Рішення від 21 вересня 2026 р. у справі №206/2557/26 — Самарський районний суд міста Дніпра

Справа 206/2557/26

Провадження 2/206/2062/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 року м. Дніпро

Самарський районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді Гаркуші В.В.,

за участю секретаря судового засідання Дуб В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг,

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції позивача та процесуальної поведінки відповідачки.

03 березня 2026 року до Самарського районного суду міста Дніпра надійшла позовна заява Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 11 березня 2024 року.

Позивач просив стягнути з відповідачки 31 133,18 грн заборгованості, з яких: 25 783,31 грн - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тіло кредиту), 5 349,87 грн - заборгованість, визначена позивачем як пеня, а також 3 328,00 грн судового збору.

На обґрунтування позову банк зазначив, що 11 березня 2024 року ОСОБА_1 пройшла реєстрацію у мобільному застосунку monobank, електронну ідентифікацію та підписала Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг із застосуванням погодженого сторонами електронного підпису. На підставі договору відповідачці відкрито поточний рахунок, установлено кредитний ліміт, яким вона фактично користувалася, однак належним чином зобов`язання щодо повернення кредитних коштів не виконала.

Представник позивача у судове засідання не з`явився. У поданому до суду клопотанні просив розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

13 серпня 2026 року відповідачка ОСОБА_1 подала письмову заяву, в якій просила розглянути справу без її участі та зазначила, що проти позовних вимог не заперечує. Того ж дня відповідачка письмово підтвердила, що з матеріалами справи ознайомилася.

ІІ. Процесуальні дії у справі та повідомлення відповідачки.

Ухвалою Самарського районного суду міста Дніпра від 23 червня 2026 року відкрито провадження у справі та постановлено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання призначено на 13 серпня 2026 року о 10 год. 00 хв.

З огляду на подані учасниками справи заяви про розгляд справи за їх відсутності, а також наявність у матеріалах справи достатніх письмових доказів, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності сторін.

Оскільки всі учасники справи у судове засідання не з`явилися, відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заява відповідачки про те, що вона проти позовних вимог не заперечує, сама по собі не звільняє суд від обов`язку перевірити законність та обґрунтованість кожної із заявлених банком вимог і оцінити подані докази у їх сукупності.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом.

11 березня 2024 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , підписала Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК». Зі змісту Анкети-заяви вбачається, що разом з Умовами і правилами обслуговування в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту вона складає Договір про надання банківських послуг.

Наданою банком формою підтвердження електронного документа зафіксовано підписання ОСОБА_1 електронного документа 11 березня 2024 року у мобільному застосунку monobank. У документі наведені ідентифікаційні дані відповідачки та зазначено результат перевірки підпису: «підпис перевірено успішно, цілісність даних підтверджено».

Паспорт споживчого кредиту та Тарифи передбачають поновлювану кредитну лінію, пільговий період до 62 днів, базову процентну ставку 3,1 % на місяць та обов`язковий щомісячний платіж у розмірі 4 % заборгованості, але не менше 100 грн і не більше залишку заборгованості.

З довідки банку про розмір установленого кредитного ліміту вбачається, що 11 березня 2024 року кредитний ліміт відповідачки становив 9 000,00 грн, а 14 листопада 2024 року був збільшений до 18 000,00 грн.

Умови обслуговування передбачають поновлюваний характер кредитування, можливість зміни кредитного ліміту та виникнення кредитної заборгованості понад розмір поточного ліміту у випадках, визначених договором. Тому сама по собі різниця між установленим лімітом та сумою фактично неповернутих кредитних коштів не є достатньою підставою для висновку про недоведеність основного боргу.

Банківська виписка та наданий позивачем розрахунок заборгованості підтверджують фактичне користування відповідачкою рахунком, проведення видаткових операцій, поповнення рахунку та подальше виникнення простроченої заборгованості.

Із розрахунку заборгованості станом на 03 березня 2026 року вбачається, що загальний розмір заявленої банком заборгованості становить 31 133,18 грн, у тому числі 25 783,31 грн загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) та 5 349,87 грн нарахувань, визначених банком як пеня. Заборгованість за порушення грошового зобов`язання за статтею 625 ЦК України позивачем окремо не заявлена.

Доказів погашення основного боргу у розмірі 25 783,31 грн або доказів, які б спростовували банківську виписку та розрахунок основної суми заборгованості, матеріали справи не містять.

IV. Норми права, оцінка доказів та мотиви рішення.

Відповідно до статей 509, 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а зобов`язання зі встановленим строком виконання підлягає виконанню у цей строк.

