Рішення від 15 вересня 2026 р. у справі №344/7260/26 — Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/7260/26

Провадження № 2/344/4888/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

16 вересня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Пастернак І.А.

секретаря Устинської Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Фізичної особи – підприємця ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору – Івано-Франківський обласний центр зайнятості про розірвання трудового договору та визнання припиненими трудових відносин,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з позовною заявою до Фізичної особи – підприємця ОСОБА_2 про розірвання трудового договору та визнання припиненими трудових відносин.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 (дівоче прізвище « ОСОБА_3 », далі - Позивач), з 07.09.2005 перебувала у трудових відносинах з фізичною особою – підприємцем ОСОБА_2 (свідоцтво про реєстрацію фізичної особи - підприємця № НОМЕР_1 від 13.09.2004, РНОКПП НОМЕР_2 , далі - Відповідач).

07.09.2005 Позивач прийнята на посаду майстра манікюру та педикюру салону «Фінляндія» (адреса: вул. Дністровська, 14, м. Івано-Франківськ), про що свідчить запис в трудовій книжці Позивача під номером 1. Запис про звільнення чи переведення на іншу посаду з даної посади в трудовій книжці Позивача відсутній.

З 01.06.2007 трудові відносини між Позивачем та Відповідачем були оформлені шляхом укладення двостороннього трудового договору, зареєстрованого Івано-Франківським міським центром зайнятості у порядку, визначеним чинним законодавством, за номером № 1262 від 01.06.2007.

Відповідно до умов трудового договору Позивач прийнята на посаду адміністратора цього ж закладу (перукарня «Фінляндія»). Запис про прийняття та звільнення за умовами даного трудового договору у трудовій книжці Позивача відсутній.

Трудова книжка оформлена Відповідачем 05.09.2005 на прізвище Позивачки « ОСОБА_3 ». Після реєстрації шлюбу, прізвище змінено на « ОСОБА_4 » (свідоцтво про шлюб Серія НОМЕР_3 від 27.02.2013).

Позивач фактично не перебуває у трудових відносинах з Відповідачем з 2009 року.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 25.02.2026, діяльність Відповідача припинена 04.03.2020.

Незважаючи на факт припинення Відповідачем ведення підприємницької діяльності, згідно з даними з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, міститься інформація про не припинені трудові відносини з Позивачем по теперішній час.

Станом на день звернення до суду, Відповідач не оформила припинення трудових відносин з Позивачкою, не видала наказ про звільнення, не здійснила належне оформлення припинення трудового договору та не внесла відповідні записи у трудову книжку.

У зв`язку з цим Позивач позбавлена права: оформити звільнення; стати на облік у центрі зайнятості; отримувати допомогу по безробіттю; працевлаштуватися на повну зайнятість.

Зважаючи на викладене з урахуванням уточненої позовної заяви позивач просить суд розірвати укладений між Позивачем та Відповідачем трудовий договір №1262 від 01.06.2007. Визнати трудові відносини з Позивачем припиненими з 09.02.2009 у зв`язку з припиненням підприємницької діяльності Відповідача.

20.04.2026 року ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області відкрито провадження у справі.

17.08.2026 року ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області залучено до участі в справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору – Івано-Франківський обласний центр зайнятості.

03.09.2026 року представником Івано-Франківського обласного центру зайнятості подано письмові пояснення, які просить врахувати при прийнятті рішення.

Відповідно до положень Порядку реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю та Форми трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України 08.06.2001 року за № 260, а також Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07.08.1993 за № 110, провести дії по зняттю з реєстрації трудового договору в центрі зайнятості можливо лише в разі звернення обох сторін трудових відносин (фізичної особи і працівника) з належним їм документами до центру зайнятості, а у разі виникнення трудового спору між сторонами трудових відносин - фізичною особою-роботодавцем та найманим працівником, а також у разі відсутності однієї зі сторін в центрі зайнятості, підставою для зняття трудового договору з реєстрації в державній службі зайнятості є рішення суду про припинення дії договору, яке набрало чинності.

Варто зауважити, що відповідно до Форми трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю, розірвання трудового договору повинно бути підтверджено підписами обох сторін трудових відносин в усіх примірниках трудового договору. Таким чином, записи фізичної особи - роботодавця про підстави припинення трудового договору, а також підписи її та найманого працівника повинні стояти на трьох примірниках трудового договору. В разі відсутності в центрі зайнятості однієї зі сторін трудового договору додержатись порядку зняття з реєстрації трудового договору укладеного між фізичною особою - роботодавцем та найманим працівником без присутності однієї з цих сторін неможливо.

Відповідно до наказу Міністерства праці та соціальної політики України № 260 від 08 червня 2001 року «Про затвердження форми трудового договору між працівником і фізичною особою» та Порядку реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою, зареєстрованого у Мін`юсті України 27.06.2001 за № 554/5745, Державний центр зайнятості є органом, на який покладено функції реєстрації (зняття з реєстрації) трудових договорів, які укладаються із фізичними особами-роботодавцями та найманими працівниками, а також підтвердження записів, внесених фізичними особами - роботодавцями до трудових книжок працівників. Зняття з реєстрації у центрі зайнятості трудового договору можливо за умови звернення до нього обох сторін трудових відносин. У разі виникнення трудового спору між сторонами трудових відносин: фізичною особою - роботодавцем та найманим працівником, а також у разі відсутності однієї зі сторін у центрі зайнятості, підставою для зняття трудового договору з реєстрації є рішення суду, яке набрало законної сили, про припинення дії трудового договору.

Трудові договори, укладені фізичною особою – підприємцем з найманим працівником, що зареєстровані до 1 січня 2015 року, знімаються з реєстрації у порядку, визначеному наказом Мінпраці України «Про затвердження Форми трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю, та Порядку реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою» від 08.06.2001 № 260.

