Постанова від 22 вересня 2026 р. у справі №758/11623/26 — Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/11623/26

3/758/3839/26

Категорія 156

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2026 року cуддя Подільського районного суду м.Києва Денисов О. О. , розглянувши справу про адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

19 червня 2026 року о 23 годині 00 хвилин в м. Києві по вул. Новокостянтинівська 74, водій керував транспортним засобом марки «Mercedes-Benz», номерний знак (реєстраційний номер) НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп?яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан алкогольного сп?яніння у встановленому законом порядку відмовилась, що зафіксовано на БК473618; 765292, чим порушила п.2.5 ПДР України та вчинила правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явилась, про причини неявки суд не повідомила, клопотань, заяв про відкладення розгляду справи від неї не надходило.

В судове засідання з`явилась захисник ОСОБА_1 – Момотюк А.І., подала клопотання про закриття провадження у справі за відсутності складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, зазначила, що не зафіксовано рух транспортного засобу; відео з бодікамер не містить безперервності; на відеофайлах відсутній цифровий підпис; працівники патрульної поліції не назвали жодної ознаки вказаної в протоколі; працівники поліції не роз`яснили, що відмова це окремий склад правопорушення; водія не направлено до закладу охорони здоров`я; відеозаписами не доведено, що ОСОБА_1 мала ознаки алкогольного сп`яніння.

Дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, суддя дійшов висновку про наступне.

Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху (далі - ПДР), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до пункту 2.9а Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Згідно вимог ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, статтею 53 цього Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.

Водночас ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з частинами 2, 3 та 6 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів.

У рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

При цьому, особа реалізувала своє право володіти та керувати транспортним засобом, а значить погодилася виконувати додатково покладені на неї обов`язки, встановлені нормами законодавства України, в тому числі і Правилами дорожнього руху України, пунктом 2.5 яких зобов`язано водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Таким чином, відмовившись від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, ОСОБА_1 , як особа, яка керувала транспортним засобом, порушила вимоги п. 2.5 ПДР, та вчинила адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Винність ОСОБА_1 , у вчиненні вищезазначеного адміністративного правопорушення, встановлено дослідженими доказами в справі, зокрема:

- протоколом про вчинення адміністративного правопорушення серії ЕПР1 №697699 від 19 червня 2026 року, в якому зафіксовані обставини вчинення ОСОБА_1 , адміністративного правопорушення;

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебуванням під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, в якому зазначені виявлені працівниками патрульної поліції ознаки алкогольного сп`яніння водія ОСОБА_1 , які передбачені Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 9 листопада 2015 року № 1452/735;

- постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №7406436 від 19.06.2026, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП, а саме: водій здійснила рух по зустрічній смузі;

- відеозаписом долученим до матеріалів справи, з якого вбачається, працівниками поліції зупинено транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 за рух по смузі зустрічного руху.

На 03:32 працівник патрульної поліції запитує: « ОСОБА_2 , а ви алкоголь вживали сьогодні, запах такий з салону тягне, наче алкоголь, було щось?», на що ОСОБА_1 відповідає: «Нє, сьогодні не було, може айкос», патрульний поліцейський продовжує: «Я ж айкос відрізняю від запаху алкоголя, алкоголь у вас є, можливо омивач, тобто на приладі «Драгер» пройдете огляд?, на що ОСОБА_1 на 04:06 відповідає: «Да». На 15:59 коли патрульний поліцейський пропонує пройти огляд за допомогою приладу «Драгер» ОСОБА_1 каже: «Я перший раз я боюсь, а якщо він мені те що вчора покаже», на що патрульний поліцейський каже: «Це ж вчора було», на 16:11 ОСОБА_1 продовжує: «Мені сказали, що показує троє суток», на що патрульні поліцейські кажуть: «Ні, це треба, щоб ви в каматозі були, щоб воно там щось показало. Це високоточний прибор, якщо відмовляєтесь теж буде складено протокол. До лікаря-нарколога можемо аналізи здати, в нього такий самий прибор. Дивіться, допустима норма 0,2 проміле». На 16:49 ОСОБА_1 каже: «Я проехала вот здесь, потому что смазана эта линия, я багато раз её срезаю, это причина зупинки, но зачем вот все це», на що патрульний поліцейський каже: «От зараз з вами спілкуємось і я відчуваю, що щось є, тому на вимогу працівника поліції ви маєте пройти огляд, якщо відмовляєтесь то буде складено протокол за відмову від проходження огляду, по тій самій статті і тій самій частині, якщо менше 0,2 проміле ви сіли і поїхали».

На 17:47 ОСОБА_1 каже: «Мені казали, що непотрібно», патрульний поліцейський каже: «Якщо ви нічого не вживали …», ОСОБА_1 продовжує: «Я ж не кажу, що я не вживала, я вживала вчора ввечері пиво, зранку нічого не їла, тільки що купила хот-дог».

На 18:31 патрульний поліцейський каже: «Якщо бажаєте можемо в медичний заклад з вами проїхати», ОСОБА_1 мовчить. На 18:53 патрульний поліцейський перепитує у ОСОБА_1 : «Ви відмовляєтесь в мед заклад і проходити на місці», ОСОБА_1 задовільно киває.

На що патрульний поліцейський роз`яснює, що буде складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП, та повідомляє, що ОСОБА_1 відстороняється від керування транспортним засобом.

На 20:06 ОСОБА_1 каже: «Мені сказали колись чотко на оцю штуку не здавать», на що патрульний поліцейський каже: «Якщо б нічого не було, то вам би нічого не угрожало так?».

На 01:45:39 патрульний поліцейський ознайомлює ОСОБА_1 з протоколом за ч. 1 ст. 130 КУпАП за відмові від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

На 01:46:28 ОСОБА_1 каже: «Я відмовилась, тому що я вважаю, що за три дні неможна вживати алкоголь, а я вживала. Я відмовилась, бо поспішаю до дитини. Я не згодна з тим, що отам написано», на що патрульний поліцейський повідомляє, що може не підписувати взагалі і може звернутись до адвоката, щоб їй допомогли.

Щодо тверджень захисника про те, що не зафіксовано рух транспортного засобу, то суд зазначає, що з матеріалів справи вбачається, що транспортний засіб «Mercedes-Benz», державний номерний знак НОМЕР_2 , зупинений працівниками патрульної поліції у зв`язку з порушенням Правил дорожнього руху, а саме рухом по смузі зустрічного руху, що також підтверджується постановою серії ЕНА №7406436 від 19.06.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП. Крім того, сам факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 не спростований жодним належним та допустимим доказом. Навпаки, з відеозапису вбачається, що після зупинки транспортного засобу працівники поліції безпосередньо спілкувалися саме з ОСОБА_1 як з водієм, а остання не заперечувала факт керування автомобілем, зокрема пояснювала причину свого руху по зустрічній смузі словами: «Я проехала вот здесь, потому что смазана эта линия, я багато раз её срезаю, это причина зупинки». Отже, посилання захисника на відсутність фіксації руху транспортного засобу не спростовує встановленого факту керування.

Доводи захисника про те, що відеозаписи з нагрудних камер поліцейських не містять безперервності, також не свідчать про їх недопустимість або недостовірність.

Відеозапис містить безпосередню фіксацію істотних для справи обставин, а саме пропозиції поліцейських пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального технічного засобу, роз`яснення наслідків відмови, пропозиції пройти огляд у закладі охорони здоров`я, а також фактичної відмови ОСОБА_1 від проходження огляду як на місці зупинки, так і в медичному закладі. При цьому сама ОСОБА_1 на відеозаписі фактично підтверджує факт відмови, зазначаючи після ознайомлення з протоколом: «Я відмовилась, тому що я вважаю, що за три дні неможна вживати алкоголь, а я вживала. Я відмовилась, бо поспішаю до дитини».

Таким чином, зміст відеозапису не лише підтверджує факт пропозиції пройти огляд та роз`яснення правових наслідків відмови, але й містить безпосереднє пояснення самої особи щодо причин її відмови.

Посилання захисника на відсутність на відеофайлах цифрового підпису також не є підставою для визнання таких відеозаписів недопустимими доказами.

КУпАП не встановлює вимоги щодо обов`язкового накладення цифрового підпису саме на файл відеозапису з нагрудної камери як умови його допустимості. Відповідно до ст. 251 КУпАП відеозапис є самостійним джерелом доказів, а питання його належності, допустимості, достовірності та достатності вирішується судом з урахуванням усієї сукупності матеріалів справи.

Захисником не наведено конкретних обставин, які б свідчили про монтаж, редагування, підміну чи інше втручання у зміст відеофайлів. Саме лише посилання на відсутність цифрового підпису без доведення факту зміни змісту відеозапису не спростовує відображених на ньому обставин.

