Суд: Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування
Дата: 22 вересня 2026 р.
Справа: №350/1484/26
Суддя: Максимів І. В.
Справа 350/1484/26
Номер провадження 3/350/272/2026
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 вересня 2026 року селище Рожнятів
Суддя Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області Максимів І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали, які надійшли від відділення поліції № 2 (селище Рожнятів) Калуського районного відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
ВСТАНОВИВ:
28 липня 2026 року близько 18 години 00 хвилин ОСОБА_1 , перебуваючи по місцю свого проживання в АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї колишньої співмешканки ОСОБА_2 , а саме висловлювався в її сторону нецензурною лайкою, чим завдав шкоди її психологічному здоров`ю, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.
ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину у вчиненні зазначеного у протоколі правопорушення визнав повністю, додатково пояснив, що перебуваючи за місцем свого проживання між ним та ОСОБА_2 виникла сварка в ході якої він обзивав останню нецензурними словами. У вчиненому щиро розкаявся, просив його суворо не карати.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та оцінивши наявні докази в їх сукупності на засадах всебічного, повного й об`єктивного з`ясування всіх обставин справи, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП виходячи з наступного.
Відповідно до положень статті 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до частин другої, третьої статті 62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно зі статтею 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів та зміцнення законності.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винуватість особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами та матеріалами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Оцінка доказів відповідно до статті 252 КУпАП здійснюється за внутрішнім переконанням особи, яка приймає рішення, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Жодний доказ не має наперед встановленої сили.
Відповідно до статті 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов`язаний з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 173-2 КУпАП, полягає у повторному протягом року вчиненні особою, яку вже було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частинами першою або другою цієї статті, умисних діянь фізичного, психологічного чи економічного характеру, внаслідок яких могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілої особи.
Як установлено судом, постановою Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 24 серпня 2026 року у справі №350/1240/26 ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства, передбаченого частиною третьою статті 173-2 КУпАП.
Незважаючи на попереднє притягнення до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 належних висновків для себе не зробив та повторно протягом року вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно ОСОБА_2 , висловлювався на її адресу нецензурною лайкою, чим завдав шкоди її психологічному здоров`ю.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення окрім повного визнання ним своєї вини підтверджується наступними доказами:
-протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАП №737610 від 10.08.2026 (а.с.1);
-заявою ОСОБА_2 та її письмовими поясненнями від 28.07.2026 (а.с. 6-7);
-письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 10.08.2026 (а.с. 8);
-постановою Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 24 серпня 2026 року про попереднє притягнення його до адміністративної відповідальності (а.с. 2-5).
Наведені докази є взаємоузгодженими, послідовними та в сукупності підтверджують як факт вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства психологічного характеру, так і кваліфікуючу ознаку повторності протягом року після накладення адміністративного стягнення.
Таким чином, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 173-2 КУпАП, доведена, а його дії правильно кваліфіковані як повторне протягом року вчинення домашнього насильства особою, яку вже було піддано адміністративному стягненню за відповідне правопорушення.
При накладенні адміністративного стягнення суд відповідно до статті 33 КУпАП враховує характер вчиненого адміністративного правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.
Обставин, що пом`якшують відповідальність ОСОБА_1 відповідно до статті 34 КУпАП, судом не встановлено.
Обставин, що обтяжують відповідальність у розумінні статті 35 КУпАП, судом також не встановлено.
З урахуванням обставин справи про адміністративне правопорушення, приходжу до переконання, що до ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення, яке б вiдповiдало вчиненому ним адміністративному правопорушенню та його особі, передбачене санкцією ч.3 ст.173-2 КУпАП.
Згідно з частиною п`ятою статті 283 КУпАП постанова суду про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 173-2 цього Кодексу, повинна містити обґрунтування необхідності або відсутності необхідності направлення порушника на проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, відповідно до статті 39-1 КУпАП.
Відповідно до статті 39-1 КУпАП у разі вчинення домашнього насильства суд під час вирішення питання про накладення адміністративного стягнення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство, на проходження програми для таких осіб, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Відповідно до статті 28 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» кривдника може бути направлено судом на проходження програми для кривдників на строк від трьох місяців до одного року. Така програма спрямована на зміну насильницької поведінки кривдника, формування у нього неагресивної психологічної моделі поведінки у приватних стосунках та відповідального ставлення до своїх вчинків і їх наслідків.
Суд враховує, що ОСОБА_1 не вперше притягується до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері домашнього насильства, належних висновків із попереднього притягнення до відповідальності не зробив та протягом нетривалого часу повторно вчинив домашнє насильство психологічного характеру.
Наведені обставини свідчать про стійкий характер протиправної поведінки ОСОБА_1 у сімейних відносинах та недостатність самого лише адміністративного стягнення для досягнення мети запобігання повторному вчиненню домашнього насильства.
Враховуючи характер та обставини вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, його повторність, дані про особу правопорушника, суд вважає за необхідне відповідно до статті 39-1 КУпАП направити ОСОБА_1 для проходження програми для кривдників строком на 3 (три) місяці, що сприятиме корекції його поведінки та запобіганню вчиненню домашнього насильства в подальшому.
Згідно зі статтею 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні у справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, із ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у встановленому законом розмірі.
Керуючись ст.ст.40-1, 283, 284 КУпАП, суд
ПОСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 360 (одну тисячу триста шістдесят) гривень.
Штраф сплатити на рахунок: UA578999980314010542000009654, отримувач коштів: ГУК в Ів.-Фр.об./ТГ Дубівська/21081100, код отримувача ЄДРПОУ 37951998, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 21081100.
Стягнути зі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.
Судовий збір сплатити на рахунок: UA908999980313111256000026001; отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету - 22030106.
Направити ОСОБА_1 на проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство (програми для кривдників), строком на 3 (три) місяці.
Виконання постанови в частині проходження ОСОБА_1 програми для кривдників покласти на Дубівську сільську раду Калуського району Івано-Франківської області.
Копію постанови після набрання нею законної сили в частині направлення ОСОБА_1 на проходження програми для кривдників направити до Дубівської сільської ради Калуського району Івано-Франківської області для виконання.
Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до частини першої статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до частини першої статті 308 КУпАП у разі несплати штрафу у встановлений строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Згідно з частиною другою статті 308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу, а також витрати на облік зазначеного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області.
Суддя Максимів І.В.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua