Вирок від 21 вересня 2026 р. у справі №344/14222/26 — Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Суд: Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Викрадення, привласнення, вимагання документів, штампів, печаток, заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем або їх пошкодження

Дата: 21 вересня 2026 р.

Справа: №344/14222/26

Суддя: Лазарів О. Б.

Справа № 344/14222/26

Провадження № 1-кп/344/1265/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

потерпілого ОСОБА_4 ,

обвинуваченої ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Івано-Франківську матеріали кримінального провадження з обвинувальним актом щодо:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та жительки АДРЕСА_1 , з середньою освітою, неодруженої, непрацюючої, українки, громадянки України, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , раніше судимої 26.03.2025 року Івано-Франківським міським судом за ч.2 ст.309 КК України до покарання у виді одного року позбавлення волі,

якій повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.357 ч.1 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачена ОСОБА_5 вчинила викрадення офіційного документа з корисливих мотивів.

Кримінальне правопорушення скоєно за наступних обставин. Так, обвинувачена ОСОБА_5 , 09.07.2026 року у вечірній час доби, перебувала на перехресті вулиць Каховська — Берегова у м. Івано-Франківську, де на землі знайшла особисті речі потерпілого ОСОБА_4 , а саме банківську картку банку АТ «Райффайзен Банк» № НОМЕР_2 , яка підтримує функцію безконтактної технології оплати «PayPass». Після чого, не вживаючи будь-яких заходів для повернення знайденого майна, усвідомлюючи те, що знайдена банківська картка, належить іншій особі та відповідно до вимог ч. 1 Закону України «Про інформацію», п. п. 1.4, 1.14, 1.27, 1.31 ст. 1, п. 15.2 ст. 15 Закону України «Про платіжні системи та перекази коштів в Україні», п. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», є офіційним документом, умисно, незаконно, з корисливих мотивів привласнила її з метою подальшого використання. Привласнивши вищевказану банківську картку ОСОБА_5 , місце вчинення кримінального правопорушення залишила, утримуючи при собі вищевказаний офіційний документ та розпорядилась ним на власний розсуд. Так, 09.07.2026 о 19 год 54 хв та 20 год 07 хв ОСОБА_5 , перебуваючи в магазині «Щедрик», який розташований за адресою: вул. Берегова, 20, м. Івано-Франківськ, діючи таємно, умисно, з корисливих мотивів, використовуючи раніше привласнену банківську карту № НОМЕР_2 , достовірно знаючи, що вона діє поза волею держателя банківської картки АТ «Райффайзен Банк», а саме ОСОБА_4 , через банківську мережу безконтактного обслуговування без введення пін-коду, використала банківську картку № НОМЕР_2 для оплати вартості товарів магазину на загальну суму 308 грн., чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 51 КУпАП.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_5 свою вину у вчиненому визнала, послідовно та в повній мірі підтвердила обставини вчиненого нею кримінального правопорушення, зокрема, зазначила, що 09.06.2026 року на перехресті вулиць Каховська-Берегова в м.Івано-Франківську вона знайшла банківську картку, яка належала потерпілому. Вказану банківську картку обвинувачена того ж дня використала в магазині «Щедрик» для розрахунку при купівлі товарів на суму 308 грн. Обвинувачена у вчиненому щиро розкаялась, просила суд суворо її не карати.

Дослідження фактичних обставин справи було обмежено допитом обвинуваченої.

Відповідно до вимог ст.349 КПК України, суд, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом встановлено, що учасники процесу правильно розуміють зміст згаданих обставин, у суду немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також судом було роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Таким чином, суд приходить до висновку, що дії обвинуваченої ОСОБА_5 слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 357 КК України, оскільки вона вчинила викрадення офіційного документа з корисливих мотивів.

Визначаючи обвинуваченій покарання, суд також виходить з вимог ст.50 КК України, відповідно до якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Відповідно до ст.65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

При призначенні обвинуваченій покарання суд враховує ступінь тяжкості вчинення кримінального правопорушення, особу винної, а саме те, що обвинувачена виключно негативно ставиться до вчиненого, вперше притягується до кримінальної відповідальності, думку потерпілого, який просить суд обвинувачену суворо не карати.

До обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченій ОСОБА_5 суд відносить повне визнання вини, її щире каяття, пробаці сприяння розкриттю кримінального правопорушення, відшкодування шкоди потерпілій.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченій є рецидив злочинів.

За таких обставин суд вважає, що обвинуваченій ОСОБА_5 слід обрати покарання в межах санкції ст.357 ч.1 КК України, зокрема у виді апробаційного нагляду, так як вказане покарання буде необхідне і достатнє для її виправлення і попередження вчинення нових злочинів.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.368, 370, 374, 375 КПК України, суд,

У Х В А Л И В :

ОСОБА_5 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.357 ч.1 КК України, та призначити покарання у виді пробаційного нагляду на строк один рік шість місяців.

Відповідно до ч.2 ст.59-1 КК України покласти на обвинувачену ОСОБА_5 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Строк призначеного обвинуваченій покарання у виді пробаційного нагляду обчислювати з дня постановки ОСОБА_5 на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Долю речових доказів вирішити наступним чином: оптичний носій інформації, та копію квитанції «MyRaif» – залишити при матеріалах кримінального провадження; банківську картку АТ «Райфайзен Банк» № НОМЕР_2 – повернути потерпілому ОСОБА_4 .

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Вирок може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Івано-Франківський міський суд.

Суддя ОСОБА_6

Оригінал: reyestr.court.gov.ua