Постанова від 22 вересня 2026 р. у справі №756/13874/26 — Оболонський районний суд міста Києва

23.09.2026 Справа № 756/13874/26

Справа № 756/13874/26

Провадження № 3/756/3919/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 року м. Київ

Суддя Оболонського районного суду м. Києва Жук М.В., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли від УПП в місті Києві ДПП, про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого бухгалтером у Представництві «ПХУ ЛЕХМАР», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

в с т а н о в и в:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 728243, 24.07.2026 о 22 год. 45 хв. водій ОСОБА_1 по пр-ту Оболонському, 26 в м. Києві керував транспортним засобом Toyota Land Cruiser Prado, д.н.з. НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: порушення координації рухів, запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку ОСОБА_1 відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав, вказав, що алкогольних напоїв не вживав, транспортним засобом керував перебуваючи в стресовому стані. Пояснив, що погодився пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки за допомогою приладу драгер, однак прилад вісім разів не спрацював. До закладу охорони здоров`я для проходження огляду не поїхав, оскільки був втомлений, є інвалідом І групи.

Захисник ОСОБА_1 - адвокат Суботін О.М. у судовому засіданні просив закрити провадження у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Захисник зазначив, що ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння за допомогою спеціального технічного засобу не відмовлявся та вісім разів проходив тестування на газоаналізаторі, однак, за словами поліцейського, прилад не спрацював, що зафіксовано на відеозаписах з нагрудних камер поліцейських. На думку захисника, за таких обставин у працівників поліції не було правових підстав для направлення ОСОБА_1 до закладу охорони здоров`я, оскільки такий огляд проводиться лише у разі відмови водія від огляду на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами такого огляду.

Крім того захисник зазначив, що працівниками поліції не складено акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, не зазначено назву та номер застосованого газоаналізатора і не зафіксовано результати тестування, що позбавляє сторону захисту можливості перевірити справність приладу та свідчить про недоведеність вини ОСОБА_1 поза розумним сумнівом.

Також захисником долучено до матеріалів справи характеристику ОСОБА_1 з місця роботи від 21.09.2026, копію пенсійного посвідчення, копію довідки МСЕК серії АВ № 0079983 про встановлення ОСОБА_1 першої групи інвалідності та копію виписки з медичної карти стаціонарного хворого № 29060 КНП «Клінічна лікарня швидкої медичної допомоги м. Львова».

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та її захисника, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.

Згідно зі ст. 245 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення має своєчасно, всебічно, повно й об`єктивно з`ясувати обставини справи і вирішити її в точній відповідності із законом.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно вимог ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає, зокрема, у випадку відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За змістом п. 7 Розділу І, пунктів 6, 8, 11, 12 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказами МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Оформлення матеріалів огляду на стан сп`яніння водія транспортного засобу здійснюється згідно з чинним законодавством. У разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я. Форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до цієї Інструкції.

Крім того, ч. 2 ст. 266 КУпАП, в редакції Закону № 1231-ІХ від 16.02.2021, під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч. 3 ст. 266 КУпАП у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, і однією із таких презумпцій є закріплена в ст. 62 Конституції України презумпція невинуватості, відповідно до якої особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено в законному порядку. Тобто, особа не зобов`язана доказувати свою невинуватість і її поведінка вважатиметься правомірною, доки не буде доказано зворотне.

У Рекомендації No R (91) 1 Комітету Міністрів Ради Європи «Про адміністративні санкції», одним із принципів застосування адміністративних стягнень є встановлення обов`язку нести тягар доказування саме для адміністративного органу.

Вказане правило є нічим іншим, як складовою презумпції невинуватості і звільняє особу від обов`язку доводити свою невинуватість.

Під час розгляду адміністративних матеріалів досліджені докази, які у суду не викликали сумніву щодо їх достовірності, належності та допустимості.

Так, згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 24.07.2026 серії ЕПР1 № 728243 ОСОБА_1 24.07.2026 о 22 год. 45 хв. в м. Києві по пр-ту Оболонському, 26 керував транспортним засобом Toyota Land Cruiser Prado, д.н.з. НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: порушення координації рухів, запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку ОСОБА_1 відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР.

Як вбачається з оглянутих в судовому засіданні відеозаписів з нагрудних камер поліцейських № 477643 та № 470636, після зупинки транспортного засобу Toyota Land Cruiser Prado, д.н.з. НОМЕР_2 , працівники поліції повідомили ОСОБА_1 , який керував цим транспортним засобом, про виявлені у нього ознаки алкогольного сп`яніння та запропонували пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки за допомогою приладу Драгер.

