Рішення від 15 вересня 2026 р. у справі №686/36557/25 — Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/36557/25

Провадження № 2/686/11474/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.09.2026 м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд в складі:

головуючого – судді Стефанишина С.Л.,

при секретарі судового засідання Морозу А.О.

за участю позивача – ОСОБА_1 , представника відповідача – ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницькому цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: Хмельницька обласна рада про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

1. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

16.12.2025 до Хмельницького міськрайонного суду з позовом звернувся ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: Хмельницька обласна рада про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від «22» вересня 2022 року у справі № 560/20074/21 визнано протиправними дії/рішення; якими було порушено право, як переможця конкурсу, зобов`язано Хмельницьку обласну раду прийняти рішення про призначення Побережного А.І., на посаду директора КНП «ХІАЦ МС», як переможця конкурсу.

Ухвалами цього суду, визнано протиправною бездіяльність Хмельницької обласної ради щодо невиконання Постанови 7 ААС, державними виконавцями у межах виконавчого провадження двічі накладено штрафи на Хмельницьку обласну раду за невиконання судового рішення, ухвалою суду при здійсненні контролю за виконанням рішення накладено штраф на голову Хмельницької обласної ради ОСОБА_3 за невиконання судового рішення.

Відповідач ОСОБА_3 не забезпечила своєчасного винесення на розгляд сесії Хмельницької обласної ради питання про виконання постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду і призначення позивача директором КНП «ХІАЦ МС».

Крім цього, відповідач ігнорувала звернення позивача щодо необхідності виконання судового рішення, не вчинивши належних дій для їх реалізації та ініціювала включення до порядку денного сесії Хмельницької обласної ради питання про ліквідацію КНП «ХІАЦ МС», а також організувала розгляд та прийняття рішення про ліквідацію цього закладу, попри наявність чинної та невиконаної постанови щодо призначення його директором.

Тобто, фактично використала своє службове становище голови обласної ради для ухилення від виконання судового рішення та знищення закладу, директором якого мав бути позивач.

У випадку виконання постанови 7 ААС, позивач був би призначений директором КНП «ХІАЦ МС» і отримував би заробітну плату: За період з 15.09.2021 р. по 31.12.2021 р. Відповідно до затвердженого Хмельницькою обласною радою штатного розпису КНП «ХІАЦ МС» розмір заробітної плати директора за цей період становить:52 247 (п`ятдесят дві тисячі двісті сорок сім) грн.; За період з 01.01.2022 р. по 31.12.2025 р.

Відповідно до Указу Президента України № 261/2021 та постанови КМУ № 1334 від 15.12.2021 р. встановлено мінімальну заробітну плату лікаря у розмірі 20000 грн. З урахуванням коефіцієнта 1,6 для керівника закладу охорони здоров`я, заробітна плата директора складає 32000 грн. на місяць. Період з 01.01.2022 р. по 31.12.2025 р. - це 48 місяців, отже: 32 000 грн.х 48 міс. = 1536000 грн.

Загальний розмір матеріальної шкоди (упущеної вигоди), завданої позивачу внаслідок протиправної бездіяльності та дій ОСОБА_3 як голови Хмельницької обласної ради, на його думку становить: 52 247 грн. + 1 536000 грн. = 1588247 грн. Ця сума є упущеною вигодою в розумінні ст. 22 Цивільного кодексу України, оскільки реально міг і повинен був отримувати зазначену заробітну плату як директор КНП «ХІАЦ МС», але не отримав її виключно внаслідок незаконної бездіяльності та дій відповідача.

Тому вважає, що достатньо підстав для відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 1696000 грн., та моральної шкоди у розмірі 300000 грн.

В судове засідання позивач з`явився, підтримав позовні вимоги та надав суду пояснення, що відповідають змісту позовних вимог.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти позовних вимог, надавши суду пояснення, що відповідають аргументам наведеним у відзиві.

Представник третьої особи, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи у судове засідання не зявився та не повідомив суд про причину неявки.

2. Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 24.12.2025 року відкрито провадження, справу призначено у підготовче засідання у загальному проваджені.

09.01.2026 року відповідачем подано відзив на позов, у якому заперечуються позовні вимоги.

26.01.2026 року позивачем до суду подано відповідь на відзив.

Ухвалою суду 07.04.2026 року закінчено підготовче засідання та справу призначено до судового розгляду на 11.05.2026 року.

11.05.2026 року позивачем подано додаткові пояснення та заяву про збільшення позовних вимог в частині заподіяння матеріальної шкоди до розміру 1696000 грн.

15.06.2026 року до суду надійшли додаткові пояснення від представника відповідача, та 16.06.2026 року надійшла відповідь на додаткові пояснення.

16.09.2026 року ухвалено рішення по справі.

3. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

Встановлено, що рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 06.05.2022 року у справі №560/20074/21 позов ОСОБА_1 задоволено частково, визнано необґрунтованим та протиправним неприйняття Хмельницькою обласною радою рішення за результатами розгляду подання (рекомендації) конкурсної комісії для визначення кандидата на посаду директора комунального некомерційного підприємства «Хмельницький інформаційно-аналітичний центр медичної статистики» Хмельницької обласної ради від 10.09.2021 про призначення останнього на посаду директора закладу. Зобов`язано Хмельницьку обласну раду повторно розглянути подання (рекомендацію) конкурсної комісії від 10.09.2021 про призначення позивача на посаду директора комунального некомерційного підприємства «Хмельницький інформаційно-аналітичний центр медичної статистики» Хмельницької обласної ради, та вирішити питання з урахуванням висновків суду, наведених у цьому рішенні, прийнявши рішення відповідно до вимог Закону.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22.09.2022 рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 06.05.2022 року в частині відмови у задоволенні позову скасовано та прийнято у цій частині нову постанову, якою позов задоволено повністю. