Рішення від 22 вересня 2026 р. у справі №341/798/26 — Галицький районний суд Івано-Франківської області

Єдиний унікальний номер 341/798/26

Номер провадження 2-о/341/83/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 року місто Галич

Галицький районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Аннишина С.І.

присяжних: Ткачівської М.Б., Прожоренко М.М.,

за участю: секретаря судового засідання Рарик В.С.,

заявниці ОСОБА_1 ,

представника заявниці адвоката Раврика І.Д., розглянувши у порядку окремого провадження у відкритому судовому засіданні справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Галицький відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Міністерство оборони України, військова частина НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про оголошення особи померлою,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про оголошення померлим її чоловіка ОСОБА_4 .

Заявниця ОСОБА_1 обґрунтовує заяву тим, що з 2023 року перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 . 23 січня 2023 року ОСОБА_4 був призваний на військову службу за мобілізацією. 07 серпня 2024 року заявниця отримала сповіщення про те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Часів Яр Бахмутського району Донецької області, у період часу приблизно з 09 години 22 хвилин до 09 години 40 хвилин, унаслідок стрілецького бою з її чоловіком було втрачено зв`язок. Відтоді ОСОБА_4 вважається зниклим безвісти. У зв`язку з викладеним заявниця просить суд оголосити ОСОБА_4 померлим.

Оголошення померлим ОСОБА_4 зумовлено необхідністю оформлення одноразової грошової допомоги та спадщини.

Ухвалою суду від 07 травня 2026 року відкрито провадження у цій справі.

Ухвалою суду від 19 червня 2026 року залучено до участі у справі як заінтересованих осіб ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

25 травня 2026 року через підсистему «Електронний суд» від представника Міністерства оборони України надійшли пояснення у справі. Посилається на постанову Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2024 року у справі №755/11021/22, у якій зазначено, що шість місяців, які визначені в реченні другому частини другої статті 46 ЦК України, мають відраховуватися від дня закінчення активних бойових дій на місці (на території) ймовірної загибелі фізичної особи, що дозволятиме надати правову охорону людям, які постраждали від війни та у яких у зв`язку з вірогідною смертю зниклої фізичної особи виникають певні цивільні права та правомірні інтереси, і забезпечуватиме правову справедливість. А тому у задоволенні заяви ОСОБА_1 про оголошення фізичної особи померлою просить відмовити як поданої передчасно.

01 червня 2026 року в.о. начальника Галицького відділу державної реєстрації актів цивільного стану в Івано-Франківському районі скеровано пояснення, відповідно до яких розгляд справи просить проводити без їхньої участі, при винесенні рішення покладаються на розсуд суду.

22 червня 2026 року через підсистему «Електронний суд» від військової частини НОМЕР_2 надійшли пояснення у справі, відповідно до яких заінтересована особа просить відмовити у задоволенні заяви про оголошення ОСОБА_1 померлим. Посилається на ту обставину, що станом на момент розгляду справи територія населеного пункту Часів Яр відноситься до територій активних бойових дій, що унеможливлює достовірне встановлення обставин загибелі особи та виключає можливість об`єктивного визначення дати ймовірної загибелі ОСОБА_4 . Також те, що заявницею не надано переконливих доказів загибелі військовослужбовця ОСОБА_4

12 серпня 2026 року заінтересована особа ОСОБА_2 через канцелярію суду скерувала заяву про розгляд справи без її участі. Не заперечує щодо задоволення заяви щодо визнання ОСОБА_4 померлим.

12 червня 2026 року від заінтересованої особи ОСОБА_3 через канцелярію суду надійшла заява про розгляд справи без її участі. Не заперечує щодо задоволення заяви щодо визнання ОСОБА_4 померлим.

В судовому засіданні заявниця ОСОБА_1 та її захисник адвокат Раврик І.Д. просили заяву про оголошення ОСОБА_4 задовольнити та оголосити його - військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 - померлим.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові докази, суд встановив наступні фактичні обставини.

ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтво про народження серії НОМЕР_3 , виданим повторно Галицьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 16.05.2025.

19 січня 2023 року ОСОБА_4 зареєстрував шлюб з ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_4 від 19.01.2023.

Відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_3 №578 від 30.03.2023, 25 січня 2023 року ОСОБА_4 призвано на військову службу по мобілізації.