На 01 хв. 41 сек. відеозапису ОСОБА_1 заперечує вживання алкогольних напоїв та погоджується пройти огляд на місці зупинки. Перед проведенням огляду поліцейський демонструє на камеру готовність приладу до використання та роз`яснює, що необхідно набрати повні легені повітря і безперервно видихати у прилад протягом п`яти-шести секунд.

Під час спроб проходження огляду з 04 хв. 50 сек. по 13 хв. 12 сек. відеозапису ОСОБА_1 неодноразово перериває видих, на що поліцейський щоразу звертає його увагу та роз`яснює, що у разі переривання видиху прилад не спрацює, а видихати потрібно без паузи («Без перебою потрібно. Ви перериваєте дихання»). Результату вимірювання отримано не було.

На 07 хв. 50 сек. та з 10 хв. 45 сек. по 11 хв. 22 сек. відеозапису поліцейський запрошує ОСОБА_1 до лікаря-нарколога, роз`яснюючи, що оскільки пройти огляд на місці не вдається, огляд буде проведено в медичному закладі, а в разі відмови щодо нього буде складено протокол за відмову від проходження огляду.

На 13 хв. 28 сек. та 14 хв. 50 сек. відеозапису на пропозицію поліцейського проїхати до лікаря ОСОБА_1 відповідає: «Я не хочу нікуди їхати», після чого поліцейський повідомляє про складення щодо нього протоколу за відмову від проходження огляду.

Доводи захисника про відсутність у працівників поліції правових підстав для направлення ОСОБА_1 до закладу охорони здоров`я суд вважає необґрунтованими. Як встановлено у судовому засіданні та не заперечується самим ОСОБА_1 і його захисником, огляд на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціального технічного засобу за вісім спроб завершити не вдалося, результату тестування отримано не було. За таких обставин огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу фактично не відбувся, а пропозиція працівника поліції пройти огляд у закладі охорони здоров`я відповідає вимогам ст. 266 КУпАП, п. 2.5 ПДР та п. 7 розділу І Інструкції і не порушує прав водія, оскільки огляд у закладі охорони здоров`я проводиться лікарем та забезпечує достовірне встановлення наявності або відсутності стану сп`яніння.

При цьому суд звертає увагу на те, що огляд на стан сп`яніння за допомогою приладу Драгер не відбувся саме у зв`язку з недотриманням ОСОБА_1 інструкцій його проходження, а саме переривання ним дихання, що не дозволило приладу провести вимірювання.

Такі дії ОСОБА_1 суд розцінює, як фактичну відмову від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки.

Не беруться до уваги й доводи захисника про відсутність акту огляду з використанням спеціального технічного засобу та відомостей про назву і номер газоаналізатора, оскільки ОСОБА_1 інкримінується не керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, встановленого за результатами такого огляду, а відмова від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому порядку, що є самостійним складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Результатів тестування, які підлягали б фіксації в акті огляду, отримано не було.

Також суд критично ставиться до доводів захисту про те, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан сп`яніння, оскільки, як пояснив сам ОСОБА_1 у судовому засіданні, до закладу охорони здоров`я для проходження огляду він не поїхав, оскільки був втомлений. Втома водія не є обставиною, яка звільняє його від обов`язку, встановленого п. 2.5 ПДР, пройти на вимогу поліцейського огляд на стан сп`яніння в установленому порядку.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, його винність повністю доведена і підтверджується всією сукупністю доказів по справі, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 728243 від 24.07.2026, відеозаписами з нагрудних камер поліцейських № 477643 та № 470636, з яких вбачається, що ОСОБА_1 мав ознаки алкогольного сп`яніння, а після того, як огляд на місці зупинки за допомогою приладу драгер результату не дав у наслідок недотримання ним інструкцій щодо його проходження, відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння у медичному закладі, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції не скористався, а також поясненнями самого ОСОБА_1 , наданими в судовому засіданні.

За таких обставин, враховуючи доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП правопорушення, характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, його ставлення до скоєного, характеризуючі його матеріали, стан його здоров`я, вважаю, що ОСОБА_1 слід піддати адміністративному стягненню у межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Наявність у ОСОБА_1 інвалідності не перешкоджає застосуванню до нього позбавлення права керування транспортними засобами, оскільки відповідно до ч. 4 ст. 30 КУпАП позбавлення права керування засобами транспорту не може застосовуватись до осіб, які користуються цими засобами в зв`язку з інвалідністю, за винятком, зокрема, випадків ухилення від огляду на наявність алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, у зв`язку з чим судовий збір з ОСОБА_1 стягненню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 30, 279, 283-285 КУпАП,

п о с т а н о в и в:

Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги чи подання прокурора.

Апеляційна скарга, подання прокурора подаються протягом десяти днів з дня винесення постанови до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд міста Києва.

Строк пред`явлення до виконання постанови три місяці з дня винесення постанови.

Суддя