Рішення від 22 вересня 2026 р. у справі №151/441/26 — Чечельницький районний суд Вінницької області

Справа № 151/441/26

Провадження №2/151/456/26

РІШЕННЯ

іменем України

23 вересня 2026 року селище Чечельник

Чечельницький районний суд Вінницької області в складі:

головуючої судді Токарчук Л.Г.

за участю секретаря судових засідань Трачук Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Чечельник Вінницької області в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю ''Кошельок''до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Представник товариства з обмеженою відповідальністю ''Кошельок'' (далі-ТОВ ''Кошельок'' або позивач) Гурський Г.Ю. через систему "Електронний суд" звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Позов мотивовано тим, що 10 вересня 2021 року між ТОВ ''Кошельок'' та відповідачкою був укладений договір № 3531400708-458865 за допомогою веб-сайту (https://koshelok.ua/), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ ''Кошельок'', в рамках якої реалізується технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле. Відповідно до умов Кредитного Договору, ТОВ "Кошельок" взяло на себе зобов`язання надати відповідачці кредит для задоволення особистих потреб на наступних умовах: сума кредиту, становить 3000 грн. 00 коп. ( п. 1.1. договору, р. 3., паспорту кредиту); - початковий строк кредитування, становить 14 днів, ( п. 2.1. договору, р. 3., р. 4 паспорту кредиту, п. 1. графіку розрахунків); дисконтна відсоткова ставка, становить 0,01% на добу за початковий строк кредитування (лояльний період) визначений п. 3.6., п. 3.7. договору (р. 4. паспорту кредиту, п. 1. п. 2. графіку розрахунків); базова процентна стака становить 2,2 % на добу за продовжений строк користування кредитом, визначений п. 3.5, п. 3.6, п.3.7, п.3.8 договору (р.4 паспорту кредиту, п. 4 графіку розрахунків). ТОВ "Кошельок" виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачці кредит, перерахувавши грошові кошти на банківську картку № НОМЕР_1 , яку ОСОБА_1 вказала в особистому кабінеті як банківська картка, на яку кредитодавець повинен перерахувати кошти згідно договору № 3531400708-458865 від 10.09.2021. ОСОБА_1 підтвердила виникнення своїх зобов`язань, відповідно до умов укладеного кредитного договору шляхом прийняття виконання зобов`язання кредитодавця, а саме отримавши кредитні кошти відповідачка не скористалась своїм правом протягом 14 календарних днів з дня укладання кредитного договору відмовитись від договору без пояснення причини, у тому числі у разі отримання нею грошових коштів. Згідно п. 3.6. та п. 3.7. кредитного договору, строк користування кредитними коштами було продовжено на 90 днів, тобто з 24.09.2021 до 22.12.2021, за ставкою 2,2% на добу. На момент подання даної позовної заяви у позичальника виникла заборгованість по сплаті кредиту та відсотків за користування позикою у розмірі 18 944 гривні 20 копійок. Враховуючи викладене, загальна сума боргу, що підлягає стягненню за договором № 3521400708-458865 від 10.09.2021 станом на дату подання позову до суду становить 8 944 гривні 20 копійок, яка складається : заборгованість за сумою кредиту - 3 000 гривень, заборгованість за відсотками за користування позикою 5 944 гривні 20 копійок, яку ТОВ "Кошельок" просило стягнути разом зі сплаченим судовим збором у розмірі 2 662 гривні 40 копійок та витратами на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 гривень.

Ухвалою судді від 01 червня 2026 року у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження, з викликом сторін та за клопотанням представника позивача витребувано докази.

