Постанова від 16 вересня 2026 р. у справі №127/27642/26 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/27642/26

Провадження № 3/127/5398/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2026 рокум. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Жмудь О.О., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 173-2 КУпАП,-

В С Т А Н О В И В:

До Вінницького міського суду Вінницької області надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.1, ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ГР №176051 від 24.07.2026, 24.07.2026 близько 20 год. 30 хв. у АДРЕСА_2 , гр. ОСОБА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_2 , а саме: виражався нецензурною лайкою, шарпав за волосся, вирвав сережки з вух, чим завдав їй фізичного болю та психологічних страждань, унаслідок чого могло бути завдано шкоди фізичному здоров`ю ОСОБА_2 .

Крім того, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №324195 від 24.07.2026, 24.07.2026 близько 20 год. 30 хв. у АДРЕСА_2 , гр. ОСОБА_1 вчиняв домашнє насильство психологічного та фізичного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_2 , а саме: виражався нецензурною лайкою, шарпав за волосся, вирвав сережки з вух. Вищевказані дії вчиняв у присутності малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , чим завдав їй психологічних страждань.

Відповідальність за вчинені ОСОБА_1 правопорушення передбачена ч. 1, ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

Згідно із ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Відповідно до ст. 36 КУпАП суд вважає за необхідне розглядати вказані адміністративні матеріали разом, об`єднавши їх в одне провадження.

Суд вирішив здійснити розгляд адміністративних матеріалів №127/27642/26 та №127/27643/26 про притягнення ОСОБА_1 за ч. 1, ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, в одному провадженні, об`єднавши їх.

16.09.2026 до суду надійшла заява потерпілої ОСОБА_2 , в якій заначено, що 24.07.2026 вона дійсно розпочала із чоловіком з приводу бажання мати другу дитину, а чоловік наразі не погоджується. В сусідній кімнаті, спала донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з матір`ю потерпілої, ОСОБА_5 . Дитина не прокидалась, а весь час спала, не чула конфлікту. Однак ОСОБА_5 вирішила викликати поліцію. Стосунки з чоловіком не погіршились, вони продовжують проживати разом, причина конфлікту вичерпана. Вважає, що її чоловік не вчиняв жодного адміністративного правопорушення щодо неї та їхньої дитини, жодної шкоди заподіяно не було, а тому просить суд закрити провадження у даній справі.

16.09.2026 до суду надійшла заява від ОСОБА_5 , яка є тещею ОСОБА_1 . В заяві зазначено, що 24.07.2026 її донька ОСОБА_2 розпочала конфлікт із чоловіком ОСОБА_1 . ОСОБА_5 перебувала в сусідній кімнаті з онукою ОСОБА_4 , яка на той час спала. Розлютившись від того, що донька свариться із своїм чоловіком, вона викликала поліцію. Викликати поліцію ні донька, ні зять її не просили. Наразі у доньки та чоловіка стосунки налагодились, вони продовжують проживати разом. Конфлікт між ними вичерпано того ж дня.

17.09.2026 до суду надійшли заперечення на протокол про адміністративне правопорушення подане адвокатом Лавренчуком А.С., який діє в інтересах ОСОБА_1 . В поясненнях зазначено, що з даним протоколом ОСОБА_1 не погоджується та зазначає наступне. 24.07.2026 між ОСОБА_1 та його дружиною ОСОБА_2 виник конфлікт, ініційований самою дружиною з приводу бажання дружини мати другу дитину. Чоловік наразі не бажає мати другу дитину, внаслідок чого сторони не змогли дійти спільного консенсусу.

В сусідній кімнаті квартири, у якій знаходилось подружжя ОСОБА_6 , перебувала теща ОСОБА_1 – ОСОБА_5 , та малолітня дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . В той час, коли між подружжям виник конфлікт, дитина спала та нічого не чула. Теща, почувши, що між подружжям розпочався конфлікт, викликала поліцію. ОСОБА_1 зазначає, що фізичного насильства відносно дружини не вчиняв, не бив її, свідків події не було, як вбачається із самого Протоколу, а опис події зафіксовано виключно зі слів дружини, яка перебувала у розгніваному стані. Крім того, ОСОБА_2 , поліцію не викликала та допомоги працівників поліції не потребувала. Поліцію викликала ОСОБА_5 без достатніх на те підстав та з власної ініціативи. Огляд на стан сп`яніння ОСОБА_1 не проводився, а зазначення що ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп`яніння жодними доказами не підтверджується.

Інкриміновані ОСОБА_1 у протоколі про адміністративне правопорушення дії не охоплюються диспозицією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, оскільки не містять обов`язкової складової об`єктивної сторони правопорушення завдання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілої. Звинувачення ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, базуються виключно на поясненнях ОСОБА_2 (потерпілої). Будь-яких інших доказів на підтвердження зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення обставин матеріали справи не містять, а ОСОБА_7 не визнає вину у вчиненні зазначених у протоколі дій.

З приводу складення протоколу серії ВАД №324195 від 24.07.2026 адвокат Лавренчук А.С. зазначив, що потерпілою особою зазначено дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Із Форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 24.07.2026 року вбачається наступне: постраждала особа: ОСОБА_3 . Надалі по тексту розміщено опитування потерпілої особи. Однак поліцейським не здійснювалось опитування малолітньої дитини ОСОБА_4 , якій наразі 1 рік 5 місяців, та яка в силу свого віку не може надати відповіді на ті питання, які ставляться у зазначеній Формі. Яким чином поліцейському вдалось провести спілкування/бесіду з малолітньою 1,5 річною дитиною є незрозумілим.

В чому полягає психологічне насильство відносно дитини не зазначено, яка поведінка дитини та у якому стані знаходилась дитина теж не вказано (наприклад, переляк, постійний плач, або коли дитина ховається чи надто сильно тягнеться до безпечного дорослого) оскільки візуальний огляд дитини навіть не проводився, а сама дитина спала у сусідній кімнаті та не була очевидцем конфлікту.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративних порушень не визнав, пояснив що з дружиною виник конфлікт, який розпочала вона, домашнього насилля не вчиняв і наразі конфлікт вичерпаний.

Представник ОСОБА_1 адвокат Лавренчук А.С. просив закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні підтвердила обставини, викладені у письмових поясненнях, зазначила що конфлікт був спровокований нею, а обставини викладені у протоколі не відповідають дійсності.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

За приписами ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом`якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Як слідує із протоколів про адміністративне правопорушення серії ГР №176051, ВАД №324195 від 24.07.2026, ОСОБА_1 , вчинив домашнє насильство відносно своєї дружини ОСОБА_2 , та малолітньої доньки ОСОБА_3 , чим вчинив дані правопорушення.

Одночасно сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи, в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. theUnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть "випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту».

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Підставою залучення суб`єкта правопорушення до юридичної відповідальності є наявність в його діях складу правопорушення.

Частина 1 ст. 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи (п. 14 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству»).

З аналізу наведених вище норм Закону слідує, що домашнє насильство, яке охоплюється диспозицією статті 173-2 КУпАП, має місце тоді, коли діяння фізичного, психологічного або економічного характеру тягнуть за собою можливість настання чи фактичне настання фізичної або психологічної шкоди.

Доказів завдання чи можливості завдання шкоди потерпілому матеріали справи не містять.

Крім того, системний аналіз існуючого національного та міжнародного законодавства свідчить про те, що домашнє насильство істотно відрізняється від звичайних конфліктних відносин, оскільки має певні ознаки та характеризується тим, що особа яка застосовує домашнє насильство, маючи значну перевагу в своїх можливостях, діє умисно з наміром досягти бажаного результату, який полягає у заподіянні шкоди потерпілому шляхом порушення його прав і свобод.

Важливо розрізняти поняття «сварка», «конфлікт», «насильство».

Особливостями ознак домашнього насильства є: наявність патерну (повторювані в часі інциденти множинних видів насильства); системна основа; повна влада та контроль над постраждалою особою; насильницькі дії у відносинах між близькими людьми; якщо вже є одна з форм домашнього насильства, висока ймовірність того, що й інші форми насильства можуть розвиватися.

В той час, як під конфліктом необхідно розуміти особливий вид взаємодії, в основі якого лежать протилежні і несумісні цілі, інтереси, типи поведінки людей та соціальних груп, які супроводжуються негативними психологічними проявами; зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що призводить до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями.

Виникнення конфлікту залежить не лише від об`єктивних причин але й від суб`єктивних факторів, до яких необхідно віднести власні уявлення учасників конфлікту про себе, свої потреби, мотиви, життєві цінності та ставлення до іншої сторони конфлікту.

Із матеріалів справи вбачається, що підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 була заява його тещі ОСОБА_5 .

Проте, сам факт звернення ОСОБА_5 відповідних органів з підстав вчинення щодо неї домашнього насильства не підтверджує того, що ОСОБА_1 вчинив щодо своєї дружини і доньки домашнє насильство, що є необхідною умовою для притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Вчинення будь-яких діянь фізичного, психологічного чи економічного характеру, повинно бути підтверджено поясненнями свідків, потерпілих або іншими доказами, що є необхідним елементом складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Разом з тим, не доведено належними та допустимими доказами вчинення щодо ОСОБА_2 , ОСОБА_3 домашнього насильства, не виявлено, які конкретно погрози та образи висловлювались та дії вчинялися і чи призвели вони до психологічного розладу та побоювань ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , що завдали шкоди психічному чи фізичному стану потерпілих осіб або що могли завдати таку шкоду.

Тобто, у справі відсутні належні, допустимі та достатні докази, які б підтверджували наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1, ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

З огляду на наведене, сам лише факт існування конфлікту не може свідчити про вчинення домашнього насильства з боку ОСОБА_1 в розумінні вимог ст. 173-2 КУпАП та ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

У відповідності до вимог ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, за обставини відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

З огляду на викладене, оцінюючи необхідність та достатність доказів в їх сукупності щодо підтвердження наявності в діях особи адміністративного правопорушення, вина даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, суд дійшов висновку про недоведеність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1, ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, а тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративні матеріали № 127/27642/26 та № 127/27643/26 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, об`єднати в одне провадження та присвоїти їм номер справи № 127/27642/26.

Закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1, ч. 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя О.О. Жмудь