Вирок від 20 вересня 2026 р. у справі №761/26421/16-к — Шевченківський районний суд міста Києва

Суд: Шевченківський районний суд міста Києва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою

Дата: 20 вересня 2026 р.

Справа: №761/26421/16-к

Суддя: Литвин О. А.

Справа № 761/26421/16-к

Провадження №1-кп/761/96/2026

В И Р О К

іменем України

21 вересня 2026 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі колегії суддів:

головуючого судді - ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

секретарів судових засідань - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження № 42016000000001173 від 04.05.2016 за обвинуваченням:

ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Нова Одеса Миколаївської області, громадянина України, з вищою освтою, одруженого, маючого на утриманні двох дітей 2008, 2015 р.н., адвоката, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України,

ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Білгород-Дністровський Одеської області, громадянина України, з вищою освтою, неодруженого, маючого на утриманні двох дітей 2004, 2010 р.н. офіційно непрацювлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , який проживає за адресою: АДРЕСА_4 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК України,

прокурорів - ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32

обвинувачених - ОСОБА_22 , ОСОБА_23 ,

захисників - ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37

свідків - ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , ОСОБА_53 , ОСОБА_54

в с т а н о в и в:

ОСОБА_22 обвинувачується в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди в особливо великому розмірі для себе за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дії з використанням наданої їй влади, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з вимаганням неправомірної вигоди, а ОСОБА_23 - у пособництві в одержанні такої неправомірної вигоди за наведених нижче обставин.

Згідно з обвинувальним актом, ОСОБА_22 відповідно до наказу прокурора м. Києва від 23.03.2015 № 802к у період із 23.03.2015 до 15.12.2015 обіймав посаду заступника прокурора Подільського району м. Києва та був службовою особою, яка займає відповідальне становище.

Обіймаючи зазначену посаду, ОСОБА_22 був наділений повноваженнями керівника органу прокуратури, зокрема щодо скасування незаконних та необґрунтованих постанов слідчих і прокурорів нижчого рівня, визначення прокурора або групи прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, а також старшого такої групи. У разі визначення себе прокурором у кримінальному провадженні або включення до групи прокурорів він користувався всіма повноваженнями прокурора у відповідному провадженні.

Відповідно до наказу прокурора Подільського району м. Києва від 14.09.2015 № 9 на ОСОБА_22 , крім іншого, було покладено організацію нагляду за додержанням законів, у тому числі у формі процесуального керівництва, слідчими Подільського РУ ГУ МВС України в м. Києві у кримінальних провадженнях, розпочатих під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави в суді, інших провадженнях за дорученням прокурора району, а також у кримінальних провадженнях у сфері власності, які вчиняються службовими особами органів державної влади, місцевого самоврядування та в юридичних особах публічного права.

За змістом висунутого обвинувачення, Подільським РУ ГУ МВС України в м. Києві здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42014100070000148 від 09.07.2014 за ч. 1 ст. 190 КК України, розпочатому за заявою генерального директора КП « ІНФОРМАЦІЯ_3 » щодо оформлення невстановленими особами шляхом обману права власності на комунальне майно - приміщення у будівлі за адресою: АДРЕСА_5 .

У межах цього кримінального провадження було накладено арешт на будинок за вказаною адресою та ініційовано явку до прокуратури Подільського району м. Києва ОСОБА_38 для проведення допиту на 04.10.2015. На момент передачі приміщень у зазначеній будівлі у заставу ВАТ АБ « ІНФОРМАЦІЯ_4 » за кредитним договором ОСОБА_55 обіймав посаду голови спостережної ради цього банку.

Сторона обвинувачення стверджує, що ОСОБА_22 , будучи обізнаним з обставинами розслідування зазначеного кримінального провадження, у період із 14.09.2015 до 02.10.2015 вирішив одержати неправомірну вигоду за непритягнення ОСОБА_38 до кримінальної відповідальності.

Із цією метою у вказаний період у невстановленому місці ОСОБА_22 вступив у попередню змову з раніше знайомим йому колишнім прокурором Подільського району м. Києва ОСОБА_23 .

За викладеним в обвинувальному акті розподілом ролей ОСОБА_22 мав переконати ОСОБА_39 та ОСОБА_38 у можливості притягнення останнього до кримінальної відповідальності та запропонувати їм зустрітися з ОСОБА_23 для вирішення питання про закриття кримінального провадження. ОСОБА_23 , своєю чергою, мав сприяти приховуванню злочину ОСОБА_22 , а саме висунути від його імені вимогу про передачу неправомірної вигоди у сумі 200 000 доларів США за вирішення зазначеного питання та, у разі згоди, одержати відповідні кошти. Після одержання неправомірної вигоди ОСОБА_22 та ОСОБА_23 домовилися розподілити кошти між собою.

02.10.2015 у денний час, точного часу не встановлено, ОСОБА_55 та ОСОБА_56 прибули до службового кабінету заступника прокурора Подільського району м. Києва ОСОБА_22 , розташованого в адміністративній будівлі прокуратури за адресою: АДРЕСА_6 , та звернулися до нього з проханням закрити кримінальне провадження № 42014100070000148.

Під час зустрічі вони повідомили ОСОБА_22 , що обставини цього провадження раніше вже досліджувалися у кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_57 .

Зокрема, 31.05.2011 ІНФОРМАЦІЯ_5 було порушено кримінальну справу № 650 за фактом розтрати невстановленими службовими особами ВАТ АБ « ІНФОРМАЦІЯ_4 » та ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 » за попередньою змовою групою осіб шляхом зловживання своїм службовим становищем чужого майна в особливо великих розмірах за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України. За матеріалами цієї справи 05.10.2011 було порушено кримінальну справу щодо ОСОБА_38 за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Постановою ІНФОРМАЦІЯ_7 від 23.05.2014 провадження у кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_38 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191; частинами 2, 3 ст. 27, ч. 2 ст. 366; ч. 2 ст. 366 КК України, було закрито у зв`язку з відмовою прокурора від державного обвинувачення в суді. Зазначена постанова набрала законної сили 02.06.2014.

За версією сторони обвинувачення, ОСОБА_22 , діючи відповідно до заздалегідь узгодженого з ОСОБА_23 плану, під час розмови повідомив ОСОБА_58 та ОСОБА_59 , що діятиме за законом, водночас запропонував їм зустрітися з ОСОБА_23 для вирішення порушеного ними питання.

Як зазначено в обвинувальному акті, ОСОБА_55 , усвідомлюючи, що ОСОБА_22 та ОСОБА_23 умисно створюються умови, за яких він вимушений надати неправомірну вигоду для запобігання настанню шкідливих наслідків для своїх прав та законних інтересів, звернувся до правоохоронних органів.

07.10.2015 у невстановлений час у невстановленому місці в м. Києві ОСОБА_56 , який був знайомий із ОСОБА_23 , за попередньою домовленістю зустрівся з ним. Під час цієї зустрічі ОСОБА_23 , за твердженням сторони обвинувачення, на виконання раніше досягнутих із ОСОБА_22 домовленостей висунув ОСОБА_58 вимогу про передачу йому 200 000 доларів США за вирішення питання про закриття працівниками прокуратури Подільського району м. Києва кримінального провадження № 42014100070000148.

Надалі, 20.11.2015 у період із 13 год 20 хв до 13 год 24 хв, під час зустрічі у ресторані « ІНФОРМАЦІЯ_8 » за адресою: АДРЕСА_7 , ОСОБА_56 та ОСОБА_23 домовилися про зменшення суми неправомірної вигоди до 150 000 доларів США. Згідно з обвинуваченням, таке зменшення ОСОБА_23 заздалегідь погодив із ОСОБА_22 .

У період із 20.11.2015 до 30.11.2015 у невстановлений час ОСОБА_22 , перебуваючи у службовому приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_9 за адресою: АДРЕСА_6 , діючи на виконання досягнутих домовленостей, усвідомлював можливість самостійного прийняття рішення про закриття кримінального провадження шляхом визначення себе прокурором у ньому або включення до групи прокурорів. Водночас, за версією обвинувачення, з метою створення видимості своєї непричетності до прийняття рішення в інтересах ОСОБА_38 , використовуючи надану йому владу та повноваження з організації нагляду за додержанням законів у формі процесуального керівництва, ОСОБА_22 переконав прокурора у цьому кримінальному провадженні - прокурора прокуратури Подільського району м. Києва ОСОБА_43 - у необхідності його закриття під приводом існування судового рішення у кримінальній справі з аналогічним предметом доказування.

ОСОБА_60 , який, як зазначено в обвинувальному акті, не був обізнаний зі змістом злочинних дій ОСОБА_22 , 30.11.2015 прийняв рішення про закриття кримінального провадження № 42014100070000148, про що виніс відповідну постанову. Того ж дня у невстановлений час у приміщенні прокуратури Подільського району м. Києва він на вимогу ОСОБА_22 передав йому оригінал цієї постанови.

30.11.2015 у невстановлений час у невстановленому місці в м. Києві ОСОБА_22 , згідно з висунутим обвинуваченням, передав оригінал постанови ОСОБА_23 для подальшої передачі ОСОБА_58 за обумовлену неправомірну вигоду у сумі 150 000 доларів США.

Цього ж дня приблизно о 17 год 20 хв ОСОБА_23 , заздалегідь погодивши місце та час зустрічі, прибув до будинку АДРЕСА_8 , де зустрівся з ОСОБА_61 в автомобілі останнього. Під час зустрічі ОСОБА_23 , за твердженням сторони обвинувачення, передав ОСОБА_58 постанову про закриття кримінального провадження № 42014100070000148 та одержав від нього паперовий пакет із грошовими коштами у сумі 150 000 доларів США, що за зазначеним в обвинувальному акті офіційним курсом Національного банку України становило 3 582 698,40 грн та визначено стороною обвинувачення як неправомірну вигоду в особливо великому розмірі.

Наведені дії ОСОБА_22 стороною обвинувачення кваліфіковано за ч. 4 ст. 368 КК України як одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди в особливо великому розмірі для себе за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дії з використанням наданої їй влади, вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.

Дії ОСОБА_23 стороною обвинувачення кваліфіковано за ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК України як пособництво в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди в особливо великому розмірі для себе за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дії з використанням наданої їй влади, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з вимаганням неправомірної вигоди.

Обвинувачений ОСОБА_22 винуватість у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення не визнав та показав, що, обіймаючи посаду заступника прокурора Подільського району м. Києва, за напрямом своєї службової діяльності організовував роботу щодо представництва інтересів держави в суді. Зокрема, у межах службових повноважень організовував підготовку та подання позову про витребування від ПАТ АБ « ІНФОРМАЦІЯ_4 » приміщень по АДРЕСА_4 на користь територіальної громади м. Києва та контролював подальший супровід відповідної господарської справи.

ОСОБА_22 також пояснив, що у зв`язку з підготовкою позову отримував від ОСОБА_43 матеріали зазначеного кримінального провадження, які передав прокурору ОСОБА_46 для підготовки позовної заяви та формування відповідного наглядового провадження. Саме у зв`язку із здійсненням представницької роботи йому були відомі окремі обставини цього кримінального провадження та пов`язаної з ним господарської справи.

Із ОСОБА_23 знайомий приблизно з 2002 року у зв`язку зі спільною роботою в органах прокуратури, певний час ОСОБА_23 був його керівником. Зазначив, що поважає ОСОБА_23 , між ними склалися товариські відносини, вони могли спілкуватися на різні теми, однак питання отримання неправомірної вигоди чи закриття зазначеного кримінального провадження з ним не обговорював.

На початку вересня 2015 року ОСОБА_23 зателефонував йому та запитав, чи може надати ОСОБА_58 номер його телефону. Будь-яких інших прохань у зв`язку із цим ОСОБА_23 йому не висловлював.

Приблизно 8-9 вересня 2015 року до нього прибули брати ОСОБА_62 та ОСОБА_63 . Причиною їх звернення було те, що ОСОБА_22 підписував позовну заяву, пов`язану зі спірним приміщенням. Під час зустрічі ОСОБА_64 надали рішення ІНФОРМАЦІЯ_7 від 24.08.2015 та повідомили, що обставини відчуження цього майна раніше вже досліджувалися в іншому кримінальному провадженні, яке було закрито.

За словами ОСОБА_22 , під час цієї зустрічі ОСОБА_55 поводився агресивно, між ними виникла словесна суперечка. ОСОБА_22 повідомив ОСОБА_65 , що відповідне рішення буде прийнято відповідно до закону, після чого попросив їх залишити приміщення прокуратури.

У подальшому ОСОБА_56 неодноразово телефонував йому, цікавився позицією прокуратури щодо приміщення, висловлював незгоду із заявленим позовом, порушував питання щодо кримінального провадження та наполягав на зустрічах. За твердженням ОСОБА_22 , ініціатором таких контактів та телефонних дзвінків був ОСОБА_66 .

У зв`язку з повторними зверненнями ОСОБА_67 передав їхні контактні дані ОСОБА_68 та повідомив про необхідність їх допиту. Надалі ОСОБА_60 повідомив йому про проведений допит ОСОБА_38 та про конфлікт, який виник під час їхнього спілкування.

ОСОБА_22 окремо наголосив, що ОСОБА_60 не перебував у його підпорядкуванні, за напрямом роботи підпорядковувався іншим заступникам прокурора. До функціональних обов`язків ОСОБА_22 не належало здійснення процесуального керівництва чи нагляду за цією категорією кримінальних проваджень. Жодних вказівок ОСОБА_68 щодо розслідування або закриття цього кримінального провадження він не давав, із відповідними проханнями до нього чи інших заступників не звертався та впливу на прийняття ним процесуального рішення не здійснював.

Зазначив, що 02.10.2015 зустрічі з ОСОБА_69 у нього не було.

27.11.2015 приблизно о 09 годині ОСОБА_56 без попередження прибув до його службового кабінету та запитав, чи повідомляв ОСОБА_23 про його приїзд. ОСОБА_22 відповів, що ні, оскільки про цей візит йому нічого відомо не було.

Після цього ОСОБА_56 сам зателефонував ОСОБА_23 та висловив йому невдоволення тим, що той не попередив ОСОБА_22 про його приїзд. Під час телефонної розмови ОСОБА_23 попросив ОСОБА_22 вислухати ОСОБА_39 та надати йому відповіді на питання, які його цікавили.

ОСОБА_22 також показав, що під час цієї зустрічі ОСОБА_56 вибачався за попередню поведінку свого брата та намагався передати йому пляшку алкогольного напою, від отримання якої він відмовився.

Не бажаючи продовжувати спілкування у службовому кабінеті та прагнучи завершити конфліктну ситуацію, ОСОБА_22 запропонував ОСОБА_58 вийти з приміщення прокуратури. На вулиці він надав ОСОБА_58 відомі йому роз`яснення щодо процесуального стану та перспектив відповідного кримінального провадження.

Пояснив, що після отримання від ОСОБА_43 інформації щодо матеріалів провадження вважав, що воно не має судової перспективи та відповідне процесуальне рішення буде прийнято самим уповноваженим прокурором у встановленому законом порядку.

ОСОБА_22 категорично заперечив існування будь-якої змови з ОСОБА_23 щодо одержання неправомірної вигоди, її вимагання чи передачі, а також заперечив, що просив ОСОБА_23 висувати ОСОБА_58 будь-які вимоги щодо винагороди. Зазначив, що ані ОСОБА_64 , ані ОСОБА_23 ніколи не обговорювали з ним передачу неправомірної вигоди.

Також заперечив будь-яку домовленість із ОСОБА_23 щодо впливу на ОСОБА_43 та зазначив, що не обіцяв і не намагався переконувати ОСОБА_43 прийняти рішення про закриття кримінального провадження.

ОСОБА_22 заперечив, що 30.11.2015 зустрічався з ОСОБА_23 у кафе « ІНФОРМАЦІЯ_10 », а також те, що передавав йому там будь-які документи. Зазначив, що відомості про нібито таку зустріч та передачу документів не відповідають дійсності.

Щодо подій 30.11.2015 пояснив, що приблизно о 18 годині отримав від ОСОБА_43 для ознайомлення роздрукований текст постанови про закриття кримінального провадження. При цьому наголосив, що отриманий ним документ не був оформленим примірником постанови: на ньому не було ані дати, ані підпису ОСОБА_43 ; фактично це був непідписаний текст документа.

Ознайомився з ним з огляду на те, чи не містить він відомостей, які могли мати значення для позиції прокуратури під час розгляду пов`язаної господарської справи. Після цього залишив отриманий текст разом з іншими матеріалами на робочому столі прокурора ОСОБА_46 , яка займалася супроводженням відповідної господарської справи.

Приблизно через 15 хвилин після отримання зазначеного документа у приміщенні розпочалися відповідні процесуальні дії, а ОСОБА_22 було затримано.

ОСОБА_22 наголосив, що ОСОБА_23 цього документа не передавав, як і взагалі не передавав йому жодних матеріалів кримінального провадження № 42014100070000148.Висунуте обвинувачення вважав штучним та таким, що не відповідає фактичним обставинам і не підтверджується доказами.

Є лише один момент, який я б зараз уточнила перед вставленням у вирок: у твоєму диктуванні прозвучало, що раніше ОСОБА_70 «отримував матеріали кримінального провадження від ОСОБА_71 і передав їх … для підготовки позову», але ім`я там збилося. За контекстом, очевидно, йдеться про ОСОБА_46 , а не ОСОБА_72 . Якщо так - це можна одним реченням додати до початку показань, бо воно пояснює, чому ОСОБА_70 взагалі працював із матеріалами цього провадження в межах представницького напряму.

Обвинувачений ОСОБА_23 винуватість у пред`явленому обвинуваченні не визнав та показав, що у 2015 році в органах прокуратури вже не працював, після звільнення офіційно ніде не працював.

З ОСОБА_22 знайомий приблизно з 2002 року у зв`язку зі спільною роботою в органах прокуратури. У певний період був його керівником, відносини між ними характеризував як робочі.

Із ОСОБА_61 у 2015 році мав дружні стосунки. Пояснив, що приблизно в середині 2015 року йому запропонували спробувати балотуватися в депутати. Оскільки сам у питаннях організації виборчої кампанії не розбирався, йому порадили звернутися до ОСОБА_39 , який, як йому повідомили, займався такими питаннями.

Під час зустрічі ОСОБА_56 повідомив, що відповідні послуги коштуватимуть 250 000 доларів США. ОСОБА_23 пояснив, що таких коштів не має.

У подальшому ОСОБА_56 запропонував йому бізнес-проєкт, пов`язаний із придбанням комерційної нерухомості на Подолі, реалізація якого мала дозволити компенсувати витрати, пов`язані з виборчою кампанією.

Для оцінки запропонованого проєкту ОСОБА_23 залучив свого знайомого ОСОБА_54 , який розумівся на відповідних питаннях, та познайомив його з ОСОБА_73 . Вони спілкувалися, зокрема, щодо приміщення та питань, пов`язаних з арештами цього майна.

Після з`ясування фактичних обставин запропонованого проєкту ОСОБА_23 та ОСОБА_74 , за його словами, дійшли висновку про недоцільність участі в ньому. У ОСОБА_23 склалося враження, що ОСОБА_56 намагався ввести їх в оману щодо реальних умов проєкту та отримати від них кошти, після чого він відмовився від цієї пропозиції та припинив активне спілкування з ОСОБА_73 .

ОСОБА_23 також пояснив, що у зв`язку зі спілкуванням із ОСОБА_61 поніс значні власні витрати: приїздив до Києва, оплачував ресторани, проживання, харчування та інші витрати, розраховуючи на обіцяну ОСОБА_61 допомогу з виборчою кампанією. У подальшому, коли стало зрозуміло, що відповідного результату не буде, у нього виникли до ОСОБА_39 претензії щодо повернення витрачених коштів.

Через певний час ОСОБА_56 через спільних знайомих знову звернувся до ОСОБА_23 та попросив про зустріч. За словами ОСОБА_23 , усі їхні подальші зустрічі ініціював саме ОСОБА_56 ; сам ОСОБА_75 бажання зустрічатися з ним не мав.

Під час однієї з таких зустрічей ОСОБА_56 повідомив про проблеми, пов`язані з кримінальним провадженням, яке перебувало у ІНФОРМАЦІЯ_9 , та просив допомогти вирішити питання, пов`язані з приміщенням і скасуванням накладених на нього арештів.

До цього про існування зазначеного кримінального провадження ОСОБА_23 , за його словами, нічого відомо не було, а відповідну інформацію він уперше отримав саме від ОСОБА_39

ОСОБА_23 зазначив, що розмов про непритягнення брата ОСОБА_39 до кримінальної відповідальності не було, а спілкування стосувалося питання скасування арештів, накладених на будівлю.

Чому ОСОБА_56 звертався із цими питаннями саме до нього, ОСОБА_23 пояснити не міг, зазначивши, що у ОСОБА_39 були власні знайомі, зокрема у ІНФОРМАЦІЯ_11 .

ОСОБА_23 зателефонував ОСОБА_22 та поцікавився, що це за справа. Зі слів ОСОБА_22 отримав певну інформацію про провадження та пов`язаний із ним позов. ОСОБА_22 повідомив, що займається переважно судовими питаннями, а інші питання не належать до його компетенції; водночас допускав, що зможе щось з`ясувати.

Після отриманої від ОСОБА_22 інформації ОСОБА_23 , за його словами, дійшов власного висновку, що нічого серйозного у провадженні немає та воно буде закрите. Про свою думку він повідомив ОСОБА_58 , зазначивши, що не розуміє, навіщо навколо цього питання створюється такий ажіотаж.

Пояснив, що після цього не вбачав необхідності звертатися до будь-кого з прокурорів із проханнями щодо закриття провадження, оскільки вважав, що воно і так буде закрите. ОСОБА_22 , за його словами, з цього приводу не просив та не «напружував».

Із ОСОБА_76 ОСОБА_23 також був знайомий, однак з приводу цього кримінального провадження з ним не спілкувався та про прийняття будь-якого рішення його не просив.

ОСОБА_56 неодноразово просив ОСОБА_23 організувати йому зустріч із ОСОБА_22 ОСОБА_23 такої зустрічі не організовував, натомість надав ОСОБА_58 номер телефону ОСОБА_22 , попередив останнього, що ОСОБА_77 йому телефонуватиме, та попросив його вислухати.

У подальшому ОСОБА_56 сам контактував із ОСОБА_22 , приходив до прокуратури та з`ясовував питання, які його цікавили. ОСОБА_23 зазначив, що ОСОБА_56 навіть висловлював йому претензії через те, що він не попередив ОСОБА_22 про черговий приїзд ОСОБА_78 .

Підтвердив також епізод, коли ОСОБА_56 , уже перебуваючи у ОСОБА_22 , зателефонував ОСОБА_23 та передав телефон ОСОБА_22 . Під час цієї розмови ОСОБА_23 просив ОСОБА_22 вислухати ОСОБА_79 .

Заперечив, що зустрічався з ОСОБА_22 у кафе з приводу цього кримінального провадження або що ОСОБА_22 передавав йому будь-які документи, пов`язані з його закриттям.

ОСОБА_23 підтвердив, що протягом листопада 2015 року неодноразово зустрічався з ОСОБА_61 , зокрема 02.11.2015, однак точних дат усіх зустрічей не пам`ятав.

Пояснив, що під час спілкування обговорювалися різні питання. Зокрема, пропонував можливість юридичного супроводу питань, які цікавили ОСОБА_39 , юридичною компанією його дружини, за послуги якої мав бути сплачений відповідний гонорар; у розмовах могли називатися різні суми такого гонорару.

ОСОБА_23 категорично заперечив, що висував ОСОБА_58 вимогу передати 200 000 доларів США за закриття кримінального провадження, а також заперечив існування будь-якої домовленості з ОСОБА_22 про одержання неправомірної вигоди.

Пояснюючи зміст своїх розмов із ОСОБА_61 , зазначив, що коли йшлося про кошти, він мав на увазі, зокрема, власні витрати, понесені ним у зв`язку з попередніми зустрічами та спілкуванням із ОСОБА_61 , які останній, на його думку, мав йому повернути.

Також пояснив, що обговорював із ОСОБА_61 можливий текст рішення про закриття кримінального провадження - як таке рішення могло б звучати. За словами ОСОБА_23 , це було пов`язано саме з тим, що він не хотів звертатися до прокурорів із проханнями про прийняття будь-якого рішення.

Щодо подій 30.11.2015 ОСОБА_23 показав, що під час зустрічі в автомобілі не передавав ОСОБА_58 отриманої від ОСОБА_22 постанови про закриття кримінального провадження.

За його словами, він із мобільного телефону зачитував ОСОБА_58 текст/чернетку того, як могло б бути сформульоване відповідне рішення.

Пояснюючи отримання від ОСОБА_39 пакета, ОСОБА_23 зазначив, що сприйняв його як повернення коштів, які раніше витратив у зв`язку зі спілкуванням із ОСОБА_61 , зокрема на поїздки до Києва, проживання, харчування та зустрічі.

ОСОБА_23 очікував, що в пакеті знаходяться кошти у гривні, які ОСОБА_56 мав йому повернути. Вміст пакета перед його отриманням не перевіряв. Про те, що в пакеті знаходилися долари США, а також про їх кількість, за його словами, дізнався лише після затримання.

Таким чином, ОСОБА_23 заперечував, що отриманий ним 30.11.2015 пакет був неправомірною вигодою за закриття кримінального провадження, наполягаючи на тому, що сприймав його як повернення ОСОБА_61 раніше понесених ним власних витрат.

Оцінюючи наведені показання обвинувачених та переходячи до дослідження доказів, наданих стороною обвинувачення на підтвердження висунутого обвинувачення, суд виходить із того, що відповідно до засади презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини обвинувачений не зобов`язаний доводити свою невинуватість чи спростовувати висунуте щодо нього обвинувачення. Обов`язок доведення обставин, що становлять зміст обвинувачення, покладається на сторону обвинувачення, яка має довести їх належними, допустимими та достовірними доказами у сукупності до рівня поза розумним сумнівом.

Відтак наведені ОСОБА_22 та ОСОБА_23 показання підлягають перевірці у взаємозв`язку з усією сукупністю безпосередньо досліджених судом доказів, однак відсутність підтвердження ними власної версії подій не може розглядатися як доказ на користь обвинувачення. Визначальним для вирішення питання про винуватість є те, чи підтверджується саме висунута стороною обвинувачення версія подій сукупністю доказів, достатньою для усунення розумного сумніву.

На підтвердження висунутого ОСОБА_22 та ОСОБА_23 обвинувачення стороною обвинувачення надано письмові та речові докази, матеріали негласних слідчих (розшукових) дій, результати інших процесуальних дій, а також показання допитаних під час судового розгляду свідків, зміст та доказове значення яких суд наводить і оцінює нижче.

1. Згідно постанови про виділення матеріалів досудового розслідування, винесеної 04.05.2016 прокурором Генеральної прокуратури України ОСОБА_25 , із кримінального провадження № 42015110000000482 від 13.10.2015 виділено в окреме провадження матеріали за підозрою ОСОБА_22 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, та ОСОБА_23 - у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК України.

У постанові зазначено, що в межах кримінального провадження № 42015110000000482 розслідувалися обставини одержання ОСОБА_23 30.11.2015 приблизно о 17 год 20 хв біля будинку АДРЕСА_8 від ОСОБА_39 неправомірної вигоди у сумі 150 000 доларів США, що за офіційним курсом становило 3 582 698,40 грн. За викладеною в постанові версією, ОСОБА_23 діяв за попередньою змовою із заступником прокурора Подільського району м. Києва ОСОБА_22 , а зазначені кошти вони раніше вимагали за непритягнення ОСОБА_38 до кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження № 42014100070000148. За цими обставинами ОСОБА_22 та ОСОБА_23 повідомлено про підозру.

Крім того, у цьому ж провадженні досліджувалися обставини набуття ОСОБА_23 під час обіймання посад прокурора Шевченківського та ІНФОРМАЦІЯ_12 у спільну сумісну власність із дружиною ОСОБА_80 активів у значному розмірі, законність підстав набуття яких, як зазначено в постанові, не підтверджено доказами, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 368-2 КК України. За цим фактом на час винесення постанови жодній особі про підозру не повідомлено.

Необхідність виділення матеріалів прокурор обґрунтував тим, що зібрані за підозрою ОСОБА_22 та ОСОБА_23 докази він вважав достатніми для складання обвинувального акта, а необхідні процесуальні дії для повідомлення стороні захисту про завершення досудового розслідування - виконаними. У постанові також зазначено, що виділення матеріалів не вплине негативно на повноту досудового розслідування та судового розгляду. Постановлено виділити оригінали та копії матеріалів згідно з доданим описом і внести відомості про прийняте рішення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Доданий до постанови опис містить 540 позицій. У ньому перелічено, зокрема, заяву ОСОБА_38 про вчинення кримінального правопорушення від 09.10.2015, супровідний лист до прокуратури Київської області від 12.10.2015, витяги з ЄРДР, документи про визначення та зміну складу слідчих і прокурорів, продовження строків досудового розслідування й об`єднання його матеріалів.

До опису включено протоколи допитів ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_43 та інших свідків, протоколи допитів підозрюваних, документи від 15.10.2015 щодо залучення ОСОБА_38 та ОСОБА_39 до конфіденційного співробітництва, клопотання й ухвали про надання дозволів на проведення негласних слідчих (розшукових) дій, постанови про контроль за вчиненням злочину, доручення оперативному підрозділу, протоколи за результатами НСРД та носії інформації.

Окремо зазначено протокол огляду та вручення заздалегідь ідентифікованих грошових купюр від 30.11.2015, протоколи затримання ОСОБА_22 та ОСОБА_23 , обшуків службових кабінетів ОСОБА_22 і ОСОБА_43 , оглядів вилучених речей та документів, постанови про визнання речовими доказами. Також перелічено постанову від 30.11.2015 про закриття кримінального провадження № 42014100070000148, її копію та примірник постанови без зазначення дня і підпису, протокол огляду матеріалів цього провадження із доданою засвідченою копією, документи щодо господарського спору про витребування приміщень на АДРЕСА_32 та матеріали наглядового провадження за відповідним позовом.

Перелік охоплює документи щодо призначення й проведення почеркознавчої, технічної експертизи документів, комп`ютерно-технічних експертиз, експертиз грошових коштів та холодної зброї, висновки експертів із додатками, документи щодо тимчасового доступу до відомостей операторів мобільного зв`язку та реєстраційних справ юридичних осіб. До нього також включено кадрові документи, накази про розподіл службових обов`язків, відомості про майно, заяви, клопотання та скарги сторони захисту, відповіді й процесуальні рішення за результатами їх розгляду, документи щодо ознайомлення з матеріалами, застосування запобіжних заходів, відсторонення від посади та арешту майна.

Наприкінці опису наведено предмети, що підлягали виділенню, зокрема два експертні пакети із зазначеними в них грошовими знаками номіналом 100 доларів США у кількості відповідно 200 та 1300 штук, талони, вилучені під час обшуку службового кабінету ОСОБА_22 , закордонні паспорти ОСОБА_22 та ОСОБА_23 , візитні картки, 400 грн, мобільні телефони, ноутбуки, накопичувачі інформації та USB-модем. Опис підписано прокурором ОСОБА_25 .

2. Згідно даних, що містяться у витягу з ЄРДР від 16 травня 2016 року щодо кримінального провадження № 42016000000001173, відомості внесено 04 травня 2016 року за ч. 4 ст. 368 КК України; датою надходження повідомлення зазначено 13 жовтня 2015 року. За наведеною фабулою, 30 листопада 2015 року приблизно о 17:20 поблизу будинку АДРЕСА_8 ОСОБА_23 , діючи за попередньою домовленістю з ОСОБА_22 , одержав від ОСОБА_39 150 000 доларів США, еквівалентних 3 582 698,40 грн, за непритягнення ОСОБА_38 до кримінальної відповідальності та закриття провадження № 42014100070000148. Підозрюваними зазначено ОСОБА_23 та ОСОБА_22 , органом розслідування - Генеральну прокуратуру України. Витяг підписаний реєстратором ОСОБА_25 .

3. Згідно постанови від 04 травня 2016 року, винесеної виконувачем обов`язків заступника начальника управління - начальника відділу Генеральної інспекції внутрішніх розслідувань та безпеки Генеральної прокуратури України ОСОБА_81 , досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42016000000001173 доручено групі слідчих у складі ОСОБА_82 , ОСОБА_83 та ОСОБА_84 . Старшим групи визначено ОСОБА_85 . Рішення мотивовано необхідністю проведення значного обсягу слідчих дій.

4. Згідно постанови від 04 травня 2016 року, винесеної першим заступником Генерального прокурора України ОСОБА_86 , у кримінальному провадженні № 42016000000001173 визначено групу прокурорів у складі ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_28 , ОСОБА_26 та ОСОБА_27 . Старшим групи визначено ОСОБА_24 , якому доручено керувати діями інших прокурорів.

5. Згідно даних, що містяться у витягу з ЄРДР від 01 грудня 2015 року щодо кримінального провадження № 42015110000000482, відомості внесено 13 жовтня 2015 року; кваліфікацію зазначено за ч. 4 ст. 368 КК України. За наведеною фабулою, ОСОБА_22 30 листопада 2015 року забезпечив закриття провадження № 42014100070000148 в інтересах ОСОБА_38 та за пособництва ОСОБА_23 одержав від ОСОБА_39 150 000 доларів США за непритягнення ОСОБА_38 до кримінальної відповідальності та зняття заходів забезпечення кримінального провадження. Органом розслідування зазначено прокуратуру Київської області; слідчими - ОСОБА_87 , ОСОБА_88 , ОСОБА_89 , ОСОБА_90 , ОСОБА_91 , ОСОБА_92 , ОСОБА_93 , ОСОБА_94 , ОСОБА_95 , ОСОБА_96 , ОСОБА_97 , ОСОБА_98 ; прокурорами - ОСОБА_26 , ОСОБА_99 , ОСОБА_100 , ОСОБА_101 . Витяг підписаний слідчим ОСОБА_102 .

6. Згідно доручення від 13 жовтня 2015 року, наданого заступником начальника слідчого управління - начальником першого слідчого відділу прокуратури Київської області ОСОБА_103 , слідчого ОСОБА_87 визначено для здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42015110000000482. У документі зазначено, що відомості внесено до ЄРДР 13 жовтня 2015 року за фактом вимагання у ОСОБА_38 неправомірної вигоди працівниками правоохоронного органу, з попередньою кваліфікацією за ч. 3 ст. 368 КК України.

7. Згідно повідомлення від 13 жовтня 2015 року, підписаного заступником прокурора Київської області ОСОБА_104 та адресованого виконувачу обов`язків начальника слідчого управління ОСОБА_105 , у кримінальному провадженні № 42015110000000482 за ч. 3 ст. 368 КК України постановою від цієї ж дати визначено групу прокурорів. Постанову зазначено як додаток; персональний склад групи у самому повідомленні не наведено.

8. Згідно постанови від 13 жовтня 2015 року, винесеної заступником прокурора Київської області ОСОБА_104 , у кримінальному провадженні № 42015110000000482 за ч. 3 ст. 368 КК України призначено групу прокурорів у складі ОСОБА_99 , ОСОБА_106 , ОСОБА_107 , ОСОБА_26 та ОСОБА_101 . Старшим групи визначено ОСОБА_26 , якому доручено керувати діями інших прокурорів.

9. Згідно постанови від 24 листопада 2015 року, винесеної заступником начальника слідчого управління - начальником першого слідчого відділу прокуратури Київської області ОСОБА_103 , у кримінальному провадженні № 42015110000000482 за ч. 3 ст. 368 КК України визначено слідчу групу у складі ОСОБА_98 , ОСОБА_94 , ОСОБА_87 , ОСОБА_95 , ОСОБА_97 , ОСОБА_96 , ОСОБА_93 , ОСОБА_92 , ОСОБА_108 , ОСОБА_88 , ОСОБА_109 та ОСОБА_110 . Старшим слідчої групи визначено ОСОБА_87 , на якого покладено керівництво діями інших слідчих та виконання постанови.

10. Згідно постанови від 02 грудня 2015 року, винесеної Генеральним прокурором України ОСОБА_111 , здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42015110000000482 за підозрою ОСОБА_22 та ОСОБА_23 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, доручено слідчим Генеральної прокуратури України. Рішення мотивовано особливою складністю провадження, суспільним резонансом та необхідністю забезпечення ефективного розслідування. Постанову направлено керівнику ІНФОРМАЦІЯ_13 та безпеки для організації виконання. Персонального складу слідчих у ній не визначено.

11. Згідно постанови від 02 грудня 2015 року, винесеної Генеральним прокурором України ОСОБА_111 , у кримінальному провадженні № 42015110000000482 визначено слідчу групу у складі ОСОБА_112 , ОСОБА_87 та ОСОБА_113 . Старшим групи визначено ОСОБА_112 , якому доручено керувати діями інших слідчих.

12. Згідно постанови від 02 грудня 2015 року, винесеної Генеральним прокурором України ОСОБА_111 , у кримінальному провадженні № 42015110000000482 визначено групу прокурорів у складі ОСОБА_24 , ОСОБА_25 та ОСОБА_26 . Старшим групи визначено ОСОБА_24 .

13. Згідно наказу прокурора Київської області ОСОБА_114 від 02 грудня 2015 року № 238, ОСОБА_87 , ОСОБА_115 та ОСОБА_26 відряджено до ІНФОРМАЦІЯ_14 для роботи у складі слідчої групи з проведення досудового розслідування з 02 грудня 2015 року строком на 30 діб. Підставою зазначено лист Генерального прокурора України ОСОБА_116 від 02 грудня 2015 року № 25-304вих-15.

14. Згідно постанови від 15 січня 2016 року, винесеної Генеральним прокурором України ОСОБА_111 , змінено групу прокурорів у кримінальному провадженні № 42015110000000482, визначивши її у складі ОСОБА_24 , ОСОБА_25 та ОСОБА_26 , зі старшим групи ОСОБА_24 . Рішення мотивовано складністю провадження, змінами у структурі прокуратури Київської області та неможливістю подальшого здійснення повноважень у раніше визначеному складі.

15. Згідно клопотання прокурора Генеральної прокуратури України ОСОБА_25 від 16 січня 2016 року, адресованого заступнику Генерального прокурора України ОСОБА_117 , прокурор просив продовжити строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42015110000000482 до чотирьох місяців. Необхідність продовження обґрунтовано проведенням додаткових допитів, отриманням висновків експертиз та інформації операторів зв`язку, завершенням огляду вилучених речей і документів, перевіркою причетності інших осіб, уточненням підозри та виконанням дій для завершення розслідування. На клопотанні містяться відмітки про отримання його копій підозрюваними та захисниками 18 січня 2016 року й відсутність заперечень щодо продовження строку. ОСОБА_22 також письмово заперечив причетність до злочину й одержання грошей.

16. Згідно постанови заступника Генерального прокурора України ОСОБА_118 від 19 січня 2016 року, клопотання прокурора ОСОБА_25 задоволено та строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42015110000000482 за підозрою ОСОБА_23 за ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК України та ОСОБА_22 за ч. 4 ст. 368 КК України продовжено до чотирьох місяців. Рішення обґрунтовано необхідністю додаткового часу для виконання зазначених у клопотанні процесуальних дій. Календарної дати завершення продовженого строку в резолютивній частині не наведено.

17. Згідно постанови від 12 лютого 2016 року, винесеної виконувачем обов`язків Генерального прокурора України ОСОБА_86 , змінено групу слідчих у кримінальному провадженні № 42015110000000482, визначивши її у складі ОСОБА_87 та ОСОБА_85 . Старшим групи визначено ОСОБА_85 .

18. Згідно постанови від 12 лютого 2016 року, винесеної виконувачем обов`язків Генерального прокурора України ОСОБА_86 , змінено групу прокурорів у кримінальному провадженні № 42015110000000482, визначивши її у складі ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 та ОСОБА_27 . Старшим групи визначено ОСОБА_24 .

19. Згідно постанови від 09 березня 2016 року, винесеної заступником ІНФОРМАЦІЯ_15 - прокурором Одеської області ОСОБА_119 , у кримінальному провадженні № 42016000000000641 за ч. 2 ст. 368-2 КК України визначено слідчу групу у складі ОСОБА_82 та ОСОБА_120 . Старшим групи визначено ОСОБА_82 , якому доручено керувати діями інших слідчих.

20. Згідно постанови від 09 березня 2016 року, винесеної заступником ІНФОРМАЦІЯ_15 - прокурором Одеської області ОСОБА_119 , у кримінальному провадженні № 42016000000000641 від 09 березня 2016 року за ч. 2 ст. 368-2 КК України визначено групу прокурорів у складі ОСОБА_25 , ОСОБА_28 та ОСОБА_27 . Старшим групи визначено ОСОБА_25 .

21. Згідно постанови прокурора Генеральної прокуратури України ОСОБА_25 від 11 березня 2016 року, матеріали кримінальних проваджень № 42015110000000482 та № 42016000000000641 об`єднано в одне провадження за № 42015110000000482. Об`єднання мотивовано можливою причетністю ОСОБА_23 до набуття під час перебування на керівних посадах у прокуратурі активів у спільну сумісну власність із дружиною ОСОБА_80 , законність підстав набуття яких, за викладом постанови, не підтверджено доказами. Зазначено, що у провадженні № 42016000000000641 підозрюваних не встановлено.

22. Згідно даних, що містяться у витягу з ЄРДР від 11 березня 2016 року щодо кримінального провадження № 42015110000000482, у ньому обліковано відомості за ч. 4 ст. 368 КК України, внесені 13 жовтня 2015 року, та за ч. 2 ст. 368-2 КК України, внесені 09 березня 2016 року. Перша фабула стосується одержання ОСОБА_22 за пособництва ОСОБА_23 150 000 доларів США від ОСОБА_39 за непритягнення ОСОБА_38 до кримінальної відповідальності та зняття заходів забезпечення провадження; друга - набуття службовою особою прокуратури активів, законність підстав набуття яких не підтверджено доказами. Слідчими зазначено ОСОБА_82 та ОСОБА_87 , прокурорами - ОСОБА_24 , ОСОБА_27 , ОСОБА_25 та ОСОБА_26 . Витяг підписаний реєстратором ОСОБА_25 .

23. Згідно даних, що містяться у листі начальника ІНФОРМАЦІЯ_16 ОСОБА_121 від 12 жовтня 2015 року № 25-39971-15, прокурору Київської області ОСОБА_122 за дорученням Генерального прокурора України направлено заяву ОСОБА_38 для прийняття рішення в порядку ст. 214 КПК України. У листі зазначено, що заява стосується вимагання у брата заявника - ОСОБА_39 - неправомірної вигоди в сумі 200 000 доларів США за вирішення питання про непритягнення ОСОБА_38 до кримінальної відповідальності. Про результати запропоновано повідомити заявника та відповідне управління. Додатком до листа зазначено заяву на трьох аркушах.

24. Згідно даних, що містяться у заяві ОСОБА_38 від 09 жовтня 2015 року, адресованій начальнику ІНФОРМАЦІЯ_16 , заявник вважав необґрунтованим своє попереднє кримінальне переслідування щодо операцій із приміщенням на АДРЕСА_5 . Він посилався на закриття відповідної кримінальної справи постановою ІНФОРМАЦІЯ_7 від 23 травня 2014 року у зв`язку з відмовою прокурора від державного обвинувачення та стверджував, що розпочате 09 липня 2014 року кримінальне провадження № 42014100070000148 стосується обставин, які вже досліджувалися.

У заяві зазначено, що 02 жовтня 2015 року ОСОБА_22 запросив ОСОБА_38 та його брата ОСОБА_39 на зустріч, під час якої повідомив про майбутній виклик заявника ОСОБА_123 для допиту як свідка. Також ОСОБА_55 повідомив, що зі слів брата ОСОБА_124 йому стало відомо про пропозицію ОСОБА_23 передати останньому 200 000 доларів США, за які той обіцяв вирішити з керівництвом ІНФОРМАЦІЯ_9 питання про непритягнення заявника до кримінальної відповідальності. ОСОБА_55 просив зареєструвати кримінальне провадження за фактом вимагання зазначених коштів у його брата та перевірити законність початку кримінального провадження № 42014100070000148 (т. 3, а.с. 220-222).

Заява містить підпис ОСОБА_38 та реєстраційну відмітку ІНФОРМАЦІЯ_14 від 09 жовтня 2015 року. Відомостей про попередження заявника про кримінальну відповідальність за ст. 383 КК України на ній не зазначено.

Сторона захисту у поданих клопотаннях та письмових запереченнях оспорює належність і допустимість заяви ОСОБА_38 від 09 жовтня 2015 року як доказу. На обґрунтування своєї позиції посилається на відсутність у ній відомостей про висунення ОСОБА_22 вимоги передати неправомірну вигоду, непопередження заявника про кримінальну відповідальність, недотримання строку внесення відомостей до ЄРДР та порушення порядку направлення заяви за підслідністю. Окремо захист заперечує можливість використання заяви як доказу через її складення та отримання до початку досудового розслідування.

Крім того, стороною захисту надано лист ІНФОРМАЦІЯ_14 від 29 лютого 2016 року за підписом начальника управління матеріально-технічного забезпечення ОСОБА_125 , складений у відповідь на адвокатський запит ОСОБА_33 від 22 лютого 2016 року № 26. До листа додано відомості автоматизованої пропускної системи щодо відвідування приміщень ІНФОРМАЦІЯ_14 на АДРЕСА_9 за період із серпня по листопад 2015 року (т. 2, а.с. 84-85).

Згідно із цими відомостями, 09 жовтня 2015 року ОСОБА_56 увійшов до приміщення о 10:47:42 та вийшов о 13:54:46, а ОСОБА_55 - відповідно об 11:46:26 та о 13:54:43.

Оцінюючи зазначені доводи, суд розмежовує питання про допустимість цього документа та питання про те, які саме обставини можуть бути встановлені на підставі його змісту.

У ній міститься повідомлення про передачу 200 000 доларів США за вирішення питання щодо кримінального переслідування ОСОБА_38 , що стосується обставин, наведених стороною обвинувачення. Водночас такий зв`язок не означає, що заява однозначно підтверджує зазначені обставини пред`явленого обвинувачення.

Суд враховує, що про зустріч із ОСОБА_22 ОСОБА_55 повідомляє як її учасник, тоді як відомості про пропозицію ОСОБА_23 передати грошові кошти викладає зі слів ОСОБА_79 . Дати, місця та конкретного змісту розмови, під час якої була висловлена така пропозиція, у заяві не наведено. Отже, цей документ сам по собі не дає можливості встановити точні обставини зазначеної розмови, а викладені в ньому відомості про неї не є повідомленням заявника про особисто сприйняті події.

Безпосереднього висунення ОСОБА_22 вимоги про передачу коштів заявник не описує. Повідомлення про майбутній допит ОСОБА_38 як свідка саме по собі не встановлює зв`язку цієї процесуальної дії з одержанням неправомірної вигоди. Посилання на обіцянку ОСОБА_23 вирішити питання з керівництвом прокуратури також не конкретизує, з ким саме та за яких обставин він домовився. Тому сама заява не підтверджує наявності попередньої домовленості між ОСОБА_23 та ОСОБА_22 .

Водночас відсутність у первинній заяві опису таких обставин не є самостійним доказом того, що вони не відбувалися. Їх доведеність суд оцінює за сукупністю досліджених доказів, не надаючи заяві змісту, якого вона не містить.

Суд також враховує, що у заяві та супровідному листі йдеться про вимагання коштів у ОСОБА_39 , тоді як у дорученні про визначення слідчого від 13 жовтня 2015 року зазначено вимагання неправомірної вигоди у ОСОБА_57 . Ця розбіжність сама по собі не спростовує повідомлення про подію, однак потребує розмежування особи, якій, за версією обвинувачення, було адресовано вимогу про передачу коштів, та особи, в інтересах якої мало бути вирішено питання про непритягнення до кримінальної відповідальності.

Твердження заявника про запрошення його та брата на зустріч ОСОБА_22 оспорюється стороною захисту, яка посилається на організацію зустрічі на прохання ОСОБА_78. Сам факт зазначення у заяві слова «запросив» не є достатнім для встановлення ініціатора зустрічі та її мети, а також не підтверджує спрямованості дій ОСОБА_22 на створення умов для одержання неправомірної вигоди.

Отже, надані відомості пропускної системи підтверджують відвідування ІНФОРМАЦІЯ_14 обома братами в день, яким датована та зареєстрована заява. ОСОБА_56 прибув на 58 хвилин 44 секунди раніше за ОСОБА_38 , а залишили приміщення вони практично одночасно. Проте ці записи не встановлюють точного моменту подання заяви, перебування братів на спільному прийомі чи участі ОСОБА_39 у її підготовці. Відповідно, самі по собі вони не підтверджують штучності звернення, але мають значення для перевірки показань обох братів щодо обставин його здійснення.

Щодо складення та прийняття заяви до внесення відомостей до ЄРДР суд зазначає, що така послідовність відповідає призначенню заяви як одного з приводів для початку досудового розслідування. Прийняття письмового повідомлення про можливе кримінальне правопорушення не є тотожним проведенню слідчих дій до реєстрації провадження. Тому сама дата складення та надходження заяви, яка передує внесенню відомостей до ЄРДР, не становить підстави для визнання її недопустимою.

Стосовно відсутності відомостей про попередження ОСОБА_38 про кримінальну відповідальність суд враховує посилання захисту на передбачений Положенням про порядок ведення ЄРДР, затвердженим наказом Генерального прокурора України від 17 серпня 2012 року № 69, порядок прийняття заяв. Водночас відсутність відповідної відмітки не підтверджує неправдивості повідомлення та сама по собі не встановлює підстав для його виключення за правилами статей 86, 87 КПК України. Зазначене звернення не може підміняти показання заявника, отримані з дотриманням передбачених законом процесуальних гарантій, а викладені у ньому твердження не набувають наперед установленої достовірності внаслідок їх прийняття правоохоронним органом.

Отже, наведені захистом обставини не дають підстав для визнання заяви ОСОБА_38 від 09 жовтня 2015 року в цілому неналежним або недопустимим доказом із зазначених мотивів. У цій частині вимоги сторони захисту задоволенню не підлягають.

Щодо достовірності вдомостей викладених у вказаній заяві, судом буде надана оцінка у подальшому, з урахуванням сукупності доказів досліджених судом.

Водночас суд враховує обмеженість відомостей, викладених у заяві, похідний характер повідомлення про пропозицію передати кошти та відсутність у ній опису особистої вимоги ОСОБА_22 або його домовленості з ОСОБА_23 . Заява підтверджує факт звернення ОСОБА_38 до правоохоронного органу та зміст повідомлених ним обставин, проте сама по собі не доводить достовірності цих обставин і винуватості обвинувачених. Її доказове значення суд визначає у взаємозв`язку з іншими дослідженими доказами відповідно до ст. 94 КПК України.

Окрім того, сторона захисту заперечувала правомірність здійснення досудового розслідування прокуратурою Київської області, посилаючись на відсутність належного рішення про визначення підслідності та підтверджених підстав направлення заяви про кримінальне правопорушення саме до цього органу.

Оцінюючи зазначені доводи, суд виходить із установленої за результатами дослідження документів послідовності надходження та розгляду заяви.

Так, заява ОСОБА_38 від 09 жовтня 2015 року була адресована начальнику ІНФОРМАЦІЯ_16 та зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_17 того самого дня. На заяві міститься резолюція начальника зазначеного управління ОСОБА_126 . Ним також підписано супровідний лист від 12 жовтня 2015 року №25-39971-15, яким заяву направлено прокурору Київської області для прийняття рішення в порядку статті 214 КПК України. Відомості до ЄРДР внесено 13 жовтня 2015 року за №42015110000000482.

Порядок направлення таких заяв станом на жовтень 2015 року регулювався, зокрема, Інструкцією про порядок приймання, реєстрації та розгляду в органах прокуратури України заяв, повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення, затвердженою наказом Генерального прокурора України від 03 грудня 2012 року №125. Абзац перший пункту 3.6 Інструкції передбачав направлення заяв, віднесених до підслідності органів прокуратури, керівниками підрозділів апаратів до прокуратури відповідного рівня з дотриманням територіального принципу. Водночас абзац другий цього пункту відносив прийняття рішення про передачу таких заяв для внесення відомостей до ЄРДР слідчими прокуратур обласного рівня та Генеральної прокуратури України до повноважень керівників органу прокуратури. Отже, зазначений пункт установлював вимоги як до територіального спрямування заяви, так і до суб`єкта прийняття відповідного рішення. Пункт 3.6 Інструкції.

Начальник управління внутрішньої безпеки та захисту працівників прокуратури був керівником структурного підрозділу. Саме перебування на цій посаді не наділяло його повноваженнями керівника ІНФОРМАЦІЯ_14 . Передбачене пунктом 7.34 Регламенту Генеральної прокуратури України право керівників самостійних структурних підрозділів підписувати супровідні листи до документів, підписаних керівництвом, також не означало права замінювати власним листом рішення, прийняття якого належало до компетенції керівництва органу прокуратури. Регламент, затверджений наказом від 12.04.2012 №35.

У супровідному листі від 12 жовтня 2015 року зазначено, що заяву направлено за дорученням ІНФОРМАЦІЯ_15 . Проте самого доручення, відповідної резолюції чи іншого документа, який підтверджував би прийняття такого рішення Генеральним прокурором України або іншим уповноваженим керівником, суду не надано. Такий документ не зазначений і в описі матеріалів. Додатком до листа визначено лише заяву на трьох аркушах.

Таким чином, досліджені документи підтверджують накладення резолюції на заяву та підписання листа ОСОБА_127 . Прийняття рішення про направлення заяви саме до прокуратури Київської області керівництвом ІНФОРМАЦІЯ_14 документально не підтверджено. Саме посилання автора листа на доручення, яке не надано суду, за наявності конкретних заперечень захисту суд визнає недостатнім для встановлення факту та змісту такого доручення.

Не підтверджено й дотримання територіального принципу при направленні заяви. Викладені в ній обставини стосувалися діяльності прокуратури Подільського району міста Києва та кримінального провадження, яке перебувало в цьому органі. Матеріали також містять відомості про затримання ОСОБА_23 у місті Києві. Остання обставина виникла вже після направлення заяви і сама по собі не визначає належної підслідності, однак також не пояснює вибору ІНФОРМАЦІЯ_18 . Обставин, які обґрунтовували б направлення заяви саме до цього органу за територіальним принципом, стороною обвинувачення не наведено.

Доручення від 13 жовтня 2015 року (пункт 6), підписане заступником начальника слідчого управління - начальником першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Київської області ОСОБА_128 , підтверджує визначення ОСОБА_87 слідчим у зареєстрованому кримінальному провадженні. Однак цей документ вирішує питання визначення конкретного слідчого та не містить обґрунтування попереднього направлення заяви до прокуратури Київської області. Подальші постанови про визначення груп слідчих і прокурорів (пункт 7-9) також не підтверджують існування доручення Генерального прокурора України, на яке посилається супровідний лист.

Суд ураховує, що частина друга статті 218 КПК України в редакції, чинній на час зазначених подій, дозволяла слідчому проводити розслідування правопорушення, не віднесеного до його компетенції, до визначення прокурором іншої підслідності. Однак це положення регулювало здійснення розслідування слідчим і не встановлювало повноважень начальника управління на довільний вибір органу, до якого направлялася заява. Тому посилання на цю норму не усуває встановленої відсутності підтвердження підстав її попереднього направлення саме до прокуратури Київської області.

Сторона захисту послідовно порушувала зазначені питання, проте сторона обвинувачення не надала документів, які спростовували б наведені заперечення. Суд оцінює фактично досліджені матеріали та не має підстав обґрунтовувати правомірність направлення заяви припущенням про існування ненаданого доручення або погодження.

За сукупністю наведеного суд визнає обґрунтованими доводи сторони захисту в частині непідтвердженості дотримання встановленого порядку направлення заяви ОСОБА_38 до прокуратури Київської області. Наявний супровідний лист за підписом начальника управління внутрішньої безпеки та захисту працівників прокуратури не підтверджує прийняття відповідного рішення уповноваженим керівником і не містить обґрунтування територіального вибору цього органу. Отже, правомірність такого направлення стороною обвинувачення не доведена.

Таким чином, за результатами дослідження матеріалів суд дійшов висновку, що правові та фактичні підстави визначення територіальної підслідності цього кримінального провадження саме за прокуратурою Київської області стороною обвинувачення не підтверджені.

У досліджених матеріалах відсутнє рішення уповноваженого прокурора, яке обґрунтовувало б визначення підслідності за цим органом. Супровідний лист про направлення заяви та документи про визначення конкретних слідчих і прокурорів зазначеного питання не вирішують.

Отже, заперечення захисту щодо наявності правових підстав територіальної підслідності даного провадженнч за слідчими прокуратури Київської області залишилися неспростованими стосовно початку розслідування до моменту подальшої його організації за слідчими ІНФОРМАЦІЯ_14 , згідно постанови від 02 грудня 2015 року, винесеної Генеральним прокурором України ОСОБА_111 (пункт 10).

А тому, у цій частині суд визнає доводи сторони захисту обґрунтованими.

25. Згідно даних, що містяться у протоколі від 15 жовтня 2015 року, слідчий прокуратури Київської області ОСОБА_129 у приміщенні прокуратури за адресою: АДРЕСА_10 , з 10:25 до 10:40 попередив ОСОБА_39 про недопустимість розголошення відомостей досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42015110000000482 та відповідальність за їх розголошення. У зв`язку із залученням до конфіденційного співробітництва йому також роз`яснено заборону провокувати осіб на вчинення злочину. Протокол містить підписи ОСОБА_39 та слідчого.

26. Згідно письмової згоди від 15 жовтня 2015 року, адресованої слідчому ОСОБА_130 , ОСОБА_56 погодився на залучення до конфіденційного співробітництва та проведення інших негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні № 42015110000000482, підтвердивши роз`яснення йому заборони провокації злочину та попередження про відповідальність за розголошення відомостей розслідування.

27. Згідно постанови слідчого ОСОБА_87 від 15 жовтня 2015 року, ОСОБА_39 залучено до конфіденційного співробітництва та проведення інших негласних слідчих дій із 15 жовтня 2015 року строком до 60 діб. Рішення мотивовано необхідністю отримання відомостей і речей щодо можливого вчинення працівниками прокуратури Подільського району м. Києва злочину та неможливістю отримати їх іншим способом. У постанові зазначено про отримання письмової згоди ОСОБА_39 та роз`яснення йому заборони провокувати вчинення злочину.

28. Згідно даних, що містяться у протоколі від 15 жовтня 2015 року, слідчий ОСОБА_129 у тому самому приміщенні з 09:20 до 09:38 попередив ОСОБА_38 про недопустимість розголошення відомостей досудового розслідування та відповідальність за їх розголошення, а також роз`яснив заборону провокувати осіб на вчинення злочину у зв`язку із залученням до конфіденційного співробітництва. Протокол підписаний ОСОБА_131 та слідчим.

29. Згідно письмової згоди від 15 жовтня 2015 року, адресованої слідчому ОСОБА_130 , ОСОБА_55 погодився на залучення до конфіденційного співробітництва та проведення інших негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні № 42015110000000482. У документі підтверджено роз`яснення заборони провокації злочину та попередження про відповідальність за розголошення відомостей розслідування.

30. Згідно постанови слідчого ОСОБА_87 від 15 жовтня 2015 року, ОСОБА_38 залучено до конфіденційного співробітництва та проведення інших негласних слідчих дій із 15 жовтня 2015 року строком до 60 діб для отримання відомостей і речей, які мають значення для розслідування. Постанова містить відмітку про ознайомлення ОСОБА_38 з її змістом та отримання відповідних роз`яснень.

Оцінюючи зазначені документи, суд ураховує, що 15 жовтня 2015 року конфіденційне співробітництво з органом досудового розслідування було оформлено щодо обох братів ОСОБА_38. Цю обставину необхідно враховувати при оцінці їхніх подальших контактів з обвинуваченими та показань про такі контакти, розмежовуючи події, що передували залученню, і дії, вчинені після нього. Водночас сам факт співробітництва не свідчить про недостовірність показань, а письмове роз`яснення заборони провокації саме по собі не встановлює характеру фактичної поведінки залучених осіб.

У документах наявні розбіжності в реквізитах. Зокрема, у вступній частині постанови щодо ОСОБА_38 зазначено номер провадження № 42015211000000482, тоді як у її мотивувальній частині та інших документах - № 42015110000000482. У протоколі попередження ОСОБА_38 датою провадження зазначено 15 жовтня 2015 року, хоча за витягом з ЄРДР відомості внесено 13 жовтня 2015 року. Крім того, обидві постанови містять згадку про злочин, «до вчинення якого готуються судді», хоча решта їхнього змісту стосується працівників прокуратури. Наведене вказує на неточності оформлення, значення яких слід оцінювати з урахуванням можливості однозначно визначити провадження та зміст прийнятого рішення.

У постановах також зазначено, що розслідування здійснюється за заявою ОСОБА_38 про вимагання неправомірної вигоди у нього. Однак у самій заяві від 09 жовтня 2015 року ОСОБА_55 просив зареєструвати провадження за фактом вимагання коштів у його брата - ОСОБА_39 , повідомляючи про відповідну пропозицію зі слів останнього. Ця розбіжність стосується викладу обставин, які стали підставою для залучення до співробітництва, та підлягає зіставленню з показаннями обох братів і змістом інших доказів щодо адресата та обставин висунення вимоги.

Посилання у постановах на достатність підстав вважати, що працівники прокуратури готуються до злочину, викладено без конкретизації відповідних фактичних даних, окрім згадки про заяву ОСОБА_57 . Тому ці постанови відображають рішення слідчого про залучення братів до співробітництва, але самостійно не підтверджують ані висунення обвинуваченими вимоги про передачу коштів, ані наявності між ними попередньої домовленості.

31. Стороною обвинувачення надано копії судових рішень, процесуальних документів та документів щодо набуття і передачі прав на нежитлові приміщення по АДРЕСА_5 , а також матеріали попереднього кримінального переслідування ОСОБА_57 .

Згідно з наданою фотокопією ухвали ІНФОРМАЦІЯ_19 від 28.08.2003 у справі № 6/162, постановленою суддею ОСОБА_132 , затверджено мирову угоду щодо врегулювання майнових відносин, пов`язаних із поліпшенням орендованих приміщень. Надані фрагменти іншого судового рішення містять умови викупу ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_20 » приміщень площею 631,4 кв. м та положення про визнання за товариством права власності. В акті приймання-передачі від 13.10.2008 зазначено, що ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_20 » сплатило КП « ІНФОРМАЦІЯ_21 » 272 190 грн., як відшкодування вартості частки комунального майна, після чого останнє передало товариству зазначені приміщення.

Згідно фотокопії договору купівлі-продажу від 28.01.2009 ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_20 », представлене ОСОБА_133 , продало ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_22 », представленому ОСОБА_134 , приміщення площею 639,4 кв. м за 600 000 грн з відстроченням оплати до 28.01.2010. Договір посвідчено приватним нотаріусом ОСОБА_135 за реєстровим № 422. Передачу приміщень оформлено актом № 1 від 28.01.2009. Водночас у пункті 1 цього акта зазначено про продаж приміщень 27.01.2009, тоді як у пункті 3 наведено дату договору 28.01.2009. Також документи містять різні відомості про площу об`єкта - 631,4 та 639,4 кв. м; причини цієї відмінності з наведених документів не вбачаються.

Згідно фотокопії постанови прокурора ОСОБА_136 від 22.05.2014, погодженою прокурором Голосіївського району м. Києва ОСОБА_137 , відмовлено від підтримання державного обвинувачення щодо ОСОБА_38 через непідтвердження обвинувачення під час судового розгляду. Зокрема, прокурор указав на недоведеність обізнаності ОСОБА_38 про комунальну належність майна та його причетності до інкримінованих дій. Постановою ІНФОРМАЦІЯ_7 від 23.05.2014, ухваленою суддею ОСОБА_138 , кримінальну справу щодо ОСОБА_38 закрито у зв`язку з відмовою прокурора від обвинувачення.

Постановою старшого слідчого військової прокуратури Київського гарнізону ОСОБА_139 від 31.08.2015 закрито кримінальне провадження за заявою ОСОБА_38 щодо перевищення повноважень працівниками ІНФОРМАЦІЯ_23 під час попереднього розслідування. Підставою зазначено відсутність складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 365 КК України. Окремо надано роздруківку сторінки « ІНФОРМАЦІЯ_24 » із зазначенням адреси по АДРЕСА_5 та коментарем щодо користування приміщенням сторонніми особами.

У сукупності ці матеріали відображають історію майнових відносин щодо приміщень та результати попередніх кримінальних проваджень. Самі по собі вони не містять відомостей про домовленість ОСОБА_22 і ОСОБА_23 щодо одержання неправомірної вигоди або про її передачу.

Разом із тим зазначені матеріали надані стороною обвинувачення у вигляді фотокопій, належне засвідчення яких не підтверджено. Не з`ясовано, ким, коли, за яких обставин та з яких примірників документів їх виготовлено, від кого та в який спосіб отримано органом досудового розслідування, а також якими документами оформлено їх надходження до цього кримінального провадження. Відтворені на окремих фотокопіях зображення печаток і посвідчувальних написів цих питань не усувають та самі по собі не підтверджують відповідності наданих фотокопій оригіналам.

32. Згідно даних, що містяться у протоколі огляду та вручення заздалегідь ідентифікованих засобів - грошових купюр від 30.11.2015, консультант-експерт ІНФОРМАЦІЯ_23 ОСОБА_140 , діючи на підставі доручення прокурора ОСОБА_26 № 2349т від 24.11.2015 та його постанови № 2348т від тієї ж дати про проведення контролю за вчиненням злочину, у період із 16:40 до 17:05 у кабінеті АДРЕСА_11 провів огляд та вручення коштів за участю ОСОБА_39 і понятих ОСОБА_141 та ОСОБА_142 .

У протоколі наведено серійні номери купюр номіналом по 100 доларів США на загальну суму 20 000 доларів США та зазначено спеціальні імітаційні засоби на суму 130 000 доларів США. Під час огляду виготовлено 22 аркуші ксерокопій купюр із відображенням номіналів і серійних номерів, на яких, за змістом протоколу, проставлено підписи понятих та які долучено до нього.

Зазначені кошти й імітаційні засоби вручено ОСОБА_58 для подальшої передачі співробітникам органів прокуратури як неправомірної вигоди за закриття кримінального провадження та непритягнення до кримінальної відповідальності. У протоколі містяться запис про отримання їх ОСОБА_61 , підписи від імені учасників та зазначення про відсутність зауважень.

Щодо наведених вище доказів сторони обвинувачення (в п.п. 25-30) сторона захисту заперечувала проти використання постанов про залучення ОСОБА_39 та ОСОБА_38 до конфіденційного співробітництва, їхніх письмових згод і протоколів попередження від 15 жовтня 2015 року, посилаючись на відсутність у них відомостей, які підтверджують обвинувачення, недостатню вмотивованість постанов, суперечності в реквізитах і викладі обставин, необґрунтоване посилання на виконання спеціального завдання, порушення правил підслідності та відсутність належних повноважень слідчого. Захист також зазначав про відсутність на час оформлення цих документів дозволів слідчого судді на проведення негласних слідчих (розшукових) дій та вважав зазначені документи похідними від неправомірного початку розслідування.

Оцінивши наведені доводи, суд насамперед визначає зміст і призначення цих документів. Постанови фіксують прийняття слідчим рішення про залучення конкретних осіб до конфіденційного співробітництва, письмові згоди - їхнє волевиявлення щодо такої участі, а протоколи попередження - документальне оформлення відповідних роз`яснень. Вони не містять результатів безпосереднього спостереження за передачею неправомірної вигоди, записів розмов обвинувачених або інших самостійно отриманих відомостей про висунення вимоги, попередню домовленість чи одержання коштів.

Тому суд погоджується із захистом, що зазначені документи не підтверджують самостійно вчинення обвинуваченими інкримінованого кримінального правопорушення. Викладена у постановах версія слідчого не набуває додаткової доказової сили внаслідок її повторення у процесуальному рішенні. Разом із тим ці документи мають значення для встановлення обставин залучення ОСОБА_38 до співробітництва з органом розслідування та перевірки порядку одержання інших матеріалів. Таке значення відповідає змісту статті 85 КПК України, яка охоплює також відомості щодо достовірності та можливості використання інших доказів. Стаття 85 КПК України.

Судом установлено, що вступні частини обох постанов містять номер провадження № 42015211000000482, тоді як у їхніх мотивувальних частинах, письмових згодах та протоколах попередження зазначено № 42015110000000482. У протоколі попередження ОСОБА_38 датою провадження вказано 15 жовтня 2015 року, хоча відомості до ЄРДР внесено 13 жовтня 2015 року. Водночас документи узгоджуються щодо осіб, яких залучено до співробітництва, дати оформлення, слідчого та предмета розслідування. Сукупність цих реквізитів дозволяє визначити, якого саме провадження вони стосуються. Отже, зазначені помилки не підтверджують доводу про оформлення співробітництва в іншому кримінальному провадженні або до внесення відомостей до ЄРДР.

Обидві постанови також містять згадку про злочин, до вчинення якого нібито готуються судді, хоча решта тексту стосується працівників прокуратури Подільського району міста Києва. Це внутрішня неузгодженість мотивування, на яку захист указав обґрунтовано. Суд не надає цьому твердженню фактичного значення та не розглядає його як підтвердження підготовки злочину будь-якою конкретною особою. Проте наявність такого фрагмента не змінює прямо сформульованого рішення про залучення ОСОБА_39 та ОСОБА_38 до співробітництва.

Обґрунтованим є й зауваження щодо відмінності між змістом заяви ОСОБА_38 та її викладом у постановах. У заяві повідомлено про пропозицію передати кошти, відому заявнику зі слів брата, та поставлено питання про реєстрацію провадження за фактом вимагання коштів у ОСОБА_79 . У постановах натомість зазначено про вимагання неправомірної вигоди у самого ОСОБА_57 . Таке формулювання не дозволяє ототожнювати заявника, особу, якій нібито адресовано вимогу, та особу, в інтересах якої мало бути вирішено питання. Суд не використовує виклад слідчого як самостійне підтвердження того, кому, ким і за яких обставин висунуто вимогу.

Мотивування постанов містить загальні твердження про достатність підстав вважати, що працівники прокуратури готуються до злочину, та про неможливість отримати необхідні відомості іншим способом, без розкриття конкретних фактичних даних на підтвердження цих висновків. Суд ураховує цей недолік. Водночас предметом прийнятого рішення було залучення осіб до співробітництва. Загальна згадка про проведення «інших негласних слідчих дій» не визначає їхнього конкретного виду та не становить дозволу на будь-яке втручання у права інших осіб. Ці постанови не замінюють окремих рішень, необхідних для відповідної НСРД за статтями 246, 251 та іншими положеннями КПК України. Стаття 251 КПК України.

Щодо посилань захисту на статтю 272 КПК України суд установив, що перед резолютивною частиною обох постанов слідчий послався, зокрема, на статтю 275 КПК України. Стаття 272 КПК України зазначена у пункті 2 резолютивної частини серед норм, роз`яснення та витяги з яких належало надати залученим особам.

Стаття 275 КПК України передбачає використання конфіденційного співробітництва та залучення інших осіб до проведення НСРД. Стаття 272 КПК України регулює окрему дію - виконання спеціального завдання особою, яка бере участь в організованій групі чи злочинній організації. Відсутність відомостей про таку групу або організацію не виключає можливості конфіденційного співробітництва за статтею 275 КПК України. Тому висновок захисту про незаконність самого залучення ОСОБА_38 через відсутність ознак організованої злочинної діяльності є необґрунтованим. Стаття 275, стаття 272 КПК України.

Разом із тим суд критично оцінює наведене у письмових згодах та протоколах роз`яснення статті 43 КК України про відсутність кримінальної відповідальності особи, яка виконує спеціальне завдання в організованій групі чи злочинній організації. Ця норма має спеціальні умови застосування та не встановлює загального звільнення від відповідальності для будь-якого конфіденційного співробітника. У досліджених постановах рішення про виконання ОСОБА_65 саме такого спеціального завдання не сформульовано. Отже, наведене роз`яснення не відповідає встановленому цими документами характеру їхнього залучення та не могло надати їм дозволу на провокування злочину або вчинення інших протиправних дій. Стаття 43 КК України.

Наявність підписів під роз`ясненням заборони провокації засвідчує оформлення такого попередження, однак не доводить, що фактична поведінка залучених осіб відповідала його змісту. Суд не приймає ці попередження як достатнє спростування доводів захисту про провокацію. Водночас сам факт надання згоди на співробітництво не встановлює недостовірності показань ОСОБА_38.

Посилання на відсутність станом на 15 жовтня 2015 року ухвал слідчого судді не спростовує можливості оформлення саме конфіденційного співробітництва. Для одержання письмової згоди, попередження особи та прийняття рішення про її залучення за статтею 275 КПК України окремого попереднього судового дозволу закон не передбачав. Дозвіл слідчого судді необхідний для тих конкретних НСРД, щодо яких таку вимогу встановлено КПК України. Тому відсутність ухвали на дату оформлення співробітництва не є підставою для визнання недопустимими саме цих документів. Стаття 246 КПК України.

33. Згідно даних, що містяться у протоколі обшуку від 30.11.2015, заступник начальника ІНФОРМАЦІЯ_25 ОСОБА_143 у кримінальному провадженні № 42015110000000482 провів у порядку ст. 233 КПК України, до отримання ухвали слідчого судді, невідкладний обшук службового кабінету заступника прокурора Подільського району м. Києва ОСОБА_22 за адресою: АДРЕСА_6 . Обшук проводився з 19:40 до 20:55 за участю захисника ОСОБА_144 , прокурора Подільського району м. Києва ОСОБА_145 та двох понятих.

За змістом протоколу, під час обшуку виявлено та вилучено анкету кандидата на адміністративні посади в місцеві прокуратури; копію дозволу № 11213 на ім`я ОСОБА_22 ; копії його водійського посвідчення, документа про присвоєння ідентифікаційного коду, паспорта громадянина України, закордонного паспорта, наказу № 720к від 11.04.2013, трудової книжки, а також анкету щодо роботи в органах прокуратури. Крім того, вилучено талони на пальне, мобільний телефон Nokia 6230i із SIM-карткою « ІНФОРМАЦІЯ_26 », носії інформації Transcend обсягом 16 та 8 ГБ, носій червоного кольору, носій Transcend обсягом 500 ГБ, ноутбук HP Pavilion Entertainment PC із зарядним пристроєм та носій Transcend білого кольору. У протоколі зазначено про пакування вилучених предметів і документів до поліетиленових пакетів, їх опечатування та засвідчення підписами понятих і слідчого.

Під час обшуку службового кабінету ОСОБА_22 грошові кошти та спеціальні імітаційні засоби, раніше вручені ОСОБА_58 , не виявлено.

Протокол відображає виявлення й вилучення перелічених предметів та документів, проте зміст інформації на електронних носіях у ньому не розкрито. Відповідно, значення цієї інформації для встановлення обставин висунутого обвинувачення підлягає оцінці разом із результатами дослідження її змісту.

Після проведення обшуку старший слідчий ОСОБА_89 звернувся до слідчого судді з клопотанням, датованим 30.11.2015, яке, за змістом ухвали, надійшло до суду 01.12.2015.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_146 від 01.12.2015 у справі № 757/45263/15-к клопотання задоволено та надано дозвіл на обшук службового кабінету ОСОБА_22 , фактично проведений 30.11.2015. У резолютивній частині ухвали наведено перелік виявлених під час обшуку предметів і документів.

Окремо на наданому суду примірнику клопотання під реквізитом «Погоджено» зазначено прокурора ОСОБА_26 , однак його підпис відсутній. Водночас, з огляду на те, що суду надано примірник відповідного процесуального документа, сама по собі відсутність підпису на ньому не є достатньою для беззаперечного висновку про те, що примірник даного клопотання, який подавався слідчому судді на розгляд прокурором не погоджувалося. Разом із тим інших матеріалів, які б усували зазначену невизначеність та підтверджували належне погодження цього клопотання прокурором, суду не надано.

Оцінюючи підстави проведення обшуку до постановлення ухвали слідчого судді, суд виходить із того, що ч. 3 ст. 233 КПК України передбачає можливість такого проникнення лише у невідкладних випадках, пов`язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення.

Натомість у досліджених судом матеріалах не наведено конкретних фактичних обставин, які б свідчили про існування на час початку обшуку службового кабінету ОСОБА_22 саме такого невідкладного випадку. Зокрема, не встановлено обставин, пов`язаних із необхідністю врятування життя людей чи майна або безпосереднім переслідуванням особи, яка підозрювалася у вчиненні кримінального правопорушення.

При цьому з досліджених матеріалів убачається, що ОСОБА_22 був затриманий 30.11.2015 о 17:00, тоді як обшук його службового кабінету розпочато о 19:40, що також не узгоджується з посиланням на необхідність проникнення до цього приміщення у зв`язку з безпосереднім переслідуванням особи.

Наведена у клопотанні необхідність відшукання і вилучення грошових коштів, здобутих незаконним шляхом, а також речей та документів, які мають значення для кримінального провадження, за своїм змістом визначає мету проведення обшуку, однак сама по собі не характеризує та не підтверджує наявності тих виняткових невідкладних обставин, за яких ч. 3 ст. 233 КПК України допускає проникнення до іншого володіння особи без попередньої ухвали слідчого судді.

Оцінюючи зміст ухвали слідчого судді від 01.12.2015, суд зазначає, що наведене в ній обґрунтування стосується загальної мети обшуку - виявлення та фіксації відомостей про кримінальне правопорушення, відшукання і вилучення майна. Водночас, попри посилання на ч. 3 ст. 233 КПК України, ухвала не містить оцінки конкретних обставин, які зумовлювали необхідність проникнення до службового кабінету до отримання судового дозволу. Не конкретизовано обставин, пов`язаних із врятуванням життя людей чи майна або безпосереднім переслідуванням підозрюваних, які виправдовували б застосування такого виняткового порядку.

За таких обставин мотивування ухвали не дає підстав для висновку, що під час наступного судового контролю було встановлено існування передбачених ч. 3 ст. иобшуку без попереднього судового дозволу. Сама наявність ухвали, постановленої після фактичного проведення обшуку, не усуває необхідності оцінки дотримання встановлених законом умов такого проникнення та законності отримання внаслідок цієї слідчої дії доказів.

За сукупністю наведеного суд констатує, що матеріалами, дослідженими під час судового розгляду, не підтверджено наявності передбачених ч. 3 ст. 233 КПК України невідкладних обставин, які надавали стороні обвинувачення підстави для проникнення до службовоо кабіннету ОСОБА_22 до постановлення ухвали слідчого судді.

Таким чином, наведені стороною захисту доводи щодо недопустимості доказів, отририманих за результатами обшуку службового кабінету ОСОБА_22 30.11.2015, перевірені судом та отримали відповідну оцінку з урахуванням змісту досліджених матеріалів і встановлених під час судового розгляду обставин.

34. Згідно даних, що містяться у протоколі обшуку від 30.11.2015, старший слідчий першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Київської області ОСОБА_147 у кримінальному провадженні № 42015110000000482 провів у порядку ст. 233 КПК України, до отримання ухвали слідчого судді, невідкладний обшук службового кабінету № 6 прокурора ІНФОРМАЦІЯ_9 ОСОБА_148 за адресою: АДРЕСА_6 . Обшук проводився з 17:57 до 19:32 за участю ОСОБА_43 , начальника ІНФОРМАЦІЯ_18 ОСОБА_106 та двох понятих. За записом у протоколі, технічні засоби фіксації не застосовувалися.

