Рішення від 22 вересня 2026 р. у справі №507/1710/26 — Любашівський районний суд Одеської області

Справа № 507/1710/26

Провадження № 2/507/961/2026

Номер рядка звіту 40

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" вересня 2026 р. селище Любашівка

Любашівський районний суд Одеської області у складі :

головуючого судді - Дюдюна О.В.

при секретарі судового засідання Демовській Д.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Любашівка у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 22 грудня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «КЛАЙ ІНВЕСТ» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 218558, відповідно до умов якого відповідачу було надано кредитні кошти в сумі 3000 грн., які останній зобов`язався повернути та сплатити передбачені договором платежі.

19 квітня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «КЛАЙ ІНВЕСТ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 568/ФК-24, відповідно до умов якого відбулося відступлення права вимоги за Кредитним договором № 218558 від 22 грудня 2021 року на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», у зв`язку з чим останнє набуло право вимоги до відповідача.

Позивач зазначив, що відповідач належним чином не виконав взяті на себе кредитні зобов`язання, у зв`язку з чим утворилася заборгованість перед новим кредитором.

Згідно з Договором факторингу сума заборгованості перед новим кредитором, ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», становить 10 380 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту становить 3 000 грн.; заборгованість за відсотками становить 2 205 грн.; заборгованість за комісіями становить 450 грн.; заборгованість за пенею становить 4 725 грн.

За таких обставин позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість за Кредитним договором № 218558 від 22 грудня 2021 року у розмірі 10 380 грн., судовий збір у розмірі 2 662 грн. 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000 грн.

Представник позивача надав суду заяву про підтримання позовних вимог, про розгляд справи у його відсутність, не заперечував щодо заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 - надав до суду заяву, згідно якої просив долучити до матеріалів справи документи, а саме: посвідчення учасника бойових дій серії/№ НОМЕР_1 , відповідно до якого йому надано статус учасника бойових дій на підставі статті 6 пункту 19 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а також довідку військової частини НОМЕР_2 від 21.09.2026 № 3/05, відповідно до якої молодший сержант ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за мобілізацією у військовій частині НОМЕР_2 з 27.10.2024.

Про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, за зареєстрованим місцем проживання відповідно до ст.128 ЦПК України та через направлення електронного листа на його електронну адресу та смс-повідомлення на його мобільний номер телефону, що підтверджується довідками.

Відповідач в судове засідання на розгляд справи не з`явився, причини неявки не повідомив, заяву до суду про розгляд справи без його участі не надав. У встановлений ухвалою суду строк відзив відповідно до вимог ст.178 Цивільного процесуального кодексу України і всі докази, що підтверджують заперечення проти позову, не надіслано, зустрічний позов не пред`явлено.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 18 серпня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження по справі та постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження із викликом сторін. (а.с. 12)

Згідно з частиною 3 статті 211 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності, а тому судом ухвалено про розгляд справи у відсутність сторін.

У зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності з вимогами частини 2статті 247 ЦПК України, не здійснювалося.

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що 22 грудня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «КЛАЙ ІНВЕСТ» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 218558, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 3 000 грн., який останній зобов`язався повернути та сплатити проценти за користування кредитом у строки та на умовах, визначених договором.

Згідно з довідкою про ідентифікацію клієнта, ОСОБА_1 22 грудня 2021 року ідентифіковано в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» відповідно до вимог частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію». Акцепт оферти та укладення Кредитного договору № 218558 здійснено відповідачем в електронній формі шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором «KL1470», який було направлено на номер мобільного телефону НОМЕР_3 , зазначений відповідачем під час укладення договору. При цьому для отримання кредитних коштів відповідачем зазначено номер платіжної картки НОМЕР_4 .

Відповідно до умов Кредитного договору № 218558 кредит надано строком на 21 день, тобто до 11 січня 2022 року. За користування кредитом клієнт зобов`язався сплачувати проценти у розмірі 3,5 % на добу, що становить 1295 % річних. Тип процентної ставки визначено як фіксований. Також умовами договору передбачено сплату комісії за використання системи для дистанційного отримання фінансового кредиту в розмірі 15 % від суми кредиту.

Згідно з підтвердженням щодо здійснення переказу грошових коштів, ТОВ «ПрофітГід» на підставі платіжної інструкції здійснило успішний переказ грошових коштів від ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» на платіжну картку відповідача 22 грудня 2021 року о 16 годині 16 хвилин у розмірі 3 000 грн. Призначення платежу: «Выдача кредита #218558». Номер транзакції - 34018-25615-48454.

19 квітня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «КЛАЙ ІНВЕСТ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 568/ФК-24, відповідно до умов якого відбулося відступлення права вимоги за Кредитним договором № 218558 від 22 грудня 2021 року на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», у зв`язку з чим останнє набуло право вимоги до відповідача.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку, сума заборгованості ОСОБА_1 за Кредитним договором № 218558 становить 10 380 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 3 000 грн.; заборгованість за відсотками - 2 205 грн.; заборгованість за комісіями - 450 грн.; заборгованість за пенею - 4 725 грн.

Мотиви, з яких виходить суд та застосовані норми права.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

За змістом статтей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (статті 610, 611 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК Українивстановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію»(далі - Закон).

У статті 3 Законувизначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За змістом частин 3, 4, 6 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до частини 12 статті 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно статті 1056 ЦК України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до статті 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (частина перша статті 1048 ЦК України).

З огляду на викладені норми права, у позичальника виникає зобов`язання повернути кредитодавцю позику (кредит) в порядку, на умовах та в строк, що передбачені кредитним договором та сплатити проценти за користування кредитними коштами.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Згідно з положеннями статті 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом частин другої, третьої статті 89 ЦПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

В судовому засіданні встановлено, що ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» та ОСОБА_1 , 22 грудня 2021 року уклали в електронній формі Кредитний договір № 218558, в якому досягли згоди щодо істотних умов договору, зокрема розміру кредиту, строку кредитування, порядку надання та повернення кредиту, розміру процентів за користування кредитом, прав та обов`язків сторін та відповідальності за порушення умов договору.

Відповідно до довідки про ідентифікацію клієнта, ОСОБА_1 22 грудня 2021 року ідентифіковано в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» відповідно до вимог частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію». Акцепт оферти та укладення Кредитного договору № 218558 здійснено відповідачем шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором «KL1470», який був направлений на номер мобільного телефону НОМЕР_3 , зазначений відповідачем під час укладення договору.

Згідно з умовами Кредитного договору № 218558 відповідачу надано кредит у розмірі 3 000 грн. строком на 21 день, тобто до 11 січня 2022 року. За користування кредитом договором передбачено сплату процентів у розмірі 3,5 % на добу, що становить 1295 % річних. Тип процентної ставки визначено як фіксований.

На виконання умов кредитного договору ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» 22 грудня 2021 року перерахувало грошові кошти у розмірі 3 000 грн. на платіжну картку відповідача № НОМЕР_4 , що підтверджується документом щодо здійснення переказу грошових коштів, наданим ТОВ «Профіт Гід». Переказ здійснено о 16 годині 16 хвилин за транзакцією № 34018-25615-48454, з призначенням платежу «Выдача кредита #218558».

Відповідно до статті 1077 ЦК України за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав, а також право вимоги, яке виникне в майбутньому.

Частиною першою статті 1082 ЦК України встановлено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

19 квітня 2024 року між ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 568/ФК-24, відповідно до умов якого ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» відступило право вимоги за Кредитним договором № 218558 від 22 грудня 2021 року на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», у зв`язку з чим останнє набуло право вимоги до відповідача.

Таким чином, суд вважає доведеним факт переходу до ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» права вимоги за Кредитним договором № 218558 від 22 грудня 2021 року.

Відповідач взяті на себе зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав, у зв`язку з чим утворилася заборгованість.

Згідно з розрахунком заборгованості, наданим позивачем, заборгованість ОСОБА_1 за Кредитним договором № 218558 становить 10 380 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту становить 3 000 грн.; заборгованість за процентами становить 2 205 грн.; заборгованість за комісіями становить 450 грн.; заборгованість за пенею становить 4 725 грн.

Аналізуючи наведені обставини та досліджені докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позивачем належними та допустимими доказами доведено факт укладення відповідачем Кредитного договору № 218558, отримання ним кредитних коштів у розмірі 3 000 грн., а також невиконання відповідачем зобов`язань щодо їх повернення та сплати процентів за користування кредитом.

Доказів належного виконання відповідачем зобов`язань за договором та повного погашення заборгованості до суду не надано.

Щодо вимог позивача в частині стягнення комісії у розмірі 450 грн. суд зазначає наступне.

За змістом частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням принципів справедливості, добросовісності та розумності на позичальника не може бути покладено обов`язок сплачувати платежі за послуги, які ним фактично не замовлялися та які не є самостійною послугою для споживача.

