Рішення від 21 вересня 2026 р. у справі №455/821/26 — Старосамбірський районний суд Львівської області

Справа № 455/821/26

Провадження № 2/455/638/2026

РІШЕННЯ

Іменем України

22 вересня 2026 року м.Старий Самбір

Старосамбірський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Клімченка М.І.,

секретаря судового засідання Шайди Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Старий Самбір Львівської області цивільну справу за позовом Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про відшкодування майнової та моральної шкоди, заподіяною дорожньо-транспортною пригодою,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача Військової частини НОМЕР_1 Негода М.С. звернувся до суду із зазначеним позовом до ОСОБА_1 і, уточнивши позовні вимоги, до ОСОБА_2 , покликаючись на те, що 15.01.2026 сталася ДТП за участю т/з спеціалізованого призначення ІНФОРМАЦІЯ_1 марки Peugeot Landtrek, номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , який зіткнувся з цивільним т/з Renault Master, номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_4 , на околиці населеного пункту Трушевичі Львівської області, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Вину ОСОБА_2 у скоєнні правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, було доведено згідно постанови судді Старосамбірського районного суду Львівської області від 18.02.2026. Згідно страхового полісу №23470780 т/з Peugeot Landtrek, номерний знак НОМЕР_2 , застрахований з 19.12.2025 по 19.12.2026 включно. Згідно рахунку-фактури від 28.01.2026 №1654, наданого ПрАТ «Страхова Компанія «ВУСО», встановлено, що т/з Peugeot Landtrek, номерний знак НОМЕР_2 , внаслідок ДТП потребує проведення ремонтних робіт, загальна сума відновлення технічного стану автомобіля складає 887384,89 грн. ПрАТ «Страхова Компанія «ВУСО» зобов`язалась здійснити страхову виплату в розмірі 250000 грн. на банківські реквізити ТОВ «Ілта Львів», де проводився ремонт т/з. Враховуючи викладене, матеріальні збитки, завданні ІНФОРМАЦІЯ_2 (в/ч НОМЕР_1 ) внаслідок ДТП становлять 887384,89 грн., з яких 250000 грн. згідно договору між в/ч НОМЕР_1 та ПрАТ «Страхова компанія «ВУСО» відшкодовано. Відповідно 637384,89 грн. підлягають відшкодуванню власником т/з ОСОБА_1 та особою, яка керувала т/з, ОСОБА_2 , солідарно.

Представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Доарме подав до суду відзив на позов, у якому проти такого заперечив, зазначивши, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє т/з, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Саме ОСОБА_2 завдав майнової шкоди позивачу через пошкодження автомобіля Peugeot Landtrek, номерний знак НОМЕР_2 , під час ДТП, та володів т/з Renault Master, номерний знак НОМЕР_3 , на відповідній правовій підставі. Тобто, ОСОБА_1 – неналежний відповідач у справі, належним відповідачем є ОСОБА_2 . Просив у задоволенні позову до ОСОБА_1 відмовити та стягнути витрати на правову допомогу в розмірі 10000 грн.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив його задовольнити з викладених підстав у зверненні до місцевого суду.

Представник відповідачки ОСОБА_1 адвокат Даорме В.С. посилався на обставини, викладені у відзиві на позов, просив відмовити у позові до ОСОБА_1 , як неналежного відповідача, та стягнути витрати на правову допомогу.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов визнав, проти його задоволення не заперечував.

З`ясувавши обставини справи та заслухавши пояснення учасників судового розгляду, суд вважає, що позов слід задовольнити частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що 15.01.2026 сталася ДТП за участю т/з спеціалізованого призначення ІНФОРМАЦІЯ_1 марки Peugeot Landtrek, номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , який зіткнувся з цивільним т/з Renault Master, номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_4 , на околиці населеного пункту Трушевичі Львівської області, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Відповідно до постанови судді Старосамбірського районного суду Львівської області від 18.02.2026, яка набрала законної сили, встановлено, що водій ОСОБА_5 , керуючи автомобілем Renault Master, номерний знак НОМЕР_3 , рухаючись по автодорозі Нижанковичі – Самбір Стрий, на 6 км + 300 м, не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку, виїхав на смугу зустрічного рух та здійснив зіткнення з автомобілем Peugeot Landtrek, номерний знак НОМЕР_2 , внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження, чим порушив вимогу пункту 12.1 Правил дорожнього руху, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене статтею 124 КУпАП. Даною постановою відповідача ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення.

Відповідно до частини 4 статті 61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов`язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

У відповідності до зазначених положень ЦПК України вищевказані обставини дорожньо-транспортної пригоди, а також винність відповідача ОСОБА_2 у вчиненні цієї ДТП, що визначені у постанові судді Старосамбірського районного суду Львівської області від 18.02.2026, не підлягають доказуванню в ході розгляду даної цивільної справи (а.с.20 зв.-21).

Згідно рахунку-фактури від 28.01.2026 №1654, наданого ПрАТ «Страхова Компанія «ВУСО», встановлено, що т/з Peugeot Landtrek, номерний знак НОМЕР_2 , внаслідок ДТП потребує проведення ремонтних робіт, загальна сума відновлення технічного стану автомобіля складає 887384,89 грн. (а.с.16).

Згідно страхового полісу №23470780 т/з Peugeot Landtrek, номерний знак НОМЕР_2 , застрахований з 19.12.2025 по 19.12.2026 включно (а.с.15).

Як вбачається із матеріалів справи, на момент вищевказаної ДТП, транспортний засіб відповідача був застрахований, а тому позивач звернувся із заявою до ПрАТ «Страхова Компанія «ВУСО» про виплату страхового відшкодування та, як установлено із матеріалів справи, та пояснень представника позивача, страхова компанія перерахувала на рахунок позивача 250000 грн.

Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Згідно частин 1 та 2 статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відповідно до частини 1 статті 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Відповідно до роз`яснень пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладених у пункті 8 постанови від 01.03.2013 №4 Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішені спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки судам роз`яснено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає в її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Представник відповідача посилається на те, що водій ОСОБА_2 здійснював рух автомобілем Renault Master, що в силу статей 1166, 1167, 1187, 1190 ЦК України тягар цивільної відповідальності має нести винна у завданні шкоди особа, якою є водій автомобіля чи особа, яка на відповідній правовій підставі керувала автомобілем та, з вини якої сталася ДТП, а тому покладення солідарного обов`язку на власника автомобіля не ґрунтується на нормах матеріального права.

Представник позивача посилається на норму статті 1187 ЦК України, зокрема, якщо неправомірному заволодінню іншою особою транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом сприяла недбалість її власника (володільця), шкода, завдана діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, відшкодовується ними спільно, у частці, яка визначається за рішенням суду з урахуванням обставин, що мають істотне значення.

Разом з тим, відповідно до статті 541 ЦК України, солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання, як встановлено судом, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 жодних договірних відносин не виникало, а тому відсутні правові підстави, які б передбачали солідарну відповідальність власника транспортного засобу та водія – учасника ДТП, нести солідарну відповідальність, тому застосування положень про солідарну відповідальність в даному випадку є безпідставним і таким, що не ґрунтується на нормах закону, відтак відсутні підстави щодо стягнення матеріальної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою із ОСОБА_1 , як солідарного боржника.

Із огляду на наведене, враховуючи встановлені судом обставини про те, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди дійсно було завдано шкоду автомобілю позивача і така шкода спричинена з вини відповідача ОСОБА_2 , беручи до уваги виплату страхового відшкодування в сумі 250000 грн., суд приходить до висновку, що з відповідача ОСОБА_2 в користь позивача слід стягнути матеріальну шкоду, заподіяну пошкодженням транспортного засобу внаслідок ДТП, в розмірі 637384,89 гривень, що становить різницю між отриманою страховою виплатою та фактичним розміром завданої шкоди.

Тому, враховуючи раніше наведене, суд прийшов до такого вирішення спору виходячи із засад змагальності щодо подання доказів, їх дослідження та доведеності перед судом їх переконливості, диспозитивності цивільного судочинства, аналізуючи пояснення сторін, подані ними суду матеріали; главою 5 Цивільного-процесуального Закону регламентовано поняття доказів, їх належність та допустимість; обов`язок доказування і подання доказів. Під час провадження в справі ОСОБА_2 , як відповідачем у цивільному спорі, не подано суду клопотань про доказування чи про звільнення від доказування неналежності, недопустимості наявних у цивільній справі документів; не зазначено доказів, які б спростовували кожну обставину, наведену в зверненні до суду військової частини НОМЕР_1 із доказами, на які вона покликалася; не доведено, що шкоду завдано не з його вини; не спростовано причинно-наслідкового зв`язку між його діянням та результатом, що настав.

Крім того, представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Доарме В.С. просив стягнути витрати на професійну правничу допомогу в загальному розмірі 10000 гривень.

Відповідно до положень пункту 1 частини 3 статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно частини 1 статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 2 цієї статті).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 4 цієї статті).

На підтвердження розміру понесених витрат відповідачкою було подано Договір про надання професійної правової допомоги №24-26 від 06.04.2026, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії №640, ордер від 06.04.2026 серії ВС №1462779, акт виконаних робіт від 12.05.2026, квитанцію на суму 10000 гривень (а.с.51-57).

Зважаючи на ту обставину, що відповідачкою підтверджено належними доказами понесення витрат на правничу допомогу в заявленому розмірі 10000 грн. та в позові до неї було відмовлено, – тому, вимога сторони представника відповідачки про стягнення витрат на правову допомогу підлягає задоволенню повністю.

Ураховуючи все у сукупності із поясненнями представника позивача та представника відповідачки, суд приходить до переконання, що позов слід задовольнити частково та стягнути із ОСОБА_2 в користь Військової частини НОМЕР_1 – 637384 грн. 89 коп. майнової шкоди та 7648,61 грн. сплаченого судового збору, а також стягнути з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 10000,00 грн. витрат на правову допомогу.

Керуючись статтями 7, 10, 12, 13, 258, 263-265, 268, 280 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про відшкодування майнової та моральної шкоди, заподіяною дорожньо-транспортною пригодою, – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) 637384 (шістсот тридцять сім тисяч триста вісімдесят чотири) гривні 89 копійок матеріальної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) 7648 (сім тисяч шістсот сорок вісім) гривень 61 копійку судового збору.

Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 10000 (десять тисяч) гривень 00 копійок витрат на правову допомогу.

У решті частини позовних вимог, про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Ознайомитись з повним текстом судового рішення, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: Військова частина НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_4 .

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_5 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_6 .

Повний текст рішення суду складено 22.09.2026.

Суддя М.І. Клімченко