Рішення від 23 вересня 2026 р. у справі №607/615/25 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.09.2026 Справа №607/615/25 Провадження №2/607/855/2026

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі головуючого судді Стельмащука П.Я., за участю секретаря судового засідання Лазоренко Ю.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_4 , про відшкодування шкоди, спричиненої смертю особи внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

В С Т А Н О В И В:

Представник ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (далі – позивачі) адвокат Фільварочна Ольга Борисівна звернулась до суду з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» (далі – ТДВ «СГ «Оберіг», відповідач), у якому просить:

- стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» на користь ОСОБА_2 32000 грн страхового відшкодування моральної шкоди та 19000 грн витрат на поховання і спорудження надгробного пам`ятника;

- стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» на користь ОСОБА_1 32000 грн страхового відшкодування моральної шкоди;

- стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» на користь ОСОБА_3 32000 грн страхового відшкодування моральної шкоди та 128000 грн утримання.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 21.08.2024 водій ОСОБА_4 , керуючи автомобілем Volkswagen E-Golf, p.н. НОМЕР_1 та рухаючись автодорогою Р-39 «Броди-Тернопіль», на ділянці, що в межах села Біла Тернопільського району, допустив зіткнення із мотоблоком ZUBR, який під керуванням ОСОБА_2 стояв у лівій смузі, маючи намір виконати поворот ліворуч на другорядну дорогу. Порушення водієм ОСОБА_4 вимог пп. 12.4 та 12.9 (б) ПДР спричинили ДТП, внаслідок якої водій ОСОБА_2 та його пасажир ОСОБА_5 отримали тілесні ушкодження та були доставлені до медичного закладу, де остання померла. Відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ст. 286-1 КК України внесені до ЄРДР за № 12024210000000375 від 21.08.2024. Кримінальна справа № 607/27792/24 перебуває на розгляді у Тернопільському міськрайонному суді Тернопільської області. Цивільний позов у кримінальному провадженні позивачами не заявлявся. Смертю потерпілої ОСОБА_5 її чоловіку ОСОБА_2 та дітям ОСОБА_1 і ОСОБА_3 спричинена майнова та моральна шкода.

На момент ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4 була застрахована відповідачем ТДВ «СГ «Оберіг» на підставі полісу ОСЦПВ № 221518907.

Регламентна виплата моральної шкоди становить 96000 грн (12 * 8000 грн (розмір мінімальної заробітної плати на момент ДТП згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік») та підлягає виплаті рівними частинами на користь кожного із позивачів: чоловіка померлої - ОСОБА_2 , та дітей ОСОБА_1 і ОСОБА_3 , тобто по 32000 грн (96000 грн (12 мінімальних заробітних плат) : 3 осіб). На поховання потерпілої ОСОБА_5 чоловіком ОСОБА_2 були понесені витрати в сумі 19000 грн. З метою отримання вищевказаного страхового відшкодування позивачами 28.11.2024 до відповідача була направлена заява про виплату страхового відшкодування, яке на момент звернення до суду не виплачене.

У відзиві на позов представник відповідача ТДВ «СГ «Оберіг»Алєксєєв В.В. просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Зазначив, що в досудовому порядку позивачі через свого представника звернулися до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування внаслідок ДТП від 27.11.2024, однак всіх документів на підтвердження власних вимог не подавали, внаслідок чого рішення про виплату страхового відшкодування не приймалось, з огляду на неможливість проведення належного страхового розслідування. У зв`язку з тим, що у провадженні Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області перебуває справа №607/27792/24 (кримінальне провадження) про ДТП, строк для прийняття рішення щодо виплати страхового відшкодування було зупинено.

Оскільки станом на теперішній час ані у позивачів, ані в матеріалах справи немає визначених законодавством документів, у відповідача не настав строк для здійснення страхового відшкодування за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

При розгляді кримінального провадження №607/27792/24 щодо притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності внаслідок настання ДТП, судом буде надано вичерпний аналіз дій/бездіяльності кожного із учасників кримінального провадження. Крім того, у кримінальному провадженні в процесі розслідування встановлюється не тільки наявність або відсутність вини особи, а й інші важливі обставини дорожньо-транспортної пригоди, які можуть вплинути на прийняте рішення судом/страховиком. Результатом розгляду кримінальної справи щодо вищезазначеної дорожньо-транспортної пригоди може бути встановлено: 1) чи була шкода завдана потерпілому внаслідок умислу самого потерпілого; 2) чи була наявна груба необережність потерпілого, яка сприяла виникненню або збільшенню шкоди, що в свою чергу, відповідно до норм статті 1193 Цивільного кодексу України, є підставою для виключення відшкодування шкоди взагалі, або зменшення розміру відшкодування шкоди належної потерпілому. Відтак, відповідач та суд, позбавлені об`єктивної можливості встановити всі обставини ДТП, наявність чи відсутність підстав для виплати страхового відшкодування позивачам.

Щодо позовних вимог про відшкодування моральної шкоди зазначає, що сторона позивачів не довела відсутність інших ймовірних родичів загиблої особи, права та інтереси яких можуть бути порушені.

Також відсутні належні та достовірні докази, що саме загибла особа (а не позивач ОСОБА_2 ) була дійсним утримувачем/годувальником позивача ОСОБА_3 . Позивачі не надали докази, що підтверджують перебування на утриманні потерпілого, його доходи за попередній рік, розміри пенсій, надані утриманцям внаслідок втрати годувальника.

Товарні чеки, як доказ витрат на поховання, складені з порушенням вимог законодавства. До товарних чеків не надано ані договору, ані акту приймання-передачі наданих послуг.

Ухвалою суду від 17.04.2025 за заявою представника позивачів позов в частині позовних вимог до ОСОБА_4 про стягнення моральної шкоди залишено без розгляду.

В судових засіданнях, в тому числі 17.09.2026, представник позивачів ОСОБА_6 позов підтримала та просила задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

В судових засіданнях, в тому числі 17.09.2026, представник відповідача Алєксєєв В.В. щодо задоволення позову заперечив з підстав, наведених у відзиві.

Ухвалення та проголошення судового рішення відкладено до 10:00 год 24.09.2026.

Дослідивши наявні у справі докази, суд встановив такі обставини.

ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась ОСОБА_7 , її батьками є ОСОБА_8 та ОСОБА_9 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 видане 04.02.1964).

17.05.1986 ОСОБА_2 та ОСОБА_7 уклали шлюб, після чого остання змінила прізвище на ОСОБА_10 (свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_3 видане 17.05.1986).

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_8 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 виданим 09.09.2013.

ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_9 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 виданим 17.12.2015.

ОСОБА_2 та ОСОБА_5 є батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , (свідоцтво про народження серії НОМЕР_6 видане 11.12.1987) та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_7 видане 25.01.1990).

Відповідно до довідки серії ТЕР №141638 та посвідчення серії НОМЕР_8 ОСОБА_3 є особою з інвалідністю І групи з дитинства довічно.

Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_9 виданим 26.08.2024 підтверджується, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померла ІНФОРМАЦІЯ_6 у м. Тернополі.

21.08.2024 внесено відомості до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань, номер кримінального провадження 12024210000000375, правова кваліфікація: ч. 3 ст. 286-1 КК України, фабула: 21.08.2024 близько 18 год. 00 хв. водій ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , керуючи автомобілем Volkswagen Golf p.н. НОМЕР_10 та рухаючись автодорогою в межах с. Біла Тернопільського району, допустив зіткнення із мотоблоком Zubr, який під керуванням ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , стояв (попередньо) у лівій смузі, маючи намір виконати поворот ліворуч на другорядну дорогу. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажирка мотоблока ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померла в лікувальному закладі.

В ході досудового розслідування у вищевказаному кримінальному провадженні постановою слідчого СУ ГУНП в Тернопільській області від 04.12.2024 призначено судову автотехнічну експертизу (судовий експерт зазначив, що поставлені на експертизу питання вказують на те, що йдеться про судову інженерно-транспортну експертизу). З постанови про призначення експертизи судовий експерт встановив такі обставини: 21.08.2024 близько 18 год на автодорозі Р-39 «Броди-Тернопіль» в межах с. Біла Тернопільського району Тернопільської області відбувся наїзд автомобіля Volkswagen E-Golf (номерний знак НОМЕР_11 ) під керуванням водія ОСОБА_4 на перешкоду (нерухомий мотоблок ZUBR), внаслідок чого оператор (водій) мотоблоку ОСОБА_2 та пасажир ОСОБА_5 отримали тілесні ушкодження, внаслідок яких остання померла.

Вихідні дані для експертного дослідження судовий експерт отримав з: постанови слідчого про призначення судової інженерно-транспортної експертизи, протоколу огляду місцевості від 21.08.2024, протоколу слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_4 та потерпілого ОСОБА_2 від 28.11.2024, протоколу слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_11 та потерпілого ОСОБА_2 від 19.11.2024, а також з висновків інших судових експертиз. На думку судового експерта, надані для дослідження матеріали та фактичні дані є достатніми для експертного провадження. Відсутність суперечностей та інших негативних чинників у постанові й інших джерелах вихідних (фактичних) даних, дає змогу забезпечити достовірність дослідження.

Судовий експерт встановив, що дорожньо-транспортна пригода відбулась в світлу пору доби на ділянці дороги Р-39 «Броди-Тернопіль» в межах с. Біла Тернопільського району Тернопільської області з необмеженою оглядовістю та достатньою видимістю (не менше як 300 м в обидва боки від місця пригоди), де дозволена для руху транспортних засобів швидкість 50 км/год (у населеному пункті). Проїзна частина дороги пряма в плані, з ухилом на спуск 1% у напрямку м. Тернопіль, із сухим асфальтобетонним покриттям, забезпечує рух транспортних засобів у двох напрямках та має по дві смуги для руху в кожному з них. Ширина смуг руху зліва направо (якщо рухатись у бік м. Тернополя): 3,2 м, 3,6 м, 3,65 м та 3,15 м, а ліворуч прилягає другорядна дорога – вулиця Бродівська бічна с. Біла.

Технічно справний мотоблок ZUBR із напівпричепом, під керуванням ОСОБА_2 , із пасажиром ОСОБА_12 , рухався у бік м. Тернополя лівою смугою свого напрямку, повністю зупинився на перехресті із другорядною дорогою, на яку мав намір виконати поворот, та став пропускати зустрічні транспортні засоби.

Технічно справний автомобіль Volkswagen E-Golf (номерний знак НОМЕР_11 ) під керуванням водія ОСОБА_4 без пасажирів і вантажу, рухався у бік м. Тернопіль по лівій смузі свого напрямку.

