Рішення від 17 вересня 2026 р. у справі №136/2367/25 — Липовецький районний суд Вінницької області

Справа № 136/2367/25

провадження № 2/136/921/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2026 року м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області у складі головуючого судді Іванця О.Д., за участю секретаря судового засідання Козаченко А.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Липовець, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Турбівської селищної ради Вінницького району Вінницької області про визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2025 року позивач ОСОБА_1 , через свого представника, звернулась до суду з позовом до відповідача Турбівської селищної ради Вінницького району Вінницької області про визнання права власності на спадкове майно.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила наступне.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла баба позивача ОСОБА_2 . Після її смерті відкрилась спадщина у вигляді житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами загальною площею 70,5 кв.м., який знаходиться по АДРЕСА_1 , що розташований на земельній ділянці для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель, споруд площею 0,65 га. Позивач звернулась до нотаріуса з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, утім нотаріусом було видано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, а саме видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, мотивуючи тим, що відсутні правовстановлюючі документи на вищезазначений житловий будинок та відсутнє рішення відповідної ради про передачу померлій земельної ділянки, що розташована за адресою АДРЕСА_1 . Отже, позивач позбавлена можливості реалізувати свої спадкові права.

Викладені обставини послугували підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 18.12.2025 призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та визначено відповідачу строк для подання відзиву на позов.

Відповідачем у визначений судом строк відзиву на позов не подано, однак у своїй заяві представник не заперечував проти задоволення позовних вимог, просив суд про розгляд справи за його відсутності.

Ухвалою суду від 12.05.2026 витребувано від приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Вінницької області Кравцової Ольги Миколаївни спадкову справу заведену після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (№36/2024), а підготовче судове засідання з розгляду даної цивільної справи було відкладено.

На адресу суду, 22.05.2026 надійшли матеріали спадкової справи №36/2024 заведеної до майна померлої ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У судове засідання позивач та її представник – адвокат Ткач Ю.А. не з`явились, однак останній надав заяву про розгляд справи без його та позивача участі, позовні вимоги просив задовольнити.

Ухвалою суду від 23.07.2026 закрито підготовче провадження в справі, призначено її до судового розгляду по суті.

Надалі, 18.09.2026 представник позивача подав до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав в повному обсязі, а розгляд справи просив провести без участі позивача та її представника.

З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи, тому проводить його в даному судовому засіданні на підставі зібраних у справі доказів, за відсутності осіб, які беруть участь у справі, при цьому не здійснюючи фіксацію судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали цивільної справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно й безпосередньо оцінивши зібрані в справі докази, встановив наступне.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла баба позивача ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 22.05.2024 (а.с. 15). Померла є бабою позивача ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження (повторно) серії НОМЕР_2 матері позивача ОСОБА_3 (а.с. 22), в якому зазначено в графі батьки – ОСОБА_4 та ОСОБА_2 . Зі свідоцтва про народження (повторно) позивача серії НОМЕР_3 (а.с. 23) вбачається, що батьками позивача є ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

Так, після смерті ОСОБА_2 її дочка ОСОБА_3 відмовилася у встановленому законом порядку від спадщини після смерті своєї матері на користь своє доньки, тобто позивача ОСОБА_1 , що підтверджується заявою відповідного змісту про відмову від прийняття спадщини, яку ОСОБА_3 подала 05.09.2024 приватному нотаріусу Вінницького нотаріального округу Вінницької області Кравцовій О.М. (а.с. 64 на звороті).

Після смерті баби позивач звернулася до приватного нотаріуса Кравцової О.М. для оформлення своїх спадкових прав, а саме отримання свідоцтва про право власності на спадкове майно.

Відмовляючи у видачі свідоцтва про право на спадщину приватний нотаріус Кравцова О.М. у своїй постанові №109/02-31 від 24.03.2025 року зазначила, що у зв`язку із відсутністю правовстановлюючих документів на вищезазначений житловий будинок та відсутністю рішення відповідної ради про передачу померлій земельної ділянки, що розташована за адресою АДРЕСА_1 , у користування або власність свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_1 видати неможливо (а.с. 115)

Як зазначає позивач у позові, ОСОБА_2 за свого життя не встигла зареєструвати право власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами загальною площею 70,5 кв. м, по АДРЕСА_1 , а лише почала оформлювати відповідні документи, а саме технічний паспорт на житловий будинок загальною площею 70,5 кв. м з господарськими будівлями і спорудами (а.с. 16-17).

Відповідно до Виписки з погосподарської книги Турбівської селищної ради №4 від 01.04.2021 (а.с. 5) домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 побудоване у 1986 році, загальною площею 70,5 кв. м, житлова площа – 43,5 в.м, кількість житлових кімнат – 2, площа земельних ділянок - 0,65 га.

Згідно довідки виконавчого комітету Турбівської селищної ради Вінницького району Вінницької області від 01.04.2021 року ОСОБА_2 є користувачем житлового будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , рік побудови будинку 1986, земельна ділянка 0,65 га. (а.с. 10).

Відповідно до довідки виданої КП «Вінницьке обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» від 17.02.2021 року за №42 (а.с. 7) станом на 31.12.2012 року реєстрація права власності на вищезазначений житловий будинок з прибудовою не проводилася. 17.02.2021 року КП «Вінницьке обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» було проведено первину технічну інвентаризацію зазначеного об`єкту нерухомого майна за заявою ОСОБА_2 .

З матеріалів спадкової справи №36/2024, заведеної до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 слідує, що позивач ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті своєї баби шляхом подачі заяви до нотаріуса відповідного змісту (а.с. 66). Крім позивача, у спадкодавця є інші спадкоємці за законом – дочка ОСОБА_3 . Втім остання подала до нотаріальної контори відповідну заяву про відмову від прийняття спадщини (а.с. 64 на звороті).

Відповідно до довідки Турбівської селищної ради від 27.11.2024 за №07-12/2035 (а.с. 77 на звороті) слідує, що згідно даних земельно-кадастрової книги №ІІ Костянтинівської сільської ради Липовецького району Вінницької області, громадянці ОСОБА_2 , 8 сесія 22 скликання від 20 грудня 1997 року надано в користування земельна ділянка площею 0,41 га, цільовим призначенням - для ведення особистого селянського користування за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до Інформаційної довідки №419213518 від 24.03.2025 отриманої з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, встановлено, що право власності на житловий будинок ОСОБА_2 не зареєстровано (а.с. 101).

Судом встановлено, що після смерті ОСОБА_2 позивач є єдиним спадкоємцем, інших спадкоємців немає, однак позивач не може одержати в нотаріальній конторі свідоцтво про право на житловий будинок з належними будівлями та спорудами, який розташований по АДРЕСА_1 після смерті своєї бабусі, тому що для оформлення права на спадщину та отримання відповідного свідоцтва до нотаріальної контори необхідно подати правовстановлюючі документи, які б підтвердили право власності померлої ОСОБА_2 на житловий будинок з належними будівлями та спорудами.

Факт родинних відносин позивача зі спадкодавцем ОСОБА_2 та позивача з ОСОБА_3 (матір позивача) підтверджується повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження від 24.03.2025 (а.с. 103), повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб від 24.03.2025 (а.с. 104), повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження від 24.03.2025 (а.с. 105-106).

Таким чином, ОСОБА_1 є онукою ОСОБА_2 та єдиною її спадкоємицею, яка фактично прийняла спадщину після смерті своєї баби.

Постановою приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Кравцової О.М. від 24.03.2025 за №109/02-31 (а.с. 115) позивачу ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину з законом на спадкове майно, яке складається з житлового будинку з прибудовами, господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що залишилось після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 , оскільки нотаріусу не було пред`явлено документу, який би посвідчував право власності ОСОБА_2 на вищевказаний житловий будинок з прибудовами, господарськими будівлями та спорудами.

За таких обставин нотаріусом було видано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії на вказане вище майно.

Суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом було встановлено, що дійсно позивач спадщину після смерті своєї баби ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , прийняла, подавши нотаріусу заяву про прийняття спадщини відповідного змісту. Інший спадкоємець від спадщини відмовилась на користь позивача.

Факт належності будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_2 – бабусі позивача, підтверджується технічним паспортом та домовою книгою, де домоволодільцем зазначено саме ОСОБА_7 . Втім право власності зареєстроване не було, що підтверджується довідкою КП «ВООБТІ» №42 від 17.02.2021 та витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 7, 106-108).

Відповідно до постанови Верховного Суду України від 23 січня 2013 року у справі №6-164цс12 у спадкоємця, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, права володіння та користування спадковим майном виникають із часу відкриття спадщини. Такий спадкоємець може захищати свої права володіння та користування спадковим майном відповідно до глави 29 ЦК України.

Згідно з листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування, найпоширенішою причиною звернення особи до суду в справах про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування є неможливість спадкоємцями, які прийняли спадщину, оформити своє право на спадщину в нотаріальній конторі з причин відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно на ім`я спадкодавця та/або відсутності державної реєстрації нерухомого майна спадкодавцем. Такі випадки характерні для сільської місцевості, де право власності на житловий будинок за спадкодавцем підтверджується лише записом в погосподарській книзі сільської ради та тривалим фактом володіння цим майном особою, яка померла. Перші власники не оформляли документи на належне їм нерухоме майно та не реєстрували його в органах БТІ, а тому спадкоємець не може отримати у нотаріуса свідоцтво про право на спадщину і його право має бути визнано в судовому порядку.

Таким чином, право на отримання правовстановлюючого документу на нерухоме майно, має особа, яка є власником цього майна, дане право нерозривно пов`язане з особою спадкодавця, а тому після його смерті спадкоємець не має можливості отримати правовстановлюючий документ на спадкове майно в позасудовому порядку, так як право власності на спадкове майно є винятковим способом захисту, який має застосовуватися якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Згідно з п. 23 постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 №7 у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Як визначено в ст. 392 ЦК України в разі відсутності документів на право власності, власник може вимагати визнання права власності в судовому порядку.

З урахуванням положень ч. 1 ст. 15 та ст. 392 ЦК України потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб`єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється, а не в тому разі, коли цими особами не виконується відповідне рішення суду, ухвалене раніше.

Як визначено у ст.ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця (ст. 1221 ЦК України).

Спадкоємець, який спільно проживав із спадкодавцем на час смерті останнього, вважається таким, що спадщину фактично прийняв (ст. 1268 ЦК України).

Згідно з ч.ч. 1-2 ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених ст. 1259 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно з ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно аналізуючи дійсні обставини справи та їх підтвердження доказами, слід зазначити, що спадщину після смерті баби ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , прийняла її онука ОСОБА_1 , який є єдиним спадкоємцем за законом на зазначений вище будинок. Втім не може оформити спадкові права, у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно.

У відповідності до ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Суд, оцінюючи надані позивачем докази вважає їх належними, допустимими, достовірними та достатніми, оскільки вони містять інформацію щодо предмета доказування, підтверджують існування обставин на які посилається позивач і які не оспорює відповідач, на їх підставі можна встановити дійсні обставини справи, а також у своїй сукупності вони дають змогу дійти висновку про наявність обставин, які входять до предмета доказування.

Отже, з урахуванням встановлених обставин та норм для їх правового регулювання, суд дійшов висновку, що вимога про визнання права власності на спадкове майно, ґрунтується на нормах чинного законодавства, а тому підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 258–259, 263–265, 273–279, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП - НОМЕР_4 ) до Турбівської селищної ради Вінницького району Вінницької області (місцезнаходження: вул. Миру 44, смт. Турбів, Вінницький р-н, Вінницька обл., ЄДРПОУ 04326230) про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , право власності на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, який розташований по АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30-ти днів до Вінницького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30-ти днів із дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.

Суддя О.Д. Іванець