Постанова від 21 вересня 2026 р. у справі №147/2111/26 — Тростянецький районний суд Вінницької області

Справа № 147/2111/26

Провадження № 3/147/835/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 року с-ще Тростянець

Суддя Тростянецького районного суду Вінницької області Почкіна О. М., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з Відділення поліції №2 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 виданий Тростянецьким РВ УМВС України у Вінницькій області 28.10.1998 ,

за ч. 1 ст. 173-2, ч. 2 ст.173-2 КУпАП,

ВСТАНОВИЛА:

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА №142034 від 15.08.2026 вбачається, що 15.08.2026 ОСОБА_1 за місцем свого проживання в АДРЕСА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, вчинив відносно своєї співмешканки ОСОБА_2 домашнє насильство психологічного та фізичного характеру, що полягало у висловлюванні на її адресою нецензурною лайкою, погроз фізичною розправою, чим заподіяв шкоду її психічному та фізичному здоров`ю.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.1 ст. 173-2 КУпАП.

Крім того, згідно протоколу серії ВБА №142010 від 15.08.2026 встановлено, що 15.08.2026 близько 03:00 год. ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 у присутності свого сина ОСОБА_3 , 2012 року народження, умисно висловлював погрози, незензурну лайку в сторону своєї своєї співмешканки ОСОБА_2 , що проживає разом з ним, чим завдав шкоди психічному здоров`ю дитини ОСОБА_3 ,та вчинив домашнє насильство психологічного характеру.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.2 ст. 173-2 КУпАП.

Відповідно до ч.2 ст.36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне порушення з числа вчинених.

Керуючись ст. 36 КУпАП, суд вважає за необхідне матеріали про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1ст.173-2, за ч.2 ст.173-2 КУпАП розглядати в одному провадженні, а тому постановою від 22.09.2026 справи про адміністративні правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП України №147/2112/26 (3/147/836/26), ч.2 ст. 173-2 КУпАП України №147/2111/26 (3/147/835/26) об`єднати в одне провадження і присвоїти один номер №147/2111/26 (номер провадження (3/147/835/26)

ОСОБА_1 в суд прибув. Перед початком судового засідання йому було роз`яснено права та обов`язки відповідно до ст. 268 КУпАП. В судовому засіданні вказав, що в нього із співмешканкою виник побутовий конфлікт, який супроводжувався криками, однак жодної шкоди потерпілій він не завдав. На крики в кімнату зайшла дитина. В присутності дитини він потерпілу не ображав ні фізично ні морально. Також через канцелярію суду надав заяву, в якій вину у скоєному визнав, пояснив, що у нього з співмешканкою виник побутовий конфлікт, однак вказав, що будь-якої шкоди їй не завдав.

Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні вказала, що дійсно між нею та ОСОБА_1 виник побутовий конфлікт, під час якого вони кричали один до одного. Від цих криків проснулася дитина та зайшла до кімнати. Потерпіла попросила викликати поліцію, після чого дитина пішла знову спати в іншу кімнату. зазначила, що дитина не плакала, не злякалася, жодним чином не проявляла емоції. ОСОБА_1 її не ображав, не застосовував фізичну силу. Через канцелярію суду надала заяву в якій вказала, що у неї з співмешканцем виник побутовий конфлікт. Шкоди їй та її дитині в ході конфлікту завдано не було, претензій до ОСОБА_1 не має.

Дослідивши матеріали адміністративної справи та оцінивши докази в їх сукупності, суддя приходить до наступних висновків.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Положення КУпАП передбачають, що обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

Згідно диспозиції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП відповідальність за даною нормою настає у разі вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Відповідальність за ч. 2 ст. 173-2 настає за діяння, передбачене частиною першою ст. 173-2, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», під домашнім насильством розуміється діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Статтями 251, 280 КУпАП, визначено фактичні дані, обставини на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.

Крім того, ч. 2 ст.251 КУпАП визначено, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.

Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч.1 ст.173-2 КУпАП необхідно з`ясувати чи дійсно особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, вчинила домашнє насильство.

З аналізу вищевказаних норм вбачається, що домашнє насильство, яке охоплюється диспозицією частини 1 статті 173-2 КУпАП, має місце тоді, коли будь-які діяння фізичного, психологічного чи економічного характеру тягнуть за собою настання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Таким чином, під домашнє насильство, зокрема психологічного характеру, яке утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 КУпАП, підпадають лише діяння, якими цілеспрямовано та навмисно спричиняється емоційна невпевненість, страх або іншим чином завдається шкода психічному здоров`ю іншого члена сім`ї.

Як вбачається з матеріалів справи, доказами вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП є:

-протокол про адміністративне правопорушення серії ВБА №142034 від 15.08.2026 вбачається, що 15.08.2026 ОСОБА_1 за місцем свого проживання в АДРЕСА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, вчинив відносно своєї співмешканки ОСОБА_2 домашнє насильство психологічного та фізичного характеру, що полягало у висловлюванні на її адресою нецензурною лайкою, погроз фізичною розправою, штовхав, чим заподіяв шкоду її психічному та фізичному здоров`ю;

- поясненнями ОСОБА_2 , в яких вона зазначила, що її співмешканець ОСОБА_1 висловлювався на її адресою нецензурною лайкою, погрожува фізичною розправою, штовхав, тягав за волосся.

- поясненнями ОСОБА_1 , в яких він зазначив, що у нього з його співмешканкою виникла словесна сварка, в ході якої він висловлювався на її адресою нецензурною лайкою, вчиняв безлад в будинку, штовхав дружину.

Крім того, доказами вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП є:

- протокол про адміністративне правопорушення серії ВБА №142010 від 15.08.2026 встановлено, що ОСОБА_1 15.08.2026 близько 03:00 год. в АДРЕСА_1 у присутності свого сина ОСОБА_3 , 2012 року народження, умисно висловлював погрози, незензурну лайку в сторону своєї своєї співмешканки ОСОБА_2 , що проживає разом з ним, чим завдав шкоди психічному здоров`ю дитини ОСОБА_3 ,та вчинив домашнє насильство психологічного характеру;

- поясненнями ОСОБА_1 , в яких він зазначив, що у нього з його співмешканкою виникла словесна сварка, свідком якої став син співмешканки ОСОБА_4 ;

- поясненнями ОСОБА_3 , отриманими в присутності матері ОСОБА_2 в яких він зазначив, що 15.08.2026 прокинувся від гучних криків та став свідком скарки між вітчимом та матір`ю;

-рапортом ВП №2 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області, з якого вбачається, що 15.08.2026 о 03:34 надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що заявник ОСОБА_5 14 років повідомив про вчинення його вітчимом домашнього насильства стосовно матері ОСОБА_2 .

Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення ВБА №142034 від 15.08.2026, інші матеріали справи, суддя встановила, що диспозиція ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачає настання наслідків вчинених діянь, які складають об`єктивну сторону адміністративного правопорушення, а саме, що внаслідок таких діянь була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого. В протоколі ВБА №142034 від 15.08.2026, зазначено, що ОСОБА_1 вчинив відносно своєї співмешканки ОСОБА_2 домашнє насильство психологічного та фізичного характеру, що полягало у висловлюванні на її адресою нецензурною лайкою, погроз фізичною розправою, штовхав, чим заподіяв шкоду її психічному та фізичному здоров`ю. Однак в матеріалах справи відсутні докази, що ОСОБА_2 була завдана шкода психічному та фізичному здоров`ю. В поясненнях наданих суду, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності та потерпіла зазначають, що між ними виник конфлікт. Крім того потерпіла вказала, що в ході конфлікту будь-якої шкоди їй завдано не було. Таким чином, нецензурна лайка, погрози, штовхання в межах конфлікту, який виник між сторонами, за відсутності доказів на підтвердження завдання шкоди психічному чи фізичному здоров`ю потерпілого, не охоплюються складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, оскільки завдання шкоди в даному випадку є обов`язковою ознакою об`єктивної сторони даного проступку.

Враховуючи наведене, сам лише факт наявності між учасниками справи конфліктної ситуації, не може свідчити про вчинення фізичного чи психологічного насильства в розумінні вимог ст. 173-2 КУпАП та ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Крім того, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення ВБА №142010 від 15.08.2026, інші матеріали справи, суддя встановила, що інкриміноване ОСОБА_1 адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП містить кваліфікуючу ознаку, а саме домашнє насильство, за яке передбачена відповідальність за ч.2 статті 173-2 КУпАП, має місце тоді, коли будь-які діяння фізичного, психологічного чи економічного характеру направлені на завдання шкоди малолітній чи неповнолітній особі. Разом з тим, матеріали справи не містять доказів, що дії порушника вчинялися стосовного неповнолітнього сина його співмешканки.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також практику Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 року, заява № 16347/02), «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013 року, заява № 36673/04), «Карелін проти Росії» (рішення від 20.09.2016 року заява № 926/08), на переконання суду дані відображенні у протоколі про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП є сумнівними, наявність останніх (сумнівів) не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту, тож, суд, враховуючи вищезазначене, не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача.

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.

Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо винуватості особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом..

Тому враховуючи наведені вище обставини, вважаю, що матеріали про адміністративне правопорушення, не містять належних та допустимих доказів наявності в діях події і складу адміністративних правопорушень, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.173-2, ч. 2, ст. 173-2 КУпАП .

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене, провадження у справі щодо дій ОСОБА_6 підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного та керуючись ст. 173-2, 247, 280, 284 КУпАП, суддя,

ПОСТАНОВИЛА:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2, ч.2 ст. 173-2 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з часу її винесення через Тростянецький районний суд Вінницької області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М. Почкіна