Рішення від 22 вересня 2026 р. у справі №212/12455/26 — Покровський районний суд міста Кривого Рогу

Справа № 212/12455/26

2/212/7728/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2026 року м.Кривий Ріг

Суддя Покровського районного суду міста Кривого Рогу Феняк О.Р. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

03.08.2026 позивач - ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ» (далі - ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ») звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування своїх позовних вимог представник позивача вказав, що 14.10.2025 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС» та ОСОБА_2 укладено договір про споживчий кредит №204668, у формі електронного документа з використанням електронного підпису, згідно якого банком надано грошові кошти в сумі 16 250,00 грн. ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС» свої зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі. Взяті на себе зобов`язання, відповідно до кредитного договору відповідач не виконала, тобто не надала своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, у зв`язку з чим, утворилася заборгованість. 03.04.2026 року ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» уклали договір факторингу №03042026, відповідно до умов якого ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС» відступило право вимоги до відповідача за кредитним договором ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ».

Загальна сума заборгованості Відповідача перед Позивачем, на момент подання позовної заяви, за Кредитним договором, становить – 24 843,35 грн., яка складається з: 13 290,35 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 8 053,00 грн. - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом; 700,00 грн. - заборгованість по комісії; 2 800,00 грн. – заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи). Позивач звертає увагу суду на те, що вимоги щодо стягнення штрафних санкцій у межах даного позову не заявляються, у зв`язку з чим загальний розмір грошових вимог до стягнення становить 22 043,35 грн.

У зв`язку з вищевикладеним позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 22 043,35 грн., судові витрати у розмірі 2 662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 7000, 00 грн.

Ухвалою Покровського районного суду міста Кривого Рогу 17.08.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Представник позивача, у позовній заяві просив провести розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідачка 26.08.2026 надала суду клопотання про витребування доказів.

Ухвалою суду від 27.08.2026 в задоволені клопотання відповідача ОСОБА_1 про витребування доказів було відмовлено з підстав зазначених в ухвалі.

Також відповідачем було подано відзив, але ухвалою суду від 27.08.2026 відзив повернуто без розгляду з підстав зазначених в ухвалі.

Відповідачем 26.08.2026 було подано клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги в якій зазначила наступне: вважає, що супровід даної справи не потребував вивчення великого обсягу фактичних даних, регулювання даної категорії справ здійснюється невеликим обсягом нормативно-правових актів, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Отже, підготовка позову у цій справі не вимагала від адвоката значного обсягу юридичної та технічної роботи. Таким чином відповідач вважає, що заявлена представником позивача сума судових витрат на правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн є завищеною і непропорційною до предмету спору. Враховуючи складність справи, обсяг виконаної адвокатом роботи, принцип співмірності та критерій розумності розміру витрат на професійну правничу допомогу відповідач просить суд зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу з 7000,00 грн до 1000,00 грн.

Представник позивача надав письмові заперечення щодо клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги.

Судом встановлено, що 14.10.2025 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС» та ОСОБА_2 укладено договір про споживчий кредит №204668, у формі електронного документа з використанням електронного підпису, згідно якого банком надано грошові кошти в сумі 16 250,00 грн.

Позичальник приєднався до публічної частини, прийняв умови індивідуальної частини та графіку платежів, що разом становлять єдиний Кредитний договір, шляхом підписання індивідуальної частини електронним підписом НОМЕР_1 .

Відповідно до умов кредитного договору кредит надається не пізніше наступного дня з моменту укладення договору за умови надання забезпечення та/або укладення договорів про надання супровідних послуг, якщо такі передбачаються, в наступному порядку: у розмірі 13 000,00 грн на № рахунку/картки позичальника № НОМЕР_2 , у національній валюті; у розмірі 3250,00 грн шляхом погашення заборгованості позичальника за комісією, нарахованою згідно п. 2.5 індивідуальної частини.

Доказів на спростування факту укладення вказаного договору та отримання кредитних коштів відповідачем не надано.

Згідно частини 1 статті 510 ЦК України, сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.

Законодавством також передбачені порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) у зобов`язанні.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відступлення права вимоги по суті - це договірна передача зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

Частиною першою статті 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно статті 514 ЦК до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

03.04.2026 року ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» уклали договір факторингу №03042026, відповідно до умов якого ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС» відступило право вимоги до відповідача за кредитним договором ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ».

На виконання умов Кредитного договору, 14.10.2025 Первісний кредитор ініціював переказ коштів безготівковим зарахуванням на платіжну картку № НОМЕР_3 (далі - Платіжна картка) Відповідача, що, в свою чергу, свідчить доказом того, що Відповідач прийняв пропозицію Первісного кредитора.

Відповідно до листа АТ «ПУМБ» на рахунок ОСОБА_1 14.10.2015 було зараховано кошти в розмірі 13 000,00 грн.

Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно частини другої статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно частини 1 статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Судом встановлено факт невиконання належним чином зобов`язань по поверненню кредитних коштів відповідачем.

У зв`язку з порушеннями зобов`язань за кредитним договором відповідач має заборгованість за кредитним договором №204668 від 14.10.2025 в розмірі 24 843,35 грн., яка складається з: 13 290,35 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 8 053,00 грн. - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом; 700,00 грн. - заборгованість по комісії; 2 800,00 грн. – заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).

Позивач звертає увагу суду на те, що вимоги щодо стягнення штрафних санкцій у межах даного позову не заявляються, у зв`язку з чим загальний розмір грошових вимог до стягнення становить 22 043,35 грн.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

Оскільки цивільне судочинство згідно частин 1-3 статті 12 ЦПК України здійснюється на засадах змагальності сторін та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, так як відповідно до частини 6 статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, беручи до уваги, що обставини, на які посилається позивач, як на підстави для задоволення позову, знайшли своє підтвердження у судовому засіданні, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких за ч. 3 ст. 133 ЦПК належать витрати на професійну правову допомогу, які за змістом ст. 137 ЦПК несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За ст. 141 ЦПК розмір витрат, які сторона сплатила у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін.

Для цілей розподілу судових витрат:

- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч. 4 ст. 137 ЦПК суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, тому обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, а суд при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу повинен надати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких відповідач має заперечення.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи.

Отже, можна зробити висновок, що ЦПК передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Аналогічна правова позиція була викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року по справі № 755/9215/15-ц.

Суд встановив, що понесені ТОВ «ЮНІТ КАПІТІЛ» витрати на правничу допомогу адвоката в розмірі 7000 грн. підтверджуються матеріалами справи: договором № 20/01/26-02 про надання правничої допомоги від 20.01.2026 року; додатковою угодою №25771573042 до договору про надання правничої допомоги; актом прийому-передачі наданих послуг до договору від 20.01.2026.

Враховуючи висновки щодо застосування відповідних норм права, які викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц, постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, враховуючи, що справа є незначної складності, в даній категорії справ наявна узгоджена та установлена судова практика, існує відпрацьована адвокатська практика у даній категорії справ, а обсяг досліджених доказів є невеликим, суд приходить до висновку про зменшення суми стягнення з відповідача на користь позивача до 3 000,00 гривень витрат на професійну правничу допомогу в суді, що відповідає критерію об`єктивності та буде співмірним з виконаною адвокатом роботою у цій справі.

Також необхідно стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 662,40 грн., які було сплачено позивачем із застосуванням понижуючого коефіцієнту 0,8, оскільки позов було подано до суду в електронному вигляді з використанням підсистеми ЕСІТС Електронний суд.

Керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 610, 625, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 10, 12,13, 141, 263, 265, 280-284, 288 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ" заборгованість за кредитним договором №204668 від 14.10.2025 в розмірі 22 043 (двадцять дві тисячі сорок три) грн. 35 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ" - судові витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме судовий збір у розмірі 2 662 (дві шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу – 3000 (три тисячі) грн. 00 коп.

У задоволенні решти вимог позову – відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасники справи, якому повне рішення не були вручені у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження у випадках передбачених ч.2 ст. 354 ЦПК України.

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ" (01133, м. Київ, бульв. Лесі Українки 34, офіс 333, код ЄДРПОУ 43541163)

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Повне рішення складено та підписано 23 вересня 2026 року.

Суддя: О. Р. Феняк