Необґрунтованим є також довод захисту про те, що працівники патрульної поліції нібито не назвали жодної ознаки алкогольного сп`яніння, зазначеної у протоколі.

Із відеозапису безпосередньо вбачається, що поліцейський повідомляє ОСОБА_1 про наявність запаху алкоголю, зокрема зазначає: «запах такий з салону тягне, наче алкоголь», а надалі прямо повідомляє: «Я ж айкос відрізняю від запаху алкоголя, алкоголь у вас є».

Крім того, поліцейський пояснює, що підставою для пропозиції пройти огляд є його сприйняття ознак, наявних під час безпосереднього спілкування з водієм: «От зараз з вами спілкуємось і я відчуваю, що щось є». При цьому слід зазначити, що для виникнення у поліцейського підстав запропонувати водієві пройти огляд достатньою є наявність однієї чи декількох передбачених нормативними актами ознак алкогольного сп`яніння.

Суд не встановлює факт перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння як необхідну умову відповідальності саме за відмову від проходження огляду.

Підставою відповідальності у цій частині є відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження огляду у встановленому порядку. Такий підхід відповідає правовій природі ч. 1 ст. 130 КУпАП, яка прямо передбачає відповідальність, зокрема, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду.

Твердження захисника про те, що працівники поліції не роз`яснили ОСОБА_1 , що відмова від проходження огляду є окремим складом адміністративного правопорушення, також спростовується дослідженим відеозаписом. Так, під час спілкування поліцейський неодноразово повідомляв ОСОБА_1 про наслідки відмови. Зокрема, на відеозаписі зафіксовано його пояснення: «якщо відмовляєтесь теж буде складено протокол», а надалі: «якщо відмовляєтесь то буде складено протокол за відмову від проходження огляду, по тій самій статті і тій самій частині». Після цього поліцейський додатково запропонував пройти огляд у медичному закладі та прямо запитав: «Ви відмовляєтесь в мед заклад і проходити на місці?», на що ОСОБА_1 кивком голови підтвердила відмову. Таким чином, ОСОБА_1 належним чином поінформована як про необхідність проходження огляду, так і про правові наслідки відмови від його проходження. Більше того, після складання протоколу вона самостійно пояснила причини своєї відмови, що додатково підтверджує її усвідомленість щодо вчинених нею дій.

Не заслуговує на увагу і довод захисника про те, що ОСОБА_1 не направлена до закладу охорони здоров`я. З матеріалів справи та відеозапису вбачається, що працівник поліції прямо запропонував ОСОБА_1 пройти огляд у медичному закладі, зазначивши: «Якщо бажаєте можемо в медичний заклад з вами проїхати». Після цього, не отримавши згоди, поліцейський уточнив: «Ви відмовляєтесь в мед заклад і проходити на місці?», на що ОСОБА_1 кивком голови підтвердила свою відмову. Отже, можливість пройти огляд у закладі охорони здоров`я їй надана, однак остання нею не скористалася та відмовилась від проходження огляду.

Таким чином, відмова ОСОБА_1 від проходження огляду підтверджується не лише протоколом про адміністративне правопорушення та направленням на огляд, а й безпосередньо відеозаписом, на якому зафіксовані пропозиції працівників поліції пройти огляд, роз`яснення наслідків відмови, пропозиція пройти огляд у медичному закладі та фактична відмова ОСОБА_1 від проходження огляду.

З огляду на наведені обставини, ОСОБА_1 згідно з протоколом про адміністративне правопорушення підлягає адміністративній відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, тобто відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

При призначенні стягнення, суд, відповідно до ст. 33 КУпАП, враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність правопорушника, судом не встановлено.

На підставі вищевказаного, з урахуванням особи та майнового стану правопорушника, ступеню його вини, відсутності обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, суд вважає, що ОСОБА_1 слід призначити стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, що є достатньою мірою відповідальності з метою його виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, які повинні бути стягнуті з ОСОБА_1 .

Ураховуючи викладене, керуючись ст. 23, 33, ч. 1 ст. 130, 283, 284, 287, 294, 303, КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , в дохід держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 (шістдесят) коп.

Штраф має бути сплачений порушницею не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення їй постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушницею штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушниці, роботи або за місцезнаходженням її майна в порядку, встановленому законом.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення, шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці з дня її винесення.

Суддя О. О. Денисов