Постанова від 22 вересня 2026 р. у справі №177/3234/26 — Криворізький районний суд Дніпропетровської області

Справа № 177/3234/26

Провадження № 3/177/605/26

П О С Т А Н О В А

Іменем України

23 вересня 2026 року

Суддя Криворізького районного суду Дніпропетровської області Березюк М. В.

розглянувши матеріали, які надійшли від Криворізького РУП ГУ НП в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

проживає за адресою: АДРЕСА_1

РНОКПП НОМЕР_1

за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

В С Т А Н О В И В:

01.09.2026 год о 13:10 год, на 114 км траси Н-11 в с. Мусіївка Криворізького району Дніпропетровської області, ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки ВАЗ 2107 днз НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, при цьому відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку (як на місці зупинки за допомогою газоаналізатора, так і в медичному закладі), чим порушив п. 2.5 ПДР України, що передбачає адміністративну відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 , будучи повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується записом у протоколі про адміністративне правопорушення (додатково СМС повідомлення), в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Європейський Суд з прав людини у рішенні "Пономарьов проти України" наголосив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Стаття 268 КУпАП не містить імперативної заборони щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за статтею 130 КУпАП за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Відповідно до вимог ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

У відповідності до п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом подання доказів.

Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Вимогами ст. 280 КУпАП, передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частина 1 ст. 130 КУпАП, передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Тобто, диспозиція ч.1 ст. 130 КУпАП містить самостійні склади правопорушення, зокрема окремим, самостійним складом правопорушення, передбаченим ч.1 ст. 130 КУпАП, є відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння. Таке правопорушення є закінченим з моменту висловлення відмови від проходження огляду на стан сп`яніння, або ж прояву поведінки, що явно свідчить про відмову від проходження огляду на стан сп`яніння.

Саме цей склад правопорушення ставиться у вину ОСОБА_1 - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Відповідно до ст. 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Відповідно до п.п. 2, 4 Розділу 1 «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року №1452/735, огляду та стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі – поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Відповідно до п. 3 Розділу 1 Інструкції ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Відповідно до п. 7 розділу 1 Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 КУпАП.

Аналіз положень ст. ст. 130, 266 КУпАП та вищевказаної Інструкції, в їх взаємозв`язку, свідчить про те, що відповідальність за відмову від проходження огляду на стан сп`яніння настає у випадку відмови від проходження будь-якого з оглядів, а недійсним є безпосередньо огляд, проведений з порушенням його проведення. Працівник поліції, виявивши ознаки алкогольного сп`яніння у водія, зобов`язаний запропонувати йому пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, а вже особа яка керувала транспортним засобом та в якої виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, вільно реалізуючи свої права, має право обрати варіант можливої правомірної поведінки: погодитися на огляд на місці події поліцейським за допомогою спеціальних технічних засобів, або ж вказати про бажання проходження огляду саме в медичному закладі. Інший варіант поведінки - відмова від проходження огляду на стан сп`яніння, має наслідком відповідальність за порушення п. 2.5 ПДР України.

Нормативно-правові акти, що визначають порядок проходження огляду на стан сп`яніння, є оприлюдненими та опублікованим в порядку визначеному законом, доступними кожному для ознайомлення.

Відповідно до ст. 68 Конституції України, кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

У вину ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КПАП, ставиться саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, що має наслідком відповідальність встановлену ч.1 ст. 130 КУпАП.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, підтверджується наступними доказами, безпосередньо дослідженими в судовому засіданні, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення № ЕПР 1 № 760620 від 01.09.2026, що складено уповноваженою особою та в якому викладені обставини правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП, що підписаний ОСОБА_1 без зауважень, з зазначенням «відмовляюся від пояснень»;

- рапортом працівника поліції, в якому зафіксовані обставини виявлення правопорушення та складення протоколу;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 01.09.2026, в якому зафіксовано, що від проходження огляду на стан сп`яніння за допомогою газоаналізатора ОСОБА_1 відмовився, факт відмови зафіксував власноручно;

- направленням на огляд водія транспортного засобу до медичного закладу для проходження огляду на стан сп`яніння, в якому зафіксовані виявлені у ОСОБА_1 працівником поліції ознаки алкогольного сп`яніння, а також те, що огляд не проводився у зв`язку з відмовою від нього ОСОБА_1 . У вказаному направленні ОСОБА_1 власноруч вказав «Направлення отримав. Від проходження медичного огляду відмовляюсь»;

- довідкою з національної автоматизованої інформаційної системи, відповідно до якої ОСОБА_1 отримував посвідчення водія на право керування транспортним засобами, нині документ тимчасово вилучений;

- копією постанови серії ЕНА № 7813616 від 01.09.2026 відповідно до якої ОСОБА_1 піддано стягненню за ч.6 ст. 121 КУпАП, що додатково підтверджує факт керування транспортним засобом у даний час та місці;

- відеозаписом з місця вчинення правопорушення, на якому зафіксовано факт зупинки працівниками поліції, транспортного засобу - автомобілю під керуванням ОСОБА_1 , який допустив порушення ПДР України, за яке його піддано стягненню за ч.6 ст. 121 КУпАП. Під час спілкування з водієм ОСОБА_1 , працівниками поліції виявлено в нього ознаки алкогольного сп`яніння, йому запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння в порядку визначеному законом, на місці події за допомогою газоаналізатора, або ж в медичному закладі, на що останній відмовився (13:23 год). При цьому, ОСОБА_1 вказував, що вжив певний напій (демонстрував), пропонував вирішити питання без складення протоколу. ОСОБА_1 роз`яснено його права та обов`язки, як особи яка притягається до адміністративної відповідальності, наслідки відмови від проходження огляду на стан сп`яніння.

- даними фототаблиці, з фіксацією місця події та її учасників, факту підписання ОСОБА_1 складених документів;

Суд, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , прийшов до висновку про доведеність, поза розумним сумнівом, наявності в його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого за ч.1 ст. 130 КУпАП за ознаками – відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в порядку визначеному законом.

Беручи до уваги викладене, при визначенні виду та розміру адміністративного стягнення ОСОБА_1 , суд враховує характер вчиненого адміністративного правопорушення, його суспільну небезпечність та вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 стягнення за ч.1 ст.130 КУпАП.

Оцінюючи все вищевикладене, суд вважає за необхідне піддати ОСОБА_1 адміністративному стягненню у виді штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, з позбавленням права керування транспортними засобами.

Згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст.ст. 25, 27, 30, 40-1, ч.1 ст. 130, 283, 284, 289 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим за ч.1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп.

Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом 10 днів з моменту її винесення шляхом подання заяви про апеляційне оскарження через Криворізький районний суд Дніпропетровської області.

Відповідно до ст. 305 КУпАП питання, пов`язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.

Згідно ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП (не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу), постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Суддя М.В. Березюк