Під час обшуку виявлено та вилучено матеріали кримінального провадження № 42014100070000148 в одному томі на 212 аркушах та окремо 41 аркуш із цього тому; мобільний телефон iPhone 6; ноутбуки Sony та Dell із блоками живлення; флешнакопичувач Transcend чорного кольору; аркуш з інформацією про будівлю по АДРЕСА_5 ; копію посвідчення ОСОБА_43 ; наглядове провадження № 109/12 на 125 аркушах, доручення у кримінальному провадженні, супровідні листи та витяг з ЄРДР. Вилучене запаковано до трьох зелених пакетів, опечатано із засвідченням підписами учасників обшуку та направлено до прокуратури Київської області. У протоколі зазначено, що пропозицій і зауважень від учасників не надходило; один примірник протоколу отримав ОСОБА_149 .

Щодо проведеного обшуку слідчий ОСОБА_89 звернувся з клопотанням, датованим 30.11.2015. Ухвалою слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_27 ОСОБА_146 від 01.12.2015 у справі № 757/45262/15-к клопотання задоволено та надано дозвіл на обшук кабінету ОСОБА_43 , фактично проведений 30.11.2015. У резолютивній частині ухвали наведено перелік виявлених предметів і документів.

Оцінюючи ці матеріали, суд зазначає, що вилучення матеріалів кримінального провадження № 42014100070000148 має значення для з`ясування обставин його розслідування та закриття. Водночас сам факт їх перебування у службовому кабінеті прокурора ОСОБА_43 та вилучення під час обшуку не підтверджує домовленості ОСОБА_22 і ОСОБА_23 щодо одержання неправомірної вигоди. Зміст інформації на вилучених електронних носіях у протоколі не розкрито та потребує окремого дослідження.

Мотивування ухвали про дозвіл на вже проведений обшук зводиться до загальної необхідності виявлення та фіксації відомостей про кримінальне правопорушення, відшукання й вилучення майна. Попри посилання на ч. 3 ст. 233 КПК України, конкретних обставин, пов`язаних із врятуванням життя людей чи майна або безпосереднім переслідуванням підозрюваних, не наведено. Такий зміст ухвали свідчить про формальний підхід до перевірки саме підстав невідкладного проникнення та не усуває необхідності оцінити дотримання встановленого законом порядку отримання доказів.

Окремо на наданому суду примірнику клопотання під реквізитом «Погоджено» зазначено прокурора ОСОБА_26 , однак його підпис відсутній. Водночас, з огляду на те, що суду надано примірник відповідного процесуального документа, сама по собі відсутність підпису на ньому не є достатньою для беззаперечного висновку про те, що примірник даного клопотання, який подавався слідчому судді на розгляд прокурором не погоджувалося. Разом із тим інших матеріалів, які б усували зазначену невизначеність та підтверджували належне погодження цього клопотання прокурором, суду не надано.

Оцінюючи підстави проведення обшуку до постановлення ухвали слідчого судді, суд виходить із того, що ч. 3 ст. 233 КПК України передбачає можливість такого проникнення лише у невідкладних випадках, пов`язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення.

Водночас досліджені судом матеріали не містять відомостей про існування на час проведення обшуку службового кабінету ОСОБА_43 конкретних обставин, передбачених ч. 3 ст. 233 КПК України, які зумовлювали необхідність проникнення до цього приміщення без попередньої ухвали слідчого судді. Зокрема, не встановлено обставин, пов`язаних із необхідністю врятування життя людей чи майна або з безпосереднім переслідуванням особи, яка підозрювалася у вчиненні кримінального правопорушення.

Згідно з дослідженими матеріалами, ОСОБА_22 був затриманий 30.11.2015 о 17:00, тоді як обшук службового кабінету ОСОБА_43 розпочато о 17:57. При цьому матеріали не містять відомостей про безпосереднє переслідування ОСОБА_43 чи іншої особи, яка підозрювалася у вчиненні кримінального правопорушення, у зв`язку з яким виникла необхідність невідкладного проникнення до зазначеного службового кабінету.

Зазначена у клопотанні необхідність відшукання та вилучення грошових коштів, здобутих незаконним шляхом, а також речей і документів, які мають значення для кримінального провадження, визначає мету проведення обшуку, однак сама по собі не свідчить про наявність невідкладного випадку, передбаченого ч. 3 ст. 233 КПК України.

За таких обставин сама наявність ухвали слідчого судді, постановленої після фактичного проведення обшуку, не є достатньою для висновку про дотримання вимог ч. 3 ст. 233 КПК України, оскільки дослідженими матеріалами не підтверджено існування передбачених цією нормою обставин, які об`єктивно зумовлювали необхідність проникнення до службового кабінету ОСОБА_43 без попереднього судового дозволу.

Отже, доводи сторони захисту про недопустимість доказів, отриманих за результатами обшуку службового кабінету ОСОБА_43 30.11.2015, перевірені судом та отримали відповідну оцінку з урахуванням змісту досліджених матеріалів і встановлених під час судового розгляду обставин.

35. Згідно даних, що містяться у протоколі огляду речей та документів від 30.11.2015, слідчий в особливо важливих справах першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Київської області ОСОБА_150 у кримінальному провадженні № 42015110000000482 з 21:00 до 21:40 у кабінеті № НОМЕР_17 прокуратури Київської області провів огляд речей, вилучених цього дня під час обшуку службового кабінету ОСОБА_22 . У протоколі зазначено, що речі перебували в поліетиленовому пакеті синього кольору, зав`язаному білою ниткою та опечатаному биркою з печаткою «Слідче управління» і підписами понятих. Пакет відкрито шляхом розрізання ножицями.

Під час огляду описано анкету ОСОБА_43 як кандидата на адміністративні посади в місцеві прокуратури; копії дозволу ОСОБА_22 на зберігання та носіння пристрою для відстрілу патронів із гумовими кулями, водійського посвідчення, довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, паспорта громадянина України, закордонного паспорта, наказу № 720к про переведення, довідки про роботу в органах прокуратури та трудової книжки. Також оглянуто телефон Nokia 6230i із SIM-карткою «СуперДжинс», носії Transcend обсягом 16 та 8 ГБ, USB-модем SWU-3220A із флешносієм червоно-чорного кольору, носій Transcend обсягом 500 ГБ із USB-кабелем, 22 талони WOG на 10 літрів, 48 талонів WOG на 20 літрів та по два талони ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_28 » на 10 і 20 літрів. У протоколі наведено серійні номери талонів.

Після огляду документи та їх копії долучено до матеріалів кримінального провадження, а електронні носії з модемом, телефон і талони на пальне поміщено до окремих білих паперових конвертів, які запечатано та забезпечено бирками з пояснювальними написами й підписом слідчого.

Надані копії документів містять персональні та службові відомості про ОСОБА_22 , а анкета ОСОБА_43 - відомості про його освіту, роботу в органах прокуратури та намір обійняти адміністративну посаду в ІНФОРМАЦІЯ_29 . На наданій сторінці трудової книжки відображено, зокрема, переведення ОСОБА_22 на посаду старшого ІНФОРМАЦІЯ_30 на підставі наказу № 720к від 11.04.2013.

Оцінюючи ці матеріали, суд зазначає, що протокол переважно містить опис зовнішніх ознак та реквізитів оглянутих предметів і документів. Дослідження вмісту телефону й електронних носіїв у ньому не відображено. Персональні та кадрові документи самі по собі не підтверджують домовленості обвинувачених щодо одержання неправомірної вигоди або її передачі.

Водночас опис пакування у протоколі огляду відрізняється від наведеного у протоколі обшуку: під час обшуку зазначено пакет червоного кольору та печатку «Для службового користування», тоді як на огляд надійшов синій пакет із печаткою «Слідче управління». Крім того, огляд розпочато о 21:00 у прокуратурі Київської області, а обшук кабінету ОСОБА_22 по АДРЕСА_6 завершено о 20:55. Ці відомості потребують зіставлення з документами про передачу, переміщення та можливе перепакування вилученого для перевірки тотожності оглянутих предметів тим, які були вилучені під час обшуку.

Зазначена у протоколах часова послідовність викликає обґрунтований сумнів у достовірності фіксації часу процесуальних дій. Обшук службового кабінету ОСОБА_22 на АДРЕСА_6 , завершено о 20 год 55 хв, а огляд вилучених речей у приміщенні прокуратури Київської області розпочато вже о 21 год 00 хв. З огляду на значну відстань між цими приміщеннями п`ятихвилинний проміжок не узгоджується з необхідністю доставлення вилучених предметів до місця огляду та підготовки до його проведення. За відсутності пояснення цієї часової неузгодженості суд не може визнати достовірними відомості про час завершення обшуку та початку огляду в їх сукупності. Розбіжності в описі кольору пакета й печатки додатково посилюють сумніви щодо належного документування переміщення вилучених речей між зазначеними процесуальними діями.

36. Згідно з протоколом огляду речей та документів від 30 листопада 2015 року, слідчим в особливо важливих справах першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Київської області ОСОБА_151 у період із 21 год 10 хв до 22 год 00 хв у службовому кабінеті № 108 проведено огляд речей, які, як зазначено у протоколі, вилучені під час затримання ОСОБА_23 . Речі перебували в поліетиленовому пакеті зеленого кольору, опечатаному відбитком печатки «Слідчого управління» та підписами понятих і слідчого.

Після відкриття пакета виявлено та оглянуто грошові кошти в сумі 20 000 доларів США у двох пачках по 100 банкнот номіналом 100 доларів США, скріплених резинками зеленого кольору, із зазначенням у протоколі їхніх серій та номерів. Окремо оглянуто 1300 імітаційних купюр номіналом 100 доларів США з позначенням серії та номера HL62546314G, що імітували загальну суму 130 000 доларів США. Зазначені імітаційні купюри були сформовані у 13 пачок по 100 штук: 12 пачок скріплено паперовими смугами білого кольору, одну - резинкою зеленого кольору.

Крім того, оглянуто 400 гривень банкнотами номіналом 100 гривень у кількості двох штук та 50 гривень у кількості чотирьох штук; вісім візитних карток із написами «Прокуратура України», «прокурор Шевченківського району м. Києва», « ОСОБА_23 »; складний ніж чорного кольору з написами «НОМЕР_18» та «НОМЕР_19»; мобільний телефон iPhone 6 чорного кольору, IMEI НОМЕР_1 , у прозорому чохлі. Відомостей про дослідження інформаційного вмісту телефону протокол не містить. Після огляду речі поміщено до прозорого пакета зеленого кольору, який опечатано печаткою та підписом слідчого.

Постановою слідчого в особливо важливих справах першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Київської області ОСОБА_108 від 30 листопада 2015 року грошові кошти в сумі 20 000 доларів США, 1300 імітаційних купюр, візитні картки, ніж і мобільний телефон визнано речовими доказами та постановлено приєднати до матеріалів кримінального провадження. Водночас у пункті 1 резолютивної частини постанови зазначено кримінальне провадження № 42015110000000232 від 13 травня 2015 року, тоді як у вступній частині та пункті 2 цієї ж постанови наведено провадження № 42015110000000482 від 13 жовтня 2015 року. Оглянуті відповідно до протоколу 400 гривень у переліку речей, визнаних цією постановою речовими доказами, відсутні.

Оцінюючи наведені документи, суд враховує, що протокол фіксує результати огляду вмісту наданого слідчому пакета, зокрема розмежовує 20 000 доларів США та імітаційні засоби на суму 130 000 доларів США. Сам по собі цей огляд не встановлює обставин передачі зазначених предметів ОСОБА_23 та їх вилучення, які підлягають зіставленню з відповідними протоколами й іншими доказами.

37. Згідно з даними, що містяться у протоколі огляду речей та документів від 02 грудня 2015 року, слідчим в особливо важливих справах першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Київської області ОСОБА_152 у період із 15 год 10 хв до 15 год 30 хв у кабінеті № НОМЕР_17 прокуратури Київської області оглянуто речі, вилучені 30 листопада 2015 року під час обшуку службового кабінету ОСОБА_43 : ноутбук Sony PCG-61A12L, серійний номер 275449363012117, блок живлення до нього та флешносій Transcend обсягом 8 GB. Протокол містить перелік і зовнішні характеристики зазначених предметів, однак не містить відомостей про дослідження збереженої на них інформації. Після огляду предмети поміщено до поліетиленового пакета зеленого кольору, горловину якого зв`язано ниткою білого кольору та прикріплено бирку з пояснювальним написом і підписом слідчого.

38. Згідно з даними протоколу огляду предметів від 02 грудня 2015 року, старшим слідчим першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Київської області ОСОБА_153 у період із 11 год 34 хв до 11 год 59 хв у приміщенні прокуратури Київської області оглянуто ноутбук Dell чорного кольору, серійний номер 4374633205, вилучений під час обшуку 30 листопада 2015 року. Під час пошуку у файловій системі ноутбука документів, які містили б відомості, що мають значення для кримінального провадження, не виявлено. Екран ноутбука з пошуковими запитами та результатами пошуку сфотографовано, до протоколу долучено фототаблицю на трьох аркушах. Після огляду ноутбук поміщено до зеленого пакета, скріпленого печаткою слідчого управління та підписом слідчого.

39. Згідно з даними протоколу огляду предметів від 02 грудня 2015 року, старшим слідчим першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Київської області ОСОБА_153 з 10 год 00 хв до 11 год 30 хв оглянуто мобільний телефон Apple iPhone 6, IMEI НОМЕР_2 , вилучений під час обшуку 30 листопада 2015 року. У протоколі зазначено про невиявлення відомостей, які мають значення для розслідування. Результати огляду зафіксовано у фототаблиці, телефон упаковано до зеленого пакета, скріпленого печаткою та підписом слідчого.

Фототаблиця містить зображення журналу викликів, результатів пошуку контактів та повідомлень у діалозі з контактом « ОСОБА_154 » щодо місцеперебування, контактних даних і службових питань. Зокрема, зафіксовано повідомлення від 07 вересня: « ОСОБА_155 в главному зданії».

Оцінюючи цей та наведені вище протоколи огляду техніки, суд враховує, що огляд ноутбука Sony і флешносія відображає лише їх наявність та зовнішні характеристики, а за результатами огляду ноутбука Dell і телефону слідчим зазначено про невиявлення відомостей, які мають значення для розслідування. Зміст повідомлень у фототаблиці не розкриває домовленості ОСОБА_22 та ОСОБА_23 щодо одержання неправомірної вигоди, її розміру чи передачі за вирішення питання стосовно ОСОБА_57 . Сам факт комунікації та згадка « ОСОБА_155 » не підтверджують її зв`язку з інкримінованими подіями. Отже, наведені матеріали самі по собі не підтверджують висунутого обвинувачення.

40. Згідно з даними, що містяться у протоколі огляду від 04 травня 2016 року, старшим слідчим в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України ОСОБА_81 у період із 10 год 15 хв до 12 год 20 хв у кабінеті № НОМЕР_16 за адресою: АДРЕСА_12 , у кримінальному провадженні № 42015110000000482 проведено огляд мобільних телефонів Nokia 6230i, Nokia 6700c-1 та Apple iPhone 6. Для огляду розпаковано паперовий пакет жовтого кольору, який надійшов з ІНФОРМАЦІЯ_23 , був опечатаний п`ятьма бирками та містив маркування із зазначенням кримінального провадження й переліком об`єктів дослідження.

Мобільний телефон Nokia 6230i із SIM-карткою « ІНФОРМАЦІЯ_31 » увімкнути та оглянути його меню не вдалося. Мобільний телефон Apple iPhone 6, модель A1586, IMEI НОМЕР_1 , перебував у силіконовому чохлі та містив SIM-картку оператора « ІНФОРМАЦІЯ_26 ». Після його увімкнення дослідити збережену інформацію також не вдалося через необхідність введення пароля.

Під час огляду мобільного телефону Nokia 6700c-1 із SIM-карткою оператора « ІНФОРМАЦІЯ_26 » у журналі викликів виявлено записи щодо номера НОМЕР_3 , збереженого під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_32 »: пропущений виклик 30 листопада 2015 року о 14 год 56 хв, вихідний виклик того ж дня о 14 год 57 хв та вхідний виклик о 16 год 23 хв тривалістю 20 секунд. У телефонній книзі також містився номер НОМЕР_4 під назвою « ОСОБА_75 ».

Оглядом повідомлень виявлено листування за серпень 2014 року та березень 2015 року, яке містило телефонні номери, адреси, перелік фізичних і юридичних осіб та повідомлення про необхідність розмови. Зокрема, 03 березня 2015 року з номера, позначеного як «ОСОБА_23», надійшло повідомлення, адресоване ОСОБА_156 , про залишений у приймальні в Наді конверт із проханням переглянути його вміст та підписати документ на прохання ОСОБА_342 від імені спільного знайомого. Іншої інформації, яка цікавила слідство, згідно з протоколом не виявлено. Після огляду телефони поміщено до поліетиленового пакета білого кольору із синіми вставками № 819548, який герметично заклеєно.

Постановою старшого слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України ОСОБА_82 від 04 травня 2016 року зазначені телефони визнано речовими доказами та приєднано до кримінального провадження № 42015110000000482. У постанові наведено обставини їх походження: Nokia 6700c-1 вилучено під час затримання ОСОБА_22 30 листопада 2015 року, Nokia 6230i - під час обшуку його службового кабінету того ж дня, а Apple iPhone 6 - під час затримання ОСОБА_23 . Постановлено зберігати телефони при матеріалах кримінального провадження.

Оцінюючи наведені відомості, суд враховує, що журнал викликів телефону Nokia 6700c-1 відображає час і послідовність телефонних контактів 30 листопада 2015 року з номером, збереженим під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_32 ». Ці дані мають значення для перевірки хронології спілкування в день інкримінованих подій, однак не розкривають змісту розмов і самі по собі не підтверджують домовленості щодо одержання неправомірної вигоди.

Натомість повідомлення за серпень 2014 року та березень 2015 року надіслані задовго до інкримінованих подій жовтня-листопада 2015 року. Зокрема, повідомлення про залишений у приймальні конверт і прохання підписати документ датоване 03 березня 2015 року. З огляду на час надсилання та зміст цього повідомлення немає підстав пов`язувати згаданий у ньому конверт із передачею неправомірної вигоди 30 листопада 2015 року. Інші наведені повідомлення також не містять відомостей про підготовку чи узгодження інкримінованих дій, а їхнього зв`язку з вирішенням питання стосовно ОСОБА_38 не встановлено. Отже, ці повідомлення не підтверджують обставин пред`явленого обвинувачення.

Щодо Nokia 6230i та Apple iPhone 6 протокол засвідчує неможливість дослідити їхній інформаційний вміст, тому не дає підстав для висновку ані про наявність, ані про відсутність на цих пристроях відомостей, пов`язаних з обвинуваченням.

41. Згідно з даними, що містяться у протоколі затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, від 30 листопада 2015 року, слідчим в особливо важливих справах першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Київської області ОСОБА_152 за участю виконувача обов`язків начальника слідчого управління прокуратури Київської області ОСОБА_98 та понятих, зазначених як ОСОБА_157 та ОСОБА_158 , оформлено затримання ОСОБА_23 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК України. У протоколі зазначено час затримання - 17 год 40 хв, місце - перед будівлею « ІНФОРМАЦІЯ_33 » за адресою: АДРЕСА_8 . Складання протоколу завершено о 19 год 55 хв.

Протокол містить відомості про роз`яснення затриманому прав та обов`язків, його відмову від підписання документа та надання пояснень щодо причин такої відмови.

Згідно з повідомленням про затримання ОСОБА_23 , про його затримання 30.11.2015 о 19 год. 36 хв. було повідомлено ОСОБА_159 , а о 19 год. 45 хв. - ІНФОРМАЦІЯ_34 з надання безоплатної вторинної правової допомоги. При цьому ОСОБА_23 було фактично затримано о 17 год. 40 хв., а складання протоколу затримання завершено о 19 год. 55 хв.

Отже, центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги було повідомлено через 2 години 5 хвилин після фактичного затримання ОСОБА_23 та лише за 10 хвилин до завершення складання протоколу затримання.

Згідно даних, що містяться у протоколі затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, від 30.11.2015, слідчий в ОВС першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Київської області ОСОБА_129 , за участю виконуючого обов`язки начальника слідчого управління прокуратури Київської області ОСОБА_98 та у присутності понятих ОСОБА_160 і ОСОБА_161 , 30.11.2015 о 17 год. 40 хв. у порядку ст. 208 КПК України затримав ОСОБА_23 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК України, та провів обшук затриманої особи.

У протоколі зазначено анкетні дані понятих, зокрема місця їх проживання.

За змістом протоколу, під час обшуку ОСОБА_23 спочатку було виявлено та вилучено речі, що знаходилися при ньому: мобільний телефон, складний ніж, візитні картки та грошові кошти у сумі 600 грн.

Крім того, згідно з протоколом, у руках ОСОБА_23 перебував паперовий пакет із зображенням башти, всередині якого знаходився поліетиленовий мішок коричневого кольору.

Під час огляду вмісту зазначеного мішка виявлено 15 пачок, у кожній з яких знаходилося по 100 купюр номіналом 100 доларів США. Загальну суму виявленого у протоколі зазначено як 150 000 доларів США.

При цьому у протоколі окремо зафіксовано, що 1300 купюр, які містилися у 13 пачках, мали однаковий серійний номер, тоді як щодо купюр, які знаходилися у двох інших пачках, наведено їх індивідуальні серії та номери.

Вилучені речі, відповідно до протоколу, були поміщені до пакетів із пояснювальними написами та засвідчені підписами учасників процесуальної дії і понятих. Згідно із записом у протоколі, заяв, зауважень та доповнень від його учасників не надходило.

Водночас у протоколі затримання відсутні відомості про здійснення відеофіксації цієї процесуальної дії, застосування технічних засобів фіксації та долучення відповідного відеозапису до протоколу.

Суд враховує, що сама по собі відсутність відеофіксації не є достатньою підставою для висновку про недопустимість відомостей протоколу. Разом із тим у даному випадку ця обставина має істоте значення при оцінці достовірності зафіксованих у ньому відомостей, оскільки не дає можливості за допомогою об`єктивного технічного запису перевірити фактичну послідовність дій учасників, місце знаходження пакета до його виявлення, обставини його вилучення, розкриття та пакування.

При зіставленні відомостей протоколу затримання з протоколом подальшого огляду речей та документів від 30.11.2015 судом виявлено розбіжності в описі вилученого.

Так, у протоколі затримання вміст 15 пачок загалом визначено як грошові кошти у сумі 150 000 доларів США, без чіткого розмежування справжніх грошових коштів та спеціальних імітаційних засобів. Натомість під час подальшого огляду окремо ідентифіковано 20 000 доларів США та 1300 імітаційних купюр номіналом по 100 доларів США.

Крім того, у протоколі затримання серед вилучених у ОСОБА_23 речей зазначено 600 грн., тоді як під час подальшого огляду відповідного пакета зафіксовано 400 грн. Досліджені судом матеріали не містять пояснення причин такої розбіжності.

Суд також враховує доводи сторони захисту щодо фактичної участі понятих та інших осіб під час затримання і вилучення коштів. Водночас ці обставини підлягають оцінці у взаємозв`язку з іншими дослідженими матеріалами, у тому числі показаннями відповідних осіб та документами, що стосуються попереднього огляду і вручення ОСОБА_58 грошових коштів та імітаційних засобів.

При цьому протокол затримання не може оцінюватися ізольовано від попередніх процесуальних дій, оскільки сторона обвинувачення пов`язує виявлений пакет саме з коштами та імітаційними засобами, які перед цим були вручені ОСОБА_58 у межах контролю за вчиненням злочину.

Як уже встановлено судом при оцінці протоколу контролю за вчиненням злочину від 18.12.2015 № 9/13224 та протоколу огляду і вручення коштів від 30.11.2015, досліджені матеріали містять неусунуті суперечності щодо участі понятих у первинному врученні коштів, документування цієї процесуальної дії та джерела відомостей про подальшу передачу пакета ОСОБА_61 ОСОБА_23 .

За таких обставин сам факт зазначення у протоколі затримання про перебування пакета з купюрами у ОСОБА_23 не усуває раніше встановлених суперечностей і сам по собі не підтверджує, що це був саме той пакет і саме ті грошові кошти та імітаційні засоби, які перед цим були вручені ОСОБА_162 .

Суд також бере до уваги надані стороною захисту матеріали із фотографічним зображенням моменту затримання ОСОБА_23 . Водночас окреме фотографічне зображення саме по собі не дозволяє достовірно відтворити повну послідовність процесуальної дії, а тому оцінюється судом лише у сукупності з протоколом затримання, показаннями учасників та іншими дослідженими доказами.

Щодо доводів сторони захисту про недопустимість протоколу затримання ОСОБА_23 від 30.11.2015 суд зазначає, що встановлені під час судового розгляду недоліки й суперечності враховуються при визначенні достовірності та доказового значення зафіксованих у ньому відомостей.

Разом із тим сукупність установлених обставин - відсутність об`єктивної відеофіксації перебігу процесуальної дії, розбіжності в описі вилучених коштів та інших грошових сум, невизначеність безперервного зв`язку між коштами й імітаційними засобами, врученими ОСОБА_58 , та предметами, описаними при затриманні ОСОБА_23 , а також встановлені судом суперечності у документуванні попередніх взаємопов`язаних процесуальних дій - не дають суду достатніх підстав визнати відомості цього протоколу достовірним підтвердженням того, що ОСОБА_23 одержав від ОСОБА_39 саме пакет із неправомірною вигодою у сумі 150 000 доларів США.

Відтак суд оцінює протокол затримання від 30.11.2015 як документ, що підтверджує факт проведення відповідної процесуальної дії та відображає зафіксовані його укладачем обставини виявлення і вилучення речей, однак не покладає наведені в ньому відомості про походження пакета та його зв`язок із попередньою передачею коштів ОСОБА_58 в основу висновку про доведеність відповідних обставин висунутого обвинувачення.

Окремої уваги потребують відомості про понятого: у протоколі вручення грошових коштів його прізвище зазначено як « ОСОБА_163 », а у протоколі затримання - як « ОСОБА_164 ». Підписи, проставлені від його імені у цих документах, також мають візуальні відмінності. Саме лише візуальне зіставлення не дозволяє встановити, чи виконані вони різними особами, однак у сукупності з розбіжністю в написанні прізвища потребує перевірки особи понятого та його фактичної участі у відповідних процесуальних діях.

Таким чином, достовірність відомостей протоколу про обставини виявлення та вилучення предметів підлягає оцінці з урахуванням зазначених розбіжностей, даних інших процесуальних документів і показань учасників. Наявність підписів у протоколі сама по собі не усуває необхідності перевірки обставин, засвідчених цими підписами.

42. Згідно з повідомленням про підозру від 30.11.2015, складеним слідчим в особливо важливих справах першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Київської області юристом 1 класу ОСОБА_165 у кримінальному провадженні № 42015110000000482, ОСОБА_23 повідомлено про підозру у пособництві в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданого їй службового становища, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з вимаганням неправомірної вигоди в особливо великому розмірі, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК України.

