Рішення від 22 вересня 2026 р. у справі №339/222/26 — Болехівський міський суд Івано-Франківської області

Справа №339/222/26

12

2-о/339/22/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2026 року м. Болехів Болехівський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Скригун В.В.

за участю секретаря Ганчар Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 про встановлення факту родинних відносин,

в с т а н о в и в:

Заявник ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, в якій просить встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с.Мала Білозерка Васильківського району Запорізької області, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у м.Дніпро, є її сином.

Мотивуючи свої вимоги, заявник вказує, що за час перебування у шлюбі з ОСОБА_4 вона народила сина ОСОБА_3 .

На підставі свідоцтва про одруження її прізвище записане як ОСОБА_5 , а в свідоцтві про народження та поспорті її син записаний ОСОБА_6 . Такі різні написання прізвищ її та сина пов`язані з тим, що вони записувались російською та українською мовами.

ІНФОРМАЦІЯ_3 помер її чоловік ОСОБА_4 .

В подальшому, ІНФОРМАЦІЯ_2 раптово у м.Дніпрі помер син ОСОБА_3 . Після смерті сина залишилося спадкове майно (приватизована земельна ділянка).

Розбіжності в написанні її прізвища та прізвища сина перешкоджають їй отримати свідоцтво про прийняття спадщини після смерті сина.

30 квітня 2026 року ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено судове засідання.

09 червня 2026 року ухвалою суду витребувано докази по справі, а саме спадкову справу після смерті ОСОБА_3

25 червня 2026 року ухвалою суду замінено заінтересовану особу приватного нотаріуса Прийдак Ю.М. на приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Старову Ольгу Сергіївну.

05 серпня 2026 року ухвалою суду замінено заінтересовану особу приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Старову О.С. на ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

05 серпня 2026 року ухвалою суду витребовано докази по справі у приватного нотаріуса Прийдак Ю.М.

Заявник ОСОБА_1 в судове засідання не з"явилася, про час і місце судового засідання повідомлялася належним чином.

Представник заявника ОСОБА_7 в судовому засіданні, яке проводилося 03.09.2026 року, вимоги викладені у заяві підтримав, просив їх задовільнити, надав пояснення аналогічні тим, що викладені у заяві про встановлення факту родинних відносин. Подав заяву про завершення розгляду справи без його участі.

Заінтересована особа ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином.

Згідно ч.1 ст.223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Вислухавши вступне слово, пояснення представника заявника, пояснення свідка, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає до задоволення з наступних підстав.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою статті 293 ЦПК України передбачено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно із пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Встановлення фактів є особливою функцією суду, необхідною для підтвердження певної обставини як факту, про що просить заявник. Необхідність цього виникає у зв`язку із прогалиною в інформації або її відсутності, яка не дає змоги дійти остаточного висновку у питанні.

Згідно п.1 ч.1 ст. 315 ЦПК України у порядку окремого провадження суд розглядає справи про встановлення фактів, серед іншого, родинних відносин між фізичними особами.

Під родинними відносинами слід розуміти кровний зв`язок між особами, які походять одне від одного (пряма лінія родинних відносин) і кровний зв`язок між особами, які походять від спільного пращура (бічна лінія родинних відносин). У прямій лінії родинних відносин знаходяться: мати і син (або донька), батько і син (або донька), дід і внук (внучка), бабка і внук (внучка), прадід і правнук (правнучка), прабабка і ї правнук (правнучка). У бічній лінії родинних відносин знаходяться, наприклад: рідні брати і сестри, дядько і племінник (племінниця), тітка і племінник (племінниця), двоюрідні брати і сестри тощо.

Розрізняють також ступені родинних відносин, які визначаються кількістю народжень, які відділяють народження одного родича від іншого. Родинні відносини є підставою для виникнення численної групи сімейних правовідносин (наприклад, між батьками і дітьми, братами і сестрами, бабою, дідом і внуками).

Таким чином, родинні відносини (споріднення) у теорії права кровний зв`язок між людьми, з наявністю якого закон пов`язує виникнення, зміну чи припинення прав та обов`язків. Правове значення має як пряме споріднення так і не пряме (бокове), коли родинні зв`язки виникають за наявності спільного пращура (родоначальника).

Як роз`яснено у пункті 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» (з подальшими змінами та доповненнями), в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2019 року по справі № 320/948/18 зазначила, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення; встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах; заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо); чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Встановлення факту родинних відносин має для заявника юридичне значення, оскільки від встановлення даного факту залежить виникнення, зміна або припинення його особистих майнових прав, а саме, можливість оформити спадщину після смерті сина ОСОБА_3 .

Таким чином, заявник скористалася своїм правом на звернення до суду із заявою про встановлення факту родинних відносин та надала про це відповідні докази.

Судом встановлено, що ОСОБА_8 народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 у с.Міжріччя Долинського району Івано-Франківської області (а.с.2; 8).

20 січня 1967 року заявник уклала шлюб з ОСОБА_4 , на підставі цього змінила прізвище з « ОСОБА_9 » на « ОСОБА_5 » (а.с.9).

ІНФОРМАЦІЯ_6 у заявника народився син ОСОБА_3 (а.с.11).

ІНФОРМАЦІЯ_2 син ОСОБА_3 помер (а.с.12).

В установлений законом термін заявник звернулася з заявою про прийняття спадщини за законом після смерті сина ОСОБА_3 на підставі якої зареєстрована спадкова справа (а.с.42).

З матеріалів спадкової справи № 77/2021 встановлено, що із заявою про прийняття спадщини після померлого ОСОБА_3 у встановлений законодавством строк звернулася також дружина померлого - ОСОБА_2 (заінтересована особа) (а.с.57).

03 вересня 2025 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Старовою О.С. свідоцтвом про право на спадщину за законом посвідчено, що спадкоємцем земельної ділянки площею 6,12 га з кадастровим № 1225080500:02:001:0003 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва є дружина ОСОБА_2 та мати ОСОБА_1 .

Вказане свідоцтво про право на спадщину на 1/3 частку видане ОСОБА_2 (дружині), а свідоцтво про право на спадщину на 2/3 частки ще не видано (а.с.87).

Отримати свідоцтво про прийняття спадщини, заявник не може, оскільки прізвище її сина ОСОБА_6 не співпадає з її прізвищем ОСОБА_5 .

Відтак, саме ця обставина перешкоджає, оформити заявнику спадкові права після смерті сина.

Факт родинних відносин заявника з сином підтверджено матеріалами справи, зокрема, спадковою справою щодо майна померлого ОСОБА_3 та показами свідка ОСОБА_10 , який в судовому засіданні пояснив, що заявником є його мати ОСОБА_11 , а нині померлий ОСОБА_3 був його рідним братом. Фактично останній підтвердий факт родинних відносин між заявником та її сином ОСОБА_3 .

На переконання суду, зазначені докази в їх сукупності доводять факт родинних відносин між заявником та померлим, а саме, що заявниця є матір`ю ОСОБА_3 .

Враховуючи викладене, та те, що іншим шляхом встановити факт родинних відносин між заявником та померлим ОСОБА_3 немає можливості, суд дійшов до висновку, що заяву слід задовольнити.

Суд, приходить до висновку, що надані заявником докази, є належними і допустимими, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підтверджують факт родинних відносин між заявником та її сином, а саме факт розбіжностей у документах та пов`язує з неуважністю осіб, які видавали документи. Жодних доказів, які б спростовували доводи заявника по справі матеріали справи не містять.

Відповідно ч.1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його установленою практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до ч.7 ст.294 ЦПК України при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 89, 211, 247, 293, 315, 319 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 про встановлення факту родинних відносин - задовільнити.

Встановити факт родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , а саме те, що ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , є сином ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_1 .

Заінтересована особа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , проживає: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_2 .

Суддя: Скригун В. В.