Згідно із п. 2.20-1 Інструкції № 58, фізичні особи, при звільненні найманого працівника, роблять у трудовій книжці запис: «Звільнений з роботи (далі зазначається підстава звільнення з посиланням на відповідні статті КЗпП України)».

Крім того представник зазначає, що відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення» зареєстрований безробітний - особа працездатного віку, яка зареєстрована в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, як безробітна і готова та здатна приступити до роботи.

Статус зареєстрованого безробітного надається зазначеним у частині першій цієї статті особам у день подання ними особистої заяви про надання статусу зареєстрованого безробітного до будь-якого обраного ними територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, незалежно від наявності або відсутності у таких осіб задекларованого та зареєстрованого місця проживання (перебування).

Позивач подала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує повністю, просить задоволити. Не заперечує щодо заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з`явилася повторно, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялася належним чином. Жодних заперечень проти позову, в тому числі відзиву на позовну заяву, від відповідача не надійшло.

Представник третьої особи скористалася правом на подання письмових пояснень, розгляд справи просить проводити без її участі.

Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки відповідач належним чином повідомлена про дату, час і місце судового розгляду, про причини свої неявки в судове засідання не повідомила, відзиву не подала, а позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд, на підставі ст. 280 ЦПК України, ухвалив провести заочний розгляд справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності, суд прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що 01.06.2007 між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 було укладено трудовий договір (а.с.9-12).

Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 ОСОБА_6 та ОСОБА_7 зареєстрували шлюб 27.02.2013 року, прізвище дружини після державної реєстрації шлюбу « ОСОБА_4 » (а.с.7).

Згідно копії трудової книжки серії НОМЕР_4 ОСОБА_8 прийнята на посаду майстра манікюру та педикюру в салон «Фінляндія» приватний підприємець ОСОБА_2 наказ №1 від 07.09.2005 року, що також підтверджується відомістю про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб (а.с.13-15).

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ФОП ОСОБА_2 припинено 04.03.2020 року (а.с.16, 25-26).

Згідно ч. 1 ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, а нормами ст. 46 Конституції України передбачено право на соціальний захист шляхом сплати пенсії, яка сплачується за рахунок страхових внесків громадян при загальнообов`язковому соціальному страхуванні.

Згідно із вимогами ч. 3 ст. 38 КЗпП України, працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.

Згідно з наказом Міністерства праці та соціальної політики України за № 260 від 08 червня 2001 року «Про затвердження форми трудового договору між працівником і фізичною особою» та Порядку реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою, зареєстрованого у Мін`юсті України 27 червня 2001 року за № 554/5745, Державний центр зайнятості є органом, на який покладено функції реєстрації (зняття з реєстрації) трудових договорів, які укладаються із фізичними особами - роботодавцями та найманими працівниками, а також підтвердження записів, внесених фізичними особами - роботодавцями до трудових книжок працівників. Зняття з реєстрації у центрі зайнятості трудового договору можливо за умови звернення до нього обох сторін трудових відносин. У разі виникнення трудового спору між сторонами трудових відносин: фізичною особою - роботодавцем та найманим працівником, а також у разі відсутності однієї зі сторін у центрі зайнятості, підставою для зняття трудового договору з реєстрації є рішення суду, яке набрало законної сили, про припинення дії трудового договору.

З 01.01.2015 виключено з Кодексу законів про працю України (КЗпП) ст. 24-1, яка потребує реєстрації в службі зайнятості трудового договору, укладеного між підприємцем і найманим працівником. Починаючи з 2015 року КЗпП України не зобов`язує реєструвати трудовий договір в службі зайнятості.

В той же час, скасування даної норми не припинило чинність дій з реєстрації трудових договорів, здійснених до вищевказаних змін.

Відповідно до абзацу 2 ст. 2 КЗпП України працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.

Статтею 3 КЗпП України передбачено, що законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього (ст. 4 КЗпП України).

Статтею 30 КЗпП України передбачено, що працівник повинен виконувати доручену йому роботу особисто і не має права передоручати її виконання іншій особі, за винятком випадків, передбачених законодавством.

Частиною 1 ст. 9 ЦК України передбачено, що положення цього Кодексу застосовуються до врегулювання відносин, які виникають у сферах використання природних ресурсів та охорони довкілля, а також до трудових та сімейних відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства.

Згідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, припинення правовідношення.

Позивач стверджує, що припинила виконувати трудову функцію в межах укладеного 01.06.2007 договору з 09.02.2009

Враховуючи зміст ст. 13 ЦПК України, а також наявних в трудовій книжці позивача наступних записів про укладення трудових договорів, що вказує на перебування позивача в інших трудових правовідносинах, суд приходить до висновку, що трудові відносини між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 були припинені з 09.02.2009. В зв`язку з цим, суд вважає, що вимога про розірвання трудового договору задоволенню не підлягає, оскільки її розірвання судом означало б що трудові відносини тривали до дати розірвання судом трудового договору, що не відповідає дійсності.

Відтак, суд вважає за необхідне застосувати передбачений ст. 16 ЦК України спосіб захисту прав у виді припинення правовідношення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 280-282, 352 ЦПК України , суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Фізичної особи – підприємця ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору – Івано-Франківський обласний центр зайнятості про розірвання трудового договору та визнання припиненими трудових відносин - задоволити частково.

Визнати припиненими з 09.02.2009 року трудові відносини між ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , які виникли на підставі укладеного трудового договору від 01.06.2007 року, на підставі ч.1 ст.38 КЗпП України.

У задоволенні іншої вимоги відмовити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 – 1331,20 грн. судового збору за подання позовної заяви.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Довідка: повний текст рішення виготовлено 23.09.2026 року.

Суддя Пастернак І.А.