Суд: Вінницький міський суд Вінницької області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна
Дата: 21 вересня 2026 р.
Справа: №127/31131/26
Суддя: Іщук Т. П.
Справа № 127/31131/26
Провадження № 3/127/5997/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 вересня 2026 рокум. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Іщук Т. П., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли Управління патрульної поліції у Вінницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 122-4, 124 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
ВСТАНОВИВ:
24 серпня 2026 року о 12.00 год. в м. Вінниці по вул. Сонячна, 5, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Renault Megane», д.н.з. НОМЕР_1 , під час руху заднім ходом не був уважним, не звернувся за допомогою до сторонніх осіб, здійснив наїзд на припаркований транспортний засіб «Audi», д.н.з. НОМЕР_2 , в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив п.10.9, 2.3б Правил дорожнього руху України.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №754420 від 25 серпня 2026 року, 24 серпня 2026 року водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Renault Megane», д.н.з. НОМЕР_1 , допустив наїзд на припаркований транспортний засіб «Audi», д.н.з. НОМЕР_2 , після чого залишив місце ДТП до якого був причетний, чим порушив вимоги п. 2.10а ПДР України.
Справи про вчинення ОСОБА_1 вказаних адміністративних правопорушень надійшли до суду одночасно та постановою суду від 22 вересня 2026 року об`єднані в одне провадження.
В судовому засіданні ОСОБА_1 повідомив, що він вину у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, визнає. При цьому вказує, що він не відчув ні поштовху, ні звуку та виїхав зі стоянко. Через деякий час в цей день, побачивши незначні подряпини на задньому бампері свого автомобіля, повернувся на стоянку біля гуртожитку, де ймовірно міг отримати пошкодження. На той час там вже нікого не було, а знайомі повідомили, що були працівники поліції, оформляли матеріали ДТП за участі автомобіля «Audi» і дали номер телефону водія цього автомобіля. Він йому зателефонував та запропонував відшкодувати збитки, а на наступний день сам звернувся в поліцію для оформлення матеріалів ДТП. Вказував, що він не мав наміру залишати місце ДТП чи приховувати його, так як не зрозумів, що вчинив ДТП, і сам відшукав як володільця автомобіля, так і звернувся в поліцію.
Вислухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Статтею 124 КУпАП передбачена відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Вказана норма КУпАП є бланкетною, тобто відсилає до конкретних правил дорожнього руху, порушення вимог яких має бути у причинному зв`язку з їх наслідками.
Згідно п. 10.9 Правил дорожнього руху, під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб.
Відповідно до п. 2.3.б Правил дорожнього руху, водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Судом установлено, що 24 серпня 2026 року о 12.00 год. в м. Вінниці по вул. Сонячна, 5, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Renault Megane», д.н.з. НОМЕР_1 , під час руху заднім ходом не був уважним, не звернувся за допомогою о сторонніх осіб, здійснив наїзд на припаркований транспортний засіб «Audi», д.н.з. НОМЕР_2 , в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив п.10.9, 2.3б Правил дорожнього руху України, про що складений протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №754419 від 25 серпня 2026 року.
До протоколу про адміністративне правопорушення надана схема місця ДТП, відповідно до якої зафіксоване розташування транспортного засобу «Audi», д.н.з. НОМЕР_2 , та перелік видимих (зовнішніх) його пошкоджень.
Також до протоколу додані письмові пояснення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . З письмових пояснень останнього слідує, що 24 серпня 2026 року він припаркував свій транспортний засіб «Audi», д.н.з. НОМЕР_2 , на стоянці біля гуртожитку. О 10.50 год пошкоджень не було виявлено, а повернувшись о 13.00 год після занять, виявив пошкодження свого транспортного засобу: водійської дверки та переднього лівого крила. Після цього викликав поліцію.
Письмові пояснення ОСОБА_1 є аналогічними його поясненням, наданим в судовому засіданні.
Аналізуючи надані суду матеріали, суд дійшов висновку, що в судовому засіданні був підтверджений факт недотримання ОСОБА_1 вимог ПДР України. Недотримання вказаних ПДР призвело до наслідків згаданої вище ДТП. Тому суд вважає, що дії ОСОБА_1 охоплюються складом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, за ознаками порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
Щодо вчинення правопорушення, передбачено ст. 122-4 КУпАП, то суд зазначає наступне.
Згідно зі ст. 122-4 КУпАП особа несе відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, виражається у залишенні місця дорожньо-транспортної пригоди особами, до якої вони причетні, а суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого або евентуального (непрямого) умислу.
Відповідно до вимог ст.10 КУпАП, адміністративне правопорушення визначається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала або свідомо допускала їх настання.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Як слідує із матеріалів справи, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №754420 від 25 серпня 2026 року, 24 серпня 2026 року водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Renault Megane», д.н.з. НОМЕР_1 , допустив наїзд на припаркований транспортний засіб «Audi», д.н.з. НОМЕР_2 , після чого залишив місце ДТП до якого був причетний, чим порушив вимоги п. 2.10а ПДР України.
До протоколу про адміністративне правопорушення додані: схема ДТП, пояснення ОСОБА_2 від 24 серпня 2026 року та ОСОБА_1 від 25 серпня 2026 року, рапорт поліцейського від 24 серпня 2026 та копія протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №754419 від 25 серпня 2026 року, складеного щодо ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП.
Із письмових пояснень та наданих в судовому засіданні пояснень ОСОБА_1 слідує, що у водія не було наміру залишати місце ДТП та приховати дану ДТП, з урахуванням того, що він повернувся на ймовірне місце ДТП, розшукав володільця автомобіля «Audi», д.н.з. НОМЕР_2 , та самостійно звернувся в поліцію.
Підстави сумніватися у вказаних твердженнях у суду відсутні, оскільки доказів на спростування доводів останнього матеріали справи не містять.
Протокол про адміністративне правопорушення та наявні у справі матеріали не містять відомостей, які би вказували на наявність умислу на вчинення правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП.
Не містять матеріали справи і доказів того, що залишаючи місце ДТП, ОСОБА_1 мав на меті приховати факт такої пригоди.
Отже, аналізуючи та оцінюючи усі надані зазначені докази, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП, не доведена належними, допустимими та достатніми доказами.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема по справам «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001 року, «Лавенте проти Латвії» від 07 листопада 2002 року неодноразово вказує, що оцінюючи докази суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Таким чином наявні підстави вважати, що в діях ОСОБА_1 відсутня суб`єктивна сторона правопорушення, яка має утворювати його склад у сукупності з іншими обставинами.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на вищевикладене, враховуючи характер вчиненого порушення, особу правопорушника, ступінь її вини, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, суд вважає, що ОСОБА_1 слід визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу. Провадження в частині притягнення його до відповідальності за ст. 122-4 КУпАП закрити у зв`язку із відсутністю в його діях складу вказаного адміністративного правопорушення.
Крім того, з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в сумі 665,60 грн, сплата якого передбачена ст.4 Закону України «Про судовий збір».
На підставі викладеного та керуючись ст. 40-1, ст. 122-4, 124, 221, 268, 276, 279, 283, 284 КУпАП, суд
ПОСТАНОВИВ:
Провадження в частині притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ст. 122-4 КУпАП, закрити у зв`язку із відсутністю в його діях складу вказаного адміністративного правопорушення.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн (вісімсот п`ятдесят гривень) на користь держави.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь держави судовий збір в сумі 665,60 грн.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Відповідно до ч. 1 ст. 307 та ч. 2 ст. 308 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. При здійснення примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Строк пред`явлення до виконання 3 (три) місяці.
Суддя:
Оригінал: reyestr.court.gov.ua