Рішення від 22 вересня 2026 р. у справі №454/728/26 — Сокальський районний суд Львівської області

Справа № 454/728/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2026 року Сокальський районний суд Львівської області у складі:

головуючого - судді Адамович М. Я. ,

за участю секретаря Калиш В.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в м.Сокаль справу за позовом

ОСОБА_1

до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину та аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку,

в с т а н о в и в:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

Позивач звернулася в суд з даним позовом, який мотивовано тим, що сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі та в них є спільний неповнолітній син ОСОБА_3 .

Відповідач не бере участі у вихованні та утриманні сина з моменту його народження, дитина перебуває виключно на утриманні позивачки.

Відповідач є працездатним та стан зхдоров`я дає йому змогу працювати і отримувати дохід.

Відповідач відзиву на позов не подав.

Інші процесуальні дії

Ухвалою суду постановлено проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

09.11.2024р. зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , яка після реєстрації шлюбу змінила прізвище на ОСОБА_5 .

В сторін є спільний син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Оцінка суду

Позивачем ставиться питання про стягнення аліментів на неповнолітню дитину в розмірі 5000грн. щомісячно та аліментів на її утримання в розмірі 3000грн. щомісячно.

Згідно ст.141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до ст.180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Виходячи із ст.181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно ст.182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує:

- стан здоров`я та матеріальне становище дитини;

- стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів;

- наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

- наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;

- доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;

- інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Відповідно до частин першої, другої статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року N 789-XII та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Надані позивачем докази, суд визнає належними і допустимими, також достовірними і достатніми, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов`язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для стягнення з відповідача аліментів на неповнолітніх дітей, оскільки він не виконує свого обов`язку щодо їх утримання.

Визначаючи розмір аліментів, суд враховує і ту обставину, що обов`язок утримувати неповнолітню дитину покладено на обох батьків, а не тільки на позивачку, з якою проживають спільні діти сторін.

Також, розмір аліментів не може бути меншим ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

В свою чергу відповідач не скористався наданим йому Цивільним процесуальним кодексом України правом та не подав відзиву на позов, зазначених позивачкою обставини не спростував, хоча представник відповідача ознайомлювалася з матеріалами справи.

З врахуванням вищезазначеного, стягнення аліментів в розмірі 5000грн. буде достатнім для належного забезпечення першочергових потреб спільної дитини сторін на мінімально необхідному рівні.

Також, відповідно до ч.2 ст.84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка – батька дитини до досягнення дитиною трьох років.

Згідно ч.4 ст.84 СК України право на утримання має вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, незалежно від того, чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

В судовому засіданні установлено, що відповідач не має інших дітей, крім спільних з позивачкою.

Також, судом встановлено, що відповідач отримує неофіційний дохід, що свідчить про можливість надання ним коштів на утримання дружини, яка не має змоги працювати, оскільки на ній лежить тягар догляду та виховання їх трьох спільних неповнолітніх дітей.

За таких підстав, з відповідача на користь позивачки також слід стягувати кошти на її утримання в розмірі 3000грн. щомісячно, що буде достатнім для забезпечення її першочергових потреб та забезпечення мінімального рівня життєдіяльності.

Розподіл судових витрат між сторонами

Відповідно до ст.141 ЦПК України, з відповідача в дохід держави слід стягнути судовий збір, від сплати якого позивачка звільнена на підставі закону.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 263-265 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов задовольнити.

Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 5000 (п`ять тисяч) грн. щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з подальшою індексацією, починаючи з 24.02.2026р. і до досягнення дитиною повноліття.

Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 кошти на її утримання (аліменти) в розмірі 3000 (три тисячі)грн. щомісячно, починаючи з 24.02.2026р. і до досягнення дитиною – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави 1331 (одну тисячу триста тридцять одну) грн. 20коп. судового збору.

Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць підлягає до негайного виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

У разі, якщо рішення не було вручена в день його проголошення, пропущений строк може бути поновлено, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення суду.

Відомості, які зазначаються в рішенні суду відповідно до п.4) ч.5 ст.265 ЦПК України та не проголошуються, відповідно до ч.2 ст.268 ЦПК України.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Головуючий: М. Я. Адамович