний платіжний засіб НОМЕР_1 , банк АТ «ПУМБ», за кредитним договором №2182608 від 24 березня 2025 року

5. Договір факторингу № 261125/1 від 26 листопада 2025 року, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Макс кредит» відступило на користь Позивача право вимоги до боржників за кредитними договорами відповідно до реєстру боржників.

6. Додаток №2 до договору факторингу № 261125/1 від 26 листопада 2025 року перелік №1, відповідно до якого під порядковим номером 641 значиться Відповідач.

7. Акт прийняття-передачі переліку №1 до договору факторингу № 261125/1 від 26 листопада 2025 року.

8. Платіжне доручення № 37204767222222512 від 28 листопада 2025 року, відповідно до якої Позивач переказав на рахунок ТОВ «Селфі кредит» кошти у розмірі 3211419,54 гривень, призначення платежу плата ціни продажу за відступлення Права вимоги, згідно Договору факторингу №261125/1 від 26 листопада 2025 року, без ПДВ.

9. Розрахунок заборгованості за договором №2182608 від 24 березня2025 року, відповідно до якого заборгованість Відповідача перед Позивачем становить: 37083 гривні 98 копійок, з яких: 7299,98 гривень заборгованість за тілом кредиту, 15184 гривень заборгованість за відсотками.

IV. Фактичні обставини, встановлені судом

24 березня 2025 року між Відповідачем та ТОВ «Селфі кредит» укладено кредитний договір №2182608 на суму 5000 гривень, строком на 306 днів (19 березня 2026 року кінцева дата повернення кредиту), стандартна процентна ставка становить 1% за кожен день користування кредитом, (пункти ІІІ.1 - ІІІ.2 цього Рішення).

25 березня 2025 року сторони уклали Додаткову угоду до Договору №2182608, відповідно до якої суму кредиту збільшено на 2300 гривень (пункт ІІІ.3 цього Рішення).

24 березня 2025 року ТОВ «Селфі кредит» перерахувало Відповідачу кошти в розмірі 5000 гривень, а 25 березня 2025 року ще 2300 гривень, що підтверджується повідомленням ТОВ «Пейтек» (пункт ІІІ. 4 Рішення).

Позивач набув право вимоги на підставі укладеного договору факторингу № 261125/1 від 26 листопада 2025 року, що підтверджується договором, платіжною інструкцією та актом прийняття-передачі переліку (пункт ІІІ.5-ІІІ.8 Рішення).

Згідно із розрахунком, наданим Позивачем, заборгованість Відповідача перед Позивачем становить: 37083 гривні 98 копійок, з яких: 7299,98 гривень заборгованість за тілом кредиту, 15184 гривень заборгованість за відсотками. (пункт ІІІ.9 Рішення).

На час розгляду справи Відповідачем не надано доказів погашення зазначеної простроченої заборгованості.

V. Висновки суду

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 629 цього Кодексу Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 530 цього Кодексу якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 1054 цього Кодексу за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит), позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як встановлено в ході розгляду справи, Відповідачем не виконано умови укладених Договорів та не повернуто Позивачеві отримані кошти.

Факт отримання коштів підтверджується договорами та довідками про переказ коштів на картковий рахунок Відповідача.

Права вимоги заборгованості за вказаними кредитними договорами перейшло до Позивача на підставі укладеного договору факторингу ( пункти ІІІ.5-ІІІ.8 цього Рішення).

Таким чином, Позивачем надано докази щодо наявності у Відповідача перед ним заборгованості за кредитним договором №2182608 за тілом кредиту в сумі 7299,98 гривень.

щодо розміру заборгованості за процентами

Відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4528/16 ( пункти 81-85) що проценти відповідно до статті 1048 ЦК України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за «користування кредитом» (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу).

Надання кредиту наділяє позичальника благом, яке полягає в тому, що позичальник, одержавши від кредитора грошові кошти, не повинен повертати їх негайно, а отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу (строку кредитування, у межах якого сторони можуть встановити періоди повернення частини суми кредиту), а кредитор, відповідно, за загальним правилом не вправі вимагати повернення боргу протягом відповідного строку (право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту передбачає частина друга статті 1050 ЦК України). Саме за це благо - можливість правомірно не повертати кредитору борг протягом певного часу - позичальник сплачує кредитору плату, якою є проценти за договором кредиту відповідно до статті 1048 ЦК України.

Зі спливом строку кредитування чи пред`явленням кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту кредит позичальнику не надається, позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку. Тобто позичальник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення строку кредитування чи після пред`явлення кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до статті 1048 ЦК України.

Очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за «користування кредитом» поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов`язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними.

Суд бере до уваги вищевказані висновки Верховного Суду та вважає, що нарахування відсотків за користування кредитом може здійснюватися на підставі статті 1048 Цивільного кодексу України виключно протягом строку дії договору.

При визначенні розміру процентів Суд звертає увагу, що укладений договір є договором споживчого кредитування.

Як встановлено в ході розгляду справи, кредитний договір №2182608 укладено 24 березня 2025 року із стандартною процентною ставкою: 1% в день від суми кредиту за кожен день.

Таким чином, розмір процентної ставки становить:

24 березня 2025 року становить 50 гривень (1 день*(5000-1%).

З 25 березня 2025 року по 25 листопада 2025 року становить 17957,95 гривень (246 днів * (7299,98 гривень * 1 %).

Відповідно, загальний розмір заборгованості за процентами становить 18007,95 гривень (50+17957,95)

Відповідно до статті 13 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення відсотків у розмірі 15184 гривень підлягають задоволенню.

щодо стягнення штрафних санкцій

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

17.03.2022 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» № 2120-1X від 15 березня 2022 р. Його положення стосується питань, зокрема кредитування. А саме, цим Законом було внесено зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України та доповнено його пунктом 18, що встановлює нові правила звільнення позичальника від відповідальності в разі прострочення виконання ним своїх зобов`язань. Відтак, у період дії в Україні воєнного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У разі допущення такого прострочення споживач звільняється, зокрема, від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором.

Таким чином, відсутні правові підстави для стягнення штрафних санкцй у період воєнного стану, в зв`язку із чим не вбачається підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.

У відповідності до статті 12 Цивільного процесуального кодексу цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчинення чи невчиненням нею процесуальних дій.

Позивачем надано суду докази на підтвердження обставин, на які він посилається.

Відповідач, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, відзив на позов, а також будь-які докази до суду не надав.

Відповідно, справа розглянута на підставі наявних доказів, за результатами дослідження яких Суд дійшов висновку про наявність підстав у відмові стягнення пені у розмірі 14600 гривень.

VI. Щодо судового збору

Відповідно до статті 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем сплачено судовий збір в сумі 2662,40 гривень.

Позов задоволено в сумі 22483,98 гривень, що становить 60,5% від суми заявлених вимог.

60,5 % від суми сплаченого судового збору становить 1610 гривень 75 копійок.

Таким чином, з Відповідача на користь Позивача мають бути стягнуті судові витрати, які складаються із судового збору, в сумі 1610 гривень 75 копійок.

Крім того, Позивач просить стягнути витрати, понесені внаслідок направлення копії позовної заяви Відповідачеві.

Відповідно пункту 4 частини третьої статті 133 Цивільного процесуального кодексу України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до статті 250 Цивільного процесуального кодексу України під час вчинення окремої процесуальної дії поза судовим засіданням складається протокол. При його складанні можуть застосовуватися технічні засоби. У протоколі вчинення окремої процесуальної дії зазначаються такі відомості.

Таким чином, Суд вважає, що відшкодуванню підлягають витрати на проведення процесуальних дій, проведених судом за участі сторін справи.

Відповідно, витрати на здійснення поштових відправлень не відносяться до витрат, пов`язаних із вчиненням процесуальних дій, в зв`язку із чим відсутні підстави для їх стягнення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 133, 141, 258, 259, 265, 268, 280-282, 284 Цивільного процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити частково в позові товариства з обмеженою відповідальністю "Новий Колектор" до ОСОБА_1 в частині стягнення заборгованості по штрафах в сумі 14600 гривень.

В іншій частині позов товариства з обмеженою відповідальністю "Новий Колектор" до ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Новий Колектор" заборгованість за договором №2182608 від 24 березня 2025 року в розмірі 22483 (двадцять дві тисячі чотириста вісімдесят три) гривні, 98 (дев`яносто вісім) копійок, в тому числі:

-заборгованість за тілом кредиту в сумі 7299 гривень 98 копійок;

-заборгованість за відсотками в сумі 15184 гривні.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Новий Колектор"судові витрати щодо сплати судового збору у розмірі 1610 (одна тисяча шістсот десять) гривень 75 (сімдесят п`ять) копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

ПОЗИВАЧ: товариство з обмеженою відповідальністю "Новий Колектор", місцезнаходження: місто Київ, вулиця Алмазова Генерала, будинок 13, офіс 601, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 43170298.

ВІДПОВІДАЧ: ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Суддя Сергій КУЗЬМЕНКО

Оригінал: reyestr.court.gov.ua