Згідно з даними, що містяться у долученій разом із повідомленням про підозру роздруківці з офіційного вебсайту ІНФОРМАЦІЯ_35 , станом на 30 листопада 2015 року офіційний курс становив 2 388,4656 грн за 100 доларів США. За цим курсом зазначена в обвинуваченні сума 150 000 доларів США дорівнювала 3 582 698,40 грн. Наведені відомості мають значення для визначення гривневого еквівалента інкримінованої суми неправомірної вигоди, однак самі по собі не підтверджують факту її передачі чи одержання обвинуваченими.

Джерело отримання зазначеної роздруківки та обставини її долучення до матеріалів кримінального провадження документально не підтверджені.

Із відмітки про вручення цього повідомлення вбачається, що ОСОБА_23 отримав повідомлення про підозру та пам`ятку про процесуальні права і обов`язки підозрюваного 01.12.2015 о 00 год. 33 хв., що засвідчено його власноручним підписом. Повідомлення вручено слідчим ОСОБА_102 . Водночас документ не містить будь-яких відомостей про участь захисника під час цієї процесуальної дії, підпис захисника на ньому відсутній.

У подальшому слідчим ОСОБА_152 складено повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 01.12.2015. Згідно з відміткою про його вручення, зазначене повідомлення та пам`ятку про процесуальні права і обов`язки підозрюваного ОСОБА_23 отримав 01.12.2015 о 09 год. 25 хв., що також засвідчено його власноручним підписом. Водночас і цей процесуальний документ не містить відомостей про участь захисника при повідомленні про зміну раніше повідомленої підозри; підпис захисника на ньому відсутній.

Отже, із самих процесуальних документів вбачається, що як первинне повідомлення про підозру, вручене ОСОБА_23 о 00 год. 33 хв., так і повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри, вручене о 09 год. 25 хв. 01.12.2015, містять підписи ОСОБА_23 та слідчого ОСОБА_87 , однак не містять відомостей, які б підтверджували участь захисника у цих процесуальних діях.

При цьому, як зазначено вище, матеріали провадження містять доручення на здійснення захисту ОСОБА_23 адвокатом ОСОБА_166 , однак не містять відомостей про його фактичне прибуття, конфіденційне побачення із затриманим чи участь у будь-якій із зазначених процесуальних дій. За таких обставин саме існування доручення не підтверджує, що повідомлення про підозру та її подальшу зміну здійснювалися за участю захисника.

Оцінюючи доводи сторони захисту щодо порушення права ОСОБА_23 на захист під час його затримання та проведення подальших процесуальних дій 30.11.2015 та 01.12.2015 щодо здіснення повідолмення про підозру, суд виходить із такого.

Згідно з даними, що містяться у протоколі затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, ОСОБА_23 затримано 30.11.2015 о 17 год. 40 хв. за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК України.

Із змісту протоколу вбачається, що після затримання ОСОБА_23 роз`яснювалися його процесуальні права, проводився особистий обшук, під час якого виявлялися та вилучалися речі і грошові кошти, після чого складено відповідний протокол.

Водночас захисник серед осіб, які брали участь у зазначеній процесуальній дії, у протоколі не зазначений. Відомостей про те, що роз`яснення ОСОБА_23 його прав, особистий обшук, виявлення та вилучення речей і грошових коштів здійснювалися за участю захисника, протокол не містить.

З цього ж протоколу вбачається, що про затримання ОСОБА_23 о 19 год. 36 хв. повідомлено ОСОБА_159 , а лише о 19 год. 45 хв. - центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги. Складання протоколу затримання завершено о 19 год. 55 хв.

Отже, від моменту фактичного затримання ОСОБА_23 о 17 год. 40 хв. до повідомлення центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги минуло 2 години 5 хвилин, а від повідомлення центру до завершення складання протоколу - лише 10 хвилин.

При цьому із наявного в матеріалах доручення вбачається, що здійснення захисту ОСОБА_23 було доручено адвокату ОСОБА_167 , якому визначено час прибуття 21 год. 04 хв. 30.11.2015, тобто вже після завершення складання протоколу затримання та проведення відображених у ньому процесуальних дій.

Разом із тим матеріали кримінального провадження не містять відомостей, які б підтверджували, що ОСОБА_168 фактично прибув до ОСОБА_23 у визначений у дорученні час або в будь-який інший час, провів із ним конфіденційне побачення чи фактично взяв участь у будь-якій процесуальній дії.

Суд звертає увагу і на неузгодженість відомостей щодо залучення захисника за призначенням. Так, у протоколі затримання містяться відомості про повідомлення ІНФОРМАЦІЯ_36 з надання безоплатної вторинної правової допомоги, тоді як доручення на здійснення захисту адвокатом ОСОБА_166 видане Регіональним центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги у м. Києві. Відомостей, які б пояснювали передачу відповідного повідомлення між зазначеними центрами або іншу підставу видачі доручення саме ІНФОРМАЦІЯ_37 , досліджені судом матеріали не містять.

Таким чином, саме по собі існування доручення на здійснення захисту підтверджує факт призначення адвоката, однак не підтверджує фактичного забезпечення ОСОБА_23 правової допомоги.

Крім того, матеріали кримінального провадження не містять належно оформленої відмови ОСОБА_23 від захисника, здійсненої у присутності останнього.

Наявна в матеріалах заява ОСОБА_23 про подальше здійснення його захисту іншим захисником не містить підпису захисника, якому вона адресована, та не містить відомостей, які б підтверджували, що відповідне волевиявлення було зроблено у присутності цього захисника та з дотриманням установленого законом порядку відмови від захисника або його заміни.

Як установлено у пункті 42 вироку, повідомлення ОСОБА_23 про підозру о 00 год. 33 хв. та повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри о 09 год. 25 хв. 01.12.2015 також здійснювалися без підтвердженої участі захисника.

Суд також враховує, що ОСОБА_23 був затриманий за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого участь захисника була обов`язковою. Водночас матеріали не підтверджують ані фактичної участі призначеного захисника у процесуальних діях, ані належного оформлення його заміни чи відмови від нього, ані фактичного залучення іншого захисника у відповідний проміжок часу.

Оцінюючи наведені обставини у сукупності, суд доходить висновку, що після фактичного затримання ОСОБА_23 його право на захист не було забезпечено належним та своєчасним чином. Проведення процесуальних дій, у тому числі роз`яснення прав, особистого обшуку, виявлення та вилучення речей і грошових коштів, складання протоколу затримання та повідомлення про підозру, за відсутності захисника та за одночасної відсутності належно оформленої відмови від нього чи підтвердженої участі іншого захисника, суд розцінює як істотне порушення права ОСОБА_23 на захист.

Зазначене порушення підлягає врахуванню судом при вирішенні питання про допустимість доказів, отриманих у результаті процесуальних дій, проведених у відповідний період без належного забезпечення обов`язкової участі захисника, а також впливає на оцінку дійсності таких процесуальних дій.

43. Долучені облікові відомості ІНФОРМАЦІЯ_38 , довідки про неперебування ОСОБА_23 на психіатричному обліку та під наркологічним наглядом, а також копії наказів про призначення на посаду прокурора Подільського району міста Києва та звільнення з неї містять відомості про його особу і службову діяльність. Зокрема, кадрові документи відображають звільнення з посади в березні 2015 року, до інкримінованих подій. Самі по собі ці матеріали не підтверджують його участі в одержанні неправомірної вигоди.

Копія декларації ОСОБА_23 за 2014 рік, датованої 01 лютого 2015 року, містить відомості про доходи та майновий стан декларанта і членів його сім`ї за період, що передував інкримінованим подіям. Даних про зв`язок задекларованого майна та доходів із цими подіями вона не містить. Водночас у матеріалах провадження документально не оформлено отримання цієї копії слідчим: не зазначено, від кого, коли та в який спосіб її одержано. Відмітки про засвідчення копії Департаментом кадрової роботи Генеральної прокуратури України не пояснюють обставин її надходження до органу досудового розслідування та не усувають невизначеності щодо порядку її отримання.

44. Згідно з протоколом затримання від 30 листопада 2015 року, складеним заступником начальника першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Київської області ОСОБА_169 у кримінальному провадженні № 42015110000000482, ОСОБА_22 затримано о 17 год 50 хв за адресою: АДРЕСА_6 , за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України. У протоколі зазначено участь захисника ОСОБА_36 , співробітників СБУ та понятих. Складання протоколу завершено о 19 год 15 хв.

Під час особистого обшуку вилучено мобільний телефон Nokia 6700c-1 із SIM-карткою оператора « ІНФОРМАЦІЯ_26 », який упаковано до синього поліетиленового пакета, прошито та опечатано печаткою «Слідче управління», скріплено підписами слідчого і понятих. Відомостей про виявлення у ОСОБА_22 грошових коштів або імітаційних банкнот протокол не містить.

У власноручних зауваженнях ОСОБА_22 неодноразово зазначав, що йому не повідомлено конкретних підстав затримання та не надано можливості конфіденційно поспілкуватися із захисником. Він також просив надати матеріали, які стали підставою для затримання, та заперечував наявність очевидців, які вказали б на нього як на особу, що щойно вчинила злочин. Ці заперечення зафіксовано безпосередньо під час оформлення затримання.

З даних матеріалів убачається, що ОСОБА_22 не було затримано під час вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення або замаху на його вчинення. На момент затримання будь-якої передачі йому неправомірної вигоди не відбувалося, предмет неправомірної вигоди при ньому не виявлявся та не вилучався.

Не встановлено й обставин, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 208 КПК України: безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення жоден очевидець, у тому числі потерпілий, не вказував на ОСОБА_22 як на особу, яка щойно вчинила злочин, а протокол затримання та інші досліджені судом матеріали не містять відомостей про сукупність очевидних ознак на його тілі, одязі чи місці події, які б указували на це.

Фактично ОСОБА_22 було затримано у його службовому кабінеті на підставі сформованої на той час версії сторони обвинувачення про його можливу причетність до кримінального правопорушення. Однак наявність такої версії або навіть відомостей, які могли бути підставою для перевірки причетності особи до злочину, не є тотожною наявності передбачених ст. 208 КПК України підстав для її негайного затримання без ухвали слідчого судді.

При цьому протокол затримання не містить конкретного викладу того, яку саме злочинну дію ОСОБА_22 вчиняв безпосередньо в момент затримання або щойно до нього, хто саме це спостерігав чи які очевидні ознаки давали підстави вважати, що він щойно вчинив злочин. Таких обставин не встановлено судом і за результатами дослідження інших доказів.

За таких обставин суд доходить висновку, що фактична ситуація, яка існувала на момент затримання ОСОБА_22 о 17 год. 50 хв. 30.11.2015, не відповідала передбаченим ст. 208 КПК України підставам для його затримання без ухвали слідчого судді.

Оцінюючи наведене, суд враховує, що у протоколі відтворено загальні законодавчі підстави затримання, проте не наведено конкретних фактичних обставин, які обґрунтовували їх застосування до ОСОБА_22 . Зазначення захисника серед учасників саме по собі не підтверджує надання затриманому можливості конфіденційного спілкування з ним, а відомостей про вирішення відповідних клопотань протокол не містить. Наведені обставини потребують оцінки при перевірці законності затримання та дотримання права на захист. Сам протокол фіксує затримання і вилучення телефону, однак не містить фактичних даних про одержання ОСОБА_22 неправомірної вигоди.

45. Крім того, згідно з даними, що містяться у повідомленні про підозру від 01 грудня 2015 року, слідчим в особливо важливих справах першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Київської області ОСОБА_152 , за погодженням із прокурором відділу нагляду за додержанням законів у сфері протидії корупції та процесуального керівництва у кримінальних провадженнях про корупційні правопорушення прокуратури Київської області ОСОБА_26 , ОСОБА_22 повідомлено про підозру за ч. 4 ст. 368 КК України у кримінальному провадженні № 42015110000000482.

За змістом повідомлення, ОСОБА_22 інкриміновано забезпечення прийняття рішення про закриття кримінального провадження № 42014100070000148 в інтересах ОСОБА_38 та одержання 30 листопада 2015 року за пособництва ОСОБА_23 неправомірної вигоди в сумі 150 000 доларів США від ОСОБА_39 за непритягнення ОСОБА_38 до кримінальної відповідальності та зняття заходів забезпечення кримінального провадження. При цьому безпосереднє отримання пакета з коштами у повідомленні описано як дії ОСОБА_23 . Повідомлення вручено ОСОБА_22 01 грудня 2015 року, про що міститься його підпис із власноручним застереженням: «З викладеними обставинами не згоден. Будь-яких кримінальних правопорушень не вчиняв».

Правова кваліфікація та підсумковий виклад обставин у повідомленні про підозру відповідають відомостям витягу з ЄРДР у провадженні № 42015110000000482, сформованого 01 грудня 2015 року. Водночас у первісних процесуальних документах від 13 жовтня 2015 року зазначалося про вимагання неправомірної вигоди у ОСОБА_38 за попередньою правовою кваліфікацією за ч. 3 ст. 368 КК України. Таким чином, порівняно з первісними документами, у повідомленні про підозру та витягу від 01 грудня 2015 року наведено змінений опис подій, який охоплює одержання коштів від ОСОБА_39 30 листопада 2015 року, та кваліфікацію за ч. 4 ст. 368 КК України. Однак сам витяг не містить історії змін реєстраційних відомостей, що не дає змоги встановити час внесення кожної з них.

У витягу з ЄРДР у провадженні № 42016000000001173, сформованому 16 травня 2016 року, безпосереднє одержання коштів також описано як дії ОСОБА_23 , який, за наведеною фабулою, діяв за попередньою змовою з ОСОБА_22 . Цей витяг сформовано пізніше за повідомлення про підозру, тому він не засвідчує змісту реєстраційних відомостей саме на момент її повідомлення ОСОБА_22 . Наявні витяги дозволяють зіставити відображені в них формулювання, однак самі по собі не підтверджують часу та порядку внесення відповідних змін до ЄРДР.

Матеріали також містять пам`ятки про процесуальні права та обов`язки підозрюваного з відмітками про їх отримання ОСОБА_22 30 листопада та 01 грудня 2015 року. Першу вручено заступником начальника першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Київської області ОСОБА_169 , другу - слідчим в особливо важливих справах першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Київської області ОСОБА_102 .

46. За результатами розгляду клопотання від 07 грудня 2015 року прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з корупційними злочинами, процесуального керівництва та підтримання державного обвинувачення прокуратури Київської області ОСОБА_26 , ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_170 від 10 грудня 2015 року у справі № 757/46031/15-к ОСОБА_22 відсторонено від посади заступника прокурора Подільського району м. Києва до 29 січня 2016 року включно з вилученням службового посвідчення. У задоволенні вимоги про заборону спілкування з ОСОБА_23 відмовлено через відсутність правових підстав та вихід цієї вимоги за межі розгляду клопотання про відсторонення від посади.

47. За результатами перевірки обліків ІНФОРМАЦІЯ_39 від 21 грудня 2015 року відображено відомості про притягнення ОСОБА_22 до кримінальної відповідальності саме у цьому провадженні, без даних про рішення у справі. Згідно з відповіддю ІНФОРМАЦІЯ_40 № 1 від 22 грудня 2015 року та довідкою ІНФОРМАЦІЯ_41 від 08 грудня 2015 року, ОСОБА_22 на відповідному обліку та під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом не перебував.

Наведені документи відображають перебіг кримінального провадження, зміст сформульованої підозри та відомості про особу ОСОБА_22 . Узгодженість викладу подій у повідомленні про підозру та витягу з ЄРДР сама по собі не підтверджує достовірності цих обставин. Так само висновки, зроблені під час вирішення питання про відсторонення від посади, не засвідчують доведеності пред`явленого обвинувачення. Обставини інкримінованого діяння та дотримання процесуального порядку підлягають оцінці з урахуванням усієї сукупності досліджених судом доказів.

48. Згідно з даними, що містяться у запиті прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях стосовно працівників прокуратури ІНФОРМАЦІЯ_42 ОСОБА_171 від 16 травня 2016 року № 29/2-40501-15, у ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_43 » витребувано характеристику ОСОБА_23 та відомості про його фактичне проживання. У запиті зазначено кримінальне провадження № 42015110000000482 від 13 жовтня 2015 року за ознаками правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 368? КК України.

Відповідно до характеристики від 16 травня 2016 року № 665, ОСОБА_23 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , із 30 травня 2007 року. Станом на дату складення характеристики скарг або заяв стосовно нього до підприємства не надходило, заборгованість за послуги з утримання будинку та прибудинкової території була відсутня. Водночас у листі від 23 травня 2016 року № 358, підписаному керуючим санацією товариства ОСОБА_172 , зазначено, що підприємству невідомо, чи проживає ОСОБА_23 фактично за цією адресою.

Листом від 23 травня 2016 року № 359 товариство надало довідку форми № 3 № 8209 та засвідчену копію житлового ордера серії Б № 02584. Довідка містить відомості про реєстрацію у квартирі ОСОБА_23 та трьох його дітей, а ордер - про надання житла у 2007 році. При цьому реквізити розпорядження, на підставі якого видано ордер, наведено неоднаково: у супровідному листі зазначено № 645, тоді як у копії ордера - № 612.

Наведені документи містять відомості про особу ОСОБА_23 , його реєстрацію та житлові умови. Обставини одержання цих матеріалів простежуються із запиту прокурора та відповідей товариства.

49. Згідно з даними, що містяться у запитах від 20, 23 та 25 травня 2016 року № 29/2-40501-15, прокурор у кримінальному провадженні - прокурор відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях стосовно працівників прокуратури Генеральної інспекції внутрішніх розслідувань та безпеки Генеральної прокуратури України ОСОБА_173 витребував у відповідних комунальних підприємств та Шевченківського управління поліції відомості щодо реєстрації, фактичного проживання та характеристики ОСОБА_22 . Запити направлено у кримінальному провадженні № 42016000000001173 від 04 травня 2016 року за ч. 4 ст. 368 КК України.

У листі управителя з питань ЖКГ мікрорайону « ІНФОРМАЦІЯ_44 » ОСОБА_174 від 24 травня 2016 року № 93 та доданій довідці ІНФОРМАЦІЯ_45 по роботі зі споживачами комунального концерну « ІНФОРМАЦІЯ_46 » від 23 травня 2016 року зазначено, що ОСОБА_22 знято з реєстраційного обліку за адресою: АДРЕСА_13 , із 18 листопада 2014 року. Питання щодо осіб, які проживають у квартирі, та підстав їхнього проживання листом від 24 травня 2016 року № 92 переадресовано до зазначеного сервісного центру. У відповіді від 30 травня 2016 року, підписаній тимчасово виконуючою обов`язки керівника ОСОБА_175 , повідомлено, що у квартирі зареєстровані дружина та син ОСОБА_22 .

Згідно з листом директора КП « ІНФОРМАЦІЯ_47 » ОСОБА_176 від 25 травня 2016 року, у картотеці комунального концерну « ІНФОРМАЦІЯ_46 » відомості про реєстрацію ОСОБА_22 у будинку АДРЕСА_1 відсутні. Водночас підприємство повідомило про розташування на першому поверсі цього будинку гуртожитку ІНФОРМАЦІЯ_39 , припустило можливість його реєстрації у гуртожитку та зазначило, що відповідні відомості перебувають у коменданта. Надати характеристику ОСОБА_22 підприємство не мало можливості.

У відповіді першого заступника начальника ІНФОРМАЦІЯ_48 , підполковника поліції ОСОБА_177 на запит прокурора від 25 травня 2016 року зазначено, що ОСОБА_22 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , із 12 грудня 2014 року на підставі листа прокуратури Подільського району м. Києва від 21 жовтня 2014 року № 1391 вх. За повідомленням органу поліції, за цією адресою він не проживав, кімната чи ліжко-місце йому не надавалися, а фактичне місце його проживання невідоме. Скарг та повідомлень про порушення ним громадського порядку не надходило, інформація щодо зловживання спиртними напоями була відсутня.

Наведені документи містять відомості про реєстрацію та окремі обставини, що характеризують особу ОСОБА_22 . Із запитів, супровідних листів та відповідей простежується порядок отримання цих матеріалів. При цьому у листуванні щодо квартири на АДРЕСА_4 містяться посилання на запит від 19 травня 2016 року, тоді як наявний запит прокурора датований 20 травня 2016 року. Відомості про реєстрацію ОСОБА_22 за наведеними адресами не підтверджують його фактичного проживання там у період інкримінованих подій. Даних про домовленість щодо одержання неправомірної вигоди або її передачу у зв`язку з вирішенням питання стосовно ОСОБА_38 ці документи не містять.

50. Згідно з даними, що містяться у постанові від 11 квітня 2016 року, старшим слідчим в особливо важливих справах відділу з розслідування злочинів, скоєних працівниками прокуратури, управління з розслідування у кримінальних провадженнях стосовно працівників прокуратури та інформаційної безпеки ІНФОРМАЦІЯ_42 , радником юстиції ОСОБА_81 у кримінальному провадженні № 42015110000000482 постановлено одержати у свідка ОСОБА_178 експериментальні зразки підпису для порівняльного експертного дослідження.

Прийняття цього рішення обґрунтовано необхідністю ідентифікувати виконавців підписів у протоколі огляду та вручення заздалегідь ідентифікованих засобів - грошових купюр, дату якого в постанові зазначено як 30 січня 2015 року, та у протоколі затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, від 30 листопада 2015 року. Постанова містить відмітку про ознайомлення з нею 11 квітня 2016 року та підпис.

Згідно з даними протоколу отримання зразків для експертизи від 11 квітня 2016 року, складеного ОСОБА_81 у кабінеті № НОМЕР_16 ІНФОРМАЦІЯ_14 за адресою: АДРЕСА_12 , свідок ОСОБА_179 повідомив, що зразків підпису надавати не буде, оскільки він не є злочинцем. У даті протоколу надруковане слово «березня» закреслено та замінено рукописним словом «квітня». У тексті зазначено часові проміжки з 12 год 32 хв до 12 год 40 хв та з 12 год 35 хв до 12 год 40 хв. Протокол містить запис про його прочитання слідчим уголос, відсутність заяв, зауважень і клопотань, а також підписи свідка та слідчого.

51. Згідно з даними, що містяться у постанові від 11 квітня 2016 року, старшим слідчим в особливо важливих справах відділу з розслідування злочинів, скоєних працівниками прокуратури, управління з розслідування у кримінальних провадженнях стосовно працівників прокуратури та інформаційної безпеки Генеральної інспекції внутрішніх розслідувань та безпеки Генеральної прокуратури України, радником юстиції ОСОБА_81 у кримінальному провадженні № 42015110000000482 постановлено одержати у свідка ОСОБА_180 експериментальні зразки підпису для порівняльного експертного дослідження.

Прийняття цього рішення обґрунтовано необхідністю ідентифікувати виконавців підписів у протоколі огляду та вручення заздалегідь ідентифікованих засобів - грошових купюр та у протоколі затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 30.11.2015. При цьому в мотивувальній частині постанови прізвище свідка зазначено як « ОСОБА_181 », а в резолютивній - « ОСОБА_182 ». Постанова містить відмітку про ознайомлення з нею та підпис.

Згідно з даними протоколу отримання зразків для експертизи, складеного ОСОБА_81 у кабінеті № НОМЕР_16 ІНФОРМАЦІЯ_14 за адресою: АДРЕСА_12 , свідок, зазначений як ОСОБА_183 , відмовився надавати зразки підпису. Свою відмову він пояснив тим, що підписи у пред`явлених слідчим документах виконані ним. У даті протоколу надруковане слово «березня» закреслено та замінено рукописним словом «квітня». У тексті зазначено загальний час проведення процесуальної дії з 14 год 04 хв до 14 год 10 хв та окремо часовий проміжок із 14 год 05 хв до 14 год 09 хв. Протокол містить запис про його прочитання слідчим уголос, відсутність заяв, зауважень і клопотань, а також підписи свідка та слідчого.

Оцінюючи наведені відомості у зіставленні з протоколом огляду та вручення заздалегідь ідентифікованих засобів - грошових купюр від 30 листопада 2015 року, суд звертає увагу на розбіжності в анкетних даних понятого. У протоколі від 30 листопада 2015 року зазначено ОСОБА_184 , тоді як постанова від 11 квітня 2016 року в резолютивній частині стосується ОСОБА_180 , а протокол отримання зразків оформлено щодо ОСОБА_185 . Таким чином, відрізняються як прізвище, так і по батькові особи.

Крім того, підпис першого понятого у протоколі від 30 листопада 2015 року візуально суттєво відрізняється за формою та конфігурацією штрихів від підпису свідка у протоколі від 11 квітня 2016 року. Останній містить пояснення про належність підписів у пред`явлених документах особі, яка відмовилася надати зразки, однак експериментальних зразків для передбаченого постановою порівняльного дослідження під час цієї процесуальної дії отримано не було.

Під час судового розгляду допитати цього понятого не вдалося, тому безпосередніх пояснень щодо розбіжностей в анкетних даних, належності підписів та обставин його участі в огляді й отриманні грошових коштів суд не отримав. За таких обставин записане у протоколі від 11 квітня 2016 року пояснення саме по собі не усуває виявлених розбіжностей і не дає достатніх підстав ототожнити зазначену в ньому особу з понятим, указаним у протоколі від 30 листопада 2015 року.

52. Згідно з даними, що містяться у протоколі огляду предметів від 02 грудня 2015 року, старший слідчий першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Київської області, юрист 2 класу ОСОБА_147 у приміщенні прокуратури Київської області з 10 год. 00 хв. до 11 год. 30 хв. провів огляд мобільного телефону Apple iPhone 6 сірого кольору, IMEI НОМЕР_2 , вилученого під час обшуку 30 листопада 2015 року. У протоколі зазначено, що відомостей, які мають значення для досудового розслідування, не виявлено. До нього додано фототаблицю, на якій відображено журнал викликів, результати пошуку контактів та листування з контактом « ОСОБА_154 ». Зафіксовані повідомлення стосуються сповіщень про пропущені виклики, привітань, обміну контактними даними, зустрічей, місцеперебування та окремих службових питань.

Згідно з даними іншого протоколу огляду предметів від 02 грудня 2015 року, цей самий слідчий з 11 год. 34 хв. до 11 год. 59 хв. оглянув ноутбук Dell чорного кольору, S/N 4374633205, вилучений під час обшуку 30 листопада 2015 року. За результатами пошуку у файловій системі документів, які містили б відомості, що мають значення для досудового розслідування, не виявлено. Пошукові запити та результати пошуку відображено у фототаблиці на трьох аркушах.

