Суд: Південний районний суд міста Кам’янського
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них
Дата: 22 липня 2026 р.
Справа: №207/1411/26
Суддя: Юрченко І. М.
№ 207/1411/26
№ 2/207/1871/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 липня 2026 року м. Кам`янське
Південний районний суд міста Кам`янського у складі:
головуючого судді Юрченко І.М.
при секретарі Сівачук А.А.
за участі:
позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2
представника позивачів адвоката Бундюк Є.В.
відповідачки ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Кам`янське цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_2 , третя особа: Південний відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про оспорювання батьківства та виключення відомостей про померлу особу, як батька з актових записів про народження дітей,
В С Т А Н О В И В:
Звертаючись до суду, в обґрунтування заявлених позовних вимог позивачі зазначили, що відповідачка ОСОБА_2 перебувала у зареєстрованому шлюбу з ОСОБА_3 з 18 жовтня 2002 року, шлюб було розірвано рішенням Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська по цивільній справі №207/1180/22 від 27.07.2022 року
ІНФОРМАЦІЯ_1 народився Позивач 1, ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження виданим Баглійським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпродзержинського міського управління юстиції Дніпропетровської області від 16.04.2008 року, актовий запис №218.
ІНФОРМАЦІЯ_2 народився Позивач 2, ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження виданим Баглійським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпродзержинського міського управління юстиції Дніпропетровської області від 17.06.2009 року, актовий запис №339.
01.12.2022 року Південним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) було зареєстровано шлюб між ОСОБА_4 та Відповідачкою, ОСОБА_2 , актовий запис №454.
ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 загинув під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, що підтверджується свідоцтвом про смерть виданим Південним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис №601.
ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть виданим Південним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, актовий запис №1056.
Померлі ОСОБА_4 та ОСОБА_3 були рідними братами, їх батько ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 та мати ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджуються їх свідоцтвами про смерть.
Відповідачка ОСОБА_2 з кінця листопада 2002 року припинила сімейні відносини зі своїм чоловіком ОСОБА_3 , оскільки дізналась про наркотичну залежність останнього та почала проживати окремо від нього в будинку своєї матері ОСОБА_6 разом з нею та своїм малолітнім сином ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , за адресою: АДРЕСА_1 .
З 2006 року ОСОБА_2 почала проживати як чоловік та дружина з ОСОБА_4 , тобто братом ОСОБА_3 , за адресою свого проживання: АДРЕСА_1 , до смерті ОСОБА_4 в 2025 році.
Під час фактичних сімейно-шлюбних відносин ОСОБА_2 та ОСОБА_4 народилися спільні діти ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_8 та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_9 , а оскільки Відповідачка на той час формально перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 , в актових записах про народження батьком дітей було вказано саме ОСОБА_3 , відповідно до ст. 122 Сімейного Кодексу України, згідно якої дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя.
Оскільки ОСОБА_3 був наркозалежною особою, ОСОБА_2 після свого уходу від нього, не підтримувала з ним будь-яких стосунків, тобто не контактувала та не спілкувалась з ним взагалі, у зв`язку з чим останній не знав та не міг знати про народження у відповідачки дітей ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , фактично його племінників.
Родина у складі мати, ОСОБА_2 , батька, ОСОБА_4 , дітей ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_8 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , проживали однією сім`єю за однією адресою АДРЕСА_1 , з 2006 по 2025 рік, обидва батьки виконували свої батьківські обов`язки щодо дітей. В силу малого віку діти тривалий час не були обізнані, що їх батько ОСОБА_4 , в їх актових записах про народження не значиться, як їх батько. Позивач 1, ОСОБА_1 , та Позивача 2, ОСОБА_2 не знайомі та ніколи не спілкувалися з ОСОБА_3 , який записаний батьком в їх актових записах про народження.
Лише у більш свідомому віці мати ОСОБА_2 повідомила позивачам про вищенаведені обставини та пояснила, за яких життєвих обставин сталося так, що їх дядько, ОСОБА_3 , якого вони не бачили та не знали, значиться їх батьком в їх актових записах про народження і підтвердила, що їх біологічних батьком є ОСОБА_4 .
На підставі зазначено позивачі просили суд: виключити відомості про ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , громадянина України, який помер ІНФОРМАЦІЯ_11 , як батька, з актового запису № 218 про народження ІНФОРМАЦІЯ_12 ОСОБА_1 , складеного Баглійським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпродзержинського міського управління юстиції Дніпропетровської області 16 квітня 2008 року; виключити відомості про ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , громадянина України, який помер ІНФОРМАЦІЯ_11 , як батька, з актового запису № 339 про народження ІНФОРМАЦІЯ_13 ОСОБА_2 , складеного Баглійським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпродзержинського міського управління юстиції Дніпропетровської області 17 червня 2009 року.
Позивач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, обґрунтувавши їх доказами, викладеними в позовній заяві. Додатково суду пояснив, що він завжди знав, що його батьком є ОСОБА_4 , він з братом його дуже любили та поважала і наразі дуже сумують за батьком після його смерті.
ОСОБА_3 він ніколи не знав та ніколи не бачив у своєму житті. Для нього завжди батьком був ОСОБА_10 , саме ОСОБА_10 він називав татом. Він його знає з самого малечку, ОСОБА_4 завжди мешкав з їх мамою та ними, його синами, разом, ОСОБА_11 ОСОБА_10 водив його з братом до дитячого садка та школи. Після загибелі батька він поцікавився у своєї матері, чому в нього прізвище ОСОБА_12 , а по-батькові не ОСОБА_13 , а ОСОБА_14 , і тоді мати пояснила йому всю ситуацію. Наразі він хоче, щоб його батьком по документам був записаний саме ОСОБА_10 , який був його насправді рідним батьком, а не людина, яку він навіть ніколи не бачив. Просив позов задовольнити.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, обґрунтувавши їх доказами, викладеними в позовній заяві. Додатково суду пояснив, що він знає лише одного свого батька – і це ОСОБА_4 . Наразі він не бажає, щоб стороння особа була записана його батьком, адже він взагалі не знав ОСОБА_3 , його справжнім батьком був ОСОБА_10 , який виховував його з малечку, тому він бажає змінити по-батькові та бути ОСОБА_13 . Просив позов задовольнити.
У судовому засіданні представник позивачів ОСОБА_15 пояснила, що ОСОБА_3 не знав про народження у відповідачки ОСОБА_2 та ОСОБА_4 дітей ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , фактично його племінників, та не знав і не міг знати, що записаний батьком дітей, про що свідчить його аморальний спосіб життя через зловживання наркотичних та алкогольних речовин, відсутність будь-якого спілкування останніх з ОСОБА_3 та його батьками через їх також аморальний спосіб життя. Наведене підтверджується показаннями свідків та поясненнями сторін по справі. Тривалість формального шлюбу відповідачки ОСОБА_2 з ОСОБА_3 пояснюється тривалою боротьбою з онкологічною хворобою відповідачки, що спричинило значний брак коштів та часу для процедури розірвання шлюбу. У 2022 році ОСОБА_2 звернулася до Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська із позовом до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу. Відповідно до вимог процесуального законодавства до позовної заяви був доданий примірник позову для відповідача – ОСОБА_3 , який в подальшому направлявся відповідачу за адресою реєстрації. На теперішній час в матеріалах цивільної справи №207/1180/22 знаходиться повернутий конверт та рекомендоване повідомлення про невручення, оскільки адресат відсутній за адресою. Заяви про ознайомлення з матеріалам справи ОСОБА_3 не подавав, в судових засіданнях, призначених на 21.06.2022 року та 27.07.2022 року, участі не приймав. Відтак, ОСОБА_3 не знав та не міг знати про зміст позову з наведених вище підстав та вважав, що метою є виключно розірвання шлюбу, про що свідчить його особиста заява про визнання виключно позовних вимог про розірвання шлюбу, а не позову в цілому. Отже, заява про визнання позову про розірвання шлюбу мала лише номінальний характер та не є прямим доказом, який би свідчив, що ОСОБА_3 знайомився з позовом, а відтак його визнання позову про розірвання шлюбу не свідчить про його обізнаність про двох дітей – ОСОБА_16 та ОСОБА_17 . Окрім цього була проведена експертиза крові з хрестика загиблого ОСОБА_4 з букальним епітелієм двох дітей – ОСОБА_16 та ОСОБА_17 , яка підтвердила, що дійсно ОСОБА_10 був батьком ОСОБА_16 та ОСОБА_17 . ОСОБА_18 діти навіть не знали і ніколи не бачили, З його батьками діти не спілкувались через їх також аморальний спосіб життя. Все життя ОСОБА_10 піклувався про своїх синів, в дитячому садочку та в навчальних закладах всі знали, що саме ОСОБА_10 є батьком ОСОБА_16 та ОСОБА_17 . Просила позов задовольнити.
