Рішення від 21 вересня 2026 р. у справі №341/1175/26 — Галицький районний суд Івано-Франківської області

Єдиний унікальний номер 341/1175/26

Номер провадження 2/341/949/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 року місто Галич

Галицький районний суд Iвано-Франкiвської областi в складi:

головуючого суддіОстровської Н. І.,

секретаря Гомерди Г. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Галич в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», (місцезнаходження: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 34, офіс 333) до ОСОБА_1 (зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ), про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в :

30.06.2026 представник позивача Кукса К.О. звернулася до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у сумі 21 446,58 гривень, а також судових витрат та витрат на правничу допомогу.

Як підставу зазначено, що 17.02.2026 між товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 986819807 у формі електронного документа з використанням електронного підпису одноразового ідентифікатора – «WRUB-8783». Відповідно до умов вказаного кредитного договору ОСОБА_1 отримав грошові кошти у сумі 6 900,00 грн. шляхом перерахування через банк-провайдер.

22.04.2025 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТАЛІОН ПЛЮС» (далі – ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС») укладено Договір факторингу № МВ-ТП/32.

27.02.2026 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено Договір факторингу № 27/0226-01, згідно з яким до останнього перейшло право вимоги до ОСОБА_1 на загальну суму 24 896,58 грн.

Внаслідок неналежного виконання умов договору про споживчий кредит № 986819807 у ОСОБА_1 перед позивачем виникла заборгованість, що становить 24 896,58 грн., яка складається з наступного: -6 900,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; -14 132,58 грн. - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом; -414,00 грн. заборгованість по комісії; -3 450,00 грн. заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).

Додатково представник позивача повідомила, що вимоги щодо стягнення штрафних санкції у межах даного позову не заявляються, у зв`язку з чим загальний розмір грошових вимог до стягнення становить 21 446,58 грн.

Ухвалою суду від 02.07.2026 прийнято позовну заяву та відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження.

В судове засідання представник позивача не з`явилася. У прохальній частині позову зазначила про розгляд справи проводити без участі представника, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, щодо ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов до суду не подав. Поштове повідомлення повернулось з відміткою, що «адресат відсутній за вказаною адресою».

У Постанові від 01.12.2023у справі № 591/4832/22,провадження № 61-10261св23 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду зазначив, що довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку з «відсутністю за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.

При цьому, Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а в даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до частини 3 статті 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до частини 1статті 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Судом встановлено, що17.02.2025 між товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 986819807 у формі електронного документа з використанням електронного підпису одноразового ідентифікатора – «WRUB-8783» (а. с. 12 на звороті - 24 )

Відповідно до п. 2.1. Кредитного договору Кредитодавець зобов`язується надати позичальнику кредит у формі кредитної лінії, на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту.

Сторони погодили кредит в розмірі 6 900,00 грн.; дата надання кредиту 17.02.2025; комісія за надання кредиту в розмірі 414,00 грн.; базова процентна ставка складає 0,98 відсотків в день від суми залишку кредиту, яка знаходиться у позичальника за кожний день користування ним, що становить 357,70 відсотків річних;дата повернення кредиту 19.03.2030.

Платіжним дорученням №a327dc14-48c7-45ae-ab79-34bd98c59811 від 17.02.2025

підтверджується переказ коштів в сумі 6 900,00 на рахунок № 4441-11ХХ-ХХХХ-4671 (а.с. 32 ).

Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», загальна сума заборгованості становить 15 091,68 грн. (а. с. ).

22.04.2025 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТАЛІОН ПЛЮС» (далі – ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС») укладено Договір факторингу № МВ-ТП/32 (а. с. 33-35).

Відповідно до реєстру прав вимоги від 22.04.2025 до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором у розмірі 15 091,68 грн. (а. с.36 ).

Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», загальна сума заборгованості становить 24 896,58 грн. (а. с. 50-51).

27.02.2026 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та Позивачем укладено Договір факторингу № 27/0226-01(а. с. 41-44).

Відповідно до Реєстру прав вимоги № 1 від 27.02.2026 за Договором факторингу 2 від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 24 896,58 грн. (а. с. 46 ).

Згідно з наданою позивачем випискою з особового рахунку ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором заборгованість становить 24 896,58 грн., що складається із заборгованості по тілу кредиту у розмірі 6 900,00 грн., заборгованості за відсотками у розмірі 14 132,58 грн., 414,00 грн. заборгованість за комісією та 3 450,00 грн. заборгованість за штрафними санкціями.

Згідно з випискою, наданою директором департаменту Операційного управліня АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК", на рахунок картки № НОМЕР_1 , яка належить ОСОБА_1 17.02.2025 перераховано кошти в сумі 6 900,00 грн. (а. с. 79).