У заяві, зареєстрованій 02 грудня 2015 року та адресованій слідчому ОСОБА_186 , ОСОБА_60 просив повернути належні йому телефон iPhone 6 та комп`ютер Dell, вилучені під час обшуку його службового кабінету за адресою: АДРЕСА_6 . У долученій розписці він підтвердив отримання зазначених речей та блока живлення. Надалі заяву й розписку використано під час почеркознавчої експертизи як документи зі зразками його підпису.

Оцінивши наведені протоколи огляду та фототаблиці, суд не вбачає в них відомостей, які підтверджують обставини висунутого ОСОБА_22 та ОСОБА_23 обвинувачення. Сам факт спілкування ОСОБА_43 з контактом « ОСОБА_154 » та зафіксований зміст повідомлень не свідчать про вчинення інкримінованих дій; зв`язку цього листування з такими діями не встановлено. Тому суд не визнає зазначені матеріали належними доказами на підтвердження висунутого обвинувачення.

Заява та розписка ОСОБА_43 відображають обставини повернення вилучених речей і також не підтверджують інкримінованих подій. Їх значення як документів зі зразками підпису оцінюється разом із відповідним висновком експерта.

53. Постановою від 10 березня 2016 року старший слідчий в особливо важливих справах відділу з розслідування злочинів, скоєних працівниками прокуратури, управління з розслідування у кримінальних провадженнях стосовно працівників прокуратури та інформаційної безпеки Генеральної інспекції внутрішніх розслідувань та безпеки Генеральної прокуратури України, радник юстиції ОСОБА_187 доручив проведення комплексної почеркознавчої та технічної експертизи документів експертам ІНФОРМАЦІЯ_23 .

У мотивувальній частині зазначено про розслідування кримінального провадження № 42015110000000482 за підозрою ОСОБА_22 за ч. 4 ст. 368 КК України та ОСОБА_23 за ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК України, а також про клопотання захисника ОСОБА_23 - адвоката ОСОБА_34 щодо призначення судово-почеркознавчої експертизи.

Викладаючи аргументи цього клопотання, слідчий зазначив, що йдеться про три документи: оригінал постанови від 30 листопада 2015 року про закриття кримінального провадження № 42014100070000148 із підписом ОСОБА_43 ; копію цієї постанови із зображенням підпису; проєкт постанови без дати та підпису посадової особи. У цьому ж переказі клопотання наведено твердження про отримання документів ОСОБА_23 від ОСОБА_22 та передачу їх ОСОБА_162 . Зазначено, що документи не були долучені до протоколу спеціального слідчого експерименту, а були надані ОСОБА_61 під час його допиту як свідка у приміщенні прокуратури Київської області, розпочатого о 19 год. 00 хв. 30 листопада 2015 року.

Перед експертами поставлено питання: чи виконаний підпис в оригіналі постанови ОСОБА_76 або іншою особою; чи виготовлена надана копія з наданого оригіналу; чи виготовлені оригінал, копія та непідписаний примірник на одному або різних принтерах, копіювальних апаратах чи багатофункціональних пристроях.

Для дослідження передбачено надання десяти аркушів експериментальних підписів ОСОБА_43 ; протоколу його додаткового допиту на чотирьох аркушах; постанови та протоколу отримання зразків підпису на трьох аркушах; заяви й розписки на одному аркуші кожна; трьох зазначених примірників постанови про закриття провадження, кожного на п`яти аркушах.

При цьому в пункті 1 резолютивної частини постанови про призначення експертизи наведено номер кримінального провадження № 42014100000000286, тоді як у вступній і мотивувальній частинах та підписному реквізиті зазначено № 42015110000000482.

54. Дорученням від 10 березня 2016 року № 29/1/1-40501-15, адресованим начальнику ІНФОРМАЦІЯ_23 , полковнику ОСОБА_188 , старший слідчий групи слідчих у кримінальному провадженні № 42015110000000482 - старший слідчий в особливо важливих справах відділу з розслідування злочинів, скоєних працівниками прокуратури, ІНФОРМАЦІЯ_42 ОСОБА_189 доручив забезпечити направлення постанови про призначення експертизи та доданих матеріалів до експертної установи СБУ.

У дорученні перелічено документи, призначені для дослідження, та зазначено їх пакування до сейф-пакета № 885271. На документі наявний рукописний запис про отримання з прізвищем та ініціалами « ОСОБА_190 » і підписом.

Супровідним листом від 10 березня 2016 року за тим самим вихідним номером ОСОБА_189 направив директору ІНФОРМАЦІЯ_23 постанову про призначення експертизи на двох аркушах та матеріали у сейф-пакеті № 885271. Перелік додатків охоплює порівняльні зразки підписів, документи з підписами ОСОБА_43 та три примірники постанови про закриття кримінального провадження.

У вступних частинах експертних висновків зазначено, що відповідні матеріали надійшли з ІНФОРМАЦІЯ_14 11 березня 2016 року із супровідним листом від 10 березня 2016 року № 29/1/1-40501-15.

55. Серед об`єктів експертного дослідження наявні три п`ятиаркушеві примірники документа про закриття кримінального провадження № 42014100070000148: оригінал постанови від 30 листопада 2015 року з підписом; копія постанови з тією самою датою та зображенням підпису; примірник із незаповненим числом у даті «__.11.2015» і без підпису у відповідній графі.

У постанові від 30 листопада 2015 року зазначено, що її склав прокурор прокуратури Подільського району м. Києва, юрист 2 класу ОСОБА_149 . Вона стосується провадження, відомості про яке внесено до ЄРДР 09 липня 2014 року за ч. 1 ст. 190 КК України у зв`язку з обставинами заволодіння нерухомим майном за адресою: АДРЕСА_5 .

У мотивувальній частині викладено зміст звернення комунального підприємства, історію судових спорів щодо права власності на приміщення, відомості про його відчуження, іпотеку та подальшу реєстрацію права власності за банком. Зокрема, наведено обставини участі у відповідних правовідносинах ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_20 », ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_49 » та АБ « ІНФОРМАЦІЯ_4 », зміст рішень господарських судів, а також відомості з допиту ОСОБА_38 щодо попереднього кримінального провадження.

За викладеною у постанові оцінкою прокурора, обставини шахрайського заволодіння майном не підтвердилися, а спір щодо належності нерухомості розглядався у порядку господарського судочинства. У резолютивній частині постановлено закрити кримінальне провадження за відсутністю події кримінального правопорушення з посиланням на п. 1 ч. 1 ст. 284 КПК України, внести відповідні відомості до ЄРДР та скасувати арешт нерухомого майна, накладений ухвалою слідчого судді від 31 липня 2014 року. Також зазначено порядок оскарження постанови.

На п`ятому аркуші оригіналу міститься підпис синім барвником; у копії - його чорне зображення; у третьому примірнику підпис відсутній. На документах наявні відмітки експертної установи про їх використання під час досліджень.

56. Відповідно до висновку експерта № 79/1 від 06 квітня 2016 року, експерт ІНФОРМАЦІЯ_23 ОСОБА_191 провів почеркознавче дослідження підпису від імені ОСОБА_43 в оригіналі постанови від 30 листопада 2015 року про закриття кримінального провадження № 42014100070000148.

Підставою дослідження зазначено постанову слідчого ОСОБА_82 від 10 березня 2016 року. Для порівняння використано надані експериментальні підписи ОСОБА_43 та підписи у документах, перелічених у постанові про призначення експертизи.

Експерт описав оригінал постанови як документ на п`яти аркушах із друкованим текстом та підписом на останньому аркуші. Під час дослідження не виявлено ознак попередньої технічної підготовки або технічного відтворення досліджуваного підпису. За результатами порівняння встановлено збіги загальних та окремих ознак, сукупність яких експерт визнав достатньою для ідентифікаційного висновку.

Експерт дійшов категоричного висновку, що підпис від імені ОСОБА_43 у графі « ОСОБА_192 » оригіналу постанови про закриття кримінального провадження № 42014100070000148 від 30 листопада 2015 року виконаний ОСОБА_193 . До висновку додано ілюстративну таблицю із зображеннями досліджуваного підпису та порівняльного зразка з позначенням ознак.

Супровідним листом від 07 квітня 2016 року директор ІНФОРМАЦІЯ_23 ОСОБА_194 направив слідчому ОСОБА_195 висновок № 79/1 і довідку про вартість дослідження. У листі зазначено, що матеріали залишено в експертній установі для проведення подальшого дослідження.

57. Згідно з висновком експерта № 80/1 від 28 квітня 2016 року, експерт ІНФОРМАЦІЯ_23 ОСОБА_196 провела технічне дослідження трьох примірників постанови про закриття кримінального провадження № 42014100070000148.

У висновку об`єкти позначено як: документ № 1 - оригінал постанови від 30 листопада 2015 року з нумерацією аркушів 97-101; документ № 2 - копія постанови з нумерацією 102-106; документ № 3 - непідписаний примірник постанови з незаповненим числом у даті та нумерацією 107-111.

Експерт описала пакування матеріалів у сейф-пакет № 885271 та зазначила відповідність його вмісту наведеному опису. Дослідження проведено після виконання почеркознавчої експертизи. Встановлено електрофотографічний спосіб нанесення друкованих зображень. В оригіналі постанови підпис виконаний синім барвником кулькової ручки, у копії його зображення відтворене чорним барвником разом із друкованим текстом.

За результатами порівняння п`ятих аркушів експерт установила збіг розташування зображення підпису відносно друкованого тексту та інших порівнюваних елементів. Водночас у копії виявлено додаткові відображення, пов`язані з процесом копіювання.

У висновку зазначено, що п`ятий аркуш копії постанови, позначений числом 106, є копією п`ятого аркуша оригіналу, позначеного числом 101, або його проміжної копії. Отже, сформульований експертом результат стосується саме відповідного аркуша та допускає виготовлення його з проміжної копії.

Вирішити питання про виготовлення всіх трьох документів на одному або різних принтерах, копіювальних апаратах чи багатофункціональних пристроях експерту не вдалося. У дослідницькій частині це пояснено відсутністю достатнього комплексу індивідуальних ознак друкувального пристрою. До висновку додано ілюстративні матеріали, що відображають зіставлені фрагменти документів і виявлені особливості копіювання.

Супровідним листом від 28 квітня 2016 року директор інституту ОСОБА_194 направив слідчому ОСОБА_195 висновок № 80/1, довідку про вартість дослідження та повернув матеріали на 34 аркушах, які надійшли 11 березня 2016 року. У листі описано їх пакування до конверта, заклеєного паперовими відрізками з відтисками печатки СБУ для речових доказів, об`єктів досліджень та зразків № 4 і підписом експерта.

Щодо походження наданих на експертизу примірників постанови наведені документи містять два різні за змістом блоки відомостей.

Перший стосується опису обставин їх попереднього отримання. У постанові слідчого від 10 березня 2016 року, під час викладення аргументів клопотання захисника ОСОБА_34 , зазначено про передачу документів ОСОБА_23 ОСОБА_58 та про подальше надання їх ОСОБА_61 під час допиту 30 листопада 2015 року, розпочатого о 19 год. 00 хв. Таким чином, посилання на ймовірне джерело надходження документів у цьому матеріалі наявне, однак воно викладене як переказ обґрунтування клопотання захисника.

Другий блок стосується подальшого направлення вже наявних у слідства документів на експертизу. Доручення та супровідний лист від 10 березня 2016 року, перелік додатків, номер сейф-пакета № 885271, відомості експертів про отримання матеріалів 11 березня 2016 року, лист про залишення матеріалів для подальшого дослідження та лист про їх повернення відображають рух документів між органом досудового розслідування й експертною установою.

Водночас у перевіреному блоці матеріалів не виявлено первинного документа про прийняття від ОСОБА_39 саме цих трьох примірників із таким описом їхніх ознак та додатків, який дозволяв би безпосередньо зіставити прийняті тоді документи з об`єктами подальшого експертного дослідження. Сам протокол допиту, на який посилається слідчий у наведеному переказі клопотання, та відповідний опис отриманих під час нього документів у цьому блоці не представлені.

Висновок № 79/1 установлює виконавця підпису в дослідженому оригіналі постанови, а висновок № 80/1 - зазначений зв`язок між п`ятими аркушами оригіналу та копії. Жоден із цих висновків не містить результату дослідження того, хто, коли та за яких обставин передав оригінал ОСОБА_58 або органу досудового розслідування.

Отже, у наведених документах відображено направлення примірників постанови на експертизу та результати їх дослідження. Підтвердження твердження про передачу ОСОБА_23 ОСОБА_58 саме оригіналу постанови потребує встановлення відповідного первинного джерела та зіставлення його змісту з іншими доказами, оскільки у даних доказах відсутні об`єктивні дані щодо джерела отримання стороною обвинувачення вказаних об`єктів дослідження перед направленням їх на експертизу.

58. Згідно з даними, що містяться у постанові від 07 грудня 2015 року, слідчий групи слідчих у кримінальному провадженні - слідчий в особливо важливих справах першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Київської області, юрист 1 класу ОСОБА_150 призначив у кримінальному провадженні № 42015110000000482 комп`ютерно-технічну експертизу, проведення якої доручив експертам ІНФОРМАЦІЯ_23 .

За змістом постанови, дослідженню підлягали ноутбук HP Pavilion, накопичувачі Transcend та USB-модем, вилучені під час обшуку службового кабінету ОСОБА_22 , а також ноутбук Sony та флеш-накопичувач Transcend 8 GB, вилучені під час обшуку кабінету ОСОБА_197 . Перед експертом поставлено питання про виявлення серед наявних і видалених файлів інформації за ключовими словами « ІНФОРМАЦІЯ_50 », « ІНФОРМАЦІЯ_4 », « ІНФОРМАЦІЯ_51 », « АДРЕСА_5 », « ІНФОРМАЦІЯ_52 » та номером провадження «42014100070000148», установлення часу створення й останнього редагування відповідних файлів та їх роздрукування.

Супровідним листом від 07 грудня 2015 року № 06/1/1-482вих.-15 ОСОБА_129 направив постанову та об`єкти до експертної установи. На листі наявна відмітка про отримання матеріалів співробітником СБУ, майором ОСОБА_198 08 грудня 2015 року. У висновку експерта зазначено про надходження матеріалів до установи 09 грудня 2015 року.

Згідно з висновком експерта № 35/2 від 17 грудня 2015 року, дослідження провів експерт ІНФОРМАЦІЯ_23 ОСОБА_199 . Експерт зазначив, що цілісність пакування та відтисків печаток не порушена. Для збереження інформації створено еталонні копії даних із застосуванням спеціалізованого програмного забезпечення та апаратного блокування запису; подальший пошук здійснювався на цих копіях.

За результатами дослідження серед наявних і видалених файлів виявлено інформацію, яка відповідала заданим ключовим словам. Водночас на флеш-накопичувачі Transcend із серійним номером B88232_7946/ЭD33193 відповідної інформації не виявлено. Пошук на USB-модемі SEOWON INTECH SWU-3220A не проводився, оскільки він не містив носіїв інформації та встановленої SIM-картки.

Відібрані файли записано до папки «35_2» на диск DVD+R разом із пояснювальними таблицями формату HTML. У таблицях наведено місце виявлення інформації, назви, типи, шляхи та розміри файлів, системні дати їх створення, зміни й останнього доступу, а також контрольні суми. Диск зареєстровано за № 18/4884 н/т від 14 грудня 2015 року та зазначено додатком до висновку.

Експерт окремо зауважив, що відображені дати й час є системними показниками, які можуть змінюватися користувачем, програмними засобами або внаслідок збоїв, а тому можуть відрізнятися від фактичного часу відповідних подій. Висновок і досліджені об`єкти повернуто слідчому із супровідним листом директора інституту ОСОБА_200 . На наданому фото пакування додатка міститься напис «Додаток до висновку експерта № 35/2 від 17.12.2015».

Оцінюючи цей висновок, суд враховує, що він підтверджує виявлення на досліджених носіях файлів, які відповідають заданим умовам пошуку. Сам збіг ключових слів не розкриває змісту таких файлів та не підтверджує вчинення обвинуваченими інкримінованих дій. Значення виявленої інформації для провадження залежить від змісту конкретних файлів і їх зіставлення з іншими доказами. Висновок також не встановлює авторства цих файлів або факту передачі ОСОБА_23 ОСОБА_58 паперового оригіналу постанови про закриття провадження. Тому самостійно наведений результат експертизи не підтверджує зазначених обставин обвинувачення.

59. Згідно з даними, що містяться у протоколі огляду від 27 січня - 01 лютого 2016 року, слідчий групи слідчих у кримінальному провадженні - слідчий в особливо важливих справах першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Київської області, юрист 1 класу ОСОБА_150 у службовому кабінеті № НОМЕР_17 прокуратури Київської області за адресою: АДРЕСА_14 , провів огляд оптичного диска, наданого як додаток до висновку експерта № 35/2. Огляд розпочато 27 січня 2016 року о 13 год. 30 хв. та завершено після перерв 01 лютого 2016 року о 12 год. 00 хв.

На диску з написом «18/4884 від 14.12.15, Додаток до висновку експерта 35/2» містилася папка «35_2» із шістьма папками, назви яких відповідали дослідженим носіям: двом накопичувачам Transcend 8 GB, накопичувачу Transcend 16 GB, зовнішньому накопичувачу Transcend 500 GB та жорстким дискам ноутбуків HP і Sony. Слідчий переглянув відібрані експертом файли та пояснювальні таблиці, частину документів роздрукував.

У матеріалах із накопичувачів Transcend 8 GB виявлено файл «Довідка» та документ із назвою щодо перевірки містобудівного законодавства. Окремі файли відкрити не вдалося.

У папці «HP_500Gb» серед іншого виявлено акт інвентаризації кримінальних проваджень, які обліковувалися за старшим процесуальним керівником прокуратури Подільського району м. Києва ОСОБА_76 станом на 23 жовтня 2014 року, документи щодо приміщень, оформлених на ОСОБА_345 та інших осіб, файл « ІНФОРМАЦІЯ_53 позов допрацьований 2», матеріали щодо приватизації та витяг із Державного земельного кадастру по фізичних особах станом на 21 травня 2007 року. Щодо низки інших файлів слідчий зазначив про відсутність інформації, яка б цікавила слідство.

У папці «Sony_320Gb» у каталогах «z» - «робота подол» - «решения судов» - «воздвиженська 60» виявлено документи, пов`язані з провадженням щодо зазначеного об`єкта нерухомості: запити, доручення, довідки, клопотання про тимчасовий доступ та арешт майна, постанову про призначення групи прокурорів, протоколи допитів ОСОБА_38 і ОСОБА_201 , матеріали щодо «Голденстайлгруп» та позовні документи щодо ІНФОРМАЦІЯ_4 . Серед них зафіксовано файл із назвою «постанова про закриття кп Воздвиженській 60». Зазначені у протоколі документи відкрито та роздруковано.

Щодо переглянутих матеріалів у папках, які відповідали накопичувачам Transcend 16 GB та Transcend 500 GB, слідчий зазначив про відсутність інформації, яка б цікавила слідство. Додатками до протоколу визначено роздруковані документи на 136 аркушах.

Оцінюючи протокол огляду та зміст роздрукованих документів, суд вбачає, що ноутбук Sony, вилучений у службовому кабінеті ОСОБА_43 , використовувався для підготовки службових і процесуальних документів, зокрема щодо кримінального провадження стосовно нерухомості на АДРЕСА_5 , включно з постановою про його закриття, електронний файл якої виявлено серед досліджених матеріалів. Крім того, ОСОБА_76 не заперечувався факт виготовлення ним зазначенрї постанови про закриття. Водночас наведені дані не встановлюють конкретного автора цього файла, обставин виготовлення з нього конкретного паперового оригіналу постанови та його подальшого руху, зокрема передачі ОСОБА_23 ОСОБА_162 . Тому сама наявність відповідного електронного документа не підтверджує зазначених обставин обвинувачення та оцінюється судом у сукупності з іншими дослідженими доказами.

60. Згідно з даними, що містяться у постанові від 02 лютого 2016 року, слідчий в особливо важливих справах першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Київської області, юрист 1 класу ОСОБА_150 призначив у кримінальному провадженні № 42015110000000482 техніко-криміналістичну експертизу грошових коштів, проведення якої доручив експертам ІНФОРМАЦІЯ_54 .

У постанові зазначено, що під час затримання ОСОБА_23 виявлено та вилучено 1300 купюр номіналом 100 доларів США, розміщених у 13 пачках по 100 купюр, з однаковим позначенням «HL 62546314G L12». Перед експертом поставлено питання про відповідність цих об`єктів за своїми характеристиками аналогічним банкнотам, які перебувають в офіційному обігу. Постанову та об`єкти направлено до експертної установи супровідним листом від 02 лютого 2016 року № 06/1/1-482вих.-16.

Згідно з висновку експерта № 4-05/75 від 10 лютого 2016 року, матеріали надійшли до установи 04 лютого 2016 року в поліетиленовому пакеті зеленого кольору, горловина якого була скріплена білою ниткою з биркою, що містила відтиск печатки, пояснювальні написи та підпис слідчого, пакування не мало пошкоджень та забезпечувало збереження об`єктів. Досліджено 1300 грошових знаків номіналом 100 доларів США зразка 2006 року з однаковим серійним номером. Під час порівняння з інформаційно-довідковими зразками виявлено відмінності у кольорі й відтінках зображень, способі друку та захисних елементах. Зокрема, встановлено відсутність водяних знаків, захисної стрічки, мікродруку та інших зазначених у висновку елементів захисту.

Згідно висновку експерта, надані 1300 грошових знаків не відповідають аналогічним справжнім грошовим знакам, які перебувають в офіційному обігу США. Зображення їхніх лицьових і зворотних сторін нанесено електрофотографічним способом із використанням кольорового лазерного принтера.

До висновку додано ілюстративну таблицю на чотирьох сторінках із фотографіями первинного пакування, загального вигляду досліджених об`єктів, збільшених фрагментів зображень та пакування після дослідження. Об`єкти поміщено до спеціального пакета «Експертна служба» № 3116242.

Оцінюючи наведений висновок, суд враховує, що він установлює несправжність досліджених грошових знаків та спосіб їх виготовлення. За кількістю і зазначеним номіналом ці об`єкти узгоджуються з описом імітаційних засобів на суму 130 000 доларів США у раніше дослідженому протоколі огляду та вручення грошових коштів. Водночас сама експертиза не встановлює обставин їх передачі й вилучення, обізнаності обвинувачених про їхній характер або спрямованості їхніх дій. Ці обставини підлягають оцінці за сукупністю інших доказів.

61. Згідно з даними, що містяться у постанові від 18 січня 2016 року, слідчий в особливо важливих справах першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Київської області ОСОБА_147 призначив техніко-криміналістичну експертизу грошових коштів у кримінальному провадженні № 42015110000000482. У постанові зазначено, що під час затримання ОСОБА_23 виявлено та вилучено 200 банкнот номіналом 100 доларів США на загальну суму 20 000 доларів США, серійні номери яких наведено в документі. Супровідним листом від 18 січня 2016 року постанову та зазначені банкноти направлено до ІНФОРМАЦІЯ_54 для дослідження їх справжності.

Відповідно до висновку експерта № 4-05/25 від 28 січня 2016 року, об`єкти надійшли у полімерному пакеті зеленого кольору, перев`язаному білою ниткою з биркою, пояснювальними записами, підписом слідчого та відбитком печатки. Пошкоджень упаковки не встановлено; кількість і серійні номери виявлених у ній банкнот відповідали опису в постанові. Під час дослідження перевірено способи друку, водяні знаки, захисну стрічку, мікродрук, оптично змінну фарбу та інші захисні елементи, зокрема в ультрафіолетових та інфрачервоних променях. За результатами порівняння з довідковими зразками експерт дійшов висновку, що всі 200 досліджених банкнот номіналом 100 доларів США відповідають аналогічним дійсним грошовим знакам, які перебувають в офіційному обігу США. Перебіг дослідження проілюстровано фотографіями упаковки, банкнот та їх захисних елементів. У висновку зазначено про пакування банкнот після дослідження у спеціальний пакет «Експертна служба» № 2463577 для повернення ініціатору експертизи.

Оцінюючи наведені документи, суд враховує, що висновок експерта підтверджує справжність наданих на дослідження банкнот загальною сумою 20 000 доларів США. Водночас обставини їх передачі та вилучення не були предметом експертного дослідження, а наведені в постанові відомості про вилучення коштів у ОСОБА_23 становлять вихідні дані, повідомлені слідчим. Тому цей висновок сам по собі не встановлює одержання обвинуваченими неправомірної вигоди та підлягає оцінці у сукупності з доказами щодо руху й обставин вилучення саме цих банкнот.

62. Згідно з даними, що містяться у постанові від 30 листопада 2015 року, слідчий в особливо важливих справах першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Київської області ОСОБА_202 призначив експертизу холодної зброї щодо складного ножа чорного кольору з маркуванням «НОМЕР_18», «НОМЕР_19», який, за змістом постанови, вилучено під час затримання ОСОБА_23 30 листопада 2015 року. На вирішення експерта поставлено питання щодо належності предмета до холодної зброї, його виду та способу виготовлення. Постанову й опечатаний конверт з об`єктом дослідження направлено до експертної установи супровідним листом від 01 грудня 2015 року.

Відповідно до висновку експерта ІНФОРМАЦІЯ_54 № 4-01/2089 від 23 грудня 2015 року, наданий предмет не є холодною зброєю, а становить складний кишеньковий ніж із боковим викиданням клинка - різновид господарсько-побутових ножів, виготовлений промисловим способом. У висновку зазначено про збереження цілісності первинного упакування; до нього додано ілюстративну таблицю із зображеннями ножа, його маркування та упаковки. Після дослідження ніж із первинним упакуванням поміщено до спеціального пакета № 2973395 та направлено слідчому разом із висновком. Згідно з розпискою від 15 лютого 2016 року, ОСОБА_23 отримав вилучений у нього ніж.

Оцінюючи зазначені матеріали, суд дійшов висновку, що вони стосуються виключно властивостей вилученого ножа, його дослідження та повернення власнику. Відомостей про зв`язок цього предмета з інкримінованим одержанням неправомірної вигоди вони не містять і жодної обставини висунутого обвинувачення не підтверджують. Тому суд визнає їх неналежними доказами на підтвердження винуватості ОСОБА_22 та ОСОБА_23 у пред`явленому обвинуваченні.

63. Згідно з даними, що містяться в документах з особових справ ОСОБА_22 та ОСОБА_23 , наданих прокуратурою міста Києва на запит слідчого, наведено відомості про їхню освіту, проходження служби в органах прокуратури та займані посади. Матеріали містять анкетні й автобіографічні дані, копії особистих документів, декларації про майно і доходи та документи кадрових перевірок.