07 серпня 2024 року сповіщенням сім`ї №138/127 ІНФОРМАЦІЯ_4 заявницю було повідомлено про те, що ОСОБА_4 , стрілець–санітар стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти В/ч НОМЕР_1 , згідно позатермінованого донесення від 05.08.2024 при виконанні бойового завдання поблизу населеного пункту Часів Яр Бахмутського району Донецької області 04.08.2024 приблизно в період з 09.22 до 09.40 внаслідок стрілецького бою втрачений зв`язок з солдатом ОСОБА_4 , на даний момент рахується безвісти зниклим.

Як вбачається з витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, до реєстру було внесено відомості за частиною 1 статті 115 КК України, номер кримінального провадження 12024091140000184 від 09.08.2024. Відповідно до витягу з ЄРДР, 09.08.2024о 11:02 в ВП №3 (м. Галич) надійшла протокол-заява від ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , жительки АДРЕСА_1 , про те, що 08.08.2024 вона отримала лист сповіщення №138/127 від ІНФОРМАЦІЯ_6 , що її чоловік солдат ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , стрілець-санітар стрілецького взводу стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 ЗСУ 04.08.2024 близько 09:22 год. під час виконання бойового завдання в складі підрозділу ЗСУ по захисту територіальної цілісності та суверенітету України від збройної агресії російської федерації біля населеного пункту Часів Яр Бахмутського району, Донецької області зник безвісти.

Відповідно до акту службового розслідування від 18 серпня 2024 року, солдата ОСОБА_4 вважати від 04 серпня 2024 року таким, що зник безвісти за особливих обставин. Зникнення солдата ОСОБА_4 пов`язано із захистом Батьківщини під час виконання ним обов`язків військової служби.

Згідно Витягом з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин №20240904-278 від 04.09.2024, з 04.09.2024 ОСОБА_4 зник на території бойових дій (під час воєнних дій).

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною першою статті 4 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частини першої статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судому передбачених цим Кодексом випадках. При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (статті 12, 13 ЦПК України).

Згідно з частиною першою статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (частина перша статті 293 ЦПК України).

Пунктом 3 частини другої статті 293 ЦПК України установлено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.

ЦПК України містить чотири процедури, наслідком якої є ухвалення судового рішення, на підставі якого органами Державної реєстрації актів цивільного стану може бути видано свідоцтво про смерть, зокрема:

- встановлення факту смерті особи в певний час в разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті (пункт 8 частини першої статті 315 ЦПК України);

- встановлення факту смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (пункт 9 частини першої статті 315 ЦПК України);

- встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України або на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан (стаття 317 ЦПК України);

- визнання фізичної особи померлою (статті 305-309 ЦПК України).

Вказані процедури є відмінними між собою, мають певні особливості та різні правові наслідки.

Оголошення померлим (смерть in absentia) - це судове визнання померлим фізичної особи, про яку за місцем постійного проживання відсутні будь-які відомості про місце її перебування протягом встановленого законом строку. Оголошення особи померлою юридично прирівнюється до фізичної смерті, є припущенням смерті (praesumptio mortis) і має своїм наслідком припинення правоздатності особи. Тому при оголошенні особи померлою суд виходить із презумпції смерті особи, тобто припущення, що на момент розгляду справи особи немає в живих, однак встановити це достеменно неможливо. Оголошення особи померлою здійснюється судом на підставі непрямих доказів або у зв`язку з тривалою безвісною відсутністю.

Оголошення фізичної особи померлою є юридичною фікцією, техніко-правовим прийомом, за якого суд визнає дійсними юридичні факти і обставини, які не підтверджуються неспростовними доказами через брак останніх або їх недостатність.

Особа може бути оголошена в судовому порядку померлою у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть цієї особи. На цьому наголошено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 31 травня 2023 року у справі №177/11/20, від 07 листопада 2023 року у справі № 607/159/23.

У постановах від 26 квітня 2023 року у справі № 337/3725/22, від 29 березня 2023 року у справі № 753/8033/22 Верховний Суд дійшов висновків, що підставою для встановлення факту смерті є підтверджені доказами обставини, які свідчать про смерть громадянина в певний час і за певних обставин. Доказами, що підтверджують факт смерті особи в умовах воєнного стану або на тимчасово окупованій території України, можуть бути, зокрема: письмові докази; речові докази, у тому числі звуко- і відеозаписи; висновки експертів; копії лікарського свідоцтва/довідки про смерть; показання свідків, що можуть підтвердити ті обставини, на які посилається заявник; довідки з військкомату або від командира військової частини (у випадку загибелі військовослужбовців); заяви до правоохоронних органів про зникнення особи, в тому числі при обставинах, що загрожували їй смертю.