Попереду автомобіля Volkswagen E-Golf (номерний знак НОМЕР_11 ) рухались два попутні транспорті засоби: автомобіль ЗИЛ 130 (номерний знак НОМЕР_12 ) правою смугою свого напрямку, автомобіль Renault Kangoo (номерний знак НОМЕР_13 ) спочатку правою смугою свого напрямку, надалі переїхав у ліву смугу та здійснив випередження автомобіля ЗИЛ 130, що рухався правою смугою, після чого, з метою об`їзду нерухомого мотоблока ZUBR, який стояв у лівій смузі, знову переїхав у праву смугу.

Згідно з висновком судової інженерно-транспортної експертизи від 09.10.2024:

Місце зіткнення автомобіля Volkswagen E-Golf (номерний знак НОМЕР_11 ) та мотоблока ZUBR з напівпричепом знаходиться в поперечному напрямку в межах лівої смуги транспортного потоку вул. Бродівська в напрямку м. Тернопіль, в поздовжньому напрямку – в місці, що передує початку утворення осипу ржавчини та концентрованого осипу скла, пластмаси, уламків та деталей ТЗ зафіксованих в протоколі огляду місцевості та на схемі до нього, якщо переміщатись в напрямку руху автомобіля Volkswagen. Мотоблок ZUBR з напівпричепом на момент зіткнення з автомобілем Volkswagen E-Golf (номерний знак НОМЕР_11 ) перебував у нерухомому стані або рухався із відносно невеликою швидкістю.

Згідно із висновком судової фототехнічної експертизи від 18.11.2024: автомобіль ЗИЛ 130 (номерний знак НОМЕР_12 ) рухався із швидкістю в діапазоні 53 … 67 км/год, автомобіль Renault Kangoo (номерний знак НОМЕР_13 ) рухався із швидкістю в діапазоні 87 … 103 км/год, автомобіль Volkswagen E-Golf (номерний знак НОМЕР_11 ) рухався із швидкістю в діапазоні 73 … 85 км/год.

Під час слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_11 (протокол від 19.11.2024), який визнано судовим експертом спроможним з технічної точки зору, встановлено: Автомобіль Renault рухався прямолінійно по лівій смузі свого напрямку, на відстані 1,0 м від правих коліс до її правого краю, і розпочав маневр перестроювання (з метою об`їзду мотоблока), тобто змінив напрямок свого руху вправо, коли відстань від його передньої частини до задньої частини напівпричепа із мотоблоком ZUBR (місця зіткнення) становила 52,4 м і повністю покинув ліву смугу, коли відстань від його передньої частини до задньої частини напівпричепа із мотоблоком ZUBR (місця зіткнення) становила 28,0 м. Видимість нерухомого мотоблока з напівпричепом з-за задньої частини попутного автомобіля Renault, в процесі виконання ним маневру перестроювання з лівої в праву смугу, з робочого місця водія автомобіля Volkswagen настала з відстані 64,0 м.

Інший варіант розвитку дорожньо-транспортної ситуації, заснований на фактичних даних, установлених під час слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_4 (протокол від 28.11.2024) судовий експерт вважав неспроможним з технічної точки зору.

Відповідно до висновку судового експерта Шминдюк Ю.А. №СЕ-19/120-24/14129-ІТ від 09.12.2024, складеного за результатами проведення судової інженерно-транспортної експертизи у кримінальному провадженні №12024210000000375 від 21.08.2024: У дорожньо-транспортній ситуації, що досліджувалася, водій автомобіля Volkswagen Golf p.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_4 повинен був діяти згідно з технічними вимогами п. 12.3; 12.4; 12.9 (б) Правил дорожнього руху. Експерт не може дійти категоричного висновку щодо того, чи мав водій автомобіля Volkswagen технічну можливість з моменту настання об?єктивної можливості виявити перешкоду для руху запобігти дорожньо-транспортній пригоді застосуванням своєчасного гальмування при швидкості руху автомобіля Volkswagen 73,0 км/год, тому встановити експертним (розрахунковим) шляхом, чи вбачаються у діях автомобіля Volkswagen Golf p.н. НОМЕР_1 ОСОБА_4 невідповідності технічним вимогам п. 12.3 Правил дорожнього руху, не видається можливим. У діях водія автомобіля Volkswagen Golf, p.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_4 вбачаються невідповідності технічним вимогам п.12.4 та 12.9 (б) Правил дорожнього руху. Невідповідності технічним вимогам п.12.4 та п.12.9 (б) Правил дорожнього руху у діях водія автомобіля Volkswagen Golf p.н. НОМЕР_1 ОСОБА_4 , з технічної точки зору перебувають у причинному зв`язку з подією дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до висновку судового експерта Корчинського А.Й. №479 від 09.12.2024, складеного за результатами судово-медичної експертизи у кримінальному провадженні №12024210000000375 від 21.08.2024, яку проведено на підставі постанови слідчого СУ ГУНП в Тернопільській області від 21.08.2024 про призначення судово-медичної експертизи, в ході якої було здійснено судово-медичну експертизу трупа гр-ки ОСОБА_5 , 1964 року народження, даних експертизи шматочків внутрішніх органів (Висновок експерта N 482 від 05.09.2024), виконаної у відділенні судово-медичної гістології, експертизи крові (Висновок експерта N 688 від 28.08.2024), виконаної у відділенні судово-медичної токсикології, експертизи крові (Висновок експерта N 312 від 23.08.2024) виконаної у відділенні судово-медичної імунології, враховуючи повідомлені обставини справи та згідно запропонованих запитань: Смерть гр-ки ОСОБА_5 настала внаслідок закритої травми грудей з переломами правих ребер, розривом зчленуванням між грудними хребцями та порушенням цілісності крупної магістральної судини - аорти, що призвело до внутрішньо-грудної кровотечі і масивної крововтрати (різкого обезкровлювання організму). Гр-ка ОСОБА_5 , 21 серпня 2024 року о 18.05 год. з діагнозом «клінічна смерть» бригадою швидкої медичної допомоги доставлена у КНП «Тернопільська міська комунальна лікарня швидкої допомоги», де о 18.37 год. 21.08.2024 була констатована її біологічна смерть. Тілесні ушкодження у гр-ки ОСОБА_5 виникли прижиттєво, незадовго до її госпіталізації у КНП «Тернопільська міська комунальна лікарня швидкої допомоги», що підтверджується станом поверхні садна, відсутністю ознак загоєння в розривах, ознак консолідації (зрощення) у переломах кісток, станом крововиливів в ділянках ушкоджень, наявністю рідкої крові у лівій плевральній порожнині, а також даними мікроскопічного дослідження вилучених із її трупа шматочків внутрішніх органів. Травматичні зміни у гр-ки ОСОБА_5 , зважаючи на їх види (переломи, крововиливи, садна, розриви), утворилися від дії тупих предметів. Масивність тілесних ушкоджень, локалізація їх на різних анатомічних ділянках тіла, поєднання травми грудей з травматичними змінами інших ділянок тіла, наявність ознак різкого струсу тіла у вигляді крововиливів у фіксуючо-підвішуючий апарат внутрішніх органів (ворота селезінки, зв?язку печінки), в сукупності, дають підстави вважати, що в даному випадку мала місце транспортна травма, цілком можливо за обставин викладених у постанові, а саме при зіткненні автомобіля із мотоблоком, де перебувала гр-ка ОСОБА_5 , з травмуванням її тіла деталями цих транспортних засобів. Згідно з Правилами судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, виявлені у гр-ки ОСОБА_5 травматичні зміни, стосовно живих осіб, за ознакою небезпеки для життя, мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень. Між тілесними ушкодженнями, що отримала гр-ка ОСОБА_5 у дорожньо-транспортній пригоді та настанням її смерті є прямий причинно-наслідковий зв?язок. При судово-медичній експертизі взірця крові від трупа гр-ки ОСОБА_5 , виконаній у відділенні судово-медичної токсикології, метилового, етилового, пропілового, бутилового, амілового спиртів та їх ізомерів не виявлено, як і не відчувався запах алкоголю при розтині порожнин її тіла. Таким чином, судово-медичних даних щодо вживання нею незадовго до настання смерті алкогольних напоїв немає.

22.08.2024 ФОП ОСОБА_13 видала товарний чек щодо ритуальних послуг на загальну суму 7900,00 грн (сан. мішок 500,00 грн; послуги, в тому числі бальзамування, 7400,00 грн).

26.08.2024 ФОП ОСОБА_14 видав товарний чек та накладну №08/29-1 про купівлю-продаж: труни за ціною 9000,00 грн, хреста за ціною 1000,00 грн, ритуального покривала за ціною 500,00 грн, вінка за ціною 600,00 грн. Загальна сума 11100,00 грн. Одержано: Макара.

28.11.2024 адвокат Фільварочна О.Б. надіслала на адресу ТДВ «СГ «Оберіг», як страховика за полісом цивільно-правової відповідальності ОСОБА_4 , який керував транспортним засобом Volkswagen Golf, p.н. НОМЕР_1 , та допустив зіткнення із мотоблоком, де перебувала в якості пасажира ОСОБА_5 , заяву про виплату її чоловіку ОСОБА_2 , дітям ОСОБА_1 та ОСОБА_3 страхового відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої смертю ОСОБА_5 під час ДТП, що відбулась ІНФОРМАЦІЯ_6 в с. Біла Тернопільського району Тернопільської області.

У відповідь на вищевказану заяву ТДВ «СГ «Оберіг» у листі №53854/3/ПЗ від 09.12.2024 повідомило таке. 21.08.2024 сталася ДТП (Біла, АД Р-39 «Броди-Тернопіль») за участю автомобіля Volkswagen E-Golf, p.н. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_4 . Щодо автомобіля Volkswagen Golf, p.н. НОМЕР_10 , ТДВ «СГ «Оберіг» було укладено договір обов?язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР-221518907 від 14.06.2024. Дана ДТП має ознаки страхового випадку та зареєстрована ТДВ «СГ «Оберіг» у справі за № 53854/3. Для здійснення виплати страхового відшкодування необхідне підтвердження вини та/або цивільно-правової відповідальності особи, яка керувала транспортним засобом забезпеченим в ТДВ «СГ «Оберіг». Станом на дату написання даного листа, ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» не володіє інформацією про набрання законної сили рішенням суду, яким було встановлено вину водія, цивільно-правова відповідальність якого застрахована в ТДВ «СГ «Оберіг», відносно зазначеної ДТП. Враховуючи вищевикладене, на даний час ТДВ «СГ «Оберіг» позбавлено можливості визнати майнові вимоги заявників та припиняє розгляд справи до дати, коли страховику стане відомо про набрання рішенням у такій справі законної сили.

Із наданого представником відповідача полісу № ЕР-221518907 суд встановив, що за даним полісом забезпеченим транспортним засобом був Volkswagen Е-Golf, p.н. НОМЕР_10 . Страховик: ТДВ «СГ «Оберіг». Страхувальник: ОСОБА_4 . Строк дії: з 15.06.2024 по 14.06.2025 включно. Франшиза 1500,00 грн. Страхові суми (ліміти відповідальності) на одного потерпілого: 160000,00 (за шкоду майну), 320000,00 грн (за шкоду життю і здоров`ю). Хоча при відшкодуванні шкоди, заподіяної життю та/або здоров`ю потерпілих, франшиза не застосовується (стаття 12.2. Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

На розгляді у Тернопільському міськрайонному суді Тернопільської області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024210000000375 від 21.08.2024 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 286-1 КК України, що підтверджується ухвалою суду від 27.02.2025 про призначення судового розгляду у справі №607/27792/24. Станом на час розгляду даної цивільної справи у кримінальному провадженні вирок не ухвалений.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно зі ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За правилами статті 81 ЦПК кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Правовідносини щодо права фізичної особи на відшкодування шкоди заподіяної джерелом підвищеної небезпеки, в тому числі шкоду, заподіяну здоров`ю та моральну шкоду, а також обсяг відповідальності та коло відповідальних осіб регулюються, зокрема, правилами статей 1166, 1167, 1187, 1188, 1193 ЦК та Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Статями 1166, 1167 ЦК передбачені загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду. Юридичною підставою деліктної відповідальності є склад цивільного правопорушення, складовими елементами якого є: протиправна поведінка заподіювача шкоди (дія або бездіяльність), настання шкоди, причинний зв`язок між протиправною поведінкою і настанням шкоди, вина заподіювача шкоди.

За положеннями частин 1, 2 статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана, зокрема, з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до частини 5 статті 1187 ЦК України особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Згідно із частиною 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Частиною 2 статті 1188 ЦК України передбачено, якщо внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки було завдано шкоди іншим особам, особи, які спільно завдали шкоди, зобов`язані її відшкодувати незалежно від їхньої вини.

Відшкодування моральної шкоди незалежно від вини у разі, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки, передбачено і правилами частини 2 статті 1167 ЦК.

Отже, аналіз підстав відповідальності за шкоду (майнову, моральну), заподіяну джерелом підвищеної небезпеки, дає підстави для висновку, що складовими елементами такого правопорушення (спеціального делікту) є протиправна поведінка заподіювача шкоди (дія або бездіяльність), настання шкоди, причинний зв`язок між протиправною поведінкою і настанням шкоди (без вини).

Відповідно до статті 1193 ЦК, шкода, завдана потерпілому внаслідок його умислу, не відшкодовується. Якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, то залежно від ступеня вини потерпілого (а в разі вини особи, яка завдала шкоди, - також залежно від ступеня її вини) розмір відшкодування зменшується, якщо інше не встановлено законом. Вина потерпілого не враховується у разі відшкодування додаткових витрат, передбачених частиною першою статті 1195 цього Кодексу, у разі відшкодування шкоди, завданої смертю годувальника та у разі відшкодування витрат на поховання. Суд може зменшити розмір відшкодування шкоди, завданої фізичною особою, залежно від її матеріального становища, крім випадків, коли шкоди завдано вчиненням кримінального правопорушення.

Складовою правовідносин щодо відшкодування шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки, є захист інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків) шляхом страхування декотрих ризиків, в тому числі й відповідальності перед третіми особами.

Спеціальним законом, який регулює відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України є Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон).

Згідно із положеннями статті 9 Закону страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Страхові виплати за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені в договорі страхування.

Відповідно до частини 22.1 статті 22 Закону у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є, зокрема, шкода, пов`язана із смертю потерпілого (частина 23.1 статті 23 Закону).

За змістом положень статті 27 Закону: 27.1. страхове відшкодування (регламентна виплата) виплачується, якщо смерть потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди настала протягом одного року після дорожньо-транспортної пригоди та є прямим наслідком цієї дорожньо-транспортної пригоди. 27.3. Страховик (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами. 27.4. Страховик (МТСБУ) здійснює відшкодування особі, яка здійснила витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, за умови надання страховику (МТСБУ) документів, що підтверджують такі витрати, та пред`явлення оригіналу свідоцтва про смерть. Загальний розмір такого відшкодування стосовно одного померлого не може перевищувати 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку. 27.5. Відшкодування шкоди, пов`язаної із смертю потерпілого, може бути виплачено у вигляді одноразової виплати. Загальний розмір усіх здійснених страхових відшкодувань (регламентних виплат) за шкоду, заподіяну життю та здоров`ю однієї особи, не може перевищувати страхову суму за таку шкоду.

У разі якщо відповідальними за заподіяння неподільної шкоди взаємопов`язаними, сукупними діями є декілька осіб, розмір страхового відшкодування за кожну з таких осіб визначається шляхом поділу розміру заподіяної шкоди на кількість таких осіб (п. 36.3. ст. 36 Закону).

Обов`язок щодо відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування покладається на страховика (Постанова Великої Палати Верховного суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц).

Відповідно до п. 1.10. Правил дорожнього руху України, транспортний засіб - пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.

Таким чином, у випадку, коли мотоблок служить для перевезення осіб, зокрема, і самого водія чи його вантажу, то він є повноправним учасником дорожнього руху, і вважається транспортним засобом.

Суд встановив, що 21.08.2024 близько 18 год на автодорозі Р-39 «Броди-Тернопіль» в межах с. Біла Тернопільського району Тернопільської області відбулась дорожньо-транспортна пригодаза участю двох транспортних засобів, а саме автомобіля Volkswagen E-Golf (номерний знак НОМЕР_11 ) під керуванням водія ОСОБА_4 та мотоблока ZUBR із напівпричепом під керуванням оператора (водія) мотоблоку ОСОБА_2 . Пасажиром мотоблоку була ОСОБА_5 , яка внаслідок зіткнення отримала тілесні ушкодження, від яких невдовзі померла.

Внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки шкода може бути завдана як власникам (володільцям), наприклад, транспортних засобів, так і третім особам, зокрема пасажирам, пішоходам. Особливості відшкодування шкоди, завданої внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, визначені у частині першій статті 1188 ЦК України, а особливості відшкодування шкоди, завданої внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки третім особам, - частиною другою цієї статті. Приписи останньої та пункту 36.3 статті 36 Закону застосовні у тому разі, якщо декілька осіб є саме відповідальними за завдану шкоду, тобто якщо вони спільними неправомірними діями чи бездіяльністю її завдали. За таких умов не має значення вина кожного з них у завданні шкоди. Останню вони зобов`язані відшкодувати у відповідній пропорції незалежно від вини.

Отже, припис частини другої статті 1188 ЦК України застосовний за таких умов: 1) відбулася взаємодія джерел підвищеної небезпеки; 2) потерпілим від неї є інша особа, ніж власники (володільці), наприклад, транспортних засобів; 3) ці власники (володільці) завдали шкоди потерпілому спільно, тобто поведінка кожного із них була неправомірною (зокрема, у разі порушення кожним певних Правил дорожнього руху, що призвело до взаємодії джерел підвищеної небезпеки та завдання внаслідок цього шкоди третій особі). Тоді їхня вина у завданій потерпілому шкоді не має значення, і вони зобов`язані відшкодувати цю шкоду незалежно від такої вини.

Припис пункту 36.3 статті 36 Закону розрахований на випадки, якщо: 1) шкода завдана взаємопов`язаними, сукупними діяннями декількох осіб, які за це відповідальні, тобто поведінка яких обов`язково є неправомірною, внаслідок чого вони разом спричинили завдання шкоди; 2) остання є неподільною (як-от у випадках із завданням шкоди здоров`ю чи моральної шкоди). Тільки за таких умов розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) за кожну особу з тих, які завдали шкоди, треба визначати шляхом поділу її розміру на кількість осіб, які цю шкоду завдали.

Особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим (частина перша статті 1190 ЦК України).

Солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання (стаття 541 ЦК України).

У разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо (частина перша статті 543 ЦК України).

Боржник, який виконав солідарний обов`язок, має право на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або законом, за вирахуванням частки, яка припадає на нього (частина перша статті 544 ЦК України).

Отже, у разі, якщо потерпілий від взаємодії джерел підвищеної небезпеки, що стала наслідком неправомірних дій або бездіяльності власників (володільців), наприклад, транспортних засобів, заявить вимогу про відшкодування неподільної шкоди (як-от шкоди, завданої здоров`ю, моральної шкоди) одним із таких власників (володільців), і той відшкодує цю шкоду у повному обсязі, він отримає право зворотної вимоги до інших власників (володільців) у відповідній частці. За змістом припису пункту 36.3 статті 36 Закону частки відповідальних за завдання неподільної шкоди страхувальників (їхніх страховиків або Моторного (транспортного) страхового бюро України) є рівними.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29.06.2022 по справі № 477/874/19 висловила наступну правову позицію. За змістом частини першої статті 614 ЦК України вина як підстава відповідальності за порушення зобов`язання - це невжиття особою всіх залежних від неї заходів для належного виконання зобов`язання, зокрема для запобігання заподіянню шкоди. З огляду на це припис частини другої статті 1188 ЦК України застосовний не тоді, коли встановлена вина кожного з власників (володільців), наприклад, транспортних засобів, внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки яких завдана шкода третій особі (тобто не тоді, коли встановлено невжиття залежних від цих власників (володільців) заходів для запобігання заподіянню такої шкоди), а тоді, коли поведінка кожного із власників (володільців) була неправомірною (зокрема, якщо кожен із них порушував правила безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, у зв`язку з чим відбулася вказана взаємодія та була завдана шкода третій особі). Встановлення неправомірності діяння кожного з власників (володільців), які спільно завдали шкоди третій особі внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки, достатньо для покладення на цих власників (володільців) солідарного обов`язку з відшкодування шкоди. За змістом частини другої статті 1188 ЦК України іншою особою, якій унаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки власники (володільці), наприклад, транспортних засобів спільно завдали шкоди, є будь-яка третя особа. Вона може бути, зокрема, пішоходом або пасажиром транспортного засобу, від зіткнення із яким іншого транспортного засобу завдано шкоди.

Враховуючи вказаний висновок Великої Палати Верховного Суду, у даній цивільній справі приписи частини другої статті 1188 ЦК України та пункту 36.3 статті 36 Закону не застосовні, так як судом на підставі наданих сторонами доказів не встановлено протиправної поведінки водія мотоблоку ОСОБА_2 , у якому в якості пасажира знаходилась потерпіла ОСОБА_5 . Тому не можна вважати, що він спільно зі страхувальником завдав позивачці шкоду. Підстава для його солідарної відповідальності зі страхувальником (його страховиком) перед позивачами незалежно від їхньої вини відсутня.

Сторони не надали щодо протиправності поведінки ОСОБА_2 належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів, зокрема висновків експертиз. Не звертались до суду із клопотаннями про призначення судової експертизи.

У той же час, надані представником позивача докази, зокрема судова інженерно-транспортна експертиза,судова фототехнічна експертиза, судово-медична експертиза вказують на протиправність поведінки водія автомобіля Volkswagen Golf, p.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_4 , яка перебуває у причинному зв`язку із заподіянням шкоди.

Згідно із висновком судової інженерно-транспортної експертизи, у діях водія автомобіля Volkswagen Golf, p.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_4 вбачаються невідповідності технічним вимогам п.12.4 та 12.9 (б) Правил дорожнього руху. Невідповідності технічним вимогам п.12.4 та п.12.9 (б) Правил дорожнього руху у діях водія автомобіля Volkswagen Golf p.н. НОМЕР_1 ОСОБА_4 , з технічної точки зору перебувають у причинному зв`язку з подією дорожньо-транспортної пригоди.

Наявність чи відсутність вини ОСОБА_4 правового значення немає, так як відповідальність за заподіяну шкоду за встановлених обставин настає незалежно від вини.

При цьому, суд відхиляє аргумент відповідача, що розгляд в суді кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 286-1 КК України, ще не завершено, вирок не ухвалено, суд відхиляє, так як відсутність судового рішення у кримінальному провадженні не може бути підставою для відмови в задоволенні позовних вимог потерпілої особи до страховика про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП (постанова Верховного Суду від 05.10.2022 по справі №208/4598/21).

Також не підлягає застосуванню ч. 1 статті 1188 ЦК України, так як з огляду на предмет та підстави даного позову, потерпілою особою є не один із водіїв транспортних засобів, які були в ДТП, а пасажир одного з них.

Таким чином, у даній справі слід керуватись положеннями статті 1187 ЦК України, згідно із якою шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

ОСОБА_4 на момент ДТП був водієм транспортного засобу Volkswagen Е-Golf, p.н. НОМЕР_10 , не довів, що шкоду було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого, а отже є особою, яка повинна відповідати за завдану шкоду.

Проте, згідно із полісом № ЕР-221518907 транспортний засіб Volkswagen Е-Golf, p.н. НОМЕР_10 , станом на час ДТП був забезпеченим відповідачем - страховиком ТДВ «СГ «Оберіг». Страхувальник: ОСОБА_4 . Страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого: 320000,00 грн (за шкоду життю і здоров`ю).

Згідно із статтею 1.12 Закону дорожньо-транспортна пригода - подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули або поранені люди чи завдані матеріальні збитки.

Страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого (стаття 6 Закону).

Відповідно до частини 22.1 статті 22 Закону у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є, зокрема, шкода, пов`язана із смертю потерпілого (частина 23.1 статті 23 Закону).

Вищевказана дорожньо-транспортна пригода, яка відбулась 21.08.2024 близько 18 год на автодорозі Р-39 «Броди-Тернопіль» в межах с. Біла Тернопільського району Тернопільської області, є страховим випадком, так як відбулась за участі забезпеченого відповідачем транспортного засобу Volkswagen Е-Golf, p.н. НОМЕР_10 , внаслідок якої настала цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4 , як особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю потерпілого.

Отже, відповідач, як страховик, зобов`язаний відшкодувати шкоду заподіяну ОСОБА_4 .

Позивачі, в особі представника, звертались до відповідача ТДВ «СГ «Оберіг» іззаявами про виплату страхового відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої смертю ОСОБА_5 під час ДТП, що відбулась ІНФОРМАЦІЯ_6 в с. Біла Тернопільського району Тернопільської області.

Відповідач відмовив, повідомивши, що дана ДТП має ознаки страхового випадку та зареєстрована ТДВ «СГ «Оберіг» у справі за № 53854/3. Для здійснення виплати страхового відшкодування необхідне підтвердження вини та/або цивільно-правової відповідальності особи, яка керувала транспортним засобом забезпеченим в ТДВ «СГ «Оберіг». Так як такого підтвердження (відповідного судового рішення) немає, страховик припиняє розгляд цих заяв до дати, коли страховику стане відомо про набрання рішенням у такій справі законної сили.

Відповідно до статті 27.3. Закону, страховик відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами.

Як встановлено судом вище, позивач ОСОБА_2 є чоловіком потерпілої ОСОБА_5 , позивач ОСОБА_1 є сином потерпілої, позивач ОСОБА_3 є дочкою потерпілої. Батьки потерпілої померли ще до дня ДТП.

На час ДТП мінімальна заробітна плата в Україні становила 8000,00 грн на місяць. Отже, передбачений статтею 27.3. Закону розмір моральної шкоди, яку належить виплатити страховику позивачам становить 96000,00 грн (8000 грн х 12 місяців), або по 32000,00 грн кожному (96000,00 : 3 позивачів).

Таким чином позовні вимоги у цій частині слід задовольнити та стягнути з відповідача на користь кожного з позивачів по 32000,00 грн страхового відшкодування моральної шкоди, спричиненої смертю ОСОБА_5 .

Щодо вимог позивача ОСОБА_2 про стягнення витрат на поховання.

Відповідно до статті 1201 ЦК України, особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов`язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, ці витрати. Допомога на поховання, одержана фізичною особою, яка зробила ці витрати, до суми відшкодування шкоди не зараховується.

Згідно із статтею 27.4. Закону, страховик здійснює відшкодування особі, яка здійснила витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, за умови надання страховику документів, що підтверджують такі витрати, та пред`явлення оригіналу свідоцтва про смерть. Загальний розмір такого відшкодування стосовно одного померлого не може перевищувати 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.

В якості доказів таких витрат представник позивача надала товарний чек ФОП ОСОБА_13 від 22.08.2024 щодо ритуальних послуг на загальну суму 7900,00 грн (сан. мішок 500,00 грн; послуги, в тому числі бальзамування, 7400,00 грн), товарний чек ФОП ОСОБА_14 від 26.08.2024 та накладну №08/29-1 від 26.08.2024 про купівлю-продаж: труни за ціною 9000,00 грн, хреста за ціною 1000,00 грн, ритуального покривала за ціною 500,00 грн, вінка за ціною 600,00 грн. Загальна сума 11100,00 грн. Одержано: Макара.

Однак, з даних доказів неможливо встановити хто саме поніс витрати на поховання потерпілої. Жоден з доказів не вказує на те, що це був саме позивач ОСОБА_2 , а не інша особа.

Статті 1201 ЦК України та 27.4. Закону чітко вказують на те, кому здійснюється відшкодування витрат на поховання, а саме особі, яка такі витрати здійснила.

Саме на позивача покладався обов`язок довести цю обставину, однак достовірних та достатніх доказів позивачем не надано. Зокрема, таким доказом міг би бути договір про надання ритуальних послуг. А на припущеннях доказування не може ґрунтуватися (ч. 6 статті 81 ЦПК України).

Тому, у задоволенні цієї позовної вимоги належить відмовити.

Стосовно позовної вимоги ОСОБА_3 про стягнення 128000,00 грн утримання.

На підтвердження даної позовної вимоги позивач надала свідоцтво про народження, яке підтверджує те, що вона є дочкою потерпілої та станом на день ДТП була повнолітньою; довідку та посвідчення, які доводять те, що позивач станом на день ДТП і на даний час є особою з інвалідністю І групи з дитинства довічно.

Відповідно до статті 1200 ЦК України, у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті. Шкода відшкодовується: 1) дитині - до досягнення нею вісімнадцяти років (учню, студенту - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ним двадцяти трьох років); 2) чоловікові, дружині, батькам (усиновлювачам), які досягли пенсійного віку, встановленого законом, - довічно; 3) особам з інвалідністю - на строк їх інвалідності; 4) одному з батьків (усиновлювачів) або другому з подружжя чи іншому членові сім`ї незалежно від віку і працездатності, якщо вони не працюють і здійснюють догляд за: дітьми, братами, сестрами, внуками померлого, - до досягнення ними чотирнадцяти років; 5) іншим непрацездатним особам, які були на утриманні потерпілого, - протягом п`яти років після його смерті. Особам, визначеним у пунктах 1-5 частини першої цієї статті, шкода відшкодовується у розмірі середньомісячного заробітку (доходу) потерпілого з вирахуванням частки, яка припадала на нього самого та працездатних осіб, які перебували на його утриманні, але не мають права на відшкодування шкоди. До складу доходів потерпілого також включаються пенсія, суми, що належали йому за договором довічного утримання (догляду), та інші аналогічні виплати, які він одержував. Особам, які втратили годувальника, шкода відшкодовується в повному обсязі без урахування пенсії, призначеної їм внаслідок втрати годувальника, та інших доходів.

Позивач (в особі її представника) не довела, що перебувала на утриманні в потерпілої (своєї мами), в матеріалах справи відсутні докази про доходи потерпілої та її можливість утримувати позивачку. Навіть якщо вони спільно проживали, лише ця обставина не може довести те, що потерпіла була годувальником, а позивачка утриманцем.

Отже, у задоволенні цієї позовної вимоги також слід відмовити.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до ч.ч. 1, 6 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Ціна позову у даній справі – 244000,00 грн. Судовий збір мав би становити 2440,00 грн.

Згідно з п. 2 ч. 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: позивачі - у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також смертю фізичної особи.

Таким чином, враховуючи, що позивачі були звільнені від сплати судового збору при зверненні із позовом до суду, з відповідача в дохід держави слід стягнути судовий збір пропорційно до розміру задоволених вимог, а саме 960,00 грн (96000 / 244000 х 2440).

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 141, 263, 265, 273, 280, 282, 284, 287, 289, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» на користь ОСОБА_2 32000,00 грн страхового відшкодування моральної шкоди, спричиненої смертю ОСОБА_5 .

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» на користь ОСОБА_1 32000,00 грн страхового відшкодування моральної шкоди, спричиненої смертю ОСОБА_5 .

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» на користь ОСОБА_3 32000,00 грн страхового відшкодування моральної шкоди, спричиненої смертю ОСОБА_5 .

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути із Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» на користь держави 960,00 грн судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду у 30-денний строк з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_14 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_15 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Позивач: ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_16 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг», місце знаходження: 03040, вул. Васильківська, 14 м. Київ, код ЄДРПОУ 39433769.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_17 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Рішення складено та підписано 24.09.2026.

Головуючий суддяП. Я. Стельмащук