Постанова від 22 вересня 2026 р. у справі №338/1115/26 — Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 338/1115/26

23 вересня 2026 року селище Богородчани

Суддя Богородчанського районного суду Івано-Франківської області Куценко О. О., розглянувши об`єднані матеріали справ про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, жителя АДРЕСА_1 ,

за ч. 3 ст. 172-11, ч. 3 ст. 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

в с т а н о в и в:

До Богородчанського районного суду Івано-Франківської області надійшли матеріали справ № 338/1115/26 та № 338/1116/26 про притягнення військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 172-11 та ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.

Постановою судді Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 23 вересня 2026 року зазначені справи об`єднано в одне провадження.

Відповідно до протоколу про військове адміністративне правопорушення серії НГУ № 485323 від 19 червня 2026 року, ОСОБА_1 ставиться у вину те, що 16 червня 2026 року близько 21 години 20 хвилин, під час проведення вечірньої перевірки на об`єкті № НОМЕР_2 , розташованому у АДРЕСА_2 , було виявлено його відсутність за місцем несення служби. Після цього було організовано його розшук. 19 червня 2026 року близько 10 години 30 хвилин ОСОБА_1 було виявлено розшуковою групою та доставлено до розташування підрозділу. Зазначені дії особою, яка склала протокол, кваліфіковано за ч. 3 ст. 172-11 КУпАП як самовільне залишення військовослужбовцем місця служби. Викладені у протоколі обставини узгоджуються із рапортами військової частини, згідно з якими 16 червня 2026 року близько 21 години 20 хвилин під час вечірньої перевірки було встановлено відсутність ОСОБА_1 , у зв`язку із чим організовано його розшук, а 19 червня 2026 року його було виявлено за місцем проживання та доставлено до підрозділу.

Крім того, відповідно до протоколу про військове адміністративне правопорушення серії НГУ № 485223 від 19 червня 2026 року, ОСОБА_1 ставиться у вину те, що 19 червня 2026 року близько 12 години 00 хвилин на території об`єкта № 67 у АДРЕСА_2 , який охоронявся підрозділом військової частини НОМЕР_1 , його було виявлено з явними ознаками наркотичного сп`яніння, зокрема порушенням мови та ходи, млявою реакцією зіниць. Зазначені дії у протоколі кваліфіковано за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.

Таким чином, за змістом складених щодо ОСОБА_1 протоколів йому інкриміновано два окремих військових адміністративних правопорушення: самовільне залишення місця служби, яке тривало до його виявлення та доставлення до підрозділу 19 червня 2026 року, а також правопорушення, пов`язане з перебуванням військовослужбовця на території військового об`єкта з ознаками наркотичного сп`яніння 19 червня 2026 року.

Розгляд справ призначався судом на 08 липня 2026 року, 21 липня 2026 року, 09 вересня 2026 року та 23 вересня 2026 року. ОСОБА_1 у призначені судові засідання не з`являвся.

Разом з тим матеріалами справи підтверджено, що його неявка у попередні судові засідання була пов`язана із перебуванням на стаціонарному лікуванні. Так, 08 липня 2026 року до суду надійшло повідомлення військової частини НОМЕР_1 , відповідно до якого наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 23 червня 2026 року № 188 солдата ОСОБА_1 було направлено на стаціонарне лікування до комунального некомерційного підприємства «Центр інфекційних захворювань Івано-Франківської обласної ради».

З витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 23 червня 2026 року № 188 убачається, що ОСОБА_1 вибув на стаціонарне лікування з 22 червня 2026 року. У зв`язку з наведеним судовий розгляд, призначений на 08 липня 2026 року, було відкладено.

Розгляд справ було повторно призначено на 21 липня 2026 року.

21 липня 2026 року військова частина НОМЕР_1 повторно повідомила суд про неможливість забезпечення явки ОСОБА_1 у зв`язку з тим, що він продовжував перебувати на стаціонарному лікуванні. У заяві командування військової частини зазначено, що ОСОБА_1 перебував на лікуванні станом на день судового розгляду. З цих підстав розгляд справи було відкладено.

Наступне судове засідання призначено на 09 вересня 2026 року.

09 вересня 2026 року до суду знову надійшло повідомлення командування військової частини НОМЕР_1 про неможливість забезпечення явки ОСОБА_1 , оскільки відповідно до наказу командира військової частини від 17 серпня 2026 року № 247 він вибув на стаціонарне лікування до КНП «Центр інфекційних захворювань Івано-Франківської обласної ради».

У зв`язку з цим розгляд справи було відкладено на 23 вересня 2026 року.

У судове засідання 23 вересня 2026 року ОСОБА_1 не з`явився.

Оцінюючи причини неявки ОСОБА_1 у призначені раніше судові засідання, суд бере до уваги, що його перебування на стаціонарному лікуванні підтверджувалося офіційними повідомленнями командування військової частини та відповідними наказами командира військової частини. Зазначені обставини об`єктивно перешкоджали його участі у судових засіданнях, а тому суд визнає такі причини неявки поважними.

Водночас на момент розгляду справи судом підлягає вирішенню питання щодо дотримання встановлених законом строків накладення адміністративного стягнення.

Відповідно до ч. 2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення підвідомчі суду (судді), адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні — не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ, щодо яких законом встановлено спеціальні строки.

Положення ст. 38 КУпАП не передбачають можливості зупинення чи продовження строку накладення адміністративного стягнення у зв`язку із хворобою особи, її перебуванням на стаціонарному лікуванні або відкладенням з цієї причини розгляду справи. У судовій практиці також виходять з того, що строки накладення адміністративного стягнення та строки розгляду справи є окремими правовими категоріями, а ст. 38 КУпАП не містить механізму зупинення такого строку через стаціонарне лікування особи.

Щодо інкримінованого ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-11 КУпАП, із матеріалів, на підставі яких складено протокол, убачається, що його відсутність за місцем служби була виявлена 16 червня 2026 року, а 19 червня 2026 року його було виявлено та доставлено до розташування підрозділу.

Отже, навіть якщо для обчислення передбаченого ст. 38 КУпАП строку виходити з найпізнішої дати - 19 червня 2026 року, тримісячний строк закінчився 19 вересня 2026 року.

Подія, яка стала підставою для складення протоколу за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, відповідно до самого протоколу мала місце 19 червня 2026 року, а тому тримісячний строк, передбачений ч. 2 ст. 38 КУпАП, за цим епізодом також закінчився 19 вересня 2026 року.

Таким чином, станом на день розгляду справи 23 вересня 2026 року строки накладення адміністративного стягнення за обома інкримінованими ОСОБА_1 правопорушеннями закінчилися.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

При цьому закриття провадження на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП не передбачає вирішення судом питання про винуватість особи.

За таких обставин суд, встановивши закінчення строків, передбачених ст. 38 КУпАП, не переходить до оцінки доказів з точки зору їх достатності для підтвердження чи спростування винуватості ОСОБА_1 , не встановлює наявність чи відсутність у його діях складів адміністративних правопорушень та не робить висновку про його винуватість або невинуватість у вчиненні діянь, викладених у протоколах.

Виклад у цій постанові фабул адміністративних правопорушень здійснено виключно з метою зазначення суті обвинувачення, сформульованого у протоколах, визначення часу інкримінованих подій та перевірки дотримання строків, передбачених ст. 38 КУпАП, і не свідчить про визнання судом установленими обставин, зазначених у протоколах, чи про встановлення вини ОСОБА_1 .

Оскільки на 23 вересня 2026 року строки накладення адміністративного стягнення за обома протоколами закінчилися, провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Керуючись ст. 38, п. 7 ч. 1 ст. 247, статтями 283, 284, 285, 294 КУпАП, суддя

п о с т а н о в и в:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 172-11 та ч. 3 ст. 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити на підставі пункту 7 частини першої статті 247 КУпАП у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення, передбачених статтею 38 КУпАП.

Копію постанови надіслати ОСОБА_1 та військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених законом, протягом десяти днів з дня її винесення.

Апеляційна скарга подається до Івано-Франківського апеляційного суду через Богородчанський районний суд Івано-Франківської області.

Суддя