Постанова від 20 вересня 2026 р. у справі №456/1191/25 — Львівський апеляційний суд

Справа № 456/1191/25 Головуючий у 1 інстанції: Шрамко Р.Т.

Провадження № 22-ц/811/268/26 Доповідач в 2-й інстанції: Крайник Н. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2026 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ в складі:

головуючої: Н.П. Крайник

суддів: Я.А. Левика, М.М. Шандри

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 16 квітня 2025 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

25 лютого 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування своїх вимог покликалося на те, що 28 липня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1246-4234 за допомогою веб-сайту ТОВ «Укр Кредит Фінанс» (creditkasa.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс» (кредитодавця), в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле. Вищезазначений кредитний договір підписаний ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором А6772. Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб на наступних умовах: сума кредиту 4200 грн; строк кредитування - 300 днів; базовий період - 20 днів; знижена % ставка - 2,50 % в день; стандартна % ставка - 3,00 % в день.

Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного кредитного договору. Внаслідок порушення умов кредитного договору та неповернення в повному обсязі кредиту у ОСОБА_1 станом на 16 січня 2025 року виникла заборгованість в розмірі 39 574,60 грн, з яких 4165 грн - прострочена заборгованість за кредитом; 35409,60 грн - прострочена заборгованість за нарахованими процентами.

Разом з тим, кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосування до позичальника Програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «Укр Кредит Фінанс», а саме часткового списання заборгованості позичальнику за нарахованими процентами у сумі 16948.07 грн.

З наведених підстав позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії № 1246-4234 від 28 липня 2023 року в розмірі 22626,53 грн, з яких 4165 грн - прострочена заборгованість за кредитом, 18461,53 грн - прострочена заборгованість за нарахованими процентами.

Оскаржуваним рішенням позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 1246-4234 від 28 липня 2023 року в розмірі 22626,53 грн, що складається з: 4165,00 грн простроченої заборгованості за тілом кредиту; 18461,53 грн простроченої заборгованості за нарахованими процентами.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» судовий збір в розмірі 2422,40 грн.

Рішення суду оскаржила представник ОСОБА_1 – ОСОБА_2 .

Вважає оскаржуване рішення незаконним, необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Зазначила, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б свідчили про те, що кредитний договір підписано відповідачем і відповідач погодилася з його умовами, в тому числі і з сумою кредиту, строком повернення кредитних коштів, розміром процентів за користування ними.

Позивач не надав доказів, які б зафіксовували чітку послідовність (хронологію) всіх дій фінансової установи та споживача щодо укладення електронного договору в інформаційно-телекомунікаційній системі, яку фінансова установа використовує для укладення електронних договорів, зокрема, подання заявки на отримання кредиту, згоди позичальника з умовами отримання кредиту, надіслання одноразового ідентифікатора та його використання відповідачем для підтвердження підписання кредитного договору.

Зазначила про відсутність первинних бухгалтерських документів на підтвердження факту видачі відповідачу кредитних коштів та наявності заборгованості у заявленому розмірі. При цьому, вважає, що складений банком розрахунок заборгованості не є безспірним доказом існування такої.

Зазначення в договорі двох строків кредитування призводить до різного тлумачення та розуміння умов договору щодо строку його дії, а у разі неясності умов договору, їх тлумачення не повинно здійснюватися на користь сторони, яка підготувала проект договору або запропонувала формулювання відповідної умови.

Нараховуючи заборгованість за процентами, виходячи з більшого строку кредитування, позивач допустив істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків сторін договору на користь кредитодавця, в той час як споживач фінансових послуг є слабшою стороною цих правовідносин.

Вимоги позивача щодо стягнення процентів після спливу строку кредитування не відповідають вимогам закону, а вимог про стягнення 3 % річних та інфляційних витрат відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України позивач не заявляв.

Просить рішення суду скасувати та постановити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України розгляд справи судом апеляційної інстанції проведено без повідомлення учасників справи, тому відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних мотивів.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У пункті 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до вимог ст.ст. 12, 13 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення закону щодо договору позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ч.ч. 1,3 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Таким чином, будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що відповідає письмовій формі правочину (ст.ст. 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно ст. 3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч.ч. 4, 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей вищевказаного договору його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного цифрового підпису позичальника лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 2 ст.1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Судом встановлено, що 28 липня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладено договір про відкриття кредитної лінії № 1246-4234, який підписаний позичальником за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором А 6772.

Відповідно до п.п. 2.1., 2.2. договору кредитодавець зобов`язувався відкрити для позичальника кредитну лінію на умовах, визначених цим договором, шляхом надання позичальнику кредиту на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов`язувався повернути кредит та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом у порядку, передбаченому цим договором

Мета отримання кредиту, тобто мета відкриття кредитної лінії - для задоволення особистих потреб позичальника (п 2.4. договору).

Загальний розмір наданого кредиту становить 4200 грн (п. 4.1. договору).

Згідно п. 4.10. договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з першого дня видачі кредиту та до дати фактичного повернення всієї суми кредиту, за наступною ставкою: стандартна процентна ставка 3 % за кожен день користування кредитом (вказана процентна ставка застосовується протягом всього строку дії цього договору, за виключенням строку використання права користування кредитом за зниженою та/або пільговою процентною ставкою).

Відповідно до п. 4.12. договору строк кредитування, тобто строк на який надається кредит позичальнику - 300 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику (строк кредитування). Дата повернення (виплати) кредиту - 22.05.2024 року. Строк договору є рівним строку кредитування. В частині виконання зобов`язань договір діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором. Продовження строку кредитування в односторонньому порядку кредитодавцем або позичальником не допускається.

04 серпня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду до договору про відкриття кредитної лінії № 1246-4234, в якій кредитодавець та позичальник підтвердили, що станом на момент укладення цієї додаткової угоди сума кредиту, яка була надана позичальнику за договором та не повернута на момент укладення цієї додаткової угоди, становить 3465,00 грн, а сума нарахованих та несплачених процентів за користування кредитом становить 606,41 грн.

Крім того, у пункті 2 додаткової угоди сторони домовилися про надання додаткових грошових коштів у кредит в розмірі 700 грн.

Згідно листа АТ КБ «ПриватБанк» від 21.05.2025 року за допомогою системи LIQPAY за договором № 1246-4234 від 28.07.2023 року на платіжну картку НОМЕР_1 здійснено платежі 2347928190 від 28.07.2023 року на суму 4200 грн та 2347817891 від 04.08.2023 року на суму 700 грн. Перерахування коштів відповідачу також підтверджується довідкою ТОВ «Укр Кредит Фінанс».

З розрахунку заборгованості за кредитним договором № 1246-4234 від 28 липня 2023 року станом на 16 січня 2025 року вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 за цим договором становить 39574,60 грн, з яких заборгованість за основним боргом - 4165,00 грн, заборгованість за процентами - 35409,60 грн.

Аналогічний розмір заборгованості позичальника і на час закінчення строку кредитування, тобто станом на 22 травня 2024 року, що свідчить про те, що після закінчення строку кредитування позивач припинив нараховувати позичальнику будь-які платежі за кредитним договором.

При цьому, в межах передбаченого умовами договору строку кредитування, проценти за користування кредитними коштами нараховувалися за процентною ставкою 3 % за кожен день користування кредитом.

Відповідно до частини 5 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» доповнено частиною п`ятою Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-IX від 22 листопада 2023 року, який набрав чинності з 24 грудня 2023 року.

Положення частини 5 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» щодо обмеження максимального розміру денної процентної ставки вводяться в дію поетапно.

Пунктом 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» дія пункту 5 розділу I цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Оскільки договір про відкриття кредитної лінії № 1246-4234 від 28 липня 2023 року укладено до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», однак після набрання чинності цим Законом строк дії договору продовжувався, відтак положення цього Закону застосовуються до договору про відкриття кредитної лінії № 1246-4234 від 28 липня 2023 року, на підставі якого з відповідача стягується заборгованість.

Враховуючи встановлений частиною 5 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, починаючи з 24 грудня 2023 року протягом перших 120 днів, тобто до 21 квітня 2024 року розмір процентної ставки для нарахування відсотків за користування кредитними коштами не міг перевищувати 2,5 % в день від залишку неповерненої суми кредиту, а з 22 квітня 2024 року – 1,5 %.

За період з 28 липня 2023 року до 23 грудня 2023 року відповідачу нараховано заборгованість за процентами за користування кредитними коштами в розмірі 15 792,45 грн з врахуванням здійснених ним платежів на погашення заборгованості, що відповідає умовам договору та вимогам законодавства.

З огляду на вимоги положень частини 5 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» відсотки за процентною ставкою 3,0 % підлягали нарахуванню лише до 23 грудня 2023 року.

Однак, як вбачається з розрахунку заборгованості, відповідачу продовжували нараховувати проценти за користування кредитними коштами за процентною ставкою 3,0 % в день від залишку неповерненої суми кредиту і після 23 грудня 2023 року.

Оскільки, починаючи з 24 грудня 2023 року протягом 120 днів, тобто до 21 квітня 2024 року, максимальний розмір денної процентної ставки не міг перевищувати 2,5%, кредитодавець мав право нараховувати проценти за користування кредитними коштами за цей період в розмірі 12495.60 грн. (4165 грн. х 2,5 % х 120 днів = 12495,60 грн).

В подальшому, починаючи з 22 квітня 2024 року і до закінчення строку кредитування, тобто до 22 травня 2024 року, максимальний розмір денної процентної ставки не міг перевищувати 1,5%, а відтак проценти за користування кредитними коштами за цей період підлягали нарахуванню в розмірі 1936,88 грн (4165 грн х 1,5% х 31 днів = 1936,88 грн).

З огляду на наведене, заборгованість відповідача за процентами за користування кредитними коштами становить 30224,93 грн (15792,45 грн + 12495,60 грн + 1936,88 грн = 30224,93 грн.).

Отже, заборгованість ОСОБА_1 за договором про відкриття кредитної лінії № 1246-4234 від 28 липня 2023 року станом на 16 січня 2025 року повинна становити 34389,93 грн, з яких 4165 грн – заборгованість за кредитом та 30224,93 грн – заборгованість за процентами за користування кредитними коштами.

Разом з тим, як вбачається з позовної заяви, Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» просило стягнути з відповідача не весь розмір нарахованої ним заборгованості, а лише заборгованість в розмірі 22626,53 грн, з яких 4165 грн – прострочена заборгованість за кредитом та 18461,53 грн – прострочена заборгованість за нарахованими процентами, яка і стягнута оскаржуваним рішенням.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Задовольняючи позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», суд першої інстанції виходив з того, що отримавши кредит, відповідач належним чином не виконала істотні умови кредитного договору щодо порядку і строків повернення кредитних коштів, у зв`язку з чим у неї виникла заборгованість, яка підлягає стягненню в судовому порядку.

З таким висновком суду колегія суддів погоджується повністю, оскільки такий відповідає матеріалам справи та зібраним у справі доказам.

Так, згідно умов договору про відкриття кредитної лінії № 1246-4234 від 28 липня 2023 року у позичальника виник обов`язок зі сплати процентів за користування кредитними коштами в межах строку дії кредитного договору, тобто до 22 травня 2024 року.

Звернувшись до суду з позовом, Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» просило стягнути заборгованість в сумі, що не перевищує розмір процентів, які підлягали нарахуванню за користування кредитними коштами, з урахуванням умов договору та вимог законодавства про споживче кредитування щодо максимальної денної процентної ставки.

При цьому, відповідач, всупереч вимог ч. 1 ст. 81 ЦПК України, не надала належних та допустимих доказів на спростування наявності у неї заборгованості або наявності заборгованості в іншому розмірі, ніж заявлено позивачем.

Доводи апеляційної скарги про те, що умовами договору встановлено два строки кредитного договору, а саме 18 днів та 300 днів, спростовуються матеріалами справи, оскільки за договором про відкриття кредитної лінії № 1246-4234 від 28 липня 2023 року сторони визначили строк договору, який дорівнює строку кредитування та становить 300 календарних днів, а також визначили термін виконання зобов`язання з повернення кредиту, що становить 18 календарних днів, у випадку дотримання якого застосовується пільгова та/або знижена процентна ставка.

Покликання апелянта на відсутність доказів узгодження між сторонами усіх істотних умов договору не заслуговують на увагу, оскільки кредитний договір укладено в електронній формі, підписано позичальником одноразовим ідентифікатором, а без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений, що свідчить про ознайомлення позичальника з умовами кредитного договору, з якими вона погодилася, підписавши договір в електронній формі, а відтак, досягнення між сторонами згоди щодо усіх істотних умов правочину.

Інші доводи апеляційної скарги правильних висновків суду не спростовують, підстав для задоволення скарги та скасування рішення суду колегія суддів не вбачає.

Згідно ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення. Повний текст постанови складено - 21 вересня 2026 року.

Керуючись ст. 367, ст. 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 381, ст. 382, ст. 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 16 квітня 2025 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складено 21 вересня 2026 року.

Головуючий: Н.П. Крайник

Судді: Я.А. Левик

М.М. Шандра