Рішення від 22 вересня 2026 р. у справі №454/2991/26 — Сокальський районний суд Львівської області

Справа № 454/2991/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2026 року Сокальський районний суд Львівської області у складі:

головуючого - судді Адамович М. Я. ,

за участю секретаря Калиш В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сокаль справу за заявою

ОСОБА_1

за участю заінтересованої особи Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про встановлення факту належності правовстановлюючого документу,

в с т а н о в и в:

Стислий виклад позиції заявника та заінтересованої особи

Заявник звернулася до суду з даною заявою, яка мотивована тим, що в архівних довідках існують неточності в написанні її імені, а саме « ОСОБА_2 » замість « ОСОБА_3 ».

Зазначені помилки в довідках створюють перешкоди в зверненні до органів пенсійного фонду для призначення пенсії.

Представник заінтересованої особи подала письмові пояснення, в яких заперечила проти встановлення факту належності архівних довідок заявниці, оскільки на її думку в даному випадку існує спір про право.

Заяви (клопотання) учасників справи

Заявник в заяві клопотала про розгляд справи без її участі, вимоги підтримала.

Інші процесуальні дії

На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

В паспорті громадянина України та трудовій книжці прізвище, ім`я та по-батькові заявниці зазначено « ОСОБА_1 ».

В архівних довідках №902/07-05 від 25.06.2026р., №903/07-05 від 25.06.2026р., №906/07-05 від 25.06.2026р., №907/07-05 від 25.06.2026р., №908/07-05 від 25.06.2026р. зазначено, що в первинних документах ім`я заявниці вказано « ОСОБА_2 », а не « ОСОБА_3 », хоч такі і видані на її ім`я, а саме на ім`я « ОСОБА_1 ».

Оцінка суду

Заявницею ставиться питання про встановлення факту належності їй правовстановлюючого документа.

Відповідно до ст.315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Згідно роз`яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» №5 від 31.03.1995р., суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв`язку із втратою годувальника.

В порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов, зокрема, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.

Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:

- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення;

- встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;

- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення;

- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зазначено, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.

Таким чином, законом прямо віднесено встановлення юридичного факту належності правовстановлюючих документів до справ окремого провадження.

Зазначені обставини створюють їй перешкоди в реалізації своїх прав та слугували підставою судового процесу, що безпідставно поклало на останню обтяження щодо усунення недоліків у документах, які допущені не з її вини.

Предметом заяви є встановлення факту належності правовстановлюючого документа, який необхідний заявниці для оформлення особистих, майнових прав, що випливають із цих фактів, а саме можливості звертатися до Пенсійного фонду з метою призначення їй пенсії.

Зазначені факти є юридичними, оскільки від їх встановлення залежить виникнення особистих прав заявниці, а чинним законодавством прямо передбачений порядок їх встановлення (розділ IV ЦПК України), вони не пов`язані з наступним вирішенням спору про право та встановлення їх іншим шляхом неможливо.

Крім цього, встановлення факту належності правовстановлюючого документу не породжує безумовного наслідку призначення заявниці пенсії, а лише надає право для звернення з метою призначення пенсії.

За таких підстав, покликання представника заінтересованої особи з цього приводу є неспроможними.

Суд переконується в тому, що архівні довідки, які стосуються періодів її роботи, зазначених в трудовій книжці, належать заявниці, однак в цих документах її ім`я не збігається з таким, яке вказано в паспорті громадянина України.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що заява є підставною та підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 263-265, 315-319 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Заяву задовольнити.

Встановити факт належності правовстановлюючих документів, а саме, що архівні довідки №902/07-05 від 25.06.2026р., №903/07-05 від 25.06.2026р., №906/07-05 від 25.06.2026р., №907/07-05 від 25.06.2026р., №908/07-05 від 25.06.2026р., виданих ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в яких вказано, що в первинних документах її прізвище, ім`я та по-батькові зазначено як « ОСОБА_4 », належать ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та відомості зазначенні в даних довідках, стосуються її і належать їй.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

У разі, якщо рішення не було вручена в день його проголошення, пропущений строк може бути поновлено, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення суду.

Відомості, які зазначаються в рішенні суду відповідно до п.4) ч.5 ст.265 ЦПК України та не проголошуються, відповідно до ч.2 ст.268 ЦПК України.

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: с.Горбків, Шептицький район, Львівська область.

Заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, ЄДРПОУ:13814885, місцезнаходження: вул.Митрополитта Андрея,10, м.Львів.

Головуючий: М. Я. Адамович