Вирок від 21 вересня 2026 р. у справі №171/3161/26 — Апостолівський районний суд Дніпропетровської області

Суд: Апостолівський районний суд Дніпропетровської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Невиконання судового рішення

Дата: 21 вересня 2026 р.

Справа: №171/3161/26

Суддя: Шкарлат Я. Ю.

Номер справи 171/3161/26

Номер провадження 1-кп/171/1206/26

ВИРОК

Іменем України

22.09.26 м. Апостолове

Апостолівський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченої ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026041410000233 від 24.08.2026 року відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки села Петрове, Софіївського району, Дніпропетровської області, громадянки України, яка має базову середню освіту, не заміжня, на утримані якої двоє неповнолітніх дітей, син ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , донька ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не працююча, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 раніше судимої:

- 04.02.2026 вироком Металургійного районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 382 КК України з призначенням покарання у вигляді штрафу в розмірі 8500 гривень,

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 382 КК України, –

ВСТАНОВИВ:

Постановою Центрального-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16.10.2025 ОСОБА_4 притягнута до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч.1 ст. 130 КУпАП (керування транспортними засобами особами в стані наркотичного), у виді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот гривень), з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 (п`ять) років, постанова набрала законної сили 28.10.2025, яку вона отримала 31.10.2025.

Крім того, ОСОБА_4 , вироком Металургійного районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 04.02.2026 притягнута до кримінальної відповідальності, за ч. 1 ст. 382 КК України, та їй призначено покарання у виді штрафу у розмірі 500 п`ятсот неоподаткованих мінімумів що становить 8500,00 (вісім тисяч п`ятсот) гривень. Вирок набрав законної сили 07.03.2026 року.

ОСОБА_4 , 23.08.2026 приблизно о 14 годині 30 хвилин, діючи умисно, достовірно знаючи про наявність вказаної постанови та вироку суду, будучи ознайомленою з ними, з метою невиконання постанови суду щодо позбавлення права керування транспортним засобом, маючи реальну можливість її виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч. 1 ст. 129-1 Конституції України та ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання фізичними особами на всій території України, будучи раніше судимою 04.02.2026 за злочин передбачений ч. 1 ст. 382 КК України, керувала мотоциклом марки «Viper», моделі «ZS50», чорного кольору, номер шасі кузова рами НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 реєстраційний номер відсутній, рухаючись по вул. Покровська, поблизу буд.61 в м.Апостолове, Криворізького району, Дніпропетровської області, де була зупинена працівниками СРПП ВП № 8 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області за порушення Правил дорожнього руху.

За результатами розгляду порушень Правил дорожнього руху працівниками СРПП ВП № 8 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення від 23.08.2026 серії ЕНА № 7767084 за ч. 6 ст.121 КУпАП та протоколи по справі про адміністративне правопорушення від 23.08.2026 серії ЕПР1 №753087, за ч. 5 ст.126 КУпАП.

Умисні дії ОСОБА_4 , кваліфіковані за ч. 3 ст. 382 КК України, як умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили, особою раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею.

21.09.2026 року між прокурором Криворізької східної окружної прокуратури ОСОБА_8 , якому на підставі статті 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 12026041410000233 від 24.08.2026 та обвинуваченою ОСОБА_4 , за участі захисника – адвоката ОСОБА_5 , укладено угоду про визнання винуватості у відповідності до вимог ст. ст. 52, 468-470, 472, 473 КПК України.

Згідно даних угоди прокурор та обвинувачена дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 382 КК України, істотних обставин для даного кримінального провадження, обвинувачена ОСОБА_4 беззастережно визнала свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення. Також вказаною угодою визначено покарання, яке повинна понести ОСОБА_4 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 382 КК України.

В угоді передбачені наслідки укладання та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання.

В підготовчому судовому засіданні прокурор підтримав угоду про визнання винуватості та просив її затвердити.

Захисник також просив затвердити угоди про визнання винуватості.

Обвинувачена ОСОБА_4 у підготовчому судовому засіданні також просила вказану угоду про визнання винуватості від 21.09.2026 року затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання. При цьому, обвинувачена в повному обсязі визнала себе винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 382 КК України.