У судовому засіданні відповідачка ОСОБА_2 позовні вимоги позивачів визнала та суду пояснила, що в 2002 році вона вийшла заміж за ОСОБА_3 . На той час в неї вже був син ОСОБА_19 . Разом з цим, проживши з ОСОБА_14 всього місяць, вона зрозуміла, що він вживає наркотичні засоби, окрім того, він крав її речі та золоті прикраси, тому вона пішла від нього з сином ОСОБА_7 мешкати до своєї матері ОСОБА_6 . В 2006 році вона почала мешкати разом з ОСОБА_4 , він прийшов до них додому і вона прийняла його, у них склались сімейні стосунки. Згодом в них народились сини: ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_21 . Разом з цим вона не турбувалась через невідповідність запису по-батькові в свідоцтвах про народження дітей, тому що не мала на це часу, то діти булі малі та потребували часу та уваги, то сама вона хворіла на онкологію, тому документи були не на часі. В 2022році вона нарешті оформила розлучення з ОСОБА_3 та одружилася з ОСОБА_4 . Діти хочуть відновити справедливість, щоб справжній їх батько ОСОБА_10 був записаний їх батьком в свідоцтвах про народження. І це не стосується виплат, так як вона як законна дружина ОСОБА_10 вже отримала всі виплати, і більше осіб які мають на це право не має, так як батьки ОСОБА_10 померли, ще до його загибелі. Діти просто хочуть мати в їх свідоцтвах про народження справжнього батька та носити його по-батькові. Коли ОСОБА_10 загинув і привезли його тіло, вона зняла з його тіла хрестик, на якому була його кров та провела експертизу порівняння крові з хрестика загиблого ОСОБА_4 з букальним епітелієм її синів, яка підтвердила, що дійсно ОСОБА_10 був батьком ОСОБА_16 та ОСОБА_17 . ОСОБА_18 діти навіть не знали і ніколи не бачили, З його батьками діти не спілкувались через їх також аморальний спосіб життя.
Представник третьої особи - Південного відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи за їх відсутності, заперечень на позов не надано.
Свідок ОСОБА_22 суду пояснила, що вона є сусідкою позивачів та відповідачки і мешкає за адресою АДРЕСА_2 . В цьому будинку вона проживає з 2003 року. Після купівлі будинку вона почала поступово знайомитися з сусідами. Так вона познайомилася з ОСОБА_23 та її мамою ОСОБА_24 . Їй відомо, що у ОСОБА_25 є три сини старший ОСОБА_26 та два молодших ОСОБА_27 та ОСОБА_17 . Батьком молодших двох синів був ОСОБА_4 . Діти ОСОБА_27 та ОСОБА_17 називали ОСОБА_10 батьком, а він їх синами, у неї ніколи не було сумніву у тому, що ОСОБА_10 не їх батько, вони були дуже схожі з ним. Як сусідка вона бачила, що ОСОБА_10 проводить багато часу зі своїми дітьми ОСОБА_16 та ОСОБА_17 . Поряд з ОСОБА_23 вона завжди бачила тільки ОСОБА_10 . Про те, що існує ще якийсь ОСОБА_3 , вона ніколи не знала, а знає вона цю родину вже тривалий час.
Свідок ОСОБА_7 суду пояснив, що відповідачка є його матір`ю. Він підтверджує, що з самого дитинства пам`ятає, що його мати мешкала разом з ОСОБА_4 однією сім`єю, інших чоловіків у матері не було. Він є старшим сином своєї матері і ОСОБА_4 не був його батьком, а молодші його брати ОСОБА_27 та ОСОБА_17 є синами ОСОБА_28 . Саме ОСОБА_29 виховував та піклувався про своїх синів ОСОБА_16 та ОСОБА_17 , а ОСОБА_30 навіть не знав про існування цих дітей та ніколи з ними не спілкувався.