21 вересня 2026 року від відповідачки ОСОБА_1 , через систему "Електронний суд" надійшов відзив на позовну заяву, в якому вона просить поновити їй визначений строк, для подання відзиву, який вона пропустила, визнати їх поважними та долучити до матеріалів цивільної справи, даний відзив. Позовні вимоги просить задовольнити частково, а саме стягнути із неї 3 000 гривень - суму заборгованості за основною сумою боргу та 1 050 гривень - загальну сума відсотків за 14 днів строку дії договору. Відзив мотивує тим, що як на підставу виникнення правовідносин позивач посилається на той факт, що між ТОВ "Кошельок" та нею було укладено кредитний договір який був підписаний електронним підписом, копію якого долучено до позовної заяви. Вона як відповідачка не заперечує факт укладення кредитного договору із ТОВ "Кошельок" та отримання кредитного ліміту на суму 3 000 гривень, який нею був використаний. Щодо вимоги про стягнення заборгованості за відсотками, вважає, що наданий позивачем розрахунок щодо заборгованості по кредиту, не відповідає умовам договору та нормам чинного законодавства, а тому не визнає позовну вимогу про стягнення нарахованої суми заборгованості за відсотками. У відповідності до договору позики від 09.09.2021 товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 3 000 гривень на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором. Згідно кредитного договору від 09.09.2021 кредит надається строком на 14 днів, тобто в даному випадку 09.09.2021 (дата укладання договору позики) + 14 календарних днів = 23.09.2021 (кінцевий строк кредитування). Однак, наданий позивачем розрахунок заборгованості за кредитним договором не містить будь-яких даних щодо періоду нарахування відсотків за користування коштами, розміру відсоткової ставки тощо. Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28.03.2018 в справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18), від 04.07.2018 в справі № 310/11534/13-ц (провадження №14-154 цс 18) дійшла висновку, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти, а також обумовлену в договорі неустойку за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України. При цьому суд зазначив, що кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов`язання, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, а не у вигляді стягнення процентів та неустойки. Враховуючи викладене, вважає, що наданий позивачем розрахунок щодо заборгованості по кредиту, не відповідає умовам договору та нормам чинного законодавства, а тому просить не приймати його до уваги як належний та допустимий доказ. Розрахунок заборгованості, на який посилається сторона позивача, не є первинним документом, який підтверджує отримання кредитних коштів, користування ними, укладення договору на умовах, які вказані позивачем в позовній заяві, а отже не є належним доказом існування боргу.

Представник позивача ТОВ "Кошельок" Гурський Г.Ю. в судове засідання не з`явився, вказавши у заяві про розгляд справи без їх участі, проти винесення заочного рішення не заперечують.

Відповідачка ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, однак у відзиві на позовну заяву зазначила про розгляд справи за її відсутності, на підставі наявних у матеріалах справи доказів та поданих нею письмових пояснень.

Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи та всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 10 вересня 2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ "Кошельок" було укладено договір № 3521400708-458865 за допомогою веб-сайту, який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ "Кошельок", в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технінчих і програмних засобів, які в процесі обробки інформації діють як єдине ціле.

За умовами вказаного договору кредитодавець зобов`язується надати позичальнику кредит у сумі 3 000 грн. на засадах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, визначених цим договором; тип кредиту - споживчий кредит; проценти за користування кредитом - 0 грн, які нараховуються за ставкою 0,01 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом; стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом 2,20% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом; дисконтна процентна ставка за користування кредитом становить 0,01% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом на строк лояльного періоду. (п.п. 1.1, 1.2, 1.3.2, 1.3.3, 1.3.3.1 цього Договору)

Відповідно до п.п. 2.1., 2.2., 2.3 вказаного договору кредит надається строком на 14 (чотирнадцять діб) днів, (далі - "Лояльний період"), початком якого є дата підписання Договору, а закінченням є дата зарахування на поточний рахунок кредитодавця. Сторони погодили, що встановлений в п.2.1 Договору строк Лояльного періоду може бути продовжено позичальником, шляхом оплати ним протягом Лояльного періоду всіх процентів, фактично нарахованих за користування Кредитом. Позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом до закінчення строку, визначеного п. 2.1. цього Договору.

Згідно п. 3.5. вказаного договору сторони погоджуються, що у випадку користування Кредитом з боку позичальника більше за визначений лояльним періодом, встановленим п.2.1 Договору або додатковими угодами між сторонами зобов`язання позичальника за цим Договором продовжуються на весь період користування Кредитом, при цьому у випадку, якщо встановлена п. 3.4 цього Договору процентна ставка менша ніж 2 (два) відсотки від суми Кредиту за кожен день користування Кредитом, то правила нарахування процентів за процентною ставкою, визначеною п.3.4 Договору, скасовуються з моменту початку їх застосування і до взаємовідносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за понадстрокове користування Кредитом, а саме 2,2% (два цілих два десятка процента) за кожен день користування кредитом, починаючи з дати укладення Договору і до дня повного повернення кредиту. Таким чином зобов`язання позичальника по сплаті процентів за користування кредитом в розмірі 1.85% розповсюджуються на весь період користування кредитом з моменту укладення цього Договору, при умові врахування в таких зобов`язаннях суми процентів, які були фактично сплачені позичальником до моменту завершення строку, встановленого п.2.1 Договору.

Проценти нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, що визначена п.1.3.3. цього Договору, яка є незмінною протягом всього строку кредитування. (3.5.1 цього договороу)

Відповідно до п.п. 3.6., 3.7., 3.8. вказаного договору сторони погодили, що факт користування позичальником сумою наданого кредиту після закінчення Лояльного періоду користування кредитом є відкладальною обставиною, в розумінні ст. 212 ЦК, що має наслідком подовження строку користування кредитом на наступних умовах : Зобов`язання щодо повернення основної суми переносяться на наступний день після закінчення Лояльного Періоду, але не більше ніж на 90 днів після закінчення Лояльного періоду. З наступного дня після закінчення Лояльного періоду позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти з розрахунку 803 (вісімсот три) процента річних, що становить 2.2 проценти в день від суми кредиту за кожен день користування ним.

Вказаний кредитний договір містить персональні дані відповідачки, зокрема, її паспортні дані, номер картки платника податків, адресу. (а.с. 17 зв. сторона -22)

Разом з кредитним договором сторони погодили паспорт споживчого кредиту до договору № 3521400708-458865 від 10.09.2021 (а.с. 16-17) та Графік розрахунків до вказаного кредитного договору. (а.с. 22 зв. сторона - 23)

На підтвердження факту укладення кредитного договору до позову долучено Правила надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту Товариством з обмеженою відповідальністю "Кошельок". (а.с. 28-36)

З копії листа ТОВ "ТАС ЛІНК" (а.с. 27) судом встановлено, що відповідачці на платіжну карту № НОМЕР_2 було перераховано грошові кошти: 10.09.2021 о 09:43:36 - у розмірі 3 000 гривень.

Факт належності вказаної банківської картки саме ОСОБА_1 та зарахування кредитних коштів на неї підтверджується інформацією АТ КБ "ПриватБанк" № 20.1.0.0.0/7-260618/78924-БТ від 22.06.2026, наданою на виконання ухвали суду про витребування доказів від 01.07.2026, згідно якої платіжна картка № НОМЕР_1 була емітована банком на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 . Крім того, надали виписку за період 09.09.2021 по 11.09.2021 яка містить зарахування на суму 3 000 гривень. (а.с. 59-60)

Отже, суд приходить до висновку, що ТОВ "Кошельок" виконало взяті на себе за кредитним договором зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачці кредит відповідно до умов договору.

Натомість, доказів того, що відповідачка свої зобов`язання перед кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих відсотків у визначений строк виконала належним чином, матеріали справи не містять.

З копії детального розрахунку заборгованості за кредитним договором № 3521400708-458865 від 10.09.2021 судом встановлено, що відповідачка не здійснила жодної оплати на виконання умов договору, наслідок чого у неї утворилась заборгованість, яка станом на 22.12.2021 становить 8 944 гривні 20 копійок, яка складається : заборгованість за сумою кредиту - 3 000 гривень, заборгованість за відсотками за користування позикою 5 944 гривні 20 копійок.(а.с. 24-25)

Правовідносини, що склалися між сторонами, підлягають врегулюванню наступними законодавчими нормами.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ЦПК України. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно вимог ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з положеннями ч.1 ст.598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 610 ЦК України передбачає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У ч. 2 ст. 615 ЦК України вказано, що одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

З положень ст. 628 ЦК України слідує, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір).

Норми ст. 629 вказують, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Суд також керується ч. 1 ст. 634 ЦК України, відповідно до якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 3 Закону України ''Про електронну комерцію'' зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснимо в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України ''Про електронну комерцію'').

Частина 5 ст. 11 Закону України ''Про електронну комерцію'' передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Частина 1 ст. 1054 ЦК України вказує, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Положення ч.1 ст. 1049 ЦК України вказують, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.

Отже, кредитний договір № 3521400708-458865 від 10.09.2021 між ОСОБА_1 та ТОВ "Кошельок" укладений з використанням інформаційно - телекомунікаційних систем дистанційно, в електронній формі, в порядку передбаченому Законом України "Про електронну комерцію".

Вказаний Кредитний договір містить персональні дані відповідачки, зокрема, її паспортні дані, номер картки платника податків, адресу. Також в даному кредитному договорі визначено предмет, порядок та умови надання кредитного договору.

Що стосується заперечень відповідачки відносно суми нарахованих процентів у розмірі 5 944 гривні 20 копійок, оскільки, як вона вважає, вони нараховані поза межами строку кредитування, суд зазначає наступне.

Згідно п. 1.3.2. вказаного договору проценти за користування кредитом: 0 грн., які нараховуються за ставкою 0.01 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

Згідно п. 1.3.3. вказаного договору стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 2.20 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

Відповідно до п.п. 2.1., 2.2., 2.3. вказаного договору кредит надається строком на 14 (чотирнадцять діб) днів, (далі - "Лояльний період"), початком якого є дата підписання Договору, а закінченням є дата зарахування на поточний рахунок кредитодавця. Сторони погодили, що встановлений в п.2.1 Договору строк Лояльного періоду може бути продовжено позичальником, шляхом оплати ним протягом Лояльного періоду всіх процентів, фактично нарахованих за користування кредитом. Позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом до закінчення строку, визначеного п. 2.1. цього Договору.

Згідно до п. 3.5. вказаного договору сторони погоджуються що у випадку користування кредитом з боку позичальника більше за визначений Лояльним періодом, встановлении? п.2.1 Договору або додатковими угодами між сторонами зобов`язання позичальника за цим Договором продовжуються на весь період користування кредитом, при цьому у випадку, якщо встановлена п. 3.4 цього Договору процентна ставка менша ніж 2 (два) відсотки від суми кредиту за кожен день користування кредитом, то правила нарахування процентів за процентною ставкою визначеною п.3.4 Договору скасовуються з моменту початку і?х застосування і до взаємовідносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за понадстрокове користування кредитом, а саме 2,2% (два цілих два десятка процента) за кожен день користування кредитом, починаючи з дати укладення Договору і до дня повного повернення Кредиту. Таким чином зобов`язання позичальника по сплаті процентів за користування кредитом в розмірі 1,85 розповсюджуються на весь період користування кредитом з моменту укладення цього Договору, при умові врахування в таких зобов`язаннях суми процентів, які були фактично сплачені Позичальником до моменту завершення строку, встановленого п.2.1 Договору.

Проценти нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, що визначена п.1.3.3. цього Договору, яка є незмінною протягом всього строку кредитування. (п. 3.5.1 цього Договору)

Відповідно до п.п. 3.6., 3.7. вказаного договору сторони погодили, що факт користування позичальником сумою наданого кредиту після закінчення Лояльного періоду користування кредитом є відкладальною обставиною, в розумінні 212 ст. ЦК, що має наслідком подовження строку користування кредитом на наступних умовах: зобов`язання щодо повернення основної суми переносяться на наступний день після закінчення Лояльного періоду, але не більше ніж на 90 днів після закінчення Лояльного періоду.

Із досліджених доказів, які описано вище, вбачається, що з умовами договору № 3521400718-458865 від 10.09.2021 відповідачка була ознайомлена, так само із процентними ставками.

Судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_1 не здійснила жодної оплати на виконання умов договору і даного факту нею не спростовано.

З копії детального розрахунку заборгованості за кредитним договором № 3521400708-458865 від 10.09.2021 встановлено, що на 22.12.2021 за даним договором у відповідачки наявна заборгованість, яка становить 8 944 гривні 20 копійок, яка складається із заборгованість за сумою кредиту - 3 000 гривень, заборгованість за відсотками за користування позикою 5 944 гривні 20 копійок

Даний розрахунок виконано та підписано директором ТОВ "Кошельок" та він містить печатку товариства, тому суд приходить до висновку, що проценти за користування кредитними коштами згідно даного розрахунку нараховані в розмірі, вказаному та погодженому в п. 1.3.2. кредитного договору - 0,01 % в день протягом 14 днів та в п. 1.3.3. даного договору - 2,20 % в день в межах строку зазначеному в п.п. 3.6., 3.7 (90 днів), умови якого були відомі сторонам та погоджені.

Вказаний розмір заборгованості за процентами відповідачкою належними та допустимим доказами не спростовано. Жодних інших розрахунків розміру відсотків відповідачкою суду не надано, тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Щодо вимог про стягнення з відповідачки на користь позивача витрат на правову допомогу суд приходить до наступного.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Вимоги до форми та змісту договору про надання правової допомоги, закріплено статтею 27 зазначеного Закону.

Згідно положень п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Судові витрати позивача на професійну правничу допомогу становлять 10 000 гривень, які підтверджуються: договором про надання правничої допомоги від 12 лютого 2025 року; додатком до договору про надання правової допомоги від 12 лютого 2025 року, актом №1 приймання-передачі првової допомоги до договору про надання правової допомоги від 12 лютого 2025 року та свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю серія ДН № 5506.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що витрати на правову допомогу в сумі 10 000 гривень підлягають стягненню з відповідача на користь позивача. Клопотання про зменшення витрат на правову допомогу не надходило.

При зверненні з позовом до суду, позивачем сплачено судовий збір згідно платіжної інструкції № 6792 від 11 травня 2026 року в сумі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок, який відповідно до ст. 141 ЦПК України, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись вищевикладеним та статтями 259, 263-265, 268, 273, 280, 354-355 ЦПК України,

ВСТАНОВИВ:

Позовну заяву задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Кошельок" заборгованість за договором № 3521400708-458865 від 10 вересня 2021 року у розмірі 8 944 (вісім тисяч дев`ятсот сорок чотири) гривні 20 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Кошельок" понесені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Кошельок" понесені витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10 000 (десять тисяч) гривень.

Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Вінницького апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування (ім`я) сторін та їх місцезнаходження:

Позивач : Товариство з обмеженою відповідальністю "Кошельок" (код ЄДРПОУ 40842831, адреса: вулиця Антонова, будинок 8а, с. Чайки, Києво-Святошинського району Київської області, поштовий індекс 08135, банківські реквізити : отримувач ТОВ "Кошельок", код ЄДРПОУ ТОВ "Кошельок" - 40842831, код банку 339500, назва банку АТ "Таскомбанк", номер рахунку НОМЕР_4 ).

Відповідачка : ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , картка платника податків НОМЕР_3 , місце реєстрації АДРЕСА_1 ).

Суддя Людмила ТОКАРЧУК