Відповідно до наказу від 14.09.2015 № 9 «Про розподіл функціональних обов`язків між працівниками прокуратури Подільського району міста Києва» на заступника прокурора ОСОБА_22 покладалися організація представництва інтересів громадянина або держави в суді та їх захисту при виконанні судових рішень, організація нагляду, у тому числі у формі процесуального керівництва, за кримінальними провадженнями щодо злочинів, передбачених статтями 236-254, 338-360 КК України, а також статтею 191, частиною третьою статті 206, статтями 210, 211, 219, частиною третьою статті 229, статтею 233 КК України - з урахуванням визначених наказом категорій суб`єктів їх вчинення. Окремо передбачалися організація нагляду за провадженнями, розпочатими під час представництва інтересів громадянина або держави в суді, іншими провадженнями за дорученням прокурора району та нагляд за діяльністю Лінійного управління в метрополітені. Безпосередній контроль за роботою прокурорів здійснювався ним у межах визначеного розподілу обов`язків і дорученої ділянки роботи.

Напрям щодо злочинів проти власності, передбачених статтями 185-198 КК України, зазначено в блоці функціональних обов`язків, контроль за виконанням яких покладався на заступника прокурора ОСОБА_203 ОСОБА_43 серед прокурорів, безпосередній контроль за роботою яких покладено на ОСОБА_22 , не зазначено.

Оцінюючи наведені документи, суд враховує, що ОСОБА_22 інкримінується використання службових повноважень для переконання ОСОБА_43 закрити кримінальне провадження № 42014100070000148 за ч. 1 ст. 190 КК України та подальшого одержання від нього постанови про закриття. Водночас наказ, на який посилається сторона обвинувачення, не відносить провадження за цією статтею до закріпленого за ОСОБА_22 напряму за категоріями кримінальних правопорушень і не містить прямої вказівки на підконтрольність йому ОСОБА_197 .

Таким чином, досліджені документи підтверджують службове становище ОСОБА_22 , однак не підтверджують приписаного йому обсягу повноважень щодо контролю за кримінальним провадженням № 42014100070000148 за ч. 1 ст. 190 КК України стосовно приміщень на АДРЕСА_5 , закритим постановою прокурора ОСОБА_43 від 30.11.2015, а також щодо безпосереднього контролю за роботою цього прокурора. Посилання сторони обвинувачення на наказ від 14.09.2015 № 9 як на підтвердження таких повноважень не узгоджується з його змістом у цій частині. Натомість визначений наказом розподіл обов`язків узгоджується з послідовними запереченнями ОСОБА_22 щодо неврахування стороною обвинувачення фактичних меж його службової компетенції.

64. Згідно з даними, що містяться у протоколі огляду від 02.02.2016, слідчий прокуратури Київської області ОСОБА_89 оглянув матеріали кримінального провадження №42014100070000148, вилучені під час обшуку 30.11.2015.

З оглянутих матеріалів убачається, що відомості до ЄРДР внесено 09.07.2014 за заявою комунального підприємства « ІНФОРМАЦІЯ_55 » щодо можливого заволодіння невстановленими особами шляхом обману приміщеннями комунальної власності на АДРЕСА_5 . До групи прокурорів включено ОСОБА_43 та ОСОБА_204 , старшим групи визначено ОСОБА_197 . Матеріали містили, зокрема, процесуальні рішення, запити та відповіді на них, документи щодо переходу права власності на нерухомість, її передачі в іпотеку, набуття банком та судові рішення щодо спірного майна.

Серед оглянутих документів міститься протокол допиту ОСОБА_38 як свідка від 04.10.2015, проведеного прокурором ОСОБА_205 . Оцінюючи ці відомості, суд ураховує показання ОСОБА_22 , за якими зустріч 02.10.2015 відбулася на прохання ОСОБА_39 , передане через ОСОБА_23 . Вислухавши повідомлені ОСОБА_65 обставини, ОСОБА_22 зазначив про необхідність допиту ОСОБА_38 та отримав його номер телефону для організації такого допиту. Проведення допиту 04.10.2015 узгоджується з показаннями ОСОБА_22 щодо подальшої послідовності подій.

Водночас досліджені документи не містять відомостей про здійснення ОСОБА_22 процесуального керівництва у цьому провадженні, покладення на нього обов`язків щодо організації чи контролю за досудовим розслідуванням або надання ним вказівок ОСОБА_68 щодо прийняття процесуальних рішень. До визначеної постановою групи прокурорів ОСОБА_22 не включено. Сам факт подальшого допиту ОСОБА_38 не свідчить про здійснення ОСОБА_22 такого контролю чи неправомірного впливу на прокурора. Отже, ці документи не підтверджують корупційного характеру описаних дій ОСОБА_22 та їх зв`язку з одержанням неправомірної вигоди.

65. Згідно з даними, що містяться у запиті ІНФОРМАЦІЯ_56 ОСОБА_87 від 08.12.2015 № 06/1/1-482вих-15, у прокуратури Подільського району міста Києва витребувано належним чином засвідчені копії наказів про розподіл обов`язків між працівниками за 2014-2015 роки. На виконання запиту листом керівника ІНФОРМАЦІЯ_57 ОСОБА_42 від 17.12.2015 надано копії документів на 178 аркушах, серед яких накази від 03.02.2014 № 2, від 18.07.2014 № 5, від 21.01.2015 № 1, від 04.02.2015 № 3 та від 15.04.2015 № 5.

Зміст цих документів, зокрема щодо розподілу функціональних обов`язків, визначення напрямів роботи та обсягу повноважень ОСОБА_22 у відповідні періоди, розкрито й оцінено судом вище, у зв`язку з чим повторно не наводиться.

66. Згідно з даними, що містяться у запиті слідчого ОСОБА_87 від 08.12.2015 № 06/1/1-482 вих.-15, адресованому виконувачу обов`язків прокурора міста Києва ОСОБА_206 , витребувано засвідчені копії наказів про розподіл обов`язків у ІНФОРМАЦІЯ_58 за 2014-2015 роки. На виконання запиту прокуратурою міста Києва листом від 14.12.2015 за підписом ОСОБА_207 направлено копії документів на 153 аркушах, серед яких накази від 03.02.2014 № 2, від 18.07.2014 № 5, від 21.01.2015 № 1, від 15.04.2015 № 5 та накази про внесення змін до розподілу обов`язків.

Зміст зазначених наказів у частині функціональних обов`язків ОСОБА_22 та його оцінку вже розкрито вище, тому повторно суд їх не викладає.

67. Згідно із запитом прокурора ОСОБА_208 від 14.01.2016 № 06/1/1-482вих16 у прокуратури міста Києва витребувано належним чином засвідчену копію наглядового провадження за позовом заступника прокурора Подільського району міста Києва в інтересах держави в особі ІНФОРМАЦІЯ_59 до ПП « ІНФОРМАЦІЯ_126 » та ПАТ АБ « ІНФОРМАЦІЯ_4 » щодо визнання прилюдних торгів недійсними та витребування нерухомого майна у комунальну власність. Листом прокуратури міста Києва від 25.01.2016 № 05/2/3-17986-14 надано копію відповідного наглядового провадження Київської місцевої прокуратури № 7 в одному томі.

У наданих матеріалах містяться позовна заява, підписана заступником прокурора ІНФОРМАЦІЯ_60 ОСОБА_22 , та документи на її обґрунтування: рішення органів місцевого самоврядування, судові рішення щодо спірного майна, відомості про реєстрацію права власності, листування, документи щодо реалізації предмета іпотеки та набуття майна банком, кредитний договір, установчі й реєстраційні документи банку. Позов стосується нежитлових приміщень загальною площею 639,4 кв. м у будинку АДРЕСА_5 .

Аналізуючи зазначені матеріали, суд відзначає, що вони відображають історію виникнення та розвитку майнового спору, переходу і реєстрації права власності на приміщення, а також документальні підстави звернення прокурора до господарського суду. Зокрема, рішенням ІНФОРМАЦІЯ_61 від 18.11.2008 у справі № 20/401 було визнано право власності на приміщення за ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_20 », однак надалі це рішення скасовано. За результатами нового розгляду рішенням від 18.01.2011 у справі № 20/401-36/256-30/287 у задоволенні позову товариства відмовлено; зазначене рішення залишено без змін апеляційною та касаційною інстанціями. Рішенням ІНФОРМАЦІЯ_61 від 05.12.2012 у справі № 5011-74/14705-2012 задоволено позов прокурора про витребування приміщень від ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_22 » на користь територіальної громади міста Києва.

Документи щодо прилюдних торгів, акт державного виконавця від 31.07.2012 № 237/12 та свідоцтво від 03.09.2012 відображають оформлення набуття спірного майна ПАТ АБ « ІНФОРМАЦІЯ_4 » після визнання торгів такими, що не відбулися, шляхом заліку забезпечених вимог банку в рахунок ціни майна. Викладені у позовній заяві доводи щодо порушень під час цієї процедури становлять обґрунтування заявлених вимог і самі собою не є встановленими у цьому кримінальному провадженні обставинами.

Підписання позовної заяви ОСОБА_22 підтверджує його участь у здійсненні представництва інтересів держави у відповідному майновому спорі. Водночас у складі наглядового провадження міститься відповідь ПАТ АБ « ІНФОРМАЦІЯ_4 » від 18.05.2015, адресована старшому прокурору прокуратури Подільського району міста Києва ОСОБА_210 , на запит від 24.04.2015 із зазначенням номера кримінального провадження № 42014100070000148. Таким чином, матеріали містять документи, одержані у зв`язку з розслідуванням обставин відчуження спірного майна та використані для обґрунтування господарського позову.

Саме по собі підписання ОСОБА_22 цього позову не підтверджує здійснення ним процесуального керівництва у зазначеному кримінальному провадженні, надання вказівок іншим прокурорам або прийняття конкретних процесуальних рішень у ньому. Так само наведені матеріали самі собою не встановлюють зв`язку представницької діяльності ОСОБА_22 з інкримінованою неправомірною вигодою. Їх доказове значення підлягає оцінці у сукупності з іншими дослідженими доказами.

68. На запит слідчого в особливо важливих справах першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Київської області ОСОБА_211 від 07 грудня 2015 року №06/1/1-482вих.-15, направлений у межах кримінального провадження №42015110000000482, ІНФОРМАЦІЯ_62 супровідним листом від 09 грудня 2015 року №1/752/28/14 за підписом голови суду ОСОБА_212 надано копії матеріалів кримінальної справи щодо ОСОБА_38 на 65 аркушах. Зокрема, надано копію обвинувального висновку у кримінальній справі №740, затвердженого 25 травня 2012 року, постанови прокурора від 22 травня 2014 року про відмову від підтримання обвинувачення в суді та постанови ІНФОРМАЦІЯ_7 від 23 травня 2014 року про закриття кримінальної справи.

Згідно з даними, що містяться в зазначених матеріалах, у провадженні ІНФОРМАЦІЯ_7 перебувала кримінальна справа №2601/12948/12, провадження №1/752/28/14, за обвинуваченням ОСОБА_213 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191; ч. 2, 3 ст. 27, ч. 2 ст. 366; ч. 2 ст. 366 КК України.

За змістом обвинувального висновку ОСОБА_59 інкримінувалося пособництво службовим особам ВАТ АБ « ІНФОРМАЦІЯ_4 » у заволодінні коштами банку шляхом організації передачі юридично недійсного предмета іпотеки для забезпечення виконання кредитних зобов`язань ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_63 ». Ішлося про нежитлові приміщення площею 639,4 кв. м. на АДРЕСА_5 , передані ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_22 », учасником якого був ОСОБА_55 , в іпотеку за договором від 06 травня 2009 року на забезпечення кредитного договору №7-V/2009 від 17 березня 2009 року. Також йому ставилися у вину дії щодо складання та підписання протоколу №4 загальних зборів учасників товариства від 30 квітня 2009 року та організації внесення неправдивих відомостей до договору іпотеки.

Постановою від 22 травня 2014 року прокурор прокуратури Голосіївського району м. Києва ОСОБА_214 відмовився від підтримання пред`явленого ОСОБА_59 обвинувачення за відсутністю складу злочину. Таке рішення прокурор мотивував тим, що досліджені під час судового слідства докази не підтвердили обвинувачення. Зокрема, не було доведено обізнаності ОСОБА_38 про комунальну належність приміщень та юридичну недійсність предмета іпотеки, а відповідно - його умислу на пособництво в заволодінні коштами банку та підроблення договору іпотеки.

Крім того, прокурор указав, що договір іпотеки укладено пізніше за кредитний договір, тому передача приміщень в іпотеку не могла вплинути на рішення про надання кредиту. За оцінкою прокурора, причинний зв`язок між діями ОСОБА_38 та зазначеною в обвинуваченні матеріальною шкодою був відсутній. Також у постанові наведено висновок про погашення заборгованості за кредитним договором №7-V/2009 внаслідок звернення стягнення на акції, що належали ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_64 », та відсутність збитків банку.

Постановою ІНФОРМАЦІЯ_7 від 23 травня 2014 року кримінальну справу щодо ОСОБА_38 закрито у зв`язку з відмовою прокурора від державного обвинувачення в суді на підставі ч. 2 ст. 282 КПК України 1960 року. Суд зазначив, що потерпілого, який міг би самостійно підтримувати обвинувачення, у справі немає.

Оцінюючи зміст зазначених матеріалів у порівнянні з матеріалами кримінального провадження №42014100070000148 від 09 липня 2014 року, закритого постановою прокурора прокуратури Подільського району м. Києва ОСОБА_43 від 30 листопада 2015 року, суд звертає увагу на відмінність обставин, які становили предмет їх дослідження.

Згідно з постановою ОСОБА_43 , приводом для реєстрації провадження стала заява керівника комунального підприємства щодо оформлення невстановленими особами шляхом обману права власності на комунальні приміщення площею 639,4 кв. м на АДРЕСА_5 . Отже, це провадження стосувалося можливого шахрайського заволодіння нерухомим майном територіальної громади, тоді як у ІНФОРМАЦІЯ_65 розглядалося обвинувачення ОСОБА_38 у сприянні заволодінню коштами банку та підробленні документів, пов`язаних із передачею цих приміщень в іпотеку.

Водночас зазначені провадження мали спільні фактичні обставини, оскільки стосувалися того самого нерухомого майна, переходу прав на нього до ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_22 » та його подальшої передачі в іпотеку. У постанові ОСОБА_43 прямо наведено відомості про допит ОСОБА_38 та долучення до протоколу його допиту копій постанов прокурора від 22 травня 2014 року і ІНФОРМАЦІЯ_7 від 23 травня 2014 року.

Закриваючи провадження, ОСОБА_60 послався як на надання оцінки відповідним обставинам у попередній кримінальній справі, так і на здійснення реєстрації права власності на підставі судових рішень та правочинів, цивільно-правовий характер спору й відсутність установлених даних про шахрайські дії. Безпосередньою підставою закриття він зазначив відсутність події кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 284 КПК України.Таким чином, спільність об`єкта нерухомості та частини досліджуваних обставин не є достатньою для висновку про тотожність предмета обох проваджень. Недоведеність умислу ОСОБА_38 на сприяння заволодінню коштами банку, відсутність причинного зв`язку між передачею майна в іпотеку та видачею кредиту, а також погашення кредитної заборгованості самі собою не вирішують питання про наявність або відсутність шахрайських дій під час вибуття майна з комунальної власності. Тому постанови від 22-23 травня 2014 року підлягають оцінці в межах того обвинувачення, якого вони стосувалися, та у взаємозв`язку з іншими матеріалами провадження, закритого ОСОБА_205 .

69. Згідно з даними, що містяться у запитах слідчого в особливо важливих справах першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Київської області ОСОБА_215 від 08.12.2015, у ІНФОРМАЦІЯ_66 витребувано інформацію про наявність зареєстрованих земельних ділянок і транспортних засобів за ОСОБА_22 , ОСОБА_23 та ОСОБА_216 . Крім того, за запитом прокурора Генеральної прокуратури України ОСОБА_171 від 28.03.2016 витребувано відомості щодо земельних ділянок ОСОБА_22 та ОСОБА_217 .

У відповідь на зазначені запити надійшли листи ІНФОРМАЦІЯ_67 та його територіальних органів у Хмельницькій, Житомирській, Запорізькій, Херсонській і Миколаївській областях, а також у Таращанському районі Київської області. У більшості відповідей повідомлено про відсутність у відповідних обліках відомостей щодо земельних ділянок зазначених осіб, із застереженнями щодо періоду та повноти наявних даних. Водночас надано інформацію про реєстрацію за ОСОБА_22 земельної ділянки площею 0,2500 га в с. Бовкун Таращанського району Київської області. Окремо повідомлено про земельну ділянку площею 4,2300 га на території Лисогірської сільської ради Запорізької області, зареєстровану за особою з такими самими прізвищем, ім`ям та по батькові, однак без зазначення ідентифікаційного номера, що не дозволяє однозначно ототожнити її з обвинуваченим.

Також за запитом ОСОБА_215 від 08.12.2015 у ІНФОРМАЦІЯ_68 витребувано відомості про придбання талонів на пальне із зазначеними у запиті серійними номерами, зокрема про їх покупців, час і місце придбання та документи, на підставі яких здійснювався продаж. У відповідь ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_69 » листом від 17.12.2015 надало табличні відомості щодо талонів на бензин А-95 номіналом 10 та 20 літрів із зазначенням їхніх номерів, юридичних осіб - покупців, дат придбання, вартості та строків дії.

Крім того, згідно з даними, що містяться у запиті слідчого ОСОБА_215 від 27.01.2016 та відповіді ІНФОРМАЦІЯ_70 від 01.02.2016, витребувано та отримано відомості щодо власників шести квартир у м. Києві. За обліками БТІ повідомлено про реєстрацію права власності на відповідні квартири за ОСОБА_22 , ОСОБА_218 , ОСОБА_219 , ОСОБА_220 , а також ОСОБА_221 та ОСОБА_222 . Щодо квартири АДРЕСА_15 відомості про реєстрацію права власності відсутні. При цьому БТІ зазначило, що з 01.01.2013 позбавлене доступу до реєстру, та запропонувало звернутися до уповноваженого органу для отримання вичерпної інформації.

За запитом слідчого ОСОБА_215 від 03.02.2016 перевірялася наявність водного транспорту у власності ОСОБА_22 , ОСОБА_23 та ОСОБА_223 . У відповіді ІНФОРМАЦІЯ_71 від 11.02.2016 повідомлено про відсутність в електронній версії Державного суднового реєстру України та Суднової книги України записів про судна, власниками або судновласниками яких є зазначені особи.

Ці документи відображають результати перевірки майнового стану відповідних осіб у межах наявних реєстраційних даних. Самі по собі вони не встановлюють зв`язку перевіреного майна з предметом неправомірної вигоди та не підтверджують обставин пред`явленого обвинувачення.

Зокрема, інформація про продаж талонів юридичним особам не встановлює обставин їх подальшої передачі та зв`язку з пред`явленим обвинуваченням, а відомості про земельні ділянки не містять даних про їх набуття внаслідок інкримінованих дій. Відтак зазначені документи самі по собі не підтверджують винуватості ОСОБА_22 та ОСОБА_23 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень.

70. Згідно з даними, що містяться у запиті слідчого ОСОБА_215 від 09.12.2015, адресованому прокурору Подільського району м. Києва ОСОБА_224 , витребувано інформацію про кримінальні провадження, які протягом 2015 року особисто розслідував прокурор ОСОБА_225 , із зазначенням їхніх номерів, короткого змісту обставин, правової кваліфікації та прийнятих рішень, а також копії відповідних процесуальних документів.

У відповідь прокуратурою Подільського району м. Києва листом від 11.12.2015 надано відомості про 18 кримінальних проваджень, у яких ОСОБА_225 особисто проводив слідчі та процесуальні дії, із зазначенням стану їх розслідування, направлення за підслідністю, закриття або направлення до суду. До відповіді долучено копії процесуальних документів на семи аркушах, зокрема обвинувальний акт щодо ОСОБА_226 у кримінальному провадженні №32015100070000040 від 02.04.2015.

Зазначене листування містить відомості про здійснення ОСОБА_227 процесуальної діяльності в інших кримінальних провадженнях. Водночас із його змісту та долученого обвинувального акта щодо ОСОБА_226 не вбачається зв`язку описаних у них подій із діями, інкримінованими ОСОБА_22 та ОСОБА_23 . Сам факт здійснення одним прокурором процесуальних дій у різних провадженнях такого зв`язку не встановлює. Наведені матеріали в цій частині не містять відомостей, які підтверджують або спростовують обставини пред`явленого обвинувачення.

71. Згідно з відповіддю ПАТ АБ « ІНФОРМАЦІЯ_4 » від 18.01.2016, на запит прокурора ОСОБА_26 від 14.01.2016 надано копії кредитного та іпотечного договорів, правовстановлюючих документів на приміщення по АДРЕСА_5 , матеріалів судового спору та документів щодо реалізації предмета іпотеки. Вони відображають кредитні відносини банку з ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 », передачу ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_22 » зазначених приміщень в іпотеку, подальше оформлення права власності банку та оспорювання такого набуття. Зміст значної частини цих документів наведено вище.

Зазначені матеріали підтверджують існування тривалого господарського спору щодо належності приміщень та їх повернення у комунальну власність, а також звернення ОСОБА_22 від імені прокуратури з відповідним позовом в інтересах держави в особі ІНФОРМАЦІЯ_59 .

Водночас самі по собі ці документи не підтверджують вимагання чи одержання ОСОБА_22 неправомірної вигоди або пособництва ОСОБА_23 у цьому. Їх суд оцінює у взаємозв`язку з іншими доказами відповідно до ст. 94 КПК України.

72. Згідно з даними, що містяться у листі ІНФОРМАЦІЯ_23 від 09.03.2016 за підписом начальника управління ОСОБА_228 , на виконання доручення від 02.03.2016 № 29/1/1-40501-15 у кримінальному провадженні № 42015110000000482 старшому слідчому ОСОБА_229 надано інформацію про результати його виконання. У листі зазначено, що зустріч ОСОБА_22 та ОСОБА_23 30.11.2015, під час якої ОСОБА_22 передав ОСОБА_23 постанову про закриття кримінального провадження № 42014100070000148, відбулася у кафе « ІНФОРМАЦІЯ_72 » по АДРЕСА_16 . Також повідомлено, що у зазначеному закладі та поблизу нього відсутні камери відеоспостереження, у зв`язку з чим фото- та відеофіксація не проводилася.

Оцінюючи лист ІНФОРМАЦІЯ_23 від 09.03.2016, наданий на виконання доручення від 02.03.2016, суд враховує, що викладена в ньому інформація про зустріч ОСОБА_22 та ОСОБА_23 і передачу постанови про закриття кримінального провадження не була отримана та зафіксована у передбаченому КПК України процесуальному порядку. Джерела цих відомостей та спосіб їх отримання не розкриті, а самі обставини категорично оспорюються стороною захисту. Викладення такої інформації у службовому листі на виконання доручення не замінює її належного процесуального одержання та закріплення. За таких обставин наведені відомості не відповідають вимогам до доказів, визначеним ч. 1 ст. 84 КПК України, та не можуть бути використані судом для встановлення факту зазначеної зустрічі й передачі постанови.

73. Згідно з даними, що містяться у клопотаннях прокурора прокуратури Київської області ОСОБА_26 від 19.10.2015 № 21/2-2106т, № 21/2-2104т, № 21/2-2100т та № 21/2-2099т, у кримінальному провадженні № 42015110000000482 від 13.10.2015, яке на час звернення розслідувалося за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, прокурор звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_73 з проханням дозволити проведення аудіо-, відеоконтролю ОСОБА_22 та ОСОБА_23 , а також зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж щодо телефонних номерів, якими, за наведеними у клопотаннях відомостями, користувалися зазначені особи.

Необхідність проведення цих дій прокурор обґрунтовував перевіркою відомостей про можливе вимагання у ОСОБА_38 неправомірної вигоди у розмірі 200 000 доларів США за непритягнення його до кримінальної відповідальності. За викладеною у клопотаннях версією, до цих дій могли бути причетні ОСОБА_22 та ОСОБА_60 , які діяли через колишнього прокурора Подільського району м. Києва ОСОБА_23 . Наведено обставини звернень і зустрічей ОСОБА_38 та ОСОБА_39 із зазначеними особами у жовтні 2015 року, а також відомості про закриття ІНФОРМАЦІЯ_62 23.05.2014 попереднього кримінального провадження щодо ОСОБА_38 у зв`язку з відмовою прокурора від підтримання обвинувачення та подальшу реєстрацію провадження № 42014100070000148 щодо заволодіння приміщеннями комунальної власності.

На підтвердження підстав звернення прокурор посилався на заяву ОСОБА_38 від 09.10.2015 та протоколи допитів ОСОБА_38 і ОСОБА_39 від 15.10.2015, а щодо користування відповідними телефонними номерами - також на протокол допиту свідка ОСОБА_230 від 16.10.2015. Неможливість отримати необхідні відомості іншим способом пояснювалася ризиком розголошення факту розслідування внаслідок проведення відкритих слідчих дій та припинення особами відповідної діяльності. Дозволи просили надати на 60 діб для фіксації розмов і дій, які могли підтвердити або спростувати причетність зазначених осіб до кримінального правопорушення.

Ухвалами слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_73 ОСОБА_231 від 19.10.2015 клопотання задоволено та надано дозволи строком на 60 діб із дня постановлення ухвал на проведення аудіо-, відеоконтролю ОСОБА_22 і ОСОБА_23 , а також зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж щодо номера НОМЕР_5 , зазначеного як такий, яким користувався ОСОБА_22 , та номерів НОМЕР_3 і НОМЕР_4 , зазначених як такі, якими користувався ОСОБА_23 . Слідчий суддя визнав наявними достатні підстави вважати, що внаслідок проведення цих дій можуть бути отримані відомості, які мають значення для розслідування, та зазначив про неможливість їх отримання іншим способом.

На виконання ухвал від 19.10.2015 прокурор ОСОБА_26 направив начальнику Управління внутрішньої безпеки ОСОБА_232 Косинському доручення від 20.10.2015 № 21/2-2122т щодо організації проведення негласних слідчих (розшукових) дій. У переліку додатків до цього доручення зазначено дев`ять ухвал слідчого судді.

Окремими постановами від 24.11.2015 № 21/2-2347т та № 21/2-2348т прокурор ОСОБА_26 прийняв рішення про проведення щодо ОСОБА_22 та ОСОБА_23 контролю за вчиненням злочину у формі імітування обстановки злочину строком на 30 діб. Передбачено залучення ОСОБА_39 , використання заздалегідь ідентифікованих грошових коштів у сумі 20 000 доларів США та спеціальних імітаційних засобів. Проведення відповідних дій доручено слідчому ОСОБА_233 спільно зі співробітниками ІНФОРМАЦІЯ_23 . На виконання цих постанов направлено доручення від 24.11.2015 № 21/2-2349т.

