Постанова від 20 вересня 2026 р. у справі №596/1185/26 — Гусятинський районний суд Тернопільської області

ПОСТАНОВ А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" вересня 2026 р. Справа № 596/1185/26

Провадження № 3/596/338/2026

Суддя Гусятинського районного суду Тернопільської області Митражик Е.М., розглянувши матеріали, які надійшли від ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації АДРЕСА_1 , військовоcлужбовець військової частини НОМЕР_1 , за ч.3 ст.172-11 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

Солдат ОСОБА_1 займаючи посаду водія кулеметного взводу 2 стрілецької роти стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 у порушення вимог ст. 9, 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, діючи умисно, протиправно, всупереч інтересам служби, в умовах особливого періоду, був відсутній в місці дислокації військової частини НОМЕР_1 , без поважних причини в період з 25.08.2026 по 27.08.2026, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-11 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Правопорушник ОСОБА_1 подав до суду заяву про слухання справи в його відсутності, вину визнає повністю.

Суд, дослідивши письмові докази, прийшов до наступних висновків.

Частиною 1 статті 172-11 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем строкової служби, а також нез`явлення його вчасно без поважних причин на службу у разі звільнення з частини, призначення або переведення, нез`явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до трьох діб.

Самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем (крім строкової військової служби), а також військовозобов`язаним та резервістом під час проходження зборів, а також нез`явлення його вчасно без поважних причин на військову службу у разі призначення або переведення, нез`явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до десяти діб, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч.3 ст.172-11 КУпАП.

Об`єктивна сторона може мати наступні прояви: самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем строкової служби тривалістю до трьох діб; нез`явлення військовослужбовця строкової служби вчасно без поважних причин на службу у разі звільнення з частини, призначення або переведення, нез`явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до трьох діб; самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем (крім строкової служби) а також військовозобов`язаним та резервістом під час проходження зборів тривалістю до десяти діб; нез`явлення військовослужбовця (крім строкової служби) вчасно на службу без поважних причин у разі призначення або переведення тривалістю до десяти діб; нез`явлення військовослужбовця (крім строкової служби) з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до десяти діб.

Під військовою частиною слід розуміти територію у межах казарменого, табірного, похідного чи бойового розташування частини.

Місцем служби військовослужбовця, як правило, є військова частина, в якій він проходить службу, і тому поняття військової частини і місця служби звичайно збігаються. Якщо вони не збігаються, то під місцем служби слід розуміти всяке інше місце, де військовослужбовець повинен протягом деякого часу виконувати військові обов`язки або перебувати відповідно до наказу або дозволу командира (начальника). Військова частина типова організаційна одиниця, що утримається на окремому штаті і призначається для виконання визначених завдань самостійно або у складі організаційної структури вищого рівня. Під військовими частинами розуміють органи військового управління, з`єднання, військові частини, військові кораблі(екіпажі), військові навчальні заклади та установи».

Початковим моментом самовільного залишення є день, коли військовослужбовець самовільно покинув розташування військової частини чи місця служби, а кінцевим - день повернення в частину або затримання поза межами частини.

Суб`єктивна сторона завжди характеризується прямим умислом з метою тимчасового ухилення від служби.

Самовільним залишенням частини або місця служби вважається таке, що вчинене без дозволу начальника (командира), який згідно з законодавством уповноважений такий дозвіл надати. Нез`явлення військовослужбовця вчасно на службу це його нез`явлення на службу в строк, указаний у відповідному документі. Поважними причинами затримки військовослужбовця може бути визнана, наприклад, хвороба, що перешкоджає пересуванню, смерть або тяжка хвороба членів його сім`ї, стихійне лихо чи інші надзвичайні обставини, які підтверджені відповідними документами.

Відповідно до ст. 251 КУПАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Факт вчиненого адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-11 КУпАП ОСОБА_1 , стверджується: даними з протоколу ЛВТ/Ч №268 про військове адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.172-11 КУпАП від 30.08.2026 року; доповіддю тимчасово виконуючого обов`язки командира ВЧ НОМЕР_1 ОСОБА_2 про самовільне залишення військової частини (без зброї) військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації солдатом ОСОБА_1 №2784/13901 від 25.08.2026 року; доповіддю тимчасово виконуючого обов`язки командира ВЧ НОМЕР_1 ОСОБА_2 про факт зміни статусу військовослужбовця військової служби під час мобілізації військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_1 №2784/14129 від 27.08.2026 року; витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 23 серпня 2026 року №238; військовим квитком серії НОМЕР_2 ; письмовими заявами ОСОБА_1 від 30.08.2026 року, від 21.09.2026 року.

За таких обставин, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-11 КУпАП, а саме, самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем (крім строкової військової служби тривалістю до десяти діб.

Обставина, що пом`якшує відповідальність ОСОБА_1 є визнання вини. Обставин, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за вчинене правопорушення, судом не встановлено.

При визначенні виду і розміру адміністративного стягнення, суд керуючись ст. 33 КУпАП, враховує характер скоєного правопорушення, особу правопорушника, позитивну характеристику, ступінь його вини, майновий стан, а тому вважає, що до ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу, яке у відповідності до ст. 23 КУпАП, буде достатньою мірою відповідальності, яка досягне мети виховання ОСОБА_1 в дусі додержання Законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню нових правопорушень, як ним самим, так і іншими особами.

З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.3 ст.172-11 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в мінімальному розмірі, в дохід держави.

Згідно з п.12 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» військовослужбовці, усправах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків - звільнені від сплати судового збору, а тому при розгляді даної справи, судовий збір з особи, яка притягується до адміністративної відповідальності не стягується.

Керуючись ст.ст. ч. 3 ст. 172-11, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-11 Кодексу України про адміністративні правопорушення і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 500 (п`ятсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8 500 (вісім тисяч п`ятсот) гривень (ГУК у Терн.обл/тг смт.Гусятин/21081100, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37977599; Банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.); рахунок отримувача: UA518999980313090106000019661; код класифікації доходів бюджету: 21081100) в дохід Держави.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова суду може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Тернопільського апеляційного суду через Гусятинський районний суд Тернопільської області.

Штраф необхідно сплатити протягом 15 днів з дати отримання постанови про адміністративне правопорушення та подати до суду у зазначені строки оригінал квитанції про сплату. У разі несплати, постанова направляється для примусового виконання до органу державної виконавчої служби.

Суддя Гусятинського районного суду

Тернопільської області Елла МИТРАЖИК