Постанова від 20 вересня 2026 р. у справі №127/28306/26 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/28306/26

Провадження № 3/127/5529/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2026 рокум. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Тишківський С.Л., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, фізичної особи – підприємця, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , за частиною 1 статті 156 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА № 147102 від 06.08.2026: «06.08.2026 о 14 год 30 хв за адресою: місто Вінниця, вулиця Привокзальна, 1, магазин «Кафетерій», громадянка ОСОБА_1 здійснила продаж алкогольних напоїв без марок акцизного збору на розлив та виніс, порушивши Закон України від 18.06.2024 № 3817-IX.

У судове засідання ОСОБА_1 з`явилась, свою вину категорично заперечила, пояснивши, що є фізичною особою – підприємцем та здійснює роздрібну торгівлю алкогольними напоями за адресою: місто Вінниця, вулиця Привокзальна, 1, магазин « ІНФОРМАЦІЯ_2 », маючи відповідний дозвіл – ліцензію. Всі товари у неї акцизні. Щодо пляшки від води «Артезіанська», що вилучили працівники поліції пояснила, що на прохання покупця з акцизної пляшки перелила алкогольний напій у пляшку покупця, так як він хотів взяти її у потяг.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, зважаючи на наступне.

Згідно із статтею 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визначається протиправна, вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в числі інших визначених законом обставин, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Частиною 1 ст. 156 КУпАП передбачена відповідальність за роздрібну або оптову торгівлю алкогольними напоями чи тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку.

Предметом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП, за змістом означеної норми, є алкогольні напої чи тютюнові вироби, рідини, що використовуються в електронних сигаретах, без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку.

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що вони не містять достатніх доказів здійснення ОСОБА_1 продажу алкогольних напоїв без марок акцизного збору на розлив та виніс.

Так, у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВБА № 147102 від 06.08.2026 не зазначено якими саме алкогольними напоями здійснювала торгівлю ОСОБА_1 без марок акцизного збору на розлив та виніс, зокрема, тими що підлягають оподаткуванню акцизним збором, або тими, що не підлягають оподаткуванню акцизним збором.

Також, не зазначено кому саме було здійснено продаж алкогольного напою без марок акцизного збору на розлив та виніс громадянкою ОСОБА_1 06.08.2026 о 14 год 30 хв за адресою: місто Вінниця, вулиця Привокзальна, 1, магазин «Кафетерій».

Матеріали справи не містять доказів реалізації підакцизних товарів за відсутності марок акцизного збору конкретній особі, в тому числі відсутні будь-які пояснення особи, якій така «реалізація» була здійснена. Відеозаписи також відсутні.

Як пояснила ОСОБА_1 вилучена у неї горілка у двох скляних пляшка була із марками акцизного збору. ОСОБА_1 зазначила, що перелила у пластикову пляшку ємністю 0,5 л алкогольний напій з пляшки, яка містила марку акцизного збору.

На фото доданих до матеріалів справи на пляшках вбачаються марки акцизного збору.

Згідно матеріалів справи, ОСОБА_1 є фізичною особою - підприємцем та має відповідний дозвіл – ліцензію на здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями.

Зазначене в сукупності викликає у суду обґрунтовані сумніви у винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 156 КУпАП.

Згідно ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Кодекс України про адміністративні правопорушення не наділяє суд повноваженнями самостійно збирати докази.

Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення, за відсутності інших доказів, не є беззаперечним доказом вини особи, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», оскільки не випливає зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Таким чином, викладені в протоколі обставини не підтверджуються наявними у справі доказами. Тому, при наявності двох протилежних версій, одна з яких жодним чином не підтверджена матеріалами справи, а інша жодним чином не спростована, приймаючи до уваги норми статті 62 Конституції України, що всі сумніви щодо недоведеності вини особи тлумачаться на її користь, суд приходить до висновку про недоведеність наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 156 КУпАП.

Суд враховує рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010, відповідно до якого адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтуються на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі й закріплених в статті 62 Конституції України.

Європейський суд з прав людини, у своєму рішенні від 10.02.1995 р. у справі «Аллене де Рібермон проти Франції» підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов`язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.

Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього обвинувачення.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях притримується позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 р.), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25).

Положення статті 62 Конституції України встановлюють, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» (Заява № 39598/03) Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту.

Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно із ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, і ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП встановлено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Зважаючи на вказане суд дійшов висновку, що наданими матеріалами не доведено наявності складу правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 156 КУпАП в діях ОСОБА_1 , а тому відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження у справі необхідно закрити.

Відповідно до вимог ст. 265 КУпАП вилучені речі і документи зберігаються до розгляду справи про адміністративне правопорушення у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням із Державною судовою адміністрацією України, а після розгляду справи, залежно від результатів її розгляду, їх у встановленому порядку конфіскують, або повертають володільцеві, або знищують, а при оплатному вилученні речей - реалізують.

У зв`язку з вище викладеним, суд вважає за необхідне повернути власнику речі, які вилучені для тимчасового зберігання під час складання протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА № 147102 від 06.08.2026.

Враховуючи викладене та керуючись ч. 1 ст. 156, ст. ст. 7, 9, 221, 245, 247, 251, 252, 264, 265, 276, 279, 280, 283, 284, 294 КУпАП, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності – закрити у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Речі, які були вилучені для тимчасового зберігання, під час складення протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА № 147102 від 06.08.2026 року, а саме: 1,5 літра рідини прозорого кольору із специфічним запахом алкоголю на суму 450 гривень - повернути власнику ОСОБА_1 .

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя: