Постанова від 22 вересня 2026 р. у справі №139/526/26 — Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області

Справа № 139/526/26

Провадження № 3/139/110/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2026 року селище Муровані Курилівці

Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області в особі головуючої – судді Тучинської Н.В., з участю:

захисника - адвоката Дмитренко О.О.,

секретаря судових засідань Хонькович Л.І.,

розглянувши справу, яка надійшла з Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої в АДРЕСА_1 , про обвинувачення за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 08 липня 2026 року о 22-ій годині 25 хвилин керувала автомобілем «Nissan Qashqai» (державний номерний знак НОМЕР_1 ) вулицею Джерельна в селищі Муровані Курилівці Могилів-Подільського району Вінницької області. Будучи зупиненою для перевірки документів, у водія ОСОБА_1 було виявлено явні ознаки алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, нечітка мова, хитка хода. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки ТЗ та в медичному закладі водій ОСОБА_1 відмовилася, чим порушила вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України та вчинила правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Справа, що є предметом цього судового розгляду надійшла до суду 21 липня 2026 року (а.с. 7, 8) та призначена до розгляду на 27 липня 2026 року.

Про час і місце розгляду справи ОСОБА_1 було повідомлено шляхом направлення sms-повістки (а.с. 9) на підставі її заявки (а.с. 5).

За клопотанням (а.с. 10-12) захисника ОСОБА_1 адвоката Прасолова Ігоря Вадимовича (повноваження на а.с. 13-16) розгляд справи з 27 липня 2026 року було відкладено на 05 серпня 2026 року, про що повідомлено ОСОБА_1 (а.с. 19).

31 липня 2026 року у справу вступила інший захисник ОСОБА_1 – адвокат Дмитренко Олена Олегівна (повноваження на а.с. 22-28).

04 серпня 2026 року через підсистему «Електронний суд» адвокат Дмитренко О.О. подала клопотання про долучення документів (заяви ОСОБА_1 про відкладення розгляду (а.с. 31)) та про відкладення справи (а.с. 30).

Клопотання адвоката Дмитренко О.О. було визнано судом обґрунтованим, розгляд справи було відкладено на 25 серпня 2026 року (а.с. 35).

05 серпня 2026 року адвокат Прасолов І.В. повідомив суд про припинення його повноважень як захисника ОСОБА_1 (а.с. 37).

Про судове засідання на 25 серпня 2026 року ОСОБА_1 була повідомлена належним чином (а.с. 5, 36), однак в судове засідання не з`явилася. Адвокат Дмитренко О.О. заявила, що її підзахисна у телефонному режимі повідомила, що потрапила у лікарню. Просила про відкладення розгляду та виклик у наступне засідання як свідків працівників поліції, які складали протокол та додатки до нього, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Таке клопотання було задоволено, розгляд справи відкладено, в наступне засідання викликано свідків (зворот а.с. 38).

Після відкладення розгляду справи судом через підсистему «Електронний суд» від адвоката Дмитренко О.О. було отримано клопотання про закриття провадження у справі (а.с. 40-46).

Про час і місце судового засідання на 07 вересня 2026 року ОСОБА_1 була повідомлена належним чином (а.с. 5, 39), однак в судове засідання не з`явилася.

Безпосередньо перед судовим засіданням адвокат Дмитренко О.О. на електронну пошту суду направила клопотання про долучення доказів (а.с. 51, 58), зокрема, пояснень ОСОБА_1 , датовані 15 серпня 2026 року (а.с. 53-54) та відповідь КНП «ТО «ВОЦЕМДМК ВОР» (а.с. 59).

Враховуючи, що ОСОБА_1 вчетверте не з`явилася в судове засідання, хоча кожного разу належним чином була повідомлена про час і місце розгляду справи, не надала суду доказів про поважність своєї неявки, що відповідно до ч. 2 ст. 268 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП, не є обов`язковою. Що інтереси ОСОБА_1 представляє її захисник адвокат Дмитренко О.О., судом на місці постановлено ухвалу (зворот а.с. 60) про проведення розгляду справи без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Після оголошення в судовому засіданні 07 вересня 2026 року протоколу про адміністративне правопорушення та дослідження доданих до нього доказів, суд перейшов до допиту свідків. При цьому враховано думку захисника Дмитренко О.О. про відсутність потреби у повному дослідженні технічного відеозапису події (а.с. 6), оскільки вона ознайомлена з ним у повному обсязі.

Свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_2 – поліцейські з РПП СПД № 1 Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області, відповідаючи на запитання адвоката Дмитренко О.О., суду показали:

08.07.2026 вони патрулювали на службовому автомобілі в селищі Муровані Курилівці. Зокрема, після 22-ої години вони стояли біля церкви на крутому спуску з поворотами. Із прилеглої до головної дороги вулички прямо навпроти них виїхав автомобіль «Nissan Qashqai», на якому передній номерний знак був у такому стані, що не дав змоги визначити символи номерного знака. Вони прослідували за автомобілем та подали водієві світловий сигнал зупинки у безпечному місці (після з`їзду зі спуску та з мосту). Після представлення та назвавши причину зупинки, ОСОБА_2 попросив водія пред`явити документи. Було встановлено, що водієм є ОСОБА_1 . Під час спілкування з водієм від неї було чути запах алкоголю, крім того, при виході з автомобіля вона кілька разів похитнулася. На їх запитання, ОСОБА_1 ствердно відповіла, що вживала невелику кількість спиртного. Після цього їй запропонували пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки ТЗ, водій відмовилася, їй запропонували проїхати в лікарню в м. Могилів-Подільський для проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння, вона теж відмовилася. Водієві було роз`яснено, що вона зобов`язана пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, а також, що за відмову від такого проходження на неї буде складено відповідний протокол. Водій приблизно 15 хвилин спілкувалася із кимось телефоном, а потім заявила, що їй зле і вона викликала швидку допомогу. Після того ОСОБА_1 неодноразово роз`яснявся її обов`язок і порядок проходження огляд на стан алкогольного сп`яніння, пропонувалося пройти його на місці чи в лікарській установі, однак водій категорично відмовлялася від такого огляду. Після цього почали складати відповідні документи ( ОСОБА_3 ) та протокол про адміністративне правопорушення ( ОСОБА_2 ). Після того, як ОСОБА_1 підписала документи, які вона вважала за необхідне підписати, та отримала тимчасове посвідчення, а на місце події прийшов її чоловік, щоб забрати автомобіль, вони залишили місце події.

На запитання адвоката щодо доправлення ОСОБА_1 на медичний огляд на стан алкогольного сп`яніння до КНП "Новоушицька багатопрофільна лікарня" як до найближчого медичного закладу, де проводиться такий медичний огляд, свідки повідомили, що відповідно до Наказу МВС України (номера і дати вони не знають) залишати зону реагування нарядам поліції без дозволу керівництва забороняється.

У зв`язку з такою заявою свідків адвокат ОСОБА_4 заявила клопотання про оголошення перерви в судовому засіданні та надання їй можливості отримати через адвокатський запит інформацію про Наказу МВС України, який забороняє поліцейським залишати оперативну зону реагування.

Перерву за клопотанням адвоката Дмитренко О.О. оголошено до 23 вересня 2023 року.

Після судового засідання 07 вересня 2026 року від адвоката Дмитренко О.О. через підсистему «Електронний суд» надійшло клопотання про визнання відеозаписів недопустимими та недостовірними доказами (а.с. 72-73), оскільки вважає, що «долучені до протоколу відеозаписи не відповідають встановленим у законодавстві вимогам безперервності відеозйомки, що здійснюється працівниками поліції, складаються з окремих фалів та мають ознаки втручання».

Перед судовим засіданням 23 вересня 2026 року від адвоката Дмитренко О.О. через підсистему «Електронний суд» надійшло доповнення клопотання про закриття провадження у справі (а.с. 74-76) із додатками, які містяться в матеріалах електронної справи).

У судовому засіданні 23 вересня 2026 року адвоката Дмитренко О.О. на запитання головуючої ще раз ствердила, що вона ознайомлена із відеозаписом подій, ще у судовому засіданні 07 вересня 2026 року зрозуміла, що головуюча також ознайомлена з ним, а тому вважає за недоцільне відтворення цього відеозапису у ході судового розгляду. Заявила, що вона не отримала відповіді щодо Наказу МВС України, який забороняє поліцейським залишати оперативну зону реагування. Однак вважає, що в даному випадку поліцейські порушили вимоги п. 7 розділу І Інструкції № 1452/735 щодо направлення ОСОБА_1 на медичний огляд не в найближчий заклад охорони здоров`я, якому надано право на його проведення – у м. Нова Ушиця Хмельницької області, а тому їх дії є неправомірними.

Крім того, адвокат наполягає на закритті справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за фактом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, з підстав, викладених у відповідних клопотанні та доповненні до нього.

Розглянувши справу з дослідженням та оцінкою наданих стороною обвинувачення доказів в їх сукупності, суддя прийшла до висновку про винуватість ОСОБА_1 в правопорушенні, передбаченому ч. 1 ст. 130 КУпАП, зокрема, у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП, відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягнуть за собою накладення адміністративного стягнення.

Порядок проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, зазначений у ст. 266 КУпАП, реалізований Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом МВС України № 1452/735 від 09.11.2015.

Відповідно до ст. 251 КУПАП доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Вина ОСОБА_1 беззаперечно доведена обставинами, викладеними у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 714362 від 08 липня 2026 року (а.с. 1), актом огляду на стан алкогольного сп`яніння (а.с. 3), направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння (а.с. 4), та технічним записом події адміністративного правопорушення (а.с. 6), а також письмовими поясненнями ОСОБА_1 (а.с. 67-68).

Так, відеозапис події розпочинається 08.07.2026 о 22:18:50 фіксацією, що автомобіль поліції рухається по автодорозі за автомобілем «Nissan Qashqai», а після того, як той автомобіль з`їжджає на вулицю Джерельна, подає світловий сигнал для зупинки ТЗ; після його зупинки, поліцейський підійшов до автомобіля представився водію жіночої статі, заявив, що на автомобілі не розпізнається передній номерний знак та попросив посвідчення водія та інші документи. Далі події зафіксовані в такій послідовності:

22:21:12 – поліцейський Єфремов В.В. запитав, чи вживала водій алкоголь, оскільки із салону автомобіля чути різкий запах; водій і пасажирка заявили, що пасажирка Людмила вживала алкоголь; поліцейський попросив відкрити багажник для огляду;

22:21:50 – на запитання поліцейського ОСОБА_1 відповіла, що «випила 20 грам заради поваги до Тані Карасевич»; поліцейський запропонував пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки ТЗ;

22:23:30 – ОСОБА_1 відмовилася пройти огляд на стан сп`яніння за допомогою спецприладу; поліцейський запропонував пройти медичний огляд на стан сп`яніння у медичному закладі;

22:23: 37 - ОСОБА_1 відмовилася проїхати до лікарні.

22:23:40 - поліцейський роз`ясняє, що водій зобов`язана пройти огляд на стан сп`яніння, якщо виявлено ознаки такого; ОСОБА_1 заявляє, що «нікому нічого не зобов`язана»;

22:24:20 - поліцейський роз`ясняє, що за відмову пройти огляд на стан сп`яніння буде складено протокол;

22:24:26 – ОСОБА_1 попросила «зробити один дзвінок»;

22:39:15 – поліцейський оголошує, які ознаки алкогольного сп`яніння у ОСОБА_1 він виявив (чути алкоголь з порожнини рота) і знову роз`ясняє обов`язок пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки ТЗ або медичний огляд в лікарні; ОСОБА_1 заявляє, що не бажає проїхати в лікарню;

22:40:48 – ОСОБА_1 заявляє, що викликала швидку, оскільки почала погано себе почувати;

22:40:50 – поліцейський запитує, чи погоджується ОСОБА_1 пройти тест на місці зупинки, та відмовляється; поліцейський запитує, чи не бажає ОСОБА_1 в лікарню поїхати, водій також відмовляється;

22:41: 08 - ОСОБА_1 заявляє, що вона не вживала алкоголю, сперечається з поліцейськими;

22:43:13 – поліцейський знову пропонує пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки ТЗ чи відвезти водія в лікарню для медичного огляду; ОСОБА_1 відмовляється;

22:44:08 - поліцейський повідомляє, що починає складати електронний протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП;

а також, що, коли приїде швидка, вона поїде в лікарню і там пройде медичне освідування; сперечається з поліцейськими, ставить під сумнів, що вони могли бачити номерний знак, закликає їхати в лікарню Мурованих Куриловець, щоб вона здала кров, на зауваження поліцейського, що в Мурованокуриловецькій ЦРЛ не проводять медичний огляд на стан сп`яніння і що потрібно проїхати в м. Могилів-Подільський, ОСОБА_1 знову заявляє, що не поїде;

22:47:45 - ОСОБА_1 просить поліцейських викликати швидку;

22:47:54 – поліцейський ОСОБА_2 пропонує завезти водія в лікарню, але та не погоджується;

