Постанова від 22 вересня 2026 р. у справі №686/20626/26 — Хмельницький апеляційний суд

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 686/20626/26

Провадження № 33/820/656/26

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду Барчук В.М., з участю секретаря судового засідання Яхієвої М.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Хмельницькому, апеляційну скаргу захисника Коростелкіною Ю.І., подану в інтересах ОСОБА_1 на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 17 липня 2026 року, -

в с т а н о в и в :

Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 17 липня 2026 року

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 ,

визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 40800 грн. (сорок тисяч вісімсот гривень), з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п`ять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу.

На підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» ОСОБА_1 від сплати судового збору звільнено.

За постановою суду, ОСОБА_1 , діючи повторно протягом року після вчинення правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП, 05 липня 2026 року о 12 год. 20 хв. по проїзду 3-й Купала, 1 у м. Хмельницькому в порушення п. 2.1 «а» Правил дорожнього руху, керував автомобілем «Volkswagen», номерний знак НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування транспортними засобами.

В поданій апеляційній скарзі захисник Коростелкіна Ю.І. просить постанову скасувати, провадження у справі закрити у зв`язку з вчиненням дії у стані крайньої необхідності .

Вказує, що автомобілем керувала цивільна дружина, яка перебуває на пізньому строці вагітності і ОСОБА_1 вимушений був сісти за кермо через те, що його дружина стала погано себе почувати і довезти її до безпечного місця, а саме місця проживання. Під`їжджаючи до місця проживання ОСОБА_1 зупинили працівники поліції за порушення ч.1 ст.122 ПДР України і виявили у нього відсутність документів на право керування транспортним засобом.

Зазначає, що суд не встановив, не дослідив і не мотивував реальність та безпосередність небезпеки; можливість чи неможливість усунення небезпеки іншими засобами; співмірність заподіяної та відверненої шкоди, зміст медичної довідки від 01 липня 2026 року; зміст письмових пояснень; зміст відеозапису з нагрудних камер поліцейських.

Посилається і на те, що матеріали справи не містять належної оцінки судом обставин, які є необхідними для висновку про повторність, а саме: чи була зазначена постанова вручена особі, чи набрала вона законної сили та була чинною станом на 05 липня 2026 року, чи не була оскаржена або скасована та не мотивував висновком про повторність з урахуванням цих обставин.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до висновку, що вона задоволенню не підлягає.

Відповідно до вимог ст.ст.245, 280 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст.283 і 284 КУпАП. В ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Судом першої інстанції було дотримано вказаних вимог закону, зміст постанови щодо ОСОБА_1 за ч.5 ст.126 КУпАП відповідає вимогам, передбаченим ст.ст.283-284 КУпАП, справу розглянуто з дотриманням вимог ст.280 КУпАП.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №711266 від 05.07.2026, що у вказаний день о 12 год. 20 хв. в м. Хмельницький, по проїзду 3-й Купайла, 1, ОСОБА_1 керував автомобілем «Volkswagen», номерний знак НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування транспортними засобами.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного правопорушення підтверджується сукупністю досліджених у справі доказів, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення від 05.07.2026;

- поясненнями останнього в суді про те, що дійсно у вищевказаних місці та час він керував автомобілі «Volkswagen», номерний знак НОМЕР_1 ;

- даними свідоцтва про реєстрацію даного транспортного засобу, посвідчення водія ОСОБА_1 , постанови інспектора УПП в Хмельницькій області Ділічука П.С. серії ЕНА № 7495255 від 05.07.2026 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч.1 ст.122 КУпАП, за керування транспортним засобом у вищевказаних місці і час та не виконання вимог дорожнього знаку 5.16 «Напрямок руху по смугах»;

- відеозаписом, у якому зафіксовані обставини вчиненого ОСОБА_1 правопорушення;

- даними довідки УПП у Хмельницькій області та постанови Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 03.09.2025 (справа № 686/24394/25), згідно з якими ОСОБА_1 позбавлений права керування транспортними засобами терміном на 1 рік;

- повторність вчинення ОСОБА_1 протягом року порушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП, підтверджується постановою поліцейського УПП у Хмельницькій області серії ЕНА № 6443169 від 01 січня 2026 року.

Апеляційний суд приходить до висновку, що докази, які містяться у матеріалах справи, є належними, допустимими та достовірними, не суперечать фактичним обставинам справи, узгоджуються між собою та повністю доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП.

Твердження захисника про те, що транспортним засобом ОСОБА_1 керував в стані крайньої необхідності, а саме в зв`язку з вагітністю дружини, яка погано себе почувала, апеляційний суд відхиляє виходячи з наступного.

Відповідно до ст.18 КУпАП крайня необхідність – це стан, в якому була вчинена дія, передбачена КУпАП або іншими законами України, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, і який виключає можливість кваліфікації цієї дії як адміністративного правопорушення. Обов`язковими ознаками крайньої необхідності є вчинення дії 1) з метою усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, 2) якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами, 3) якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.

Вказаних обставин в ході судового розгляду не встановлено, фактично не наведено таких і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності та його захисником.

Апеляційний суд критично відноситься до доводів захисника про те, що ОСОБА_1 діяв в стані крайньої необхідності, так як був вимушений керувати транспортним засобом, з огляду на погане самопочуття дружини, а тому для забезпечення життя та здоров`я його дружини він вирішив здійснити керування транспортним засобом з метою прибуття додому, оскільки будь яких належних та допустимих доказів апелянтом з цього приводу надано не було.

Крім того, сам ОСОБА_1 та його дружина про такі обставини на місці події працівникам поліції не вказували.

Оцінюючи зібрані та досліджені докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення доведена і його дії слід кваліфікувати за ч.5 ст.126 КУпАП, як повторне протягом року керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

Тож, апеляційний суд не вбачає у діях суду першої інстанції ознак упередженості, необ`єктивності та формальності підходу до розгляду цієї справи, доказів на підтвердження зворотного апелянтом не надано, тому апеляційний суд не погоджується з наведеними вище доводами апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не в повній мірі врахував вимоги та положення ст.ст.251, 252 КУпАП щодо всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи.

Проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП України, визначив вид стягнення і його розмір у межах санкції ч.5 ст.126 КУпАП, відповідно до вимог ст.33 КУпАП.

Постанова суду є законною і підстав для її скасування не має.

На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП, -

п о с т а н о в и в:

Постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 17 липня 2026 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката Коростелкіної Ю.І.- без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Хмельницького

апеляційного суду Володимир БАРЧУК