Постанова від 22 вересня 2026 р. у справі №677/852/26 — Хмельницький апеляційний суд

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 677/852/26

Провадження № 33/820/619/26

Суддя Хмельницького апеляційного суду Вітюк І.В., за участю секретаря Цугеля А.В., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , її захисника – адвоката Сидорука Д.В. розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Красилівського районного суду Хмельницької області від 07 липня 2026 року,

в с т а н о в и л а:

Постановою Красилівського районного суду від 07 липня 2026 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, жительку АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2

визнано винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст.173, 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та з урахуванням ч.2 ст.36 КУпАП накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 15 (п`ятнадцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 225 (двісті двадцять п`ять) гривень.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 коп. судового збору.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області заподіяну шкоду в розмірі 11 122 (одинадцять тисяч сто двадцять дві) гривні 80 коп.

За постановою суду, 02.05.2026 року о 12 годині 07 хвилин в АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 на законну вимогу працівників поліції ДОП СП ст. лейтенанта ОСОБА_2 та лейтенанта поліції Лісовського В.В. припинити адміністративне правопорушення, а саме: припинити висловлюватися нецензурною лайкою на адресу поліцейських та припинити шарпати їх за формений одяг не реагувала, та продовжувала вчиняти протиправні дії, чим чинила злісну непокору законним вимогам вищевказаних поліцейських.

Вказаними діями вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст.185 КУпАП.

Крім того, 02.05.2026 року о 12 годині 07 хвилин в с. Писарівка по вул. Середня, 27 ОСОБА_1 вчинила дрібне хуліганство, а саме: висловлювалася нецензурною лайкою на адресу ОСОБА_2 та пошкодила лобове скло службового автомобіля марки «Renault Logan», державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить ГУНП у Хмельницькій області, чим порушила громадський порядок та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст.173 КУпАП.

Не погоджуючись з постановою суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати, а провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю в її діях події і складу інкримінованих адміністративних правопорушень.

Свої вимоги аргументує тим, що постанова суду є незаконною та необґрунтованою, яка прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Зазначає, що в день події відбувся конфлікт між працівниками поліції та мешканцями села Писарівка з приводу незаконних дій службових осіб, а саме безпідставного переслідування її племінника ОСОБА_3 , незаконного проникнення на приватну присадибну земельну ділянку, незаконного застосування фізичної сили до психічно хворого ОСОБА_3 .

Вказує, що її дії були викликані протиправною поведінкою працівників поліції, які незаконно проникли на приватну територію і намагалися силою помістити її племінника до службового автомобіля.

Стверджує, що жодних ударів по лобовому склу службового автомобіля вона не наносила, однак бачила, як невідома їй жінка це робила.

Акцентує увагу на місце де виник конфлікт, а саме на присадибній земельній ділянці по вул. Середня, 27 в с. Писарівка, тобто на приватній території, яка не може бути громадським місцем.

Наголошує, що пояснення працівників поліції, з якими відбувся конфлікт, не можуть бути доказами її вини, так як вказані особи є зацікавленими.

Зазначає, що в матеріалах провадження відсутні докази характеру, механізму та причин пошкодження лобового скла службового автомобіля, а наявна в матеріалах справи довідка про вартість майна не підписана посадовою особою, яка її склала.

Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та її захисника, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

У відповідності до ст.245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень та запобігання таким правопорушенням.

Згідно зі ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів справи, суд, відповідно до положень ст.ст.280, 283 КУпАП, в повній мірі не з`ясував обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Об`єктом правопорушень, передбачених ст.ст.173,185 КУпАП, є суспільні відносини у сфері забезпечення громадського порядку та встановленого порядку управління.

Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП, полягає у злісній непокорі законному розпорядженню або вимозі працівника поліції при виконанні ним службових обов`язків. Правопорушення вважається закінченим з моменту виникнення злісної непокори законним розпорядженням або вимогам поліцейського.

За змістом ст.185 КУпАП, злісною непокорою є відмова від виконання законних вимог чи розпоряджень поліцейського при виконанні ним службових обов`язків.

Тобто саме законна вимога поліцейського є необхідною передумовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності за вказаною нормою, а тому встановлення факту невиконання особою вимоги працівника поліції, ще не свідчить про наявність у її діях складу правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП.

При цьому законність такої вимоги передбачає її відповідність наданим поліцейському законом повноваженням, обставинам, за яких вона висунута, та встановленому законом порядку її реалізації.

Крім того, диспозиція ст.185 КУпАП передбачає відповідальність не за будь-яку непокору вимозі поліцейського, а саме за злісну непокору.

Верховний Суд звертав увагу на те, що така непокора полягає у відмові від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог або розпоряджень працівника поліції, або у відмові, вираженій у зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок (пункту 7 із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду №12).

У даному провадженні злісна непокора ОСОБА_1 законним вимогам поліцейських полягала в ігноруванні нею вимог припинити висловлюватися нецензурною лайкою на адресу поліцейських та припинити шарпати їх за формений одяг.

Однак, як убачається з матеріалів провадження, зазначені дії ОСОБА_1 вчиняла на території приватного домоволодіння, тобто поза межами публічного простору.

З дослідженого апеляційним судом відеозапису з нагрудних камер працівників поліції, який був витребуваний місцевим судом, чітко вбачається, що інкриміновані події відбуваються на присадибній земельній ділянці по вул. Середня, 27 в с. Писарівка. Дана територія була огороджена парканом та мала окрему вхідну хвіртку. Саме в цьому місці відбулося фізичне затримання ОСОБА_3 , що стало підставою для конфлікту між жителями села, в тому числі ОСОБА_1 та працівниками поліції.

Відеозаписом зафіксовано також неодноразові звернення ОСОБА_1 до працівників поліції із запитаннями щодо правових підстав їх перебування на приватній території та у зв`язку із чим ними відбувається затримання ОСОБА_3 .

На такі запитання працівники поліції належної та зрозумілої відповіді безпосередньо в цей момент не надали, у зв`язку з чим твердження про те, що поведінка ОСОБА_1 виникла поза будь-яким контекстом та була спрямована виключно на умисне ігнорування законних вимог працівників поліції не узгоджується із зафіксованими на відеозаписі обставинами.

Апеляційний суд враховує, що перебування працівників поліції на приватній території не може автоматично свідчити про незаконність їхніх дій, однак матеріали провадження не містять відомостей щодо правомірності такого перебування.

За таких обставин, не може вважатися доведеним один із визначальних елементів складу правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, а саме злісна непокора законній вимозі працівника поліції.

Сумніви щодо законності відповідних вимог у даному провадженні не можуть бути усунуті шляхом припущень або покладенням саме на ОСОБА_1 обов`язку доводити незаконність дій працівників поліції.

За відсутності належних доказів того, що вимоги, які ОСОБА_1 умисно не виконувала, були пред`явлені працівниками поліції в межах наданих їм законом повноважень та відповідали конкретним обставинам події, притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст.185 КУпАП є передчасним.

Наведені обставини свідчать про недоведеність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП, що відповідно до п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП є підставою для закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, у зв`язку із чим апеляційна скарга в цій частині підлягає задоволенню.

Стосовно доводів апеляційної скарги про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, то апеляційний суд не може погодитися з такими висновками, адже вони повністю спростовуються наявними в матеріалах провадження доказами, зокрема письмовими поясненнями самої ОСОБА_1 , яка визнала, що саме вона розбила скло в службовому автомобілі працівників поліції, письмовими поясненнями свідків та даними відеозапису події, відповідно до яких видно як ОСОБА_1 кидається на службовий автомобіль та завдає удари руками по лобовому склі, паралельно висловлюючись нецензурною лайкою.

Наведені обставини у своїй сукупності є достатніми для висновку про те, що поведінка ОСОБА_1 мала явно зухвалий характер, супроводжувалася нецензурною лайкою та агресивними діями щодо службового автомобіля працівників поліції. Така поведінка, яка відбувалася на вулиці у присутності значної кількості людей, очевидно порушувала громадський порядок і спокій та виходила за межі загальноприйнятих норм поведінки в суспільстві.

У зв`язку із наведеним, в цій частині апеляційна скарга підлягає відхиленню.

Твердження апелянта про відсутність у матеріалах провадження належних доказів щодо вартості пошкодженого майна з огляду на те, що наявна у справі довідка не підписана посадовою особою, апеляційний суд до уваги не приймає.

Так, наявний у матеріалах провадження рахунок № СФА-К-ЯД6094 від 04 травня 2026 року, який виготовлений в електронній формі, містить усі необхідні реквізити, що дають можливість ідентифікувати документ, його видавця, дату складення, найменування та вартість відповідних товарів (робіт, послуг), а тому підстав ставити під сумнів його доказове значення апеляційний суд не вбачає.

При цьому апелянтом не наведено конкретних обставин, які б свідчили про недостовірність відомостей, зазначених у вказаному рахунку, або про невідповідність визначеної вартості пошкодженого майна.

Таким чином, в даному провадженні, яке перебуває на розгляді апеляційного суду, наявні правові підстави для часткового задоволення апеляційної скарги шляхом зміни постанови суду першої інстанції.

З огляду на викладене, керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Красилівського районного суду Хмельницької області від 07 липня 2026 року щодо ОСОБА_1 змінити.

Провадження по справі за ст.185 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Виключити з резолютивної частини постанови посилання на положення ст.36 КУпАП.

Вважати ОСОБА_1 винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 7 (семи) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 119 (сто дев`ятнадцять) гривень.

В іншій частині постанову місцевого суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її оголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Хмельницького

апеляційного суду І.В. Вітюк