Постанова від 15 вересня 2026 р. у справі №182/6601/26 — Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/6601/26

Провадження № 3/0182/1768/2026

П О С Т А Н О В А

Іменем України

16.09.2026 року м. Нікополь

Суддя Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Чуприна А.П., розглянувши матеріали, які надійшли від СЮП ВП Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючої, громадянство України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за правопорушення, передбачене ч.2 ст. 173-2 КУпАП,-

В С Т А Н О В И В :

В провадження судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Чуприни А.П. надійшов адміністративний протокол про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.173-2 КУпАП.

Відповідно до адміністративного протоколу ВАД № 960721 від 25.08.2026 року, 22.08.2026 року приблизно о 22.00 годин, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , опікун ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння навмисно штовхала та облила пивом, висловлювала погрози та нецензурну лайку, погрожувала нанесенням тілесних ушкоджень по відношенню до своєї підопічної ОСОБА_2 , 2010 р.н., що проживає разом з нею, спричинивши шкоду психологічному та фізичному здоров`ю, чим вчинила домашнє насильство психологічного і фізичного характеру.

ОСОБА_1 у судове засідання з`явилась, суду показала що сварка з підопічною була, обставини що викладені у протоколі підтвердила.

Вивчивши надані матеріали, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, зміцнення законності.

Як вбачається із диспозиції ч.2 ст. 173-2 КУпАП, відповідальність за нею настає за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, коли це вчинено стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.

Відповідно до ч.1 ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч.2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Вина ОСОБА_1 доведена наявними матеріалами: інформацією, зафіксованою у протоколі про адміністративне правопорушення ВАД № 960721 від 25.08.2026 року та у електронному рапорті, а також письмовими поясненнями ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , формою оцінки ризиків та доданими фотокопіями.

У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання для того, щоб втручання (вилучення спеціального права) вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар для особи.

Окрім того, при накладенні адміністративного стягнення, суд керується поняттям судової дискреції (судового розсуду), що охоплює повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного стягнення тощо.

Вивчивши матеріали справи, ґрунтуючись на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, вважаю, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 173-2 КУпАП. Враховуючи всі обставини справи, особу порушника, вважаю що стягнення ОСОБА_1 має бути у вигляді штрафу.

Керуючись ст. 33, 40, ч.2 ст. 173-2, ст. 221, ст. 284 КУпАП,-

П О С Т А Н О В И В :

Визнати винною ОСОБА_4 у вчинені правопорушення передбаченого за ч.2 ст. 173-2 КУпАП і застосувати до неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850 (вісімсот п`ятдесят) грн. на користь держави.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 грн. 60 коп (шістсот шістдесят п`ять гривень шістдесят копійок).

У разі несплати добровільно штрафу протягом 15 днів з дня вручення копії постанови, при примусовому виконанні постанови суду згідно ч. 2 ст. 308 КУпАП штраф підлягає стягненню у подвійному розмірі.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня її винесення до Дніпровського апеляційного суду і набирає чинності після закінчення строку на оскарження.

Постанова може бути пред`явлена до виконання протягом 3-х місяців.

Суддя: А. П. Чуприна