За змістом статей 626, 628, 629, 638, 639 ЦК України договір є домовленістю сторін, його зміст становлять погоджені сторонами умови, договір є обов`язковим для виконання, а договір, укладений за допомогою інформаційно-комунікаційних систем за домовленістю сторін, вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернути кредит та сплатити проценти. Статті 1048, 1049, 1050, 1056-1 ЦК України визначають обов`язок позичальника повернути отримані кошти, правила щодо процентів та наслідки порушення грошового зобов`язання.

Статтями 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено можливість укладення електронного договору шляхом оферти та акцепту, а підписання електронного правочину здійснюється, зокрема, електронним підписом відповідно до закону. Електронний договір, підписаний у визначеному законом порядку, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

У цій справі суд має не лише роздруковані загальні умови банківського продукту, а сукупність документів, що індивідуалізують правовідносини саме з відповідачкою: Анкету-заяву та документи щодо її електронного підписання, довідку про наявність рахунку, довідку про розмір установленого кредитного ліміту, Умови і правила обслуговування та Тарифи, а також виписку про рух коштів і розрахунок заборгованості.

Такий підхід до оцінки електронного договору узгоджується з висновками Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладеними, зокрема, у постанові від 04 лютого 2026 року у справі № 758/14925/23 (провадження № 61-4523св25), щодо необхідності встановлення способу підписання електронного документа та перевірки його цілісності й незмінюваності. У матеріалах цієї справи такі відомості наявні та між собою узгоджуються.

Тому суд вважає доведеним факт укладення між сторонами договору у письмовій електронній формі, надання банком відповідачці можливості користуватися кредитними коштами та фактичне використання нею кредиту.

Відповідно до статей 76-81, 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Подані банком виписка та розрахунок заборгованості узгоджуються з даними договору та довідками щодо рахунку і кредитного ліміту. Відповідачка розрахунку не спростувала та доказів погашення основного боргу у розмірі 25 783,31 грн не надала. Отже, вимога про стягнення цієї суми основного боргу є доведеною та підлягає задоволенню.

Разом з тим вимога про стягнення 5 349,87 грн нарахувань, визначених позивачем як пеня, задоволенню не підлягає.

Пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України встановлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за кредитним договором позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Нараховані з 24 лютого 2022 року неустойка та інші платежі, сплата яких передбачена договором саме у зв`язку з простроченням його виконання, підлягають списанню кредитодавцем.

Спірний договір укладено 11 березня 2024 року, тобто всі заявлені у цій справі нарахування за прострочення виникли після 24 лютого 2022 року. При цьому у Паспорті споживчого кредиту пеня як окремий вид відповідальності не виокремлена, тоді як Тарифи містять санкції, пов`язані з простроченням. Незалежно від найменування такого платежу у внутрішньому розрахунку банку, заявлені 5 349,87 грн за своєю правовою природою є майновою відповідальністю за прострочення кредитного зобов`язання, стягнення якої у зазначений законом період не допускається.

Зазначення відповідачкою у заяві про відсутність заперечень проти позовних вимог не може бути підставою для стягнення платежу, який не підлягає стягненню за законом. Суд вирішує спір на підставі встановлених обставин та норм матеріального права і не пов`язаний позицією сторони в частині, яка суперечить імперативним приписам закону.

Отже, позов підлягає частковому задоволенню: з відповідачки на користь банку слід стягнути 25 783,31 грн основного боргу, а у стягненні 5 349,87 грн пені (інших санкцій за прострочення) - відмовити.

V. Розподіл судових витрат.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позовні вимоги задоволено на суму 25 783,31 грн із заявлених 31 133,18 грн, тобто на 82,816 %. Відтак із сплачених позивачем 3 328,00 грн судового збору з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню 2 756,12 грн.

Керуючись статтями 2, 12, 13, 76-81, 89, 141, 247, 258, 259, 263-265, 354 ЦПК України, статтями 509, 525, 526, 530, 611, 612, 626, 628, 629, 638, 639, 1048-1050, 1054, 1056-1 ЦК України, пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», суд -

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» (код ЄДРПОУ 21133352; місцезнаходження: 04080, м. Київ, вул. Оленівська, буд. 23) заборгованість за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 11 березня 2024 року у розмірі 25 783 (двадцять п`ять тисяч сімсот вісімдесят три) гривні 31 копійку.

У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» у частині стягнення з ОСОБА_1 5 349 (п`ять тисяч триста сорок дев`ять) гривень 87 копійок пені (інших санкцій за прострочення) - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» 2 756 (дві тисячі сімсот п`ятдесят шість) гривень 12 копійок судового збору.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя В.В. Гаркуша