Вказаний перелік доказів не є вичерпним та може бути конкретизований у кожній справі залежно від встановлених у ній обставин.

Подібні висновки висловлені у постанові Верховного Суду від 25 жовтня 2023 року справі № 607/1612/23.

Разом із тим, суд повинен мати достатні належні та допустимі докази для встановлення обставин, на підставі яких можливо зробити вірогідне припущення про смерть громадянина. Відсутність безумовних доказів або суперечність у доказах на підтвердження обставин, що надаються заявником та/або заінтересованими особами, унеможливлює оголошення особи померлою (постанова Верховного Суду від 08 лютого 2024 року у справі № 148/1207/22).

Тобто, на відміну від підстави для встановлення факту смерті особи (наявність достовірних доказів, що свідчать про її загибель), підставою для оголошення особи померлою є не факти (докази), які напевне свідчать про її загибель, а обставини, що дають підставу припускати смерть такої особи.

При цьому заявник має мати особисту цивільну-правову заінтересованість у зміні правового стану особи, яку він просить оголосити померлою. Для підтвердження цього повинні бути наведені обставини, які свідчать про те, що між заявником та особою, яку він просить оголосити померлою існують особисті або майнові правовідносини-матеріально-правовий зв`язок або за відсутності такого зв`язку - дані про те, що відсутність фізичної особи є для заявника перешкодою у реалізації суб`єктивних прав або виконання обов`язків.

Як зазначає заявниця, оголошення померлим її чоловіка ОСОБА_4 необхідно їй для отримання свідоцтва про його смерть, від чого залежить виникнення її особистих майнових та немайнових прав, у тому числі вчинення дій, пов`язаних з оформленням встановлених законодавством пільг та гарантій соціального захисту.

Відповідно до частини другої статті 46 ЦК України фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.

Фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті (частини 2, 3 статті 46 ЦК України).

Статтею 47 ЦК України визначено, що правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті.

Згідно статтею 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався, та діє на даний час.

Район воєнних (бойових) дій - це визначена рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України частина сухопутної території України, повітряного або/та водного простору, на якій впродовж певного часу ведуться або/та можуть вестися воєнні (бойові) дії (ст. 1 Закону України «Про оборону України»).

Бойові дії це форма застосування з`єднань, військових частин, підрозділів (інших сил і засобів) Збройних Сил України, інших складових сил оборони, а також поліції особливого призначення Національної поліції України для вирішення бойових (спеціальних) завдань в операціях або самостійно під час відсічі збройної агресії проти України або ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту, виконання інших завдань із застосуванням будь-яких видів зброї (озброєння).

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 11 грудня 2024 року у справі № 755/11021/22 вирішила виключну правову проблему щодо початку відліку строку, передбаченого частиною другої статті 46 ЦК України, для оголошення судом фізичної особи померлою. Велика Палата Верховного Суду наголосила, що в частині другій статті 46 ЦК України йдеться про воєнні дії, збройний конфлікт, а не про воєнний стан. Не можна тлумачити цей припис як такий, що його можливо застосувати стосовно оголошення особи померлою винятково після скасування воєнного стану на всій території України. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою не раніше спливу шести місяців від дня закінчення активних бойових дій на місці ймовірної загибелі фізичної особи або від дня настання події, за якої відбулася загибель фізичної особи, якщо така подія хоча і є наслідком воєнних дій, проте сталася не на території ведення активних дій. Тобто шестимісячний строк, зазначений у частині другій статті 46 ЦК України, має відраховуватися від дня закінчення активних бойових дій на місці (території) ймовірної загибелі фізичної особи, а не від дня закінчення воєнного стану чи воєнних дій на всій території України. Суд наголошує на тому, що обрахування шестимісячного строку, зазначеного у реченні другому частини другої статті 46 ЦК України, від дня припинення або скасування воєнного стану в Україні загалом або закінчення воєнних дій, збройного конфлікту на усій її території суперечило б принципу правовладдя (верховенства права) та його складовій - правовій визначеності.

Велика Палата Верховного Суду також зазначила:

«…Під час визначення моменту для початку відліку шестимісячного строку, встановленого реченням другим частини другої статті 46 ЦК України, суд повинен враховувати соціальний контекст та засаду справедливості. Оскільки в умовах російської агресії, яка триває на території України, ситуація в країні залишається недостатньо стабільною, будь-які правові рішення повинні бути чутливими до складних життєвих обставин, у яких опинилися люди. Відрахування шестимісячного строку з дня припинення або скасування воєнного стану чи закінчення воєнних дій, збройного конфлікту було б непропорційним обмеженням прав та інтересів значної кількості цивільних осіб, членів сімей Захисників і Захисниць України. Також не можна відраховувати шестимісячний строк, передбачений частиною другою статті 46 ЦК України, від дати ймовірної загибелі фізичної особи на території ведення активних бойових дій, оскільки внаслідок триваючих активних бойових дій ситуація на певній території може бути невизначеною та непередбачуваною. Зокрема, зв`язок із особою може перерватися з різних причин, особа може бути змушена змінити місце постійного проживання, перебування або потрапити в полон, що ускладнює встановлення обставин її зникнення. В умовах воєнних дій, збройного конфлікту часто бракує достовірної інформації, що унеможливлює навіть гіпотетичне визначення дати ймовірної загибелі, а відтак і об`єктивне обчислення строків для оголошення особи померлою.» Отже, шість місяців, які визначені в реченні другому частини другої статті 46 ЦК України, мають відраховуватися від дня закінчення активних бойових дій на місці (на території) ймовірної загибелі фізичної особи, що дозволятиме надати правову охорону людям, які постраждали від війни та у яких у зв`язку з вірогідною смертю зниклої фізичної особи виникають певні цивільні права та правомірні інтереси, і забезпечуватиме правову справедливість. Конкретні воєнні дії мають територіальну і часову характеристики. Джерелом офіційної інформації про ці характеристики є Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309. У цьому Наказі зазначені території, на яких ведуться (велися) бойові дії, зокрема: території можливих бойових дій; території активних бойових дій; території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси; тимчасово окуповані рф території України. Важливо, що цей Наказ містить інформацію про дату початку та завершення бойових дій на відповідній території, що допомагає суду визначити початок перебігу шестимісячного строку для оголошення особи померлою. Отже, суди повинні використовувати дані, зокрема з вказаного Наказу, для визначення часових характеристик ведення воєнних дій на конкретній території України. Наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309 втратив чинність у зв`язку з прийняттям наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року №376.

Судом встановлено, що військовослужбовець ОСОБА_4 , згідно з актом службового розслідування військової частини НОМЕР_1 від 18.08.2024 вважається таким, що зник безвісти за особливих обставин, пов`язаних із захистом Батьківщини під час виконання ним обов`язків військової служби, поблизу населеного пункту Часів Яр Бахмутського району Донецької області, де ведуться активні бойові дії, як на час звернення заявниці з даною заявою, так і під час розгляду справи судом.

Так, відповідно до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року №376, в редакції станом на час розгляду справи судом, територія населеного пункту Часів Яр Бахмутського району Донецької області відноситься до території активних бойових дій.

З урахуванням зазначеного, враховуючи правову позицію Великої Палати Верховного Суду, висловлену у постанові від 11 грудня 2024 року у справі № 755/11021/22, суд дійшов висновку, що не можна відраховувати шестимісячний строк, передбачений частиною 2 статті 46 ЦК України, від дати ймовірної загибелі ОСОБА_4 в районі населеного пункту Часів Яр, оскільки дана територія як на момент зникнення безвісти військовослужбовця, та і на даний час є територією ведення активних бойових дій,

За таких обставин суд вважає, що заява ОСОБА_1 про оголошення особи померлою є передчасною та задоволенню не підлягає.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.46-48 ЦК України, ст.1-13,259,263-265, 268, 293-294, 305-308 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Галицький відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Міністерство оборони України, військова частина НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про оголошення особи померлою - відмовити .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач – ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 . РНОКПП НОМЕР_5 .

Заінтересовані особи:

Міністерство оборони України, місцезнаходження юридичної особи: пр-т Повітрофлотський, 6, м. Київ, код ЄДРПОУ 00034022’

Військова частина НОМЕР_2 , місцезнаходження юридичної особи: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ;

Галицький відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, місцезнаходження юридичної особи: вул. Шевченка,10, м.Галич, Івано-Франківська область. код ЄДРПОУ 20556917;

ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_7 ;

ОСОБА_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_8 .

СуддяСвятослав АННИШИН

Присяжні Марія ПРОЖОРЕНКО

Марія ТКАЧІВСЬКА