Свідок ОСОБА_31 суду пояснила, що їй знайома і відповідачка і її перший чоловік ОСОБА_3 . Окрім цього вона є хрещеною матір`ю старшого сина ОСОБА_32 . Свідок пояснила, що у них ще до одруження ОСОБА_25 з ОСОБА_14 були підозри, що ОСОБА_18 вживає наркотичні засоби. А коли ОСОБА_33 та ОСОБА_18 вже почали мешкати разом після одруження, то ОСОБА_33 зрозуміла, що їх підозри не були марними. В результаті чого ОСОБА_33 прожила з ОСОБА_26 приблизно місяць, а потім ОСОБА_33 пішла від ОСОБА_18 до своєї матері. Згодом вона почала мешкати разом з молодшим братом ОСОБА_34 . Від ОСОБА_35 народила двох синів ОСОБА_16 та ОСОБА_17 . Їй відомо, що коли ОСОБА_33 завагітніла, то вона вже мешкала разом з ОСОБА_10 , а з ОСОБА_14 взагалі не спілкувалась. У ОСОБА_25 та ОСОБА_10 була хороша родина, ОСОБА_10 працював та утримував ОСОБА_36 з дітьми, піклувався про ОСОБА_36 та дітей. Вона часто приходила в гості до ОСОБА_25 та ОСОБА_10 та бачила відносини між ними, весь цей період, як ОСОБА_33 зійшлася з ОСОБА_10 , вони завжди були разом, ніколи не розходились. Також вона бачила і стосунки між дітьми ОСОБА_17 та ОСОБА_16 з ОСОБА_10 . ОСОБА_10 називав їх синами, а діти називали його батьком. ОСОБА_10 піклувався про синів та займався їх вихованням. Що стосується ОСОБА_18 , то він ніколи не спілкувався з дітьми. ОСОБА_18 мешкав на мікрорайоні БАМ, вона сама народилась в тому мікрорайоні і з шкільних років знає ОСОБА_18 і який спосіб життя він вів. Її мати й досі мешкає на мікрорайоні БАМ, тому вона часто їздила в той район, де бачила ОСОБА_18 в стані наркотичного сп`яніння.
Свідок ОСОБА_6 суду пояснила, що вона є матір`ю відповідачки. Її дочка ОСОБА_33 була матір`ю одиначкою та виховувала сама сина ОСОБА_37 . Потім ОСОБА_33 вийшла заміж за ОСОБА_3 , але цей шлюб виявився невдалим, так як ОСОБА_18 постійно просив грошей у ОСОБА_25 , а потім ОСОБА_33 взагалі зізналася їй, що ОСОБА_18 вживає наркотичні засоби та алкогольні напої, тому донька покинула свого чоловіка та повернулась жити до неї разом з сином ОСОБА_26 . Після того, як ОСОБА_33 повернулась мешкати до неї, молодший брат ОСОБА_38 почав часто приходити до них додому, допомагав ОСОБА_39 по господарству. Спочатку ОСОБА_33 та ОСОБА_10 спілкувались як друзі, потім він почав залишатися у них ночувати, а згодом ОСОБА_10 переїхав до них мешкати. Деякий час ОСОБА_10 з ОСОБА_23 мешкали без дітей, потім ОСОБА_33 завагітніла, ОСОБА_10 на той час вже мешкав у них вдома тривалий час. Майже один за одним народилися у ОСОБА_25 з ОСОБА_10 два сини: старший ОСОБА_27 , молодший ОСОБА_17 . Своїх синів ОСОБА_10 особисто зустрічав з пологового будинку, він займався їх доглядом та вихованням. ОСОБА_33 та ОСОБА_10 жили дружно, вони ніколи не розходились. Обидва її онука дуже схожі на свого батька ОСОБА_10 і вона підтверджує, що саме ОСОБА_10 є батьком її онуків ОСОБА_16 та ОСОБА_17 . Окрім того свідок пояснила, що її донька ОСОБА_33 тривалий час хворіє на онкологічне захворювання, у зв`язку з чим у неї в житті були серйозні проблеми, які вона мала вирішувати, проходити серйозне лікування, тому через її хворобу ОСОБА_33 не займалась належним чином документами.
Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Відповідно до ч. 3 ст.13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета позову на власний розсуд.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 49 ЦПК України, передбачено, що відповідач має право визнати позов на будь-якій стадії судового процесу.
Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи на підставі доказів, поданих учасниками справи. В судовому засіданні досліджені всі докази, подані учасниками справи. Клопотання про витребування і дослідження інших доказів до суду не надходило. Суд постановляє рішення на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Вислухавши позивачів, відповідача та свідків, перевіривши матеріали справи та дослідивши наявні у справі письмові докази та оцінивши їх в сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, при цьому приймає до уваги такі обставини.
Ніким не заперечується та відповідно до ч.1 ст.82 ЦПК України вважається доведеним той факт, що ОСОБА_2 перебувала у зареєстрованому шлюбу з ОСОБА_3 з 18 жовтня 2002 року, який було розірвано рішенням Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська по цивільній справі №207/1180/22 від 27.07.2022 року
ІНФОРМАЦІЯ_1 народився Позивач 1, ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження виданим Баглійським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпродзержинського міського управління юстиції Дніпропетровської області від 16.04.2008 року, актовий запис №218 (ар.с.13).
ІНФОРМАЦІЯ_2 народився Позивач 2, ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження виданим Баглійським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпродзержинського міського управління юстиції Дніпропетровської області від 17.06.2009 року, актовий запис №339 (ар.с.12).
01.12.2022 року Південним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) було зареєстровано шлюб між ОСОБА_4 та Відповідачкою, ОСОБА_2 , актовий запис №454 (ар.с.15).
ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть виданим Південним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис №601 (ар.с.16).
ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть виданим Південним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, актовий запис №1056 (ар.с.14).
Померлі ОСОБА_4 та ОСОБА_3 були рідними братами, їх батько ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 та мати ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджуються їх свідоцтвами про смерть (ар.с.17-18).
Факт спільного безперервного проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_4 з 2006 року і по 2025 рік, тобто на момент народження Позивача 1, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 та Позивача 2, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , та спільного належного виховання батьками дітей, підтверджується Актом про підтвердження факту проживання №6/3/1 від 19.02.2026 року складеним головою квартального комітету №3 Південного району м. Кам`янського (ар.с.19), спільними фотографіями позивачів разом з ОСОБА_4 (ар.с.26-30), характеристиками з навчальних закладів позивачів, відповідно до яких зазначено, що їх батьком є ОСОБА_4 та що саме він займався їх вихованням та цікавився навчанням (ар.с.23-24), експертизою порівняння крові з хрестика загиблого ОСОБА_4 з букальним епітелієм позивачів (ар.с.25), показами допитаних в судовому засіданні свідків: сусідка ОСОБА_22 , син відповідачки від першого шлюбу ОСОБА_7 , підруга відповідачки ОСОБА_40 , мати відповідачки ОСОБА_6 , поясненнями самих позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а також визнанням позову стороною відповідача, ОСОБА_2 .
Отже, під час розгляду справи судом встановлено, що відповідачка, ОСОБА_2 з кінця листопада 2002 року припинила сімейні відносини зі своїм чоловіком ОСОБА_3 , оскільки дізналась про наркотичну залежність останнього та почала проживати окремо від нього в будинку своєї матері ОСОБА_6 разом з нею та своїм малолітнім сином ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , за адресою: АДРЕСА_1 .
З 2006 року ОСОБА_2 почала проживати як чоловік та дружина з ОСОБА_4 , тобто братом ОСОБА_3 , за адресою свого проживання: АДРЕСА_1 , до смерті ОСОБА_4 в 2025 році.
Під час фактичних сімейно-шлюбних відносин ОСОБА_2 та ОСОБА_4 народилися спільні діти ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_8 та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_9 , а оскільки відповідачка на той час формально перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 , в актових записах про народження батьком дітей було вказано саме ОСОБА_3 , відповідно до ст. 122 Сімейного Кодексу України, згідно якої дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя.
ОСОБА_3 не знав про народження у відповідачки ОСОБА_2 та ОСОБА_4 дітей ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , фактично його племінників, та не знав і не міг знати, що записаний батьком дітей через відсутність будь-якого спілкування останніх з ОСОБА_3 , що підтверджується показаннями свідків та поясненнями сторін по справі. Тривалість формального шлюбу відповідачки ОСОБА_2 з ОСОБА_3 пояснюється тривалою боротьбою з онкологічною хворобою відповідачки, що спричинило значний брак коштів для процедури розірвання шлюбу та часу. У 2022 році ОСОБА_2 звернулася до Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська із позовом до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу. Відповідно до вимог процесуального законодавства до позовної заяви був доданий примірник позову для відповідача – ОСОБА_3 , який в подальшому направлявся відповідачу за адресою реєстрації. На теперішній час в матеріалах цивільної справи №207/1180/22 знаходиться повернутий конверт та рекомендоване повідомлення про невручення, оскільки адресат відсутній за адресою (ар.с.81). Заяви про ознайомлення з матеріалам справи ОСОБА_3 не подавав, в судових засіданнях, призначених на 21.06.2022 року та 27.07.2022 року, участі не приймав. Відтак, ОСОБА_3 не знав та не міг знати про зміст позову з наведених вище підстав та вважав, що метою є виключно розірвання шлюбу, про що свідчить його особиста заява про визнання виключно позовних вимог про розірвання шлюбу стандартного шаблону на заздалегідь виготовленому бланку (ар.с.82). Отже, суд приходить до висновку, що заява про визнання позову про розірвання шлюбу мала лише номінальний характер та не є прямим доказом, який би свідчив, що ОСОБА_3 знайомився з позовом, а відтак його визнання позову про розірвання шлюбу не свідчить про його обізнаність про двох дітей – ОСОБА_16 та ОСОБА_17 .
Проаналізувавши всі обставини справи, суд доходить до обґрунтованого висновку, що під час розгляду справи знайшло своє підтвердження та обставина, що ОСОБА_3 не є батьком Позивача 1, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 та Позивача 2, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , оскільки відповідачка не проживала з останнім на протязі вже 6 та 7 років відповідно на час народження дітей, та два та три роки відповідно перебувала у цивільному шлюбі з ОСОБА_4 , від якого і народила дітей, відтак позовні вимоги необхідно задовільнити.
Стаття 137 СК України визначає правила оспорювання батьківства після смерті особи, яка записана батьком дитини.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 137 СК України якщо через поважні причини особа не знала про те, що записана батьком дитини, і померла, оспорити батьківство можуть її спадкоємці: дружина, батьки та діти. До вимоги про виключення запису про особу як батька дитини з актового запису про народження дитини позовна давність не застосовується.
Загальні засади (принципи) приватного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, у першу чергу, акти сімейного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, проявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії та повинні враховуватися, зокрема, при тлумаченні норм, що містяться в актах сімейного законодавства (постанова Верховного Суду від 25 січня 2021 року в справі № 758/10761/13-ц).
У постанові Верховного Суду від 31 липня 2023 року у справі № 461/3122/19 з урахуванням принципу розумності надано тлумачення положень статті 137 СК України та зазначено, що вказана норма визначає випадки, за яких батьківство особи може бути оспорено після смерті особи, яка записана батьком дитини; перший випадок стосується ситуації, коли чоловік ще під час вагітності жінки подав нотаріусу заяву про невизнання свого батьківства. У такому разі після смерті чоловіка оспорити батьківство можуть його спадкоємці (частина перша статті 137 СК України); другий випадок охоплює ситуацію коли чоловік за життя подав позов до суду про виключення запису про нього як батька дитини. У цьому разі його спадкоємці можуть підтримати позовну заяву відповідно до положень статті 55 ЦПК України про процесуальне правонаступництво (частина друга статті 137 СК України); третій випадок оспорювання батьківства стосується ситуацій, коли через поважні причини чоловік не знав про те, що записаний батьком дитини, і помер. Однак на відміну від перших двох випадків можливість оспорити батьківство належить лише таким його спадкоємцям як дружина, батьки та діти (частина третя статті 137 СК України).
Таким чином, частиною третьою статті 137 СК України передбачено оспорювання батьківства правонаступником у зв`язку зі смертю особи, яка записана в актовому записі про народження батьком дитини та через поважні причини не знала про це. Закон дає право на оспорювання батьківства в цьому випадку спадкоємцям особи (дружині, батькам та дітям). При цьому поважність причин, за якими особа не знала, що вона записана батьком, є фактором, що оцінюється судом.
Вказаний висновок вкладений також у постановах Верховного Суду від 29 квітня 2024 року у справі № 205/3895/20 та від 03 квітня 2019 року у справі №639/8165/16-ц.
За змістом п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» статтею 137 СК України передбачено можливість оспорювання батьківства й після смерті особи, записаної батьком дитини. Коли померла особа не знала про те, що її записано батьком дитини, оспорити батьківство вправі її спадкоємці першої черги за законом, названі у ст. 1261 ЦК України: дружина, батьки й діти. У зазначених випадках батьківство оспорюється шляхом пред`явлення позову про виключення відомостей про померлу особу як батька з актового запису про народження дитини.
Зазначені частинами 1-3 ст. 137СК України умови є альтернативними, будь-які вказівки на обов`язкову наявність всіх цих умов чи лише тієї, яка передбачена у ч. 3 ст. 137 СК України, закон не містить.
У доктрині процесуального права позови про визнання поділяються на позитивні та негативні.
По своїй суті позов про оспорювання батьківства, після смерті особи, яка записана батьком дитини, є негативним, в якому позивач стверджує, що певний чоловік не є батьком дитини.
В такому разі за допомогою цього позову відбувається захист приватного інтересу позивача (зокрема, в сфері спадкування).
За життя ОСОБА_3 не було відомо про те, що він записаний батьком дітей ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , оскільки фактичні шлюбні відносини з ОСОБА_2 було припинено в кінці 2002 році, з 2006 року остання почала проживати з іншим чоловіком, а діти народилися через шість років після припинення шлюбних відносин з ним та під час співмешкання відповідачки з ОСОБА_4 .
Такі обставини безумовно свідчать про наявність поважних причин, через які ОСОБА_3 за життя не знав і не міг знати, що він записаний батьком дітей.
Згідно до пп. 20 п. 1 Розділу III Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/2 з відповідними змінами, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.
У відповідності до п. 2.13.1. Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, які затверджено наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року № 96/5 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 року № 55/18793, рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану, є підставою для внесення відповідних змін до актового запису.
Частиною третьою статті 51 Конституції України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Стаття 1 Закону України «Про охорону дитинства» визначає контакт з дитиною як реалізацію матір`ю, батьком, іншими членами сім`ї та родичами, у тому числі тими, з якими дитина не проживає, права на спілкування з дитиною, побачення зазначених осіб з дитиною, а також надання їм інформації про дитину або дитині про таких осіб, якщо це не суперечить інтересам дитини.
Частиною сьомою статті 7 Сімейного кодексу України (далі - СК України) передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII (далі - Конвенція про права дитини), іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до статей 18, 27 Конвенції про права дитини держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Пунктами 1, 2, ст. 3, ст. 7 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом. Дитина, наскільки це можливо повинна знати своїх батьків.
З огляду на наведене, суд вважає, що наявні усі правові підстави для задоволення позовних вимог на підставі положень п. 3 ст. 137 СК України шляхом виключення записів про особу як батька дітей з актових записів про народження.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 82, 258, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд,
У Х В А Л И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованих за адресою: АДРЕСА_1 до ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , третя особа: Південний відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, знаходиться за адресою: Дніпропетровська обл. м. Кам`янське, вул. Ялтинська, буд. 2 про оспорювання батьківства та виключення відомостей про померлу особу, як батька з актових записів про народження дітей, задовольнити.
Виключити відомості про ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , громадянина України, який помер ІНФОРМАЦІЯ_11 , як батька, з актового запису № 218 про народження ІНФОРМАЦІЯ_12 ОСОБА_1 , складеного Баглійським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпродзержинського міського управління юстиції Дніпропетровської області 16 квітня 2008 року.
Виключити відомості про ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , громадянина України, який помер ІНФОРМАЦІЯ_11 , як батька, з актового запису № 339 про народження ІНФОРМАЦІЯ_13 ОСОБА_2 , складеного Баглійським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпродзержинського міського управління юстиції Дніпропетровської області 17 червня 2009 року.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1331 грн. 20 коп. сплаченого судового збору.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_2 1331 грн. 20 коп. сплаченого судового збору.
Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повний текст судового рішення складено 27 липня 2026 року.
Суддя І.М. Юрченко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua