Постанова від 21 вересня 2026 р. у справі №137/851/26 — Літинський районний суд Вінницької області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

137/851/26

22.09.2026 с-ще Літин

Суддя Літинського районного суду Вінницької області Верещинська Я.С., за участю захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності-адвоката Хомича А.М., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від Управління патрульної поліції у Вінницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця, РНОКПП НОМЕР_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

28.05.2026 о 20 год 49 хв, на АД М-30 347 км, водій ОСОБА_1 керував т/з Skoda Octavia, д.н.з. НОМЕР_2 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: неприродна блідість обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці, тремтіння пальців рук. Від огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився в повному обсязі на місці зупинки, з відповідальністю ознайомлений. Велась безперервна фіксація на портативні відео реєстратори 468881, 467753 та 472792, чим порушив п.2.5. ПДР України.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився. Згідно з вимогами ч.1 ст.268 КУпАП участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, при розгляді справи за ст.130 КУпАП не є обов`язковою.

Відтак, суд відповідно до вимог ч.1 ст.268 КУпАП вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, що сприятиме досягненню завдань, визначених ст.1, 245 КУпАП, та розгляду справи в межах строків, які передбачені ст.277 КУпАП.

Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності-адвокат Хомич А.М. в судовому засіданні заявив клопотання про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, яке мотивував тим, що з відеозаписів вбачається, що на момент їх початку т/з вже стоїть нерухомо, працівники поліції проводять перевірку багажника, уточнюють дані особи. Відеозаписи не охоплюють моменту зупинки т/з, не фіксують підстави, з яких поліцейський ухвалив рішення зупинити саме цей автомобіль і саме цього водія. Надалі, поліцейський запитує ОСОБА_1 про те, куди він їде, а також ставить питання: «коли наркотики вживали останній раз?», що вже саме по собі свідчить про те, що причиною зупинки була не зафіксована порушення ПДР, а певна суб`єктивна підозра поліцейського, яка жодним чином не документована. Крім того, з відеозаписів вбачається, що працівник поліції вказав лише на одну зовнішню ознаку сп`яніння — «зрачки звужені». Жодної іншої ознаки, передбаченої Інструкцією №1452/735, поліцейським у присутності ОСОБА_1 названо не було. Водій поводився спокійно, відповідав на запитання зв`язно та логічно, виконував прохання поліцейських. О 21:01:56 поліцейський констатує: «ознаки наркотичного сп`яніння є», однак до цього жодних нових об`єктивних ознак, що підпадали б під перелік Інструкції, поліцейськими у зафіксованому діалозі названо не було, лише звужені зіниці, що не є достатньою підставою для направлення на огляд. Обов`язкова процесуальна дія — відсторонення від керування транспортним засобом відповідно до ст.266 КУпАП та пункту 1 Розділу Х Інструкції МВС №1395 не зафіксована на відеозаписах. Захисник вважає неякісними та недопустимими відеозаписи події, які мають переривання, та зазначає, що доказ, що має технічні вади або не відповідає вимогам безперервності та достовірності, підлягає критичній оцінці, а за наявності суттєвих вад — не може бути визнаний допустимим.

Заслухавши захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши протокол та додані до нього матеріали, суддя дійшов наступного висновку.

Згідно вимог ст.245 КУпАП, серед ряду завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її у точній відповідності з законом.

Відповідно до ст.252 КУпАП висновок про наявність чи відсутність у діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження усіх обставин справи в їх сукупності.

Згідно ст.251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, котрі мають значення для правильного вирішення справи.

У відповідності з положеннями ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Пунктом 11 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року за №1306 «Про правила дорожнього руху».

Пунктами 1.3 та 1.9. Правил дорожнього руху України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які їх порушують, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів цієї справи, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, будучи водієм, у вказаній дорожній обстановці, вимог наведених вище Правил дорожнього руху України не дотримався, так як його вина у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, у розумінні наведених вище приписів ст.245, 251-252 КУпАП, доведена належними та допустимими доказами, зокрема такими:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №678147 від 28.05.2026, котрий складений 28.05.2026 о 21 год 28 хв у чіткій відповідності з вимогами ст.256 КУпАП та містить необхідні у ньому відомості, зокрема щодо дати, часу, місця та способу вчинення самого адміністративного правопорушення, яке призвело до порушення Правил дорожнього руху України;

- довідкою, виданою старшим інспектором ВАП Т.Гамарник, якою підтверджується, що ОСОБА_1 отримував посвідчення водія та протягом поточного року до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП не притягувався;

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 28.05.2026 о 21 год 15 хв, котре містить вказівку на те, що у результаті огляду, проведеного поліцейським, у ОСОБА_1 виявлено ознаки наркотичного сп`яніння: неприродна блідість обличчя, тремтіння кінцівок пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці;

- відеозаписами з нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівників поліції Управління патрульної поліції у Вінницькій області, котрі здійснювали оформлення вчиненого особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, який кореспондується з фактичними обставинами справи та вказує на факт порушення водієм указаних правил в п.2.5 Правил дорожнього руху України. Суддя звертає увагу, що такий відеозапис із нагрудного відеореєстратора працівника поліції, яким зафіксовано обставини зупинки транспортного засобу, є доказом, котрий може підтверджувати факт вчинення водієм порушення Правил дорожнього руху України, про що констатовано у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 15.11.2018 року у справі №678/991/17, адміністративне провадження № К/9901/6128/18.

Беручи до уваги вищевикладене, суддя вважає, що у діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки останній, будучи особою, яка керувала транспортним засобом, відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння, чим порушив пункт 2.5. Правил дорожнього руху України. Адже, у рішенні від 29.06.2007 року по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (OHalloran and Francis v. the United Kingdom, заяви № 15809/02 і 25624/02), Європейським Судом з прав людини постановлено, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

У матеріалах справи відсутні, захисником, під час судового розгляду, не надано достатньо доказів, на підтвердження факту істотних порушень працівниками поліції вимог Закону, під час складання протоколу про адміністративне правопорушення. Дії працівників поліції відповідали вимогам Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у зв`язку з чим відповідні твердження заперечень сторони захисту є неприйнятними.

Доводи захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності оцінюються судом критично, оскільки не знаходять свого підтвердження матеріалами справи, наданими доказами та не узгоджуються із відеозаписами, які приєднано до матеріалів справи. Із досліджених в судовому засіданні відеозаписів видно, як поліцейські знаходяться на стаціонарному посту «Літин» біля щойно зупиненого автомобіля ОСОБА_1 , який і не заперечує факту керування т/з, повідомляють та виявляють у водія ознаки наркотичного сп`яніння. Попри твердження захисника, поліцейськими проведено попередній візуальний огляд ОСОБА_1 з метою виявлення ознак наркотичного сп`яніння, що, в сукупності із отриманою з бази даних інформацією про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за правопорушення, пов`язане із незаконним обігом наркотичних засобів, дало підстави пропонувати ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння. Далі, поліцейські пропонують ОСОБА_1 пройти огляд в закладі охорони здоров`я, на що останній відмовляється та повідомляє, що в цьому немає сенсу, результат все одно буде позитивний.

Крім цього, доводи захисника щодо незаконної зупинки транспортного засобу працівниками поліції, не беруться судом до уваги, у зв`язку з тим, що з огляду на правовий аналіз норм ПДР України, не згода водія із причинами зупинки, або його необізнаність про це, не звільняє його від обов`язку проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння, що прямо передбачено п.2.5. ПДР, та не пов`язано з причиною зупинки транспортного засобу.

Суд зазначає, що у випадку не згоди особи з причинами зупинки працівниками поліції - вона має можливість, відповідно до п.п.д) п.2.14 ПДР України оскаржити дії поліцейського у встановленому законом порядку, чого ОСОБА_1 зроблено не було.

Щодо твердження сторони захисту про неповноту відеозаписів, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.4, 5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженого наказом МВС України від 18.12.2018 року №1026 під час здійснення повноважень поліцейськими портативний відеореєстратор закріплюється на його форменому одязі. Включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища. У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.

Доводи адвоката про те, що працівниками поліції, в порушення Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, не забезпечено безперервного відеозапису, є слушними, однак, не спростовують факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, адже такий висновок зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження усіх обставин справи в їх сукупності.

При цьому, на приєднаному до справи відеозаписі зафіксовані усі необхідні події, які дозволяють суду дійти до вищевказаного обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

До того ж, суддею береться до уваги те, що на СП «Літин» великий потік автомобілів, а технічної можливості записати кожну зупинку поліцейські не мають, тому, зазвичай розпочинають відеофіксацію порушення вже після його виявлення.

Інші доводи сторони захисту не є вирішальними та не спростовують факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, адже такий висновок зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження усіх доказів та з`ясування обставин справи в їх сукупності.

При накладені адміністративного стягнення, на особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд враховує обставини, визначені у ст. 33 КУпАП, та не вбачає, у розумінні ст.34-35 цього Кодексу обставин, які пом`якшують чи обтяжують відповідальність останнього, у зв`язку з чим, враховуючи характер та суспільну небезпеку вчиненого правопорушення, вважає за необхідне накласти адміністративне стягнення у межах санкції, визначеної у ч.1 ст.130 КУпАП, - у виді штрафу та позбавлення права керувати транспортними засобами.

Відповідно до ст.40-1 КУпАП, особою, на яку накладено адміністративне стягнення, сплачується судовий збір. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до ст.4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, розмір судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

При цьому, у матеріалах справи відсутні будь-які дані, котрі б підтверджували звільнення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, від сплати судового збору, а тому, з огляду на викладене вище, із ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, що становить 665,60 грн.

Керуючись ст.33, 40-1, 130, 283, 284, 285 КУпАП, ст.4 Закону України «Про судовий збір», суд

ПОСТАНОВИВ:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та призначити йому адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00 грн (сімнадцять тисяч гривень 00 копійок), з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави Україна судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, що становить 665,60 грн (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок).

Роз`яснити, що в разі несплати штрафу в п`ятнадцятиденний строк з дня вручення копії постанови правопорушнику, сума штрафу відповідно до ч.2 ст.308 КУпАП буде стягнута в порядку примусового виконання постанови в подвійному розмірі.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Строк пред`явлення даної постанови до виконання становить три місяці.

Суддя: Верещинська Я. С.,