Рішення від 22 вересня 2026 р. у справі №760/11431/26 — Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/11431/26

2/760/15224/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 року Солом`янський районний суд міста Києва у складі головуючої судді Сердюк Н.В., за участю секретаря судового засідання Гержової С.О., розглянувши за відсутністю учасників справи у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом представника позивача – адвоката Лець Юлії Вікторівни, поданим в інтересах ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

І. Короткий виклад обставин справи

До Солом`янського районного суду міста Києва надійшла позовна заява представника позивача – адвоката Лець Юлії Вікторівни, подана в інтересах ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

В обґрунтування доводів позовної заяви зазначено, що 19.06.2019 року між ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище « ОСОБА_3 ») та ОСОБА_2 був укладений шлюб. Від шлюбу сторони мають малолітню дитину – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Сімейне життя між подружжям не склалося, з січня 2026 року сторони проживають окремо, спільне господарство не ведуть, подружні стосунки не підтримують. Дитина проживає разом із позивачкою. Спору між батьками щодо місця проживання дитини немає. Позивачка просить шлюб розірвати, після розірвання шлюбу відновити їй дошлюбне прізвище « ОСОБА_3 » та залишити дитину проживати з матір`ю.

ІІ. Процесуальні дії по справі, заяви сторін

Ухвалою судді Солом`янського районного суду міста Києва від 27 квітня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представником відповідача - адвокатом Набруско Я.В. подано до суду заяву про надання позивачці та відповідачу строку на примирення на 6 місяців.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 23 червня 2026 року частково задоволено заяву представника відповідача - адвоката Набруска Я.В. про надання строку для примирення подружжя, надано ОСОБА_1 та ОСОБА_2 строк для примирення на 3 (три) місяці, з 23.06.2026 по 22.09.2026 включно. Провадження у справі зупинено.

Ухвалою від 23 вересня 2026 року провадження у справі поновлено у зв`язку із закінченням наданого сторонам строку на примирення. Судове засідання призначено на 23 вересня 2026 року.

До початку судового засідання представник позивачки — адвокат Лець Ю.В., наполягала на задоволенні позову в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, зазначила, що наданий судом строк для примирення результатів не дав, сторони не примирилися, намірів щодо збереження шлюбу позивачка не має, просила розглядати справу за її відсутності.

Інші учасники справи, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилися.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом

19 червня 2019 року між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , Солом`янським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві зареєстрований шлюб, актовий запис № 1012, після реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_6 », що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 виданим 19 червня 2019 року.

Від шлюбу сторони мають малолітню дитину – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим 30 вересня 2023 року Солом`янським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Сторони шлюбні відносини не підтримують, спільного господарства не ведуть, проживають окремо. Наданий ухвалою суду від 23 червня 2026 року строк для примирення позитивного результату не дав, сторони не примирилися, зберегти сім`ю позивачка не бажає, наполягає на розірванні шлюбу.

ІV. Застосовані судом норми права.

Відповідно до частини 1 статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Частинами 3 та 4 статті 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Згідно з частиною 3 статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання, у тому числі за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Згідно з частиною 2 статті 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

V. Мотивована оцінка і висновки суду.

Судом встановлено, що спільне життя сторін не склалося, шлюбні відносини між ними припинені, спільне господарство не ведеться, шлюб між сторонами фактично розпався, а сім`я носить формальний характер.

Згідно з частиною першою статті 111 СК України, суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.

Ухвалою суду від 23 червня 2026 року сторонам було надано строк для примирення тривалістю три місяці. Проте, як вбачається із наданих представником позивачки пояснень, за час наданого строку сторони не примирилися, зберегти сім`ю не бажають, позивачка наполягає на розірванні шлюбу. Відповідач заперечень проти позову чи заяв про намір зберегти родину після закінчення строку на примирення суду не надав.

Оскільки сторони тривалий час проживають окремо, не підтримують сімейних стосунків, зберегти сім`ю під час наданого строку для примирення не побажали, суд вважає, що сім`я сторін розпалася остаточно, шлюб має формальний характер, а тому його збереження є неможливим і суперечило б інтересам сторін.

Відповідно до частини 1 статті 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Оскільки позивачка при реєстрації шлюбу змінила своє дошлюбне прізвище з « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_6 », та після розірвання шлюбу бажає відновити своє дошлюбне прізвище « ОСОБА_3 », вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Вирішуючи вимогу позивачки про залишення малолітньої дитини проживати із нею суд зазначає таке.

Верховний Суд у постанові від 15.01.2020 по справі № 200/952/18 зазначив, що під час вирішення питання про визначення місця проживання дитини, участь органу опіки та піклування є обов`язковою, а позивач до заяви про визначення місця проживання дитини повинен надати висновок органу опіки та піклування про доцільність проживання дитини з одним із батьків, характеристики з місця проживання, роботи, місця навчання дитини (гуртків), медичні довідки (судом обов`язково враховується стан здоров`я як батьків, так і дитини), довідки про доходи (інші документи, які підтверджують матеріальне становище заявника), акти обстеження житлово-побутових умов, документи, що підтверджують право власності на житло. За загальним правилом за відсутності спору щодо того з ким із батьків будуть проживати неповнолітні діти суд може вирішити питання про залишення проживання дитини з матір`ю чи батьком одночасно з вимогою про розірвання шлюбу. Лише за наявності такого спору між батьками суд повинен роз`яснити сторонам порядок вирішення питання про визначення місця проживання дитини.

У відповідності до статті 141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Суд зауважує, що матеріали справи не містять доказів про наявність між сторонами спору щодо визначення місця проживання дитини.

Отже, з огляду на викладене, керуючись принципом рівності прав та обов`язків батька й матері щодо своїх дітей, при цьому враховуючи інтереси дитини, а також те, що позивачка просила залишити доньку проживати з нею, відсутність заперечень відповідача з цього приводу, суд приходить до переконання, що найбільш доцільним буде залишити дитину проживати з матір`ю – ОСОБА_7 .

Таке рішення суду не позбавляє можливості та обов`язку кожного з батьків брати участь у вихованні, спілкуванні та матеріальному утриманні дитини.

VI. Розподіл судових витрат

Позивачкою при зверненні до суду був сплачений судовий збір в розмірі 1331,20 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов задоволено, з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

На підставі ст.ст. 24, 56, 105,110-112, 113, 114 Сімейного кодексу України, ст. ст. 10, 12,76-81, 137, 141, 142, 247,263-265,354-355 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву представника позивача – адвоката Лець Юлії Вікторівни, подану в інтересах ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу – задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 19 червня 2019 року Солом`янським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 1012.

Після розірвання шлюбу відновити позивачці дошлюбне прізвище « ОСОБА_3 ».

Малолітню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишити проживати з матір`ю – ОСОБА_7 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_7 витрати по сплаті судового збору в розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Згідно з частиною п`ятою статті 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складене 23.09.2026.

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Представник позивачки: адвокат Лець Юлія Вікторівна, адреса: 01001, м. Київ, вул. Шота Руставелі, 11, 3-й поверх.

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Сторони можуть отримати інформацію щодо даної справи за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України або в підсистемі "Електронний суд".

Головуюча суддя Сердюк Н.В.