Рішення від 23 вересня 2026 р. у справі №334/3496/26 — Дніпровський районний суд міста Запоріжжя

Дата документу 24.09.2026

Справа № 334/3496/26

Провадження № 2/334/2937/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2026 року Дніпровський районний суд м.Запоріжжя у складі: головуючого - судді Добрєва М.В., за участю секретаря – Денисенко Н.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: районна адміністрація ЗМР по Дніпровському району, як орган опіки та піклування, Виконавчий комітет Комишуваської селищної ради Запорізького району Запорізької області, як орган опіки та піклування про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась з позовом до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав відносно доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та стягнення аліментів.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що вона є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується відповідними довідками.

Відповідач ОСОБА_2 була якийсь час співмешканкою її брата ОСОБА_4 , офіційно взаємовідносини не оформлювали.

Від цих стосунків народилася дитина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадився відповідно до ч.1 ст.135 СК України.

Дитина проживає з нею з листопада 2025 року, після того, як родиною зацікавилась служба у справах дітей Комишуваської селищної ради, про що свідчить Наказ служби у справах дітей від 28.11.2025року № 33 Про тимчасове влаштування малолітньої ОСОБА_3 на проживання в родину родичів ОСОБА_1 .

Відповідач веде асоціальний образ життя, ніде не працює, зловживає алкоголем. Кошти, які відповідач отримувала як державну допомогу на дитину, витрачає на свої потреби, в основному на алкоголь.

Відповідач неодноразово попереджалась за невиконання батьківських обов`язків та зловживання алкогольними напоями, а саме Рішеннями Виконавчого комітету Комишуваської селищної ради від 29.09.2021 року № 220, від 09.12.2025 № 553, якими було винесено попередження щодо необхідності належного виконання батьківських обов`язків відносно малолітньої доньки ОСОБА_3 .

Відповідач неодноразово притягалась до адміністративної відповідальності за неналежне виконання батьківських обов`язків. Постановами Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 23.12.2025 року (справа 336/11450/25), від 31.08.2023 (справа № 336/7350/23), від 18.12.2025 року (справа №: 3/336/6397/20), ОСОБА_2 визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 184 ч. 1 КУпАП.

Також відповідач ОСОБА_2 вже була позбавлена батьківських прав стосовно старшої дочки ОСОБА_5 рішенням Оріхівського районного суду Запорізької області від 26.07.2021 року, справа № 329/265/21 .

Таким чином, відповідач тривалий час не здійснює належний догляд за дитиною. Для дитини не створено жодних умов. Під час обстеження умов проживання службою у справах дітей були виявлені порушення санітарно-гігієнічних умов проживання. У дитини відсутня постільна білизна, чистий одяг, посуд тощо.

Відповідач ігнорує стан здоров`я дитини. На неодноразові запрошення прийти на прийом з дитиною до сімейного лікаря не реагує, не цікавиться навчанням дитини.

Відповідач систематично, починаючи з 2015 року, зловживає алкоголем. Постійно приводить додому сторонніх осіб, з якими розпиває алкоголь, все відбувається в присутності дитини. Дитина вимушена була неодноразово тікати до дідуся (батька відповідачки).

Періодично дитину до себе забирала родина позивача (у період, коли вони жили в м.Оріхів). Дитина завжди була в занедбаному стані, не мала чистих речей, одягу. Дитина скаржилась, що вдома відсутня будь яка їжа, у неї нема навіть ковдри щоб вкриватись, мати постійно на неї кричить.

На теперішній час дитина проживає із позивачем, у АДРЕСА_1 , відповідно до наказу від 28.11.2025 року № 33 Служби у справах дітей Комишуваської селищної ради.

14.01.2026 року Комісією захисту прав дитини виконкому Комишуваської селищної ради розглянуто доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 та прийнято висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 стосовно малолітньої ОСОБА_3 .

Всі питання щодо виховання, розвитку, навчання, утримання, лікування дитини вирішуються позивачкм самостійно без участі та підтримки з боку відповідача. Дитина знаходяться на повному утриманні позивача.

За час проживання дитини із позивачем, вона стала краще навчатись, своєчасно виконувати домашні завдання, стала врівноваженою, почала контактувати з вчителями та однолітками.

Позивач спілкуюсь з класним керівником, сімейним лікарем. Для розвитку дитини позивач прикладає всі свої зусилля та можливості.

Мати дитини ніякої матеріальної допомоги на утримання доньки не надає і не надавала, не піклується про її фізичний і духовний розвиток, не спілкується з дитиною, тобто не дбає про її нормальне самоусвідомлення, не сприяє засвоєнню загальновизнаних норм моралі, не надає доступу до культурних та інших духовних цінностей, не готує до самостійного життя, так як це встановлено ч.1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства». Дитина не отримують від матері подарунків на день народження, жодної іграшки.

Відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню дитини, не цікавиться життям, станом її здоров`я, не відвідує її, не водить до лікарні, що підтверджується відповідними письмовими доказами.

Все вищезазначене свідчить виключно про одне: відповідач самоусунулася від виконання своїх батьківських обов`язків.

На підставі викладеного просить суд позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав відносно її неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на утримання дитини в розмірі 1/4 частини всіх видів доходів, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, зі стягненням їх на користь особи чи установи, на утриманні якої буде знаходитись дитина.

18.05.2026 року від Виконавчого комітету Комишуваської селищної ради Запорізького району Запорізької області надійшов до суду висновок від 14.01.2026 року про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 по відношенню до малолітньої ОСОБА_3 , 15.01.2013 року та рішення Виконавчого комітету Комишуваської селищної ради Запорізького району Запорізької області від 14.01.2026 ороку №23 «Про затвердження висновку про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 по відношенню до малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ».

Позивач та її представник у судовому засіданні позов підтримали, просили його задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, відзиву на позовну заяву не надала.

Представник Районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському районну в судове засідання не з`явилася, подала заяву про розгляд справи за її відсутності.

Представник Виконавчого комітету Комишуваської селищної ради Запорізького району Запорізької області в судове засідання не з`явилася.

Прокурор у судовому засіданні проти задоволення позову не заперечував.

Враховуючи наявність підстав, визначених частиною першою статті 280 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, давши оцінку доказам, що мають значення для справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, а тому підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень п.2 ч.1 ст.164 СК України, батько, мати можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені умови, як кожну окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, тобто свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Європейський суд з прав людини у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року (заява №31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини.

Поведінка відповідача, який тривалий час взагалі не спілкується із дитиною, не виховує, не утримує матеріально, що свідчить про його байдуже ставлення до дитини та про свідоме нехтування ним своїми батьківськими обов`язками.

Відповідно до ст. 150 Сімейного Кодексу України, батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов`язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов`язків. Ухилення батьків від виховання дітей, як підстава позбавлення батьківських прав, можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини. Це означає, що позбавлення батьківських прав допускається лише, коли змінити поведінку батьків в кращу сторону неможливо і лише при наявності вини в діях батьків.

Виключний характер позбавлення батьківських прав пояснюється тим, що воно може бути здійснено тільки судом. З цієї ж причини встановлений вичерпний перелік підстав позбавлення батьківських прав, який охоплює всі можливі способи порушення батьками прав і інтересів дитини.

Будь-яка з підстав для позбавлення батьківських прав, перелічена в ст. 164 СК України, є критерієм протиправної поведінки батьків по відношенню до своєї дитини.

За змістом роз`яснень, викладених у п.п. 15,16,17 постанови Пленуму ВСУ №3 від 30.03.2007 р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що при розгляді справи знайшли підтвердження обставини, що відповідач за власною ініціативою самоусунулася від виконання своїх батьківських обов`язків по відношенню до дитини, без поважних причин залишивши її без батьківської уваги та турботи, при цьому має місце відсутність перешкод у спілкуванні з дитиною та позивачем доведено, що поведінка відповідача відносно дитини є свідомим нехтуванням ним своїми батьківськими обов`язками, що свідчить про наявність підстав для позбавлення відповідача батьківських прав.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що відповідно до ч. 1 ст. 169 Сімейного кодексу України мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду із позовом про поновлення батьківських прав. Відповідно до ч. 4 зазначеної статті, суд при поновленні батьківських прав перевіряє наскільки змінилася поведінка особи, позбавленої батьківських прав, та обставини, що були підставою для позбавлення батьківських прав, і постановляє рішення відповідно до інтересів дитини.

Згідно свідоцтва про народження відповідач по справі є матір`ю неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до висновку органу опіки та піклування Виконавчого комітету Комишуваської селищної ради Запорізького району Запорізької області,доцільно позбавити батьківських прав ОСОБА_2 стосовно малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Допитана у судовому засіданні, у якості свідка, ОСОБА_6 повідомила, що знає родину ОСОБА_7 з 2024–2025 років, а неповнолітню ОСОБА_8 — з 2016 року. Свідок повідомила, дитина опинилася у тітки через бажання жити в належних умовах, оскільки неодноразово тікала з дому, а тітка добре до неї ставиться та піклується про неї. Зазначила, що під час проживання з матір`ю дитина перебувала в занедбаному стані, з 4–5 років не мала чистого одягу, була постійно голодною, самостійно готувала їжу, а мати систематично посилала її за купівлею алкоголю та сигарет. Вдома мати мешкала з різними чоловіками. Стан здоров`я дитини був занедбаним (зокрема, дитина мала воші, яких допомогли вилікувати, після чого мати знову забрала дитину). Про актуальне місце проживання матері свідку невідомо, останній раз вони спілкувалися близько трьох років тому.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позовної вимоги щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 стосовно малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з ч.3 ст.181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ст.182 СК України при призначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

У відповідності до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення необхідних для всебічного розвитку дитини відповідно до законів України.

Згідно з ч. 2 ст. 27 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27.02.1997 року, батько (батьки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Враховуючи інтереси дитини, забезпечуючи надійний захист інтересів дитини та отримання нею надійного стабільного матеріального утримання, суд приходить до висновку що позовна вимога підлягають задоволенню, шляхом стягнення з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліментів на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини всіх видів доходів, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, зі стягненням їх на користь особи чи установи, на утриманні якої буде знаходитись дитина, щомісячно, починаючи з 14.04.2026 року і до досягнення дитиною повноліття.

Статтею 191 СК України передбачено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Згідно п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

За таких обставин, суд приходить до висновку про доцільність задоволення позову.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати - понесений судовий збір у розмірі 1331 грн.

На підставі ст.5 Закону України «Про судовий збір», позивач звільнений від сплати судового збору при подачі позову про стягнення аліментів.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1331 грн., оскільки позивачка звільнена від сплати судового збору при зверненні до суду з позовом про стягнення аліментів.

Керуючись ст.ст. 5,6,10-13, 81, 206, 128, 141,263-265,280-285,353,354 ЦПК України, ст.ст.24, 55,180, 181, 182, 191 СК України, ст.ст.3, 27 Конвенції про права дитини, Законом України «Про охорону дитинства», Законом України «Про судовий збір», суд -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: районна адміністрація ЗМР по Дніпровському району, як орган опіки та піклування, Виконавчий комітет Комишуваської селищної ради Запорізького району Запорізької області, як орган опіки та піклування про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини всіх видів доходів, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, зі стягненням їх на користь особи чи установи, на утриманні якої буде знаходитись дитина, щомісячно, починаючи з 14.04.2026 року і до досягнення дитиною повноліття.

Рішення допустити до негайного виконання в частині стягнення аліментів, але не більше ніж за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1331,00 гривня.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у сумі 1331,20 гривня.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Запорізького апеляційного суду або через Дніпровський районний суд м. Запоріжжя.

Суддя: Добрєв М. В.