Рішення від 21 вересня 2026 р. у справі №206/5570/26 — Самарський районний суд міста Дніпра

Справа 206/5570/26

Провадження 2/206/2969/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

22 вересня 2026 року м. Дніпро

Самарський районний суд міста Дніпра у складі: головуючого судді Плінської А.В., за участю секретаря Габісонії Л.В., в порядку ст. 247 ЦПК України за відсутності учасників справи та без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

встановив:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» (далі - ТОВ «СВЕА ФІНАНС») звернулось з позовом до суду до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 14 травня 2023 року ОСОБА_1 уклала з Товариством з обмеженою відповідальністю «Слон Кредит» (далі ТОВ «Слон Кредит») кредитний договір №1023718, відповідно до умов якого позивачем надано ОСОБА_1 кредитні кошти у сумі 14300,00 грн., строк кредитування 364 дні, зі стандартною процентною ставкою 1,99% в день.

13.08.2025 між ТОВ «Слон Кредит» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС» укладено договір факторингу №01.02-30/25, відповідно до умов якого ТОВ «Слон Кредит» відступило ТОВ «СВЕА ФІНАНС» належне йому право вимоги до відповідача коштів право на одержання яких належить ТОВ «Слон Кредит», зокрема за кредитним договором №1023718 від 14.05.2023, укладеним між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 .

Внаслідок неналежного виконання умов вказаного договору у відповідача перед позивачем виникла кредитна заборгованість, яка станом на момент подання позовної заяви становить 105077,83 грн., яка складається із: заборгованості по тілу кредиту у розмірі 14300,00 грн., заборгованості за відсотками у розмірі 90777,83 грн.

Враховуючи викладене, просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «СВЕА ФІНАНС» заборгованість у загальній сумі 105077,83 грн. та витрати зі сплати судового збору у сумі 2662,40 грн.

Ухвалою від 05 серпня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

Представник позивача, який діє на підставі довіреності, у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, просив розглядати справу за його відсутності.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, відзив на позов до суду не подала. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Статтями 43, 211 ЦПК України передбачено, що прийняття участі в судовому засіданні є правом сторони, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Суд, відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, з урахуванням згоди представника позивача на проведення заочного розгляду справи, вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Справа розглядається за відсутності учасників справи, тому у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Так, за змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1054 ЦК України).

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлено договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, в разі прострочення повернення чергової частини позики банк має право вимагати від боржника дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків за користування кредитом.

За п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч. 1 ст. 514 ЦК до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 14 травня 2023 року ОСОБА_1 уклала з ТОВ «Слон Кредит» кредитний договір №1023718, відповідно до умов якого позивачем надано ОСОБА_1 кредитні кошти у сумі 14300,00 грн., строк кредитування 364 дні. Кредитний договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію» вказаний договір прирівнюється до укладених в письмовій формі.

14.05.2023 відповідачем ОСОБА_1 також підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором Паспорт споживчого кредиту.

13.08.2025 між ТОВ «Слон Кредит» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС» укладено договір факторингу №01.02-30/25, відповідно до умов якого ТОВ «Слон Кредит» відступило ТОВ «СВЕА ФІНАНС» належне йому право вимоги до відповідача коштів право на одержання яких належить ТОВ «Слон Кредит», зокрема за кредитним договором №1023718 від 14.05.2023, укладеним між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 .

Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу №01.02-30/25 від 13.08.2025, позивач набув права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №1023718 від 14.05.2023 в сумі 105077,83 грн., яка складається із: заборгованості по тілу кредиту у розмірі 14300,00 грн., заборгованості за відсотками у розмірі 90777,83 грн.

Доказів повернення тіла кредиту матеріали справи не містять, взяті на себе зобов`язання за договором відповідач не виконала, а отже суд дійшов висновку, що сума у розмірі 14300,00 грн. заборгованість за кредитом підлягає стягненню з відповідача.

Щодо правомірності нарахування позивачем процентів, за договором кредиту суд звертає увагу на наступне.

Матеріалами справи встановлено, що згідно умов Кредитного договору, Позивач нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі 1,99 % в день з другого дня користування кредитом. Також в окремих випадках, передбачених Договором, може застосовуватися знижена процентна ставка 0,896% в день , тобто сторонами було узгоджена процентна ставка.

Строк надання кредиту відповідно до умов Кредитного договору становить 364 дні.

Таким чином, сторони обумовили у письмовому вигляді сплату процентів за користування кредитними коштами. Тому, наявні правові підстави для стягнення заборгованості за відсотками.

Однак, 22 листопада 2023 року був прийнятий Закон України № 3498-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», який набрав чинності 24 грудня 2023 року. Вказаним Законом було внесено зміни та доповнення і до Закону України №1734-VIII від 15 листопада 2016 року «Про споживче кредитування».

Законом України № 3498-IX було впроваджено перехідний період тривалістю 240 днів і передбачено поетапне зниження максимальної денної процентної ставки. Перший етап (з 24 грудня 2023 року по 21 квітня 2024 року): протягом перших 120 днів після набрання чинності законом максимальна денна процентна ставка для договорів, які укладені в цей період, не могла перевищувати 2,5 %. Другий етап (з 22 квітня 2024 року по 19 серпня 2024 року): наступні 120 днів характеризувалися подальшим обмеженням ставки - максимальна денна процентна ставка для договорів, які були укладені в цей період, була знижена до рівня 1,5 %. Третій етап (з 20 серпня 2024 року): після завершення 240-денного перехідного періоду максимальна денна процентна ставка для договорів про споживчий кредит не може перевищувати 1,0 %.

За загальним правилом, максимальний розмір денної процентної ставки застосовується до договорів про споживчий кредит, які укладені з 24 грудня 2023 року. Для того щоб правила про максимальний розмір денної процентної ставки поширювалися на договори, які вчинені до 24 грудня 2023 року, необхідно, щоб строк дії таких договорів було продовжено після 24 грудня 2023 року. Парламент мав на увазі строк кредитування чи строк, на який надається кредит, який на рівні закону кваліфікований як істотна умова.

Норма про максимальний розмір денної процентної ставки, яка передбачена Законом України № 3498-IX, є імперативною, оскільки в акті цивільного законодавства міститься пряма вказівка про неможливість сторін відступати від цього імперативного положення. Така вказівка виражається у словосполученні «не може перевищувати». Захист прав споживача реалізується через можливість заперечення проти умови, яка перевищує максимальний розмір денної процентної ставки, за допомогою заперечення ipso iure. Водночас нікчемність умови про перевищення максимального розміру денної процентної ставки суд зобов`язаний враховувати ex officio (за власною ініціативою) незалежно від того, чи було заявлене заперечення ipso iure.

Відповідні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 07 вересня 2026 року у справі № 552/672/23 (провадження № 61-4595ск25 ).

Таким чином, визначена в кредитному договорі процентна ставка за період з 14.05.2023 року до 27.05.2023 року на рівні 0,896 % узгоджується з нормами діючого на той час законодавства, а тому розмір заборгованості за цей період складає 1665,66 грн. (14300 грн. * 0,896% * 13 днів).

Також узгоджується з нормами діючого на той час законодавства, визначена в кредитному договору процентна ставка за період з 28.05.23 по 21.04.24 року на рівні 1,99%, а тому розмір заборгованості за цей період складає 93623,53 грн. (14300 грн. * 1,99% * 329 днів).

За період з 22.04.2024 року по 12.05.2024 року (20 днів) позивач має право на стягнення з відповідача відсотків за користування кредитом за ставкою 1,5 %, а тому розмір заборгованості за відсотками за цей період складає 4290 грн. (14300 грн. * 1,5% * 20 днів).

Таким чином розмір кредитної заборгованості за процентами, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача за період з 14.05.2023 року по 12.05.2024 року з урахуванням змін у Законі України «Про споживче кредитування» складає 99579,19 грн. (1665,66 + 93623,53 +4290), а тому із урахуванням платежів здійснених відповідачем в рахунок сплати заборгованості за відсотками в розмірі 9760,75 грн., то сума заборгованості за відсотками, що підлягає стягненню становить 89818,44 грн.

Таким чином, вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

За частиною 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь ТОВ «СВЕА ФІНАНС» судовий збір в розмірі 2638,17 грн. (2662,40 грн. х 99,09%).

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 133, 141, 259, 263-265, 280-284 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» заборгованість за Кредитним договором №1023718 від 14.05.2023 в розмірі 104118,44 грн., яка складається: 14300,00 грн. – заборгованість за сумою кредиту, 89818,44 грн. – заборгованість по відсотках.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» витрати зі сплати судового збору у розмірі 2638,17 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС», місцезнаходження юридичної особи: 04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд.8, ЄДРПОУ 37616221.

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя: А.В. Плінська