Постанова від 16 вересня 2026 р. у справі №182/6734/26 — Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/6734/26

Провадження № 3/0182/1784/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.09.2026 м. Нікополь

Суддя Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Клименко І. В., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов від Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працює, зареєстрований та проживає у АДРЕСА_1 , РНОКПП за результатами запиту не отримано, за правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП,

в с т а н о в и в:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серія ВАД № 960767 від 03.09.2026, ОСОБА_1 «21.08.2026 о 17:40 год. перебуваючи за адресою: с. Охотниче, вул. Польова, біля будинку № 9 здійснив спалювання сіна, що належить ОСОБА_2 завдавши останній матеріальної шкоди. Своїми діями ОСОБА_1 порушив громадський порядок та спокій громадян».

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ст. 173 КУпАП.

Позиція особи, яка притягається до адміністративної відповідальності

При складенні протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 пояснень не надав, поставити підпис про ознайомлення з протоколом про адміністративне правопорушення та у повідомленні про запрошення до суду на 10:00 год. 17.09.2026, відмовився у присутності свідків, про що зроблено відповідну відмітку у протоколі про адміністративне правопорушення.

До суду 17.09.2026 ОСОБА_1 не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Особа, яка відмовилася одержати повідомлення про явку до суду, вважається повідомленою.

Таким чином особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, будучи обізнаною про складання щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення, не вжила заходів для явки до суду, жодних клопотань чи заяв про відкладення слухання справи до суду не надходило, вважаю, що наведена поведінка учасника процесу є такою, що направлена на затягування розгляду справи.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

За вказаних обставин з метою дотримання розумних строків розгляду справи вважаю можливим розгляд справи здійснювати у відсутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за наявними матеріалами, які є достатніми для прийняття рішення.

Оцінка доказів та висновки судді

Відповідно до вимог ст. 245, 252, 280 КУпАП, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Статтею 251 КУпАП, визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку, встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні. До таких даних відносять: протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків та інші документи.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно диспозиції ст. 173 КУпАП дрібним хуліганством визнається нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок та спокій громадян.

Об`єктом даного адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку.

Громадський порядок, це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.

Об`єктивна сторона правопорушення виражається у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому чіплянні до громадян та інших подібних діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян. Хуліганські дії завжди мають активний характер і не можуть виявлятися у формі бездіяльності.

Обов`язковою ознакою об`єктивної сторони правопорушення є місце його скоєння, а саме - громадське місце. Громадське місце - частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу. Зокрема під`їзди, підземні переходи, стадіони. Перелік не є вичерпним.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне цього.

Суб`єктивна сторона полягає у неповазі до суспільства, у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі.

Згідно правового висновку Верховного Суду України, сформульованого в рішенні від 4 жовтня 2012 року (справа № 5-17 кс 12), об`єктом посягання при хуліганстві є громадський порядок, який слід розуміти як стан суспільних відносин, що виник, сформувався, змінюється та існує під впливом дії правових норм (значною мірою), моральних засад, звичаїв, етичних правил, традицій, інших позаюридичних чинників і знаходить свій вияв (відображається) у безпечності громадського спокою, охороні здоров`я, честі та гідності людини, її прав та свобод, зокрема, усталених правил поведінки в побуті, у повазі і ставленні членів спільноти один до одного. Хуліганські дії завжди посягають на громадський порядок. Зміст та спрямованість цього діяння висновуються з характеру дій особи, яка їх вчиняє, а також із стосунків, які склалися між учасниками конфлікту.

Фактичні обставини справи, встановлені за наявними у справі документами та з урахуванням письмових пояснень свідчать, що до подій у справі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 були знайомі, є сусідами. Відомості про те, що з боку ОСОБА_1 (письмові пояснення ОСОБА_2 , письмові пояснення ОСОБА_3 ), на час інкримінованих йому дій мала місце нецензурна лайка в громадському місці, образливе чіпляння до громадян чи інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян і становлять об`єктивну сторону хуліганства, відсутні.

За таких обставин, суддя приходить до висновку про відсутність підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу цього правопорушення, оскільки встановлені обставини свідчать про те, що інкриміноване йому діяння не містить усіх ознак складу такого правопорушення, зокрема ознак його об`єктивної сторони, а тому відсутній склад в цілому.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

У відповідності до положень і тлумачень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.

Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю при відсутності складу адміністративного правопорушення.

Оскільки суддя повинен прийти до висновку про винуватість особи, яка притягається до адміністративної відповідальності поза розумним сумнівом, вважаю, що за цим стандартом доказування, не було доведено винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.

Відповідно до ст. 62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

З огляду на вищевикладене, провадження у справі слід закрити на підставі п. 1 ст.247 КпАП України за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Керуючись п. 1 ст. 247, ст.ст. 283, 284, 285 КУпАП, суддя -

П О С Т А Н О В И В:

Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП - закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення і набирає чинності після закінчення строку на оскарження.

Суддя: І. В. Клименко