Із листів ІНФОРМАЦІЯ_73 від 12.01.2016 та прокуратури Київської області від 27.01.2016 убачається, що за відповідними клопотаннями від 29.12.2015 було розсекречено та направлено до ІНФОРМАЦІЯ_14 зазначені ухвали, клопотання, постанови і доручення для долучення до матеріалів кримінального провадження.

Аналізуючи ці документи, суд враховує, що вони відображають підстави ініціювання, надання дозволів та організації проведення НСРД. Викладена в них версія можливої протиправної діяльності сама по собі не доводить обставин пред`явленого обвинувачення. Повторення цієї версії в ухвалах слідчого судді також не становить її самостійного доказового підтвердження. Зазначені документи підлягають дослідженню для перевірки процесуальних підстав отримання результатів НСРД, а їхній зміст - зіставленню з фактично проведеними діями, протоколами та додатками до них. Оцінюючи процесуальні підстави надання дозволів на проведення негласних слідчих (розшукових) дій, суд звертає увагу на неузгодженість між зазначеним у клопотаннях складом додатків та посиланнями в ухвалах слідчого судді на досліджені матеріали кримінального провадження. Так, у кожному з клопотань прокурора від 19.10.2015 єдиним додатком зазначено витяг із Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження № 42015110000000482 від 13.10.2015. Натомість заява ОСОБА_38 від 09.10.2015, протоколи допитів ОСОБА_38 та ОСОБА_39 від 15.10.2015, на які прокурор посилався на обґрунтування необхідності НСРД, у переліках додатків не зазначені. Так само в додатках до клопотань щодо зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж не зазначено протоколу допиту ОСОБА_230 від 16.10.2015, яким обґрунтовувалося користування відповідними телефонними номерами.

Водночас в ухвалах слідчого судді наведено посилання на заяву та протоколи допитів як на підстави підозрювати відповідних осіб у вчиненні кримінального правопорушення, а висновок про необхідність НСРД обґрунтовано результатами розгляду матеріалів кримінального провадження. Однак зі змісту клопотань та ухвал у їх зіставленні неможливо однозначно визначити, чи надавалися зазначені заява та протоколи допитів слідчому судді для безпосереднього дослідження, чи відповідні відомості були сприйняті з їх викладення прокурором у клопотаннях. Мотивувальні частини ухвал значною мірою

Сама відсутність документа в переліку додатків ще не доводить, що його не надавали під час розгляду клопотання. Разом із тим загальне посилання в ухвалі на вивчені матеріали без з`ясування їх фактичного складу не усуває необхідності перевірити, які саме первинні дані були доступні слідчому судді на момент надання дозволу на втручання у приватне спілкування. Наявність таких документів у матеріалах кримінального провадження на час судового розгляду сама по собі не підтверджує їх подання слідчому судді 19.10.2015.

Окремо суд звертає увагу, що ані в клопотаннях прокурора, ані в ухвалах слідчого судді не наведено мотивів визначення саме Апеляційного суду Сумської області судом, уповноваженим розглядати ці клопотання. Зокрема, не пояснено застосування передбаченого частиною другою статті 247 КПК України критерію найбільшої територіальної наближеності. Саме зазначення статті 247 КПК України серед правових підстав постановлення ухвал не розкриває обґрунтування територіальної юрисдикції цього суду.

Досліджені клопотання та ухвали не містять обґрунтування звернення саме до ІНФОРМАЦІЯ_73 з огляду на передбачений частиною другою статті 247 КПК України критерій територіальної наближеності. Інших відомостей, які пояснювали б відповідність обраного суду цьому критерію, суду не надано.

За таких обставин підстави віднесення розгляду зазначених клопотань саме до територіальної юрисдикції Апеляційного суду Сумської області залишилися непідтвердженими. Суд не може усунути цю прогалину припущенням про існування невідомих йому обставин, які виправдовували б обрання цього суду. Сам факт постановлення ухвал про надання дозволів на проведення НСРД не є відповіддю на наведене питання щодо дотримання правил територіальної юрисдикції.

74. Згідно з даними, що містяться у протоколі про проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контролю за вчиненням злочину від 18.12.2015, реєстр. № 9/13224, складеному консультантом-експертом з оперативних питань 6 відділу Управління внутрішньої безпеки СБУ майором ОСОБА_234 , на підставі постанови прокурора ОСОБА_26 від 24.11.2015 № 21/2-2348т у кримінальному провадженні № 42015110000000482 від 13.10.2015 проведено контроль за вчиненням злочину у формі імітування обстановки злочину із застосуванням заздалегідь ідентифікованих засобів, за участю залученого до конфіденційного співробітництва ОСОБА_79 .

У протоколі зазначено, що 30.11.2015 у кабінеті № 204 приміщення ІНФОРМАЦІЯ_23 за адресою: АДРЕСА_17 , ОСОБА_235 у присутності понятих повідомив ОСОБА_58 про постанову прокурора щодо проведення контролю за вчиненням злочину. Після роз`яснення присутнім прав та обов`язків ОСОБА_58 вручено грошові кошти у сумі 20 000 доларів США та спеціальні імітаційні засоби на суму 130 000 доларів США, про що складено окремий протокол.

Надалі, згідно протоколу, о 17 год. 25 хв. ОСОБА_56 на автомобілі «Skoda Superb» розпочав рух вулицею Володимирською у напрямку вул. Богдана Хмельницького, де о 17 год. 33 хв. зупинився навпроти будинку № 56-А. О 17 год. 34 хв. до автомобіля сів ОСОБА_23 , а водій ОСОБА_39 вийшов. О 17 год. 35 хв. ОСОБА_56 вийшов з автомобіля, взяв пакет із грошовими коштами та імітаційними засобами, після чого повернувся до автомобіля і передав пакет ОСОБА_23 . О 17 год. 37 хв. останній вийшов з автомобіля, тримаючи пакет у руках, після чого був затриманий співробітниками ІНФОРМАЦІЯ_23 .

Оцінюючи наведені відомості, суд враховує, що протокол не містить даних про застосування технічних засобів фіксації описаних подій та посилань на відповідні аудіо- чи відеозаписи як додатки до нього. Не розкрито також, у який спосіб ОСОБА_235 отримав відомості про передачу пакета всередині автомобіля: безпосередньо сприймав ці дії чи відтворив інформацію, одержану від інших осіб або з інших матеріалів. Відтак наведення точного часу окремих подій саме по собі не пояснює джерела цих відомостей та способу перевірки їх відповідності фактичному перебігу подій.

Крім того, протокол складено 18.12.2015, тобто через 18 днів після описаної події. Причин такого проміжку часу та посилань на первинні матеріали, використані для відтворення її перебігу, у документі не наведено. Цю обставину суд враховує у сукупності з невизначеністю способу отримання та фіксації викладених відомостей.

Зазначений протокол підлягає оцінці у взаємозв`язку з протоколом огляду та вручення ОСОБА_58 грошових коштів та імітаційних засобів від 30.11.2015, складеним ОСОБА_234 у період із 16 год. 40 хв. до 17 год. 05 хв. на виконання доручення прокурора ОСОБА_26 № 2349т від 24.11.2015 та на підставі постанови № 2348т від тієї ж дати, а також із протоколом затримання ОСОБА_23 та іншими дослідженими матеріалами щодо участі вказаних понятих.

Так, у протоколі огляду та вручення коштів понятим зазначено ОСОБА_184 , тоді як резолютивна частина постанови від 11.04.2016 про отримання експериментальних зразків підпису стосується ОСОБА_160 , а відповідний протокол отримання зразків оформлено щодо ОСОБА_185 . Отже, відрізняються як прізвище, так і по батькові особи. У зіставлюваних документах наявні також візуальні відмінності почерку та підписів, зокрема підпису першого понятого у протоколі вручення коштів і підпису особи у протоколі отримання зразків.

За змістом протоколу від 11.04.2016 особа, зазначена як ОСОБА_183 , відмовилася надати експериментальні зразки підпису, пояснивши, що підписи у пред`явлених документах виконані нею. Однак таке пояснення не усуває розбіжностей в анкетних даних та не дає достатніх підстав ототожнити цю особу з ОСОБА_236 , зазначеним у протоколі вручення коштів. Експериментальних зразків підпису під час цієї процесуальної дії отримано не було. Допитати відповідного понятого під час судового розгляду також не вдалося, тому безпосередніх пояснень щодо його фактичної участі у врученні коштів, розбіжностей в анкетних даних та належності підписів суд не отримав.

Щодо іншого понятого суд враховує різне написання його прізвища у зіставлюваних документах про вручення коштів та затримання ОСОБА_23 - « ОСОБА_237 )» та « ОСОБА_164 ». Допитаний судом ОСОБА_53 повідомив про свою присутність лише під час затримання ОСОБА_23 . Таким чином, його показання не підтверджують зазначеної у протоколі участі в огляді та врученні ОСОБА_58 грошових коштів та імітаційних засобів у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_23 . Зафіксована у протоколі від 11.04.2016 відмова ОСОБА_53 від надання зразків підпису з поясненням, що він не є злочинцем, також не усуває питань щодо належності йому підписів у відповідних документах.

Візуальні відмінності почерку та підписів самі по собі не встановлюють факту їх підроблення. Водночас у сукупності з розбіжностями в анкетних даних, неотриманням експериментальних зразків та показаннями ОСОБА_53 вони породжують обґрунтовані сумніви щодо фактичної присутності зазначених понятих під час вручення коштів ОСОБА_58 у приміщенні СБУ та засвідчення ними перебігу і результатів цієї дії. Підтвердження ОСОБА_53 своєї присутності під час затримання суд враховує в межах повідомлених ним обставин; воно не підтверджує його участі у попередньому врученні коштів або належності йому всіх записів і підписів, виконаних від його імені.

Наведені суперечності мають безпосереднє значення і для оцінки достовірності відомостей протоколу контролю за вчиненням злочину від 18.12.2015. У ньому вручення ОСОБА_58 коштів та імітаційних засобів у присутності понятих викладено як початковий етап подальшої передачі пакета ОСОБА_23 . Проте загальне посилання на участь понятих та повторення тим самим службовцем відомостей первинного протоколу не є незалежним підтвердженням цих обставин і не усувають виявлених суперечностей. Водночас джерело опису безпосередньої передачі пакета всередині автомобіля у протоколі контролю за вчиненням злочину залишається нерозкритим.

Таким чином, виявлені недоліки та суперечності стосуються істотних обставин проведення і документування взаємопов`язаних процесуальних дій та у сукупності підривають достовірність відомостей про їх перебіг. За таких обставин, керуючись ст. 94 КПК України, суд не визнає достовірними викладені у протоколі контролю за вчиненням злочину від 18.12.2015 № 9/13224 відомості щодо обставин вручення ОСОБА_58 грошових коштів та імітаційних засобів і подальшої передачі пакета ОСОБА_23 та не покладає ці відомості в основу висновків про доведеність відповідних обставин обвинувачення. Така оцінка ґрунтується на сукупності конкретних, неусунутих суперечностей, які перешкоджають переконатися у відповідності наведеного у протоколі опису фактичному перебігу подій.

Окремо суд звертає увагу, що за версією обвинувачення під час зазначеної зустрічі ОСОБА_23 передав ОСОБА_58 оригінал постанови про закриття кримінального провадження № 42014100070000148. Водночас протокол контролю за вчиненням злочину від 18.12.2015 № 9/13224, попри наведений у ньому похвилинний опис зустрічі, передачі пакета та подальшого затримання, не містить відомостей про передачу ОСОБА_23 ОСОБА_58 зазначеної постанови.

Отже, цей протокол не підтверджує відповідної обставини, на яку посилається сторона обвинувачення. Суд враховує зазначене при оцінці повноти відображення перебігу контролю за вчиненням злочину у взаємозв`язку з наведеними вище недоліками та неусунутими суперечностями.

Додатково суд звертає увагу, що відповідно до ч. 1 ст. 106 КПК України протокол процесуальної дії складається під час її проведення або безпосередньо після закінчення. Згідно з ч. 1 ст. 252 КПК України фіксація перебігу та результатів негласних слідчих (розшукових) дій повинна відповідати загальним правилам процесуальної фіксації.

За змістом дослідженого протоколу описаний захід проведено 30.11.2015, а завершальною подією зазначено затримання ОСОБА_23 . Відомостей про продовження саме цього заходу після наведеної події у протоколі немає. Водночас його результати оформлено лише 18.12.2015 - через 18 днів. За таких установлених обставин складання протоколу не відповідає вимозі його оформлення під час проведення процесуальної дії або безпосередньо після її закінчення. Причин недотримання цієї вимоги надані матеріали не пояснюють.

Суд враховує значення такого запізнілого документування для перевірки достовірності відомостей: у протоколі не розкрито джерела опису передачі пакета всередині автомобіля та не наведено посилань на первинні матеріали, за якими через зазначений проміжок часу відтворено похвилинну послідовність подій. У сукупності з іншими виявленими суперечностями це посилює сумніви у достовірності викладених відомостей та можливості використання їх як доказовів на обґрунтування фактичних обставин на які посилається сорона обвинувачення.

75. Згідно даних, що містяться у протоколі за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 03.11.2015, складеному консультантом-експертом ІНФОРМАЦІЯ_74 ОСОБА_234 у кримінальному провадженні № 42015110000000482, зафіксовано розмову між ОСОБА_61 та ОСОБА_23 , яка відбулася 02.11.2015 з 13 год. 40 хв. до 13 год. 57 хв. у пабі «О Брайнс» на вул. Михайлівській у м. Києві. Аудіо-, відеоконтроль ОСОБА_23 здійснювався на підставі доручення прокурора ОСОБА_26 та ухвали ІНФОРМАЦІЯ_73 № 2265т від 19.10.2015. Протокол складено 03.11.2015 з 16 год. 30 хв. до 17 год. 45 хв.

У протоколі зазначено, що матеріали НСРД надійшли з Департаменту оперативного документування ІНФОРМАЦІЯ_75 та зберігаються на флеш-карті SD HC № 9/1167т від 02.11.2015. Запис зазначеної розмови безпосередньо прослухано судом у судовому засіданні.

Під час розмови ОСОБА_56 повідомив про перенесення судового засідання, пов`язаного з банком, яке мало відбутися 28 числа, та повернувся до обговорення попередньої пропозиції, запитавши: «торг уместен?», оскільки «двести… оно многовато». ОСОБА_23 відповів, що від часу попередньої розмови більше не спілкувався з відповідною особою, проте може поговорити з нею та повідомити результат. ОСОБА_56 запропонував, щоб у наступній зустрічі брав участь ОСОБА_238 , якого назвав « ОСОБА_239 », пояснивши це можливим викривленням змісту домовленостей під час спілкування. ОСОБА_23 погодився поговорити з ним та зателефонувати або написати ОСОБА_162 .

Надалі ОСОБА_56 уточнював, з ким обговорювати деталі під час відсутності ОСОБА_23 . Останній відповів, що можна зв`язатися з ОСОБА_240 та обговорити з ним усі деталі. На запитання ОСОБА_39 , чи можна з цією особою розмовляти «прямо и нормально», ОСОБА_23 відповів ствердно. Водночас на подальше уточнення: «То есть по цифрам с ним, по всем можно разговаривать?» - відповів: «Я переговорю с ним и скажу».

Судом у судовому засіданні безпосередньо відтворено та досліджено відповідний аудіо-, відеозапис, що міститься на флеш-карті SD HC № 9/1167т від 02.11.2015, у ході якого судом безпосередньо сприйнято зміст та послідовність зафіксованої розмови ОСОБА_39 і ОСОБА_23 .

76. Згідно даних, що містяться у протоколі за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 20.11.2015, складеному консультантом-експертом ІНФОРМАЦІЯ_74 ОСОБА_234 у кримінальному провадженні № 42015110000000482, зафіксовано розмову між ОСОБА_61 та ОСОБА_23 , яка відбулася 20.11.2015 з 13 год. 20 хв. до 13 год. 24 хв. у ресторані « ІНФОРМАЦІЯ_8 » на бульварі Лесі Українки в м. Києві. Аудіо-, відеоконтроль ОСОБА_23 здійснювався на підставі доручення прокурора ОСОБА_26 та ухвали ІНФОРМАЦІЯ_73 № 2265т від 19.10.2015.

У протоколі зазначено, що матеріали НСРД надійшли з Департаменту оперативного документування ІНФОРМАЦІЯ_75 та зберігаються на флеш-карті SD HC № 9/1167т від 02.11.2015. Запис зазначеної розмови безпосередньо прослухано судом у судовому засіданні.

Під час розмови ОСОБА_23 повідомив, що розмовляв з іншою особою, та продемонстрував ОСОБА_58 власний телефон. На запитання ОСОБА_39 «Сто пятьдесят можно?» ОСОБА_23 відповів « Угу ». Надалі співрозмовники обговорювали порядок подальших дій та прийняття рішення про закриття провадження. На запитання ОСОБА_39 щодо необхідності особистої зустрічі з іншою особою ОСОБА_23 повідомив про побоювання цієї особи щодо такої зустрічі у зв`язку зі знайомствами ОСОБА_39

ОСОБА_56 наголошував на необхідності отримання рішення, уточнював можливість передачі через іншу особу та повідомив, що, на його думку, збере всю суму за кілька днів. ОСОБА_23 зазначив, що в середу перебуватиме на місці та займеться цим питанням. На запитання ОСОБА_39 , які документи зробить « ОСОБА_242 », ОСОБА_23 відповів: « Закрытия », а на уточнення «Без предъявления, постанова?» - «Да, да». Також співрозмовники обговорювали можливість подальшого оскарження, долю позову, пов`язаного з банком, та підготовку листа до банку. ОСОБА_23 погодився на підготовку такого листа, після чого співрозмовники домовилися про подальший телефонний зв`язок у середу.

Судом у судовому засіданні безпосередньо відтворено та досліджено відповідний запис, що міститься на флеш-карті SD HC № 9/1167т від 02.11.2015. За результатами його відтворення встановлено, що зміст зафіксованої розмови ОСОБА_39 та ОСОБА_23 .

77. Згідно даних, що містяться у протоколі за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 25.11.2015, складеному консультантом-експертом ІНФОРМАЦІЯ_74 ОСОБА_234 у кримінальному провадженні № 42015110000000482, зафіксовано розмову між ОСОБА_61 та ОСОБА_23 , яка відбулася 24.11.2015 з 19 год. 40 хв. до 19 год. 46 хв. у ТРЦ « ІНФОРМАЦІЯ_76 » на АДРЕСА_7 . Аудіо-, відеоконтроль ОСОБА_23 здійснювався на підставі доручення прокурора ОСОБА_26 та ухвали ІНФОРМАЦІЯ_73 № 2265т від 19.10.2015. Протокол складено 25.11.2015 з 16 год. 45 хв. до 17 год. 55 хв.

У протоколі зазначено, що матеріали НСРД надійшли з Департаменту оперативного документування ІНФОРМАЦІЯ_75 та зберігаються на флеш-карті SD HC № 9/1167т від 02.11.2015. Запис зазначеної розмови безпосередньо прослухано судом у судовому засіданні.

Під час розмови ОСОБА_56 уточнював, хто прийматиме постанову про закриття провадження - прокурор чи слідчий, порушував питання можливості її подальшого оскарження та зазначав, що в разі прийняття постанови слідчим необхідний також напис прокурора на ній. Окремо ОСОБА_56 звертав увагу на необхідність отримання витягу з ЄРДР, висловлюючи побоювання, що постанову можуть скласти без внесення відповідних відомостей до реєстру. ОСОБА_23 відповів, що відомості внесуть одразу.

Надалі ОСОБА_56 запропонував залучити юриста банку до зустрічі з особою на ім`я ОСОБА_238 , до якої, за його словами, вони раніше їздили на Поділ. Обговорювалися наслідки закриття провадження для судового спору за участю банку та ІНФОРМАЦІЯ_59 , зокрема можливість збереження претензій міської ради після відмови прокуратури від своїх претензій. ОСОБА_56 повідомляв про скептичне ставлення представників банку до запропонованого вирішення питання та наголошував на необхідності обговорення документів із юристами до апеляційного розгляду, призначеного, за його словами, на друге число. ОСОБА_23 погодився уточнити відповідні питання, зазначив: «Я думаю, сделаем…», а також повідомив, що наступного дня проведе розмову, після чого вони зустрінуться приблизно о другій годині.

Наприкінці розмови співрозмовники обговорювали участь особи, яку називали «ОСОБА_343». ОСОБА_56 передав її слова про те, що вона їх познайомила, а надалі вони мають домовлятися самостійно. ОСОБА_23 висловив небажання залучатися до невизначених для нього обставин та запропонував діяти через спільних знайомих. ОСОБА_56 повідомив про намір наступного дня повторно звернутися до цієї особи.

Судом у судовому засіданні безпосередньо відтворено та досліджено відповідний запис, що міститься на флеш-карті SD HC № 9/1167т від 02.11.2015. За результатами його відтворення встановлено, що зміст зафіксованої розмови ОСОБА_39 та ОСОБА_23 відповідає відомостям, викладеним у протоколі за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 24.11.2015.

78. Згідно даних, що містяться у протоколі за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 26.11.2015, складеному консультантом-експертом ІНФОРМАЦІЯ_74 ОСОБА_234 у кримінальному провадженні № 42015110000000482, зафіксовано розмову між ОСОБА_61 та ОСОБА_23 , яка відбулася 25.11.2015 з 15 год. 47 хв. до 15 год. 49 хв. у ТРЦ « ІНФОРМАЦІЯ_77 » на АДРЕСА_4 . Аудіо-, відеоконтроль ОСОБА_23 здійснювався на підставі доручення прокурора ОСОБА_26 та ухвали ІНФОРМАЦІЯ_73 № 2265т від 19.10.2015. Протокол складено 26.11.2015 з 11 год. 00 хв. до 12 год. 00 хв.

У протоколі зазначено, що матеріали НСРД надійшли з Департаменту оперативного документування ІНФОРМАЦІЯ_75 та зберігаються на флеш-карті SD HC № 9/1167т від 02.11.2015. Запис зазначеної розмови безпосередньо прослухано судом у судовому засіданні.

Під час розмови ОСОБА_23 повідомив: «Все по списку передал», зазначивши, що інша особа до п`ятниці все зробить. ОСОБА_56 відповів: «Ну, у меня уже есть», після чого порушив питання необхідності особистої зустрічі для обговорення численних запитань, які виникли у представників банку. ОСОБА_23 пояснив, що після виконання обговорюваних дій має приїхати юрист банку, написати заяву щодо того, що зроблено у справі, після чого вони разом підготують відповідь.

На запитання ОСОБА_39 , коли йому бути готовим, ОСОБА_23 запропонував наступний день. ОСОБА_56 уточнив: « ОСОБА_244 », на що ОСОБА_23 відповів ствердно. Надалі, відповідаючи на запитання ОСОБА_39 : «А он даст все только в пятницу, да?», ОСОБА_23 зазначив, що все віддадуть у п`ятницю, та додав: «Или пусть лежит до понедельника у ІНФОРМАЦІЯ_78 ». ОСОБА_56 погодився, щоб «оно» залишалося там.

Наприкінці розмови співрозмовники домовилися про приїзд ОСОБА_39 разом із представником банку до обговорюваної особи у п`ятницю о 9 годині. ОСОБА_56 пояснив свою зацікавленість у присутності на зустрічі тим, що для його відносин із банком важливо продемонструвати можливість вирішення питання. ОСОБА_23 погодився та повідомив, що додатково зателефонує й уточнить обставини.

Судом у судовому засіданні безпосередньо відтворено та досліджено відповідний запис, що міститься на флеш-карті SD HC № 9/1167т від 02.11.2015. За результатами його відтворення встановлено, що зміст зафіксованої розмови ОСОБА_39 та ОСОБА_23 відповідає відомостям, викладеним у протоколі за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 25.11.2015.

79. Згідно даних, що містяться у протоколі за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 30.11.2015, складеному консультантом-експертом ІНФОРМАЦІЯ_74 ОСОБА_234 у кримінальному провадженні № 42015110000000482, зафіксовано розмову між ОСОБА_61 та ОСОБА_22 , яка відбулася 27.11.2015 з 9 год. 05 хв. до 9 год. 13 хв. Спілкування розпочалося у службовому кабінеті ОСОБА_22 у приміщенні прокуратури Подільського району м. Києва на вул. Костянтинівській та продовжилося на вулиці. Аудіо-, відеоконтроль ОСОБА_22 здійснювався на підставі доручення прокурора ОСОБА_26 та ухвали ІНФОРМАЦІЯ_73 № 2269т від 19.10.2015. Протокол складено 30.11.2015 з 9 год. 30 хв. до 12 год. 00 хв.

У протоколі зазначено, що матеріали НСРД надійшли з Департаменту оперативного документування ІНФОРМАЦІЯ_75 та зберігаються на флеш-карті SD HC № 9/1167т від 02.11.2015. Запис зазначеної розмови безпосередньо прослухано судом у судовому засіданні.

На початку зустрічі ОСОБА_56 простягнув ОСОБА_22 коробку з пляшкою алкогольного напою, пояснивши це примиренням після попередньої поведінки свого брата. ОСОБА_22 відповів, що цього не потрібно та «у нас нельзя». ОСОБА_56 повідомив, що йому сказали прибути о 9 годині, однак ОСОБА_22 зазначив, що його про це не повідомляли. Після цього ОСОБА_56 зателефонував ОСОБА_23 та передав телефон ОСОБА_22 . У протоколі зауважено, що голос ОСОБА_23 під час телефонної розмови прослуховується нечітко.

Після телефонної розмови ОСОБА_22 повідомив, що відповідним питанням займається прокурор, з яким він зустрічався та обговорював документи, і що буде прийнято законне рішення. На запитання ОСОБА_39 , хто закриватиме провадження - міліція чи процесуальний керівник, ОСОБА_22 запропонував продовжити розмову на вулиці. Під час подальшого спілкування він зазначив, що рішення прийматиметься прокуратурою. Обговорюючи можливість його перегляду, ОСОБА_22 не виключав цього, водночас наголошував на належній підготовці та обґрунтуванні рішення.

ОСОБА_56 уточнював необхідність особистого спілкування з процесуальним керівником, якого назвав ОСОБА_245 . ОСОБА_22 відповів, що такої потреби немає, оскільки вони вже спільно переглядали документи та аналізували обставини, зокрема судове рішення і відповідні правовідносини. На запитання про зміну позиції цієї особи ОСОБА_22 зазначив: «У него законная позиция всегда». Також співрозмовники обговорили внесення відомостей до реєстру й отримання витягу, вирішення питання про арешт приміщення у зв`язку із закриттям провадження та використання відповідних документів у судовому спорі за участю банку. ОСОБА_22 пояснив, що можна буде надати документи про прийняте у провадженні рішення та скасування арешту, однак результату розгляду іншої справи він передбачити не може.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua