Постанова від 09 вересня 2026 р. у справі №760/23263/26 — Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/23263/26

3/760/6081/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2026 року Cуддя Солом`янського районного суду міста Києва Кравченко Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Києві матеріал про адміністративне правопорушення, який надійшов з Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, паспорт громадянина України НОМЕР_1 від 11.02.2003, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, серії ААД №727795 від 10.08.2026, 30.05.2022 о 03 год 35 хв у м. Київ, вул. В. Кільцева, 4, водій керував транспортним засобом «Hyundai Sonata», д.н.з. НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився зі згоди водія в встановленому законом порядку із застосуванням приладу «Драгер-ARMF 0302», тест 371, результат 2, 05%.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано, як порушення п. 2.9 (а) ПДР, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.

Особа, що притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 у судовому засіданні провину у вчиненому правопорушення не визнав та зазначив, що у 2022 році його дійсно зупиняли працівники патрульної поліції, однак у зв`язку зі значним спливом часу він не пам`ятає деталей вказаної ситуації. У серпні 2026 року він вирішив продати автомобіль та у сервісному центрі йому повідомили про те, що на нього було складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст.130 КУпАП та в базі відсутній результат розгляду вказаного протоколу. Після чого він поїхав до патрульної поліції для з`ясування вказаних обставин, де в подальшому в його присутності працівниками патрульної поліції було складено протокол про адміністративне правопорушення ААД №727795 про притягнення його до відповідальності за ст.130 КУпАП.

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 , дослідивши наявні матеріали справи: протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №727795 від 10.08.2026 (а.с.1), повідомлення про виклик до УПП у м. Києві ОСОБА_1 , у зв`язку з поновленням адмін.матеріалів (а.с.2), лист підполковника поліції Ольховської А. «Про відновлення втраченого адміністративного матеріалу відносно ОСОБА_1 » (а.с.3-4), витяг з підсистеми «Армор» (а.с.5), суд дійшов наступних висновків.

Так, відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України.

Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративне правопорушення.

Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до ст.1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративне правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушення, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно з п.1, 2 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.

При цьому, у відповідності до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Згідно з ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У п. 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до п.2.9 (а) ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначений ст. 266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 року (далі Порядок), та регулюється Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09.11.2015 (далі Інструкція).

Відповідно до положень п. 2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Згідно з п. 6 Інструкції огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Згідно п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14 (із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України № 18 від 19 грудня 2008 року), судам слід ураховувати, що стан сп`яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника. Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли остання почала рухатись.

Як вказувалося вище, право органів Національної поліції вимагати пройти у встановленому порядку медичний огляд у відповідності до вимог ПДР України кореспондується із обов`язком водія не керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

У разі невиконання вимог п. 2.9 (а) ПДР передбачена адміністративна відповідальність за частиною 1 статті 130 КУпАП, а саме: за керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Об`єктом даного адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, а також безпеки на річковому транспорті та маломірних суднах.

Об`єктивна сторона складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, полягає в тому числі у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Суб`єкт адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП спеціальний - водій транспортного засобу, або інша особа, яка керувала транспортним засобом.

Суб`єктивна сторона даного правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу.

Диспозиція статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів.

Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №727795 від 10.08.2026, 30.05.2022 о 03 год 35 хв у м. Київ, вул. В. Кільцева, 4, водій керував транспортним засобом «Hyundai Sonata», д.н.з. НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився зі згоди водія в встановленому законом порядку із застосуванням приладу «Драгер-ARMF 0302», тест 371, результат 2, 05%.

Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 727795 від 10.08.2026, подія адміністративного правопорушення мала місце 30.05.2022 о 03 год 35 хв. При цьому протокол складено лише 10.08.2026, тобто через понад чотири роки після зазначеної у ньому події.

Як вбачається з матеріалів справи, первинний адміністративний матеріал щодо ОСОБА_1 був втрачений, у зв`язку з чим працівниками поліції здійснено його відновлення. Разом із тим відновлений матеріал не містить усіх первинних документів, які були складені безпосередньо під час виявлення правопорушення у 2022 році.

Зокрема, матеріали справи не містять відеозапису, яким було б зафіксовано факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом «Hyundai Sonata», д.н.з. НОМЕР_2 , у зазначені в протоколі час та місці, обставини його зупинки працівниками поліції та проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу.

Також у матеріалах справи відсутній акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, складений за результатами проведеного 30.05.2022 огляду, відсутній належним чином оформлений результат тестування приладом «Drager-ARMF 0302», а також інші первинні документи, які б дозволяли перевірити дотримання встановленого законом порядку проведення огляду.

Суд позбавлений можливості перевірити, чи був огляд ОСОБА_1 фактично проведений у встановленому законом порядку, який саме спеціальний технічний засіб застосовувався, чи був він належним чином допущений до використання, чи було дотримано вимог щодо його застосування, а також чи були результати огляду належним чином зафіксовані та доведені до відома особи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відтак, надані суду докази не підтверджують факту керування транспортним засобом ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння, що виключає наявність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП.

Витяг із підсистеми «Армор» та лист працівника поліції про відновлення втраченого адміністративного матеріалу також не є самостійними доказами факту перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння, оскільки вони лише відображають інформацію про наявність відповідного адміністративного матеріалу та обставини його відновлення, але не замінюють первинних доказів, отриманих під час фіксації події.

Водночас суд зазначає, що, сам по собі протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 727795 від 10.08.2026, складений через чотири роки після події, не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи у контексті положень ст. 62 Конституції України.

Інших обґрунтованих доказів, які б підтверджували факт порушення ОСОБА_1 вимог п. 2.9 (а) ПДР та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, поза розумним сумнівом, суду надано не було.

У зв`язку з викладеним, суд дійшов висновку, що надані докази не підтверджують належним та допустимим чином факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння у визначений у протоколі час та місці.

Суд наголошує, що він не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Приймаючи до уваги, що всі сумніви щодо доведеності вини правопорушника слід тлумачити на його користь, за відсутності переконливих доказів вини ОСОБА_1 , суд дійшов висновку, що при розгляді справи не доведено, що в його діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а вказане правопорушення задокументовано в законний спосіб, з огляду на вимоги ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Суд наголошує, що правова природа адміністративної відповідальності також ґрунтується на конституційних принципах та правових презумпціях.

Так, згідно п.4.1. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року N 23-рп/2010 у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 14-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (справа про адміністративну відповідальність у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху) зазначено, що Конституційний Суд України дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.

Наведені правові позиції закріплюють, що особа не вважається винною, доки її вина не буде доведена у встановленому законом порядку. Тобто особа не повинна доказувати свою невинуватість і його поведінка вважається правомірною, доки не доведено зворотне.

В Рекомендаціях №R (91) 1 Комітету Міністрів Ради Європи «Про адміністративні санкції» одним із принципів застосування адміністративних стягнень є встановлення обов`язку нести тягар доказування саме для адміністративних органів (принцип 7).

Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) в своїх рішеннях неодноразово зазначав, що санкції, які згідно національному законодавству Договірних держав не входять у сферу кримінальних покарань, можуть вважатися такими в світлі положень Конвенції. У своїх рішеннях у справах «Малиге проти Франції від 23 вересня 1998 року», «Озтюрк проти Германії» ЄСПЛ визнав адміністративні правопорушення кримінальними злочинами, які підпадають під гарантії статі 6 Конвенції.

Крім того, у п.21 свого рішення у справі «Надточий проти України» від 15 травня 2008 року ЄСПЛ зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, належних та допустимих доказів, які б підтверджували вину ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП матеріали справи не містять.

Так, відповідно до п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

Зі змісту наведених правових норм вбачається, що закриття провадження на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП можливе за одночасної наявності таких умов: вчинення адміністративного правопорушення; сплив встановленого законом строку, перебіг якого розпочинається з дня вчинення адміністративного правопорушення (при триваючому правопорушенні - з дня його виявлення).

При цьому для обчислення встановленого законом строку для накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі у зв`язку з його спливом необхідним є встановлення факту вчинення адміністративного правопорушення - протиправної, винної дії чи бездіяльності.

Так, відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку передбачено адміністративну відповідальність.

Тобто закриття провадження у справі на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП можливе лише за умови встановлення судом факту вчинення особою винної протиправної дії чи допущення винної протиправної бездіяльності, що підпадає під ознаки адміністративного правопорушення.

Оскільки, суд дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підстави для вирішення питання закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв`язку зі спливом строків накладення адміністративного стягнення, відсутні.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що провадження у справі підлягає закриттю, у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме із підстав, передбачених п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.

Судовий збір відповідно до положень ст. 40-1 КУпАП стягненню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 1, 7, 9, 130, ч. 1 ст. 247, 283-284, 287-291 КУпАП -

П О С Т А Н О В И В:

Провадження в справі про адміністративне правопорушення про притягнення, до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.1 ст.130 КУпАП - закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту винесення до Київського апеляційного суду через Солом`янський районний суд міста Києва.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя: Я.В.Кравченко