Постанова від 22 вересня 2026 р. у справі №127/13877/26 — Вінницький апеляційний суд

Справа № 127/13877/26

Провадження № 33/801/771/2026

Категорія: 141

Головуючий у суді 1-ї інстанції Іванченко Я. М.

Доповідач:Рибчинський В. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 рокуСправа № 127/13877/26м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі судді судової палати у цивільних справах Рибчинського В.П.,

за участю ОСОБА_1 та його захисника – адвоката Цуркан Д.Ю., розглянувши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Цуркан Данієли Юріївни на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 19 червня 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч. 1 ст. 122-2 Кодексу України про адміністративне правопорушення,

в с т а н о в и в:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 644974 від 19.04.2026 року водій ОСОБА_1 19.04.2026 о 18 год 12 хв, керуючи транспортним засобом марки «Audi A6», д.н.з. НОМЕР_1 , не виконав вимогу поліцейського про зупинку транспортного засобу, яку поліцейський здійснив сигнальним диском з червоним сигналом вказуючи на цей транспортний засіб, в подальшому транспортний засіб було зупинено шляхом блокування за адресою: м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 107, службовим транспортним засобом, а саме «Toyota Corolla», д.н.з. НОМЕР_2 (на синьому фоні) та «Hyundai Sonata», д.н.з. НОМЕР_3 (на синьому кольорі), чим порушив вимоги п. 8.9 ПДР України, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.

Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 19 червня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк шість місяців. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 665 грн 60 коп.

Не погоджуючись з такою постановою суду захисник ОСОБА_1 - адвокат Цуркан Д.Ю. подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування судом обставин справи, просила оскаржувану постанову змінити в частині призначеного покарання, застосувавши до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, а орган чи посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення, з урахуванням положень, викладених у ст.ст. 251, 252 КУпАП, зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, керуючись законом та правосвідомістю, оцінити докази за своїм внутрішнім переконанням в їх сукупності.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 644974 від 19.04.2026 року водій ОСОБА_1 19.04.2026 о 18 год 12 хв, керуючи транспортним засобом марки «Audi A6», д.н.з. НОМЕР_1 , не виконав вимогу поліцейського про зупинку транспортного засобу, яку поліцейський здійснив сигнальним диском з червоним сигналом вказуючи на цей транспортний засіб, в подальшому транспортний засіб було зупинено шляхом блокування за адресою: м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 107, службовим транспортним засобом, а саме «Toyota Corolla», д.н.з. НОМЕР_2 (на синьому фоні) та «Hyundai Sonata», д.н.з. НОМЕР_3 (на синьому кольорі), чим порушив вимоги п. 8.9 ПДР України, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.

Протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 підписано, копію протоколу ним отримано, про що засвідчено його підписом.

За змістом п. 8.9 ПДР України вимога про зупинку транспортного засобу подається поліцейським за допомогою: б) увімкненого проблискового маячка синього і червоного або лише червоного кольору та (або) спеціального звукового сигналу; в) гучномовного пристрою. Водій повинен зупинити транспортний засіб у вказаному місці з дотриманням правил зупинки.

Відповідальність за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП передбачена за невиконання водіями вимог поліцейського, а водіями військових транспортних засобів - вимог посадової особи військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України про зупинку транспортного засобу.

Ухвалюючи оскаржувану постанову, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.

Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення, за обставин, відображених у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №644974 від 19.04.2026 року підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Посилання сторони захисту на те, що ОСОБА_1 не ухилявся від зупинки транспортного засобу, не заслуговують на увагу та спростовуються матеріалами справи, зокрема відеозаписом події.

З відеозапису події 19.04.2026 року вбачається, що поліцейський подає жезлом вимогу про зупинку транспортному засобу, який проїжджає, не зупинившись. Відеозаписом події підтверджено, що водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. 8.9 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч.1 ст. 122-2 КУпАП.

Судом першої інстанції застосовано до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у межах санкції встановленої ч. 1 ст. 122-2 КУпАП у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 6 (шість) місяців.

У своїй апеляційній скарзі сторона захисту вказувала на те, що ОСОБА_1 щиро розкаюється у вчиненому правопорушенні, є волонтером та бере участь у перевезенні гуманітарної та благодійної допомоги, на утриманні має матір, яка має інвалідність ІІ-ї групи та потребує регулярного відвідування лікувальних закладів, проходження медичних обстежень, та саме ОСОБА_1 здійснює її транспортування, а тому йому потрібен транспортний засіб. Просить пом`якшити покарання та застосувати стягнення у виді штрафу.

В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 пояснив, що через велику кількість автомобілів, працівників поліції та ТЦК та СП, затор, він не зрозумів, що вимога про зупинку була адресована йому.

Апеляційний суд вважає, що місцевий суд дав правильну оцінку доказам та обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, оскільки він, керуючи транспортним засобом, не виконав вимогу поліцейського про зупинку транспортного засобу, чим порушив п. 8.9 Правил дорожнього руху, з чим погоджується і апеляційний суд.

Однак при накладенні адміністративного стягнення місцевий суд не в повній мірі врахував характер і спосіб вчиненого, особу правопорушника, ступінь його вини, інші обставини справи, що впливають на вид стягнення та, на переконання апеляційного суду, помилково застосував найсуворіше стягнення, передбачене санкцією ч.1 ст.122-2 КУпАП, а саме - позбавлення права керування транспортними засобами на строк шість місяців.

Так, враховуючи обставини, які істотно пом`якшують скоєне адміністративне правопорушення, як участь у наданні благодійної допомоги, перебування на утриманні матері-інваліда ІІ групи, а також те, що адміністративне правопорушення скоєне вперше, апеляційний суд приходить до висновку про зміну призначеного ОСОБА_1 адміністративного стягнення на більш м`яке, а саме позбавлення права керування транспортними засобами строком на 3 (три) місяці, що сприятиме виправленню особи та зможе виконати превентивну функцію щодо вчинення нових адміністративних правопорушень, в зв`язку з чим постанова місцевого суду щодо ОСОБА_1 підлягає зміні в частині накладеного на нього адміністративного стягнення, а апеляційна скарга його захисника – до часткового задоволення.

Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Цуркан Данієли Юріївни задовольнити частково.

Постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 19 червня 2026 року змінити в частині призначеного стягнення.

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 3 (три) місяці.

В решті постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Вінницького

апеляційного суду: В.П. Рибчинський