Послугою з надання споживчого кредиту є діяльність кредитодавця з надання споживачу грошових коштів на умовах договору. Надання кредиту є безпосереднім обов`язком кредитодавця за кредитним договором відповідно до статті 1054 ЦК України, тому виконання такого обов`язку не може обумовлюватися додатковою оплатою з боку позичальника у вигляді окремої комісії за надання кредиту.

Надання фінансового інструменту, перерахування кредитних коштів, супроводження кредитного договору та моніторинг заборгованості є діями, які кредитодавець здійснює в межах виконання власних договірних обов`язків та у власних інтересах, а тому такі дії не можуть розглядатися як окремі послуги, що підлягають оплаті позичальником.

Судом встановлено, що згідно розрахунку заборгованості, позивачем нараховано відповідачу комісію у розмірі 450 грн.

Разом з тим позивачем не доведено, що така комісія є платою за окрему самостійну послугу, фактично замовлену та отриману відповідачем, а не платою за дії кредитодавця, пов`язані безпосередньо з наданням кредиту.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача комісії у розмірі 450 грн. задоволенню не підлягають.

Щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 4 725 грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пеня є неустойкою, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Разом з тим, відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем, позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. При цьому неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, нараховані починаючи з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання зобов`язань за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем.

Враховуючи викладене, вимоги позивача в частині стягнення пені у розмірі 4 725 грн. задоволенню не підлягають.

Крім того, ОСОБА_1 надав до суду заяву, згідно з якою просив долучити до матеріалів справи документи, а саме посвідчення учасника бойових дій № НОМЕР_1 , відповідно до якого йому надано статус учасника бойових дій на підставі статті 6 пункту 19 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а також довідку військової частини НОМЕР_2 від 21 вересня 2026 року № 3/05, відповідно до якої молодший сержант ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за мобілізацією у військовій частині НОМЕР_2 з 27 жовтня 2024 року.

Суд приймає до уваги вказані документи, однак зауважує, що сума нарахованих відповідачу процентів здійснена до проходження ним військової служби, у зв`язку з чим останній не звільняється від їх сплати.

Виходячи з вищезазначеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» підлягають частковому задоволенню, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за тілом кредиту та заборгованість за процентами, а у задоволенні вимог щодо стягнення заборгованості по комісії у розмірі 450 грн. та пені у розмірі 4 725 грн. слід відмовити.

Розподіл судових витрат між сторонами

Згідно із частин 1, 3 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу та пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

З матеріалів справи вбачається, що позивач в позовній заяві просив відшкодувати понесені витрати на правничу допомогу в суді в розмірі 6000 грн.

Відповідно до статті 133 ЦПК Україна правнича допомога є складовою судових витрат.

Частинами другою-четвертою статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат необхідно:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини п`ятої, шостої статті 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, розмір витрат на правничу допомогу визначається судом, виходячи з умов договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, проте, вказаний розмір може бути зменшений за клопотанням іншої сторони у разі, якщо такі витрати є неспівмірними із складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних, обсягом наданих послуг та ціною позову та (або) значенням справи для сторони.

На підтвердження витрат на правничу допомогу в ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» надало договір №42649746/02 від 01.06.2026 року про надання правової допомоги, укладеного між ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 , акт надання послуг та детальний опис наданих послуг до акту. Сума наданих послуг складає 6000 грн.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Тобто, ЦПК України передбачені такі критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, необхідність, розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц, від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Вирішуючи питання про відшкодування витрат на правничу допомогу, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи вказані у статтях 137, 141 ЦПК України критерії.

Відповідно до частин 1, 2 статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Витрати на професійну правничу допомогу покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з викладеного, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу у сумі 3008,67 грн. (6000 Х 5205/10380).

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно платіжної інструкції № 218558, позивач сплатив 2662 грн. 40 коп. судового збору. (а.с. 1).

Вимоги позивача задоволені частково, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 1 335 грн. 04 коп. (2662 грн. 40 коп. х 5205 грн. /10380 грн.).

Підстави для негайного виконання рішення відсутні.

Заходи забезпечення позову по даній цивільній справі не застосовувалися.

На підставі викладеного, керуючись ст.133, 141, 258-259, 265, 268, 280-284, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 218558 від 22.12.2021 року в сумі 5205 грн., суму сплаченого судового збору у розмірі 1 335 грн. 04 коп. та витрати на правничу допомогу у сумі 3008,67 грн.

В іншій частині в задоволенні позовних вимог - відмовити.

Рішення набирає чинності після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», місцезнаходження - 07406, Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, 21/1; код ЄДРПОУ 42649746;

Відповідач: ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Суддя: О.В. Дюдюн