22:49:23 та 22:50:37 - поліцейський ОСОБА_2 пропонує пройти тест на стан сп`яніння або ж проїхати з ними до лікарні в м. Могилів-Подільський, оскільки в Мурованих Курилівцях такий огляд не проводять; ОСОБА_1 відмовляється;

23:12:08 – на місце зупинки ТЗ приїхала мати ОСОБА_1 і заявила, що вона медичний працівник; поліцейські на запитання цієї жінки пояснюють про причину зупинки ТЗ, про запах алкоголю від ОСОБА_1 , про те, що їй неодноразово пропонувалося пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки ТЗ чи в медичному закладі, на що та категорично відмовляється;

23:13:42 - поліцейський ОСОБА_2 пропонує пройти огляд на стан сп`яніння; ОСОБА_1 відмовляється;

23:18:57 – мама ОСОБА_1 заявляє, що в Мурованокуриловецькій ЦРЛ не проводиться медичний огляд на стан алкогольного сп`яніння;

23:32:49 – ОСОБА_1 погоджується підписати протокол та отримати його копію та тимчасове посвідчення; процедура триває до 23:42:17.

О 23:44:04 поліцейський Єфремов В.В. повідомляє про закінчення фіксування події.

За наявності таких доказів, суд приходить до переконання, що поліцейським належно встановлено та задокументовано факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Так, на виконання своїх повноважень, встановлених п. 1 і п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейські з РПП СПД № 1 Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_2 та ОСОБА_3 здійснили превентивну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень, а потім вжили заходів з метою виявлення адміністративного правопорушення та припинили таке правопорушення.

Зокрема, п. 2.9. «в» ПДР України забороняє водієві керувати ТЗ з номерним знаком, що закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20м.

Виявивши на автомобільній дорозі транспортний засіб, на якому номерний знак має стан, що не дає змоги чітко визначити його символи, поліцейські застосували зупинку такого ТЗ (відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію» зупинення транспортного засобу є превентивним заходом, який дозволено застосовувати поліції), а, виявивши у водія явні ознаки алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота), - припинили правопорушення.

Водій зобов`язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів (абзац 4 п. «б» ч. 2 ст. 16 Закону України «Про дорожній рух»). Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (п. 2.5. ПДР).

Суд при вирішенні питання про винуватість ОСОБА_1 також враховує обставину, що вона у своїх письмових поясненнях (а.с. 53-54) визнала факт вживання алкогольних напоїв перед тим, як 08.07.2026 о 22-ій годині 20 хвилин сісти за кермо і керувати ТЗ; обставину, що ОСОБА_1 і в цих поясненнях, і у своїх репліках, зафіксованих на відеозаписі, визнає факт, що передній номерний знак на її автомобілі не відповідає стандартам і його слід замінити.

Також суд враховує безліч законних вимог з боку поліцейських до водія пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або медичний огляд у медичному закладі, та категоричні відмови водія ОСОБА_1 від такого огляду.

Суд також враховує непослідовну та суперечливу поведінку ОСОБА_1 , яка зафіксована на відеозаписі події.

Зокрема, ще о 22:40:48 водій заявила, що вона викликала швидку допомогу і чекає на її приїзд. О 22:47:45 ОСОБА_1 уже просить поліцейських викликати швидку, але відмовляється від їх послуги відвезти її в лікарню.

В той же час, відповідно до поданої стороною захисту інформації директора КНП «Територіальне медичне об`єднання «Вінницький обласний ЦЕМД та МК Вінницької обласної ради» № 08/2311 від 07.09.2026 (а.с. 59), виклик від ОСОБА_1 в центральну оперативну диспетчерську надійшов 08 липня 2026 року лише о 23 годині 10 хвилин, тобто вже після складання протоколу (на відео о 23:11:17 поліцейський Єфремов В.В. пропонував ОСОБА_1 ознайомитися з протоколом про адміністративне правопорушення) і через 30 хвилин після того, як заявила поліцейським, що вже викликала «швидку».

Посилання сторони захисту на те, що поліцейські не забезпечили виконання вимог Інструкції № 1452/735 про пропозицію водієві пройти такий огляд в найближчому закладі охорони здоров`я, яким, на думку захисту є КНП "Новоушицька багатопрофільна лікарня" Новоушицької селищної ради, що розташована в с. Нова Ушиця (Хмельницька область), відстань до якої становить лише 30,1 км, не заслуговує на увагу з огляду на таке:

Дійсно п. 7 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09.11.2015 № 1452/735, гласить, що у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Одночасно, відповідно до Інструкції з організації реагування на заяви і повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 27 квітня 2020 року № 357 (у вільному доступі), всі наряди поліції мають нести службу виключно в межах зон оперативного реагування. Цією Інструкцією дано визначення, що зона оперативного реагування наряду поліції - територія обслуговування, яка закріплена в системі "Інформаційний портал Національної поліції України" за конкретними нарядами поліції; зони визначаються керівництвом територіальних органів (підрозділів) поліції та затверджуються наказом (абзац п`ятий пункту 2 розділу I).

Пунктом 13 розділу XIVІнструкції встановлено: «Під час чергування поліцейські, які залучені до несення служби в складі нарядів поліції, повинні перебувати на дільниці, визначеній для несення служби (зона оперативного реагування наряду поліції). У виняткових випадках, за вказівками оперативного чергового чи відповідального по підрозділу, наряди поліції здійснюють реагування на правопорушення або події, які вчинені на іншій дільниці, після інформування диспетчера. Залишати зону реагування нарядам поліції без дозволу диспетчера забороняється».

Щодо наголошення стороною захисту про невиконання поліцейськими вимоги ч. 1 ст. 266 КУпАП про відсторонення водія ОСОБА_1 від керування ТЗ, слід зазначити таке:

На відофіксації події о 22:49:01 зафіксовано, що поліцейський Єфремов В.В. запитує ОСОБА_1 , хто з тверезих водіїв може забрати її автомобіль; о 22:54:00 – приїхав чоловік ОСОБА_1 ; 23:15:15 – поліцейський Єфремов В.В. заявляє, що відстороняє ОСОБА_1 від керування ТЗ; о 23:42:44 – поліцейський Єфремов В.В. запитує, хто забере автомобіль, на що ОСОБА_1 відповідає запитанням «Яка вам різниця?».

Щодо заяви сторони захисту про те, що «записом взагалі не зафіксовано, що поліцейський починає заповнювати бланк відповідного направлення, але чітко зафіксовано момент складення протоколу без фіксації складення першочергових процесуальних документів і ознайомлення з їх змістом водія», то вона не відповідає встановленим у суді обставинам, зокрема, вмісту відеофіксації події.

Так, на відео з 23:20 до 23:21, о 23:41:25, о 23:42:06 зафіксовано, що поліцейський Безуглий Ю.І. тримає в руках уже заповнені Акт та Направлення, а о 23:42:17 – що ОСОБА_1 відмовляється їх підписувати.

Клопотання захисника про визнання відеозапису недопустимим і недостовірним доказом із твердженням про їх невідповідність вимогам законодавства щодо «безперервності відеозйомки, що здійснюється працівниками поліції, складаються з окремих фалів та мають ознаки втручання» є абсолютно безпідставним та спростовані записом з нагрудної відеокамери поліцейського ОСОБА_2 , перенесеним на диск (а.с. 6). Цей відеозапис не містить слідів переривання, він триває безперервно з 22:18:50 до 23:44:04.

Інші доводи сторони захисту про підстави для закриття провадження у цій справі також не заслуговують на увагу, спростовуються відеозаписом події.

Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (пункти 29, 30 рішення ЄСПЛ від 09 грудня 1994 року у справі «Руїз Торіха проти Іспанії»). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною.

ЄСПЛ вказує, що пункт перший статі 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Отже, суд ще раз наголошує про переконаність у доведені вини ОСОБА_1 у вміненому їй правопорушенні, а тому вона має понести за нього адміністративну відповідальність.

Мірою відповідальності особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, є адміністративне стягнення (ст. 23 КУпАП).

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.

Санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність водіїв, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

З урахуванням наведених вище обставин адміністративного правопорушення, ОСОБА_1 підлягає відповідальності та щодо неї слід застосувати безальтернативне стягнення, передбачене санкцією інкримінованої частини 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення для водіїв.

Відповідно до ч. 1 ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено адміністративне стягнення. Частиною 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір справляється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ч. 1 ст. 130, ст. 40-1 ст. ст. 221, 283, 284, 287, 294, 307, 308 КУпАП, ст. 4 Закону України "Про судовий збір", суд

П О С Т А Н О В И В:

Визнати винною ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, та піддати адміністративному стягненню за цією статтею у виді штрафу у розмірі 1000 НМДГ в сумі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір у сумі 665 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок.

Постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає виконанню з моменту її винесення.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Мурованокуриловецький районний суд протягом десяти днів з дня її винесення особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.

Суддя: ____________