За змістом статей 202, 205, 207, 626, 639 ЦК України договір, як різновид правочину, вважається таким, що вчинений у письмовій (електронній) формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Згідно з ч.1 ст.205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч.1 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Згідно з ч.3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Частиною 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до абзацу 3 ч.1 ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Стаття 1054 ЦК України встановлює, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 526 ЦК України встановлює, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Відповідно до ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

ОСОБА_1 17.02.2025 року уклав договір №986819807 з ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», правонаступником якого є ТОВ «Юніт Капітал» та отримав кредит у розмірі 6 900,00 грн., зі сплатою процентів.

ОСОБА_1 порушив умови Договору щодо повернення кредиту та сплати процентів у встановлені Договором строки та порядку, у зв`язку з чим за цим договором виникла прострочена заборгованість. Таким чином, свої зобов`язання відповідач по договору не виконав, у зв`язку з чим має заборгованість перед позивачем.

За змістом статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов`язання у строк, встановлений договором.

Таким чином, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримуватися визначених у договорі строків (термінів), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

Суд встановив, що проценти за користування кредитом нараховані позивачем в межах строку кредитування, а тому підлягають задоволенню.

Відповідач доказів погашення суми кредиту за кредитним договором та процентів за користування ним суду не надав, а також не надав доказів щодо неправильності або необґрунтованості наданого позивачем розрахунку.

Враховуючи, що ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконує, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення з ньогона користь ТОВ «Юніт Капітал» заборгованості за кредитним договором в розмірі 21 032,58 грн., що складається з : заборгованості за тілом кредиту у розмірі 6 900,00 грн.; заборгованості по несплаченим відсотків за користування кредитом у розмірі 14 132,58 грн., є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо стягнення комісії за надання кредиту суд зазначає наступне.

За умовами кредитного договору № 986819807 від 17.02.2025передбачено комісію за надання кредиту у розмірі 414,00 грн.

Зазначеним договором передбачено, що позичальник підтверджує, що він ознайомлений з договором про надання кредиту та Правилами, текст яких розміщено на сайті кредитодавця, повністю розуміє всі умови, їх зміст, суть, об`єм зобов`язань та погоджується неухильно дотримуватись їх, та відповідно, укладає договір. Позичальник підтверджує ознайомлення з інформацією, передбаченою законодавством України, зокрема ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування», Паспорт споживчого кредиту, ч. 2 ст. 12 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг.

В свою чергу, відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

За приписами частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право кредитодавця встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту.

Аналізуючи умови даного кредитного договору, суд дійшов висновку про правомірність дій товариства щодо встановлення комісії за надання кредиту, оскільки укладеним між сторонами кредитним договором передбачено нарахування комісії за надання кредиту та включено суму нарахувань по комісії до графіку платежів, а Правилами надання споживчих кредитів передбачено, що до загальних витрат за кредитом включаються доходи кредитодавця у вигляді процентів, комісії, інших обов`язкових платежів.

Такий висновок суду узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного суду від 13.07.2022 року у справі № 496/3134/19.

Отже, позовні вимоги в частині стягнення комісії в сумі 414,00 грн. також підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно з частинами 1-4 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Вказані витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

На підтвердження витрат на професійну (правничу) допомогу позивачем надано суду: договір про надання правової (правничої) допомоги № 20/01/26-02 від 20.01.2026 року, укладений з АО «Тимошенко та Партнери»,додаткову угоду № 25771542652 від 20.04.2026 до договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20.01.2026, протокол погодження вартості послуг до договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20.01.2026 та акт прийому-передачі наданих послуг від 05.05.2026. Відповідно до вказаних документів загальна сума витрат на надання професійної (правничої) допомоги склала 7 000,00 грн.

Вирішуючи питання про стягнення витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, суд враховує постанову ОП КГС ВС від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19, за змістом якої у розумінні положень частини п`ятої статті 141 ЦПК України зменшення суми судових витрат на професійну допомогу, що підлягають розподілу, є можливим лише на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим адвокатом на виконання робіт.

Отже суд, враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, за відсутності клопотання іншої сторони, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

На підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача понесені останнім судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2662,40 грн.

Відповідно до статей 526, 530, 533, 612, 1050, 1054 ЦК України, керуючись статтями 4, 5, 12, 76, 81, 141, 247, 265, 268, 274, 279 ЦПК України, -

у х в а л и в :

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (місцезнаходження: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 34, офіс 333, ЄДРПОУ 43541163), суму заборгованості за кредитним договором № 986819807 від 17.02.2025 в розмірі 21 446,58 грн., з яких: 6 900,00 грн.- сума заборгованості за тілом кредиту; 14 132,58 грн. - сума заборгованості за відсотками; 414,00 грн. сума заборгованості по комісії.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» суму судового збору в розмірі 2 662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,0 гривень.

Копію рішення направити сторонам.

Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня ухвалення рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду.

СуддяНаталя ОСТРОВСЬКА