Виходячи з положень пункту 1 частини 3 статті 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Згідно з частиною 5 статті 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може ініціюватись в будь-який момент після повідомлення особі про підозру, до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

На запитання суду обвинувачена пояснила, що зміст обвинувачення, правова кваліфікація дій, вид, міра та порядок виконання передбаченого угодою покарання їй зрозуміла, укладання угоди є добровільним, відносно неї не застосовувалось насильство, примус, погрози та укладення угоди не є наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з`ясовано, що ОСОБА_4 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винною, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбаченої ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Враховуючи викладене, оскільки умови угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченою відповідають вимогам КПК та КК України, суд, врахувавши доводи сторін кримінального провадження, дійшов висновку про наявність правових підстав для затвердження цієї угоди.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченої ОСОБА_4 повністю знайшла своє підтвердження в ході судового засідання, а кваліфікація її дій є вірною, а саме: як умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили, особою раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, передбачене ч. 3 ст. 382 КК України.

Узгоджена міра покарання, визначена в межах, передбачених санкцією ч. 3 ст. 382 КК України, що відповідає загальним засадам призначення покарання, зазначеним ст. 65 КК України, ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченої ОСОБА_4 , яка є не заміжньою, на утримані якої двоє неповнолітніх дітей, син ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , донька ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , раніше судима, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо.

Відповідно до ст.12 КК України діяння, передбачене ч.3 ст.382 КК України, є тяжким злочином.

Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_4 згідно ст. 66 КК України, є щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4 згідно ст. 67 КК України, не виявлено.

Згідно з п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку, суди мають дотримуватись вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів. Водночас суди мають враховувати й вимоги Кримінального процесуального кодексу України стосовно призначення покарання.

Крім того, суд враховує, що відповідно до ст.50 КК України покарання є заходом примусу та полягає в передбаченому законом обмеженні права та свобод засудженого та у відповідності до ч. 2 ст.50 КК України має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, запобіганню вчинення нових злочинів.

На підставі викладеного, враховуючи обставини вчиненого кримінального правопорушення, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, вважає за необхідне призначити обвинуваченій ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі, у межах, визначених санкцією ч. 3 ст. 382 КК України.

При цьому суд вважає необхідним врахувати і те, що відповідно до вимог ст. 50 КК України покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність, а повинно служити запобіганням до вчинення нових злочинів, як засудженими, так і іншими особами. Враховуючи викладене, суд доходить висновку про можливість виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства, а тому ОСОБА_4 необхідно звільнити на підставі ст.75 КК України від відбування покарання з випробуванням, з покладенням на неї обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Саме таке покарання, на думку суду, є необхідним та достатнім для її виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Одночасно, суд вважає за необхідне застосувати у кримінальному провадженні спеціальну конфіскацію.

Відповідно до ч.1 ст.96-1 КК України спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного злочину або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з п.1, 3, 4 ч.1 ст.96-2 КК України спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо майно одержано внаслідок вчинення кримінального правопорушення, було предметом кримінального правопорушення, або було використано як засіб чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення.

Долю речових доказів суд вважає необхідним вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Заходи забезпечення в кримінальному провадженні не застосовувались.

Судові експертизи у кримінальному провадженні не проводились.

Керуючись ст. ст. 314, 369-371, 373-374, 468-469, 471, 472-475 КПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 21.09.2026 року, укладену між прокурором Криворізької східної окружної прокуратури ОСОБА_8 , якому на підставі статті 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні №12026041410000233 від 24.08.2026 року та обвинуваченою ОСОБА_4 , за участі захисника – адвоката ОСОБА_5 .

ОСОБА_4 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 382 КК України, та призначити покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 2 роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік.

Покласти на ОСОБА_4 обов`язки, відповідно до ст. 76 КК України, а саме:

-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання,роботи або навчання, періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 25.08.2026 року - скасувати.

Речові докази у даному кримінальному провадженні, а саме:

-мотоцикл марки «Viper», моделі «ZS50», чорного кольору, номер шасі кузова рами НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 реєстраційний номер відсутній, що передано на зберігання до ВП №8 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області у відповідності до статей 96-1, 96-2 КК України конфіскувати в дохід держави;

-оптичний DVD диск з відеозаписом нагрудної бодікамери, залишити в матеріалах кримінального провадження;

Роз`яснити ОСОБА_4 , що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку – після постановлення ухвали апеляційним судом.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Апостолівський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України:

– обвинуваченим, його захисником виключно з підстав: призначення судом покарання суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою ст. 474 КПК України, у тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди;

– прокурором виключно з підстав призначення судом покарання менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно частини четвертої ст.469 КПК України угода не може бути укладена.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим та прокурору.

Суддя ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua