Рішення від 21 вересня 2026 р. у справі №510/1859/25 — Ренійський районний суд Одеської області

РЕНІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

Провадження № 2/510/724/26

Справа № 510/1859/25

22 вересня 2026 року м. Рені Одеської області

Ренійський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Гончарової-Парфьонової О.О.,

за участю секретаря Фурсової А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Рені Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно, -

встановив:

Позивач звернулась до суду з позовом до відповідача про визнання права власності на спадкове майно, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_3 , після смерті якого відкрилась спадщина, до складу якої увійшло право власності на:

1/2 частку житлового будинку із надвірними спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;

земельну ділянку площею 0,1484 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5124181700:02:001:0110, цільове призначення – для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка);

право на завершення процедури приватизації на земельну ділянку площею 1,85 га, виділену для ведення особистого підсобного господарства, яка розташована за межами населеного пункту с. Лиманське Ізмаїльського району Одеської області.

Під час життя ОСОБА_3 склав заповідальне розпорядження від 30 травня 2016 року, зареєстроване в реєстрі за № 52, за яким заповів своїй доньці ОСОБА_2 належну йому 1/2 частку житлового будинку із надвірними спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

30 грудня 2016 року ОСОБА_2 звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті батька ОСОБА_3 .

Водночас, спадкове майно, яке відкрилось після смерті ОСОБА_3 , до складу якого входила земельна ділянка площею 0,1484 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5124181700:02:001:0110, цільове призначення – для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), не було охоплено заповітом.

Після смерті ОСОБА_3 , єдиними спадкоємцями першої черги за законом були сторони по справі, так як дружина спадкодавця ОСОБА_4 , звернулась до нотаріальної контори із заявою про відмову від прийняття спадщини після смерті її чоловіка ОСОБА_3 .

Таким чином, сторони по справі вважаються такими, що прийняли спадщину, до складу якої входила зазначена земельна ділянка та яка не була охоплена заповітом.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивача – ОСОБА_4 , після її смерті відкрилась спадщина, до складу якої увійшло право власності на належну їй 1/2 частку житлового будинку із надвірними спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Після смерті матері позивач звернулась до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини за законом, яка відкрилась після смерті ОСОБА_4 .

Однак, при зверненні позивача до державної нотаріальної контори щодо отримання свідоцтва про право на спадщину, у видачі свідоцтва їй було відмовлено у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на нерухоме майно, що й стало підставою для звернення до суду.

Позивач у судове засідання не з`явилась, від її представника – адвоката Аждер В.А. надійшла заява про відмову від частини позовних вимог, які складають визнання права на завершення процедури приватизації на земельну ділянку площею 1,85 га, виділену для ведення особистого підсобного господарства, розташовану за межами населеного пункту с. Лиманське Ізмаїльського району Одеської області. Представник позивача також направив до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, наполягав на задоволенні позовних вимог з врахуванням відмови від позовних вимог в частині завершення процедури приватизації земельної ділянки, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач у судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце його проведення сповіщалась належним чином, про причини неявки не повідомила. Відзив у встановлений судом строк не надходив.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Таким чином, суд приходить до висновку, що причини неявки відповідача є неповажними та є підстави для ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

Суд, розглянувши матеріали справи, дійшов наступного.

Дійсно, як встановлено судом, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько сторін ОСОБА_3 (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 , видане 07 жовтня 2016 року Ренійським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, актовий запис № 407).

Частиною 1 ст. 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ч. 1 ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Отже, після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина, до складу якої увійшло право власності на:

1/2 частку житлового будинку із надвірними спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;

земельну ділянку площею 0,1484 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5124181700:02:001:0110, цільове призначення – для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка);

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ч. 1 ст. 1217 ЦК України).

За життя, ОСОБА_3 склав заповідальне розпорядження від 30 травня 2016 року зареєстрований в реєстрі за № 52, за яким заповів своїй доньці ОСОБА_2 , 1/2 частку житлового будинку із надвірними спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

30 грудня 2016 року ОСОБА_2 звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті батька ОСОБА_3 та 23 грудня 2017 року отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом, що зареєстровано в реєстрі за № 1818.

Водночас, спадкове майно яке відкрилось після смерті ОСОБА_3 , до складу якого входила земельна ділянка площею 0,1484 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5124181700:02:001:0110, цільове призначення – для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) не була охоплено заповітом та спадкується за законом.

Оскільки дружина спадкодавця – ОСОБА_4 звернулась 30 грудня 2016 року до нотаріальної контори із заявою про відмову від прийняття спадщини після смерті її чоловіка ОСОБА_3 , що підтверджується матеріалами витребуваної спадкової справи, сторони по справі є єдиними спадкоємцями, які входять до кола першої черги спадкоємців за законом.

Судом встановлено, що позивач на день смерті батька ОСОБА_3 була зареєстрована та проживала разом з ним за адресою: АДРЕСА_1 , що вбачається з довідки виконавчого комітету Ренійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області № 309 від 03 вересня 2025 року.

Отже, позивач прийняла спадщину у відповідності до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, оскільки, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Таким чином, позивач вважається такою, що прийняла спадщину до складу якої входила зазначена земельна ділянка та яка не була охоплена заповітом.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати сторін – ОСОБА_4 (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 , видане 17 січня 2025 року Ренійським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис № 23).

Після її смерті відкрилась спадщина до складу якої увійшло право власності на належну їй 1/2 частину житлового будинку із надвірними спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Оскільки ОСОБА_4 на випадок своєї смерті особистого розпорядження не залишила, спадкування здійснюється за законом.

Сторони по справі входять до кола першої черги спадкоємців за законом.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини, що визначено ч. 1 ст. 1270 ЦК України.

31 січня 2025 року, тобто в строки визначені ч. 1 ст. 1270 ЦК України, позивач звернулась до Ренійської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини яка відкрилась після смерті її матері ОСОБА_4 , про що свідчить її заява, наявна в матеріалах спадкової справи.

Отже, позивач прийняла спадщину, яка відкрилась після смерті її матері ОСОБА_4 у відповідності до ч. 1 ст. 1269 ЦК України.

Однак, при зверненні позивача до державної нотаріальної контори, у видачі свідоцтва про право на спадщину їй було відмовлено у зв`язку з відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів на нерухоме майно, про що видано відповідну постанову.

У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Судом встановлено, що між сторонами виникли правовідносини із спадкування та, враховуючи відмову нотаріуса позивачу в оформленні права на спадщину, остання, для реалізації своїх спадкових прав, скористалась винятковим способом захисту в судовому порядку.

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини, що передбачено ч. 5 ст. 1268 ЦК України.

На підтвердження своїх позовних вимог, позивач надала суду копії документів, які підтверджують право власності та видавалися на ім`я померлих ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , а відсутність оригіналів правовстановлюючих документів не позбавляє спадкоємця можливості оформити своє право на спадщину, що передбачено ч. 3 ст. 1296 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення (ч. 1 ст. 1225 ЦК України).

Так, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 ЦК України (ст. 1223 ЦК України).

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За таких обставин, проаналізувавши та оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи відмову позивача від позовних вимог в частині завершення процедури приватизації земельної ділянки, суд приходить до висновку про задоволення позову.

Згідно ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, до яких входять витрати зі сплати судового збору.

Позивачем під час звернення з позовом до суду сплачено судовий збір у належному розмірі 1 583 грн. 58 коп., що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції № 2.293885839.1 від 05 вересня 2025 року.

Так, оскільки позовні вимоги задоволені у повному обсязі та враховуючи відмову позивача від частини позовних вимог, судові витрати в розмірі 1 043 грн. 22 коп. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 7, 10, 12, 13, 18, 58, 81, 89, 133, 141, 258, 259, 263-265, 268, 280-284, 289, 352, 354, 355 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ) в порядку спадкування за законом право власності на 1/2 частку земельної ділянки площею 0,1484 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5124181700:02:001:0110, цільове призначення – для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка належала ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ) в порядку спадкування за законом право власності на 1/2 частку житлового будинку із надвірними спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , яка належала ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ) 1 583 (одна тисяча п`ятсот вісімдесят три) грн. 58 коп. витрат зі сплати судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя О.О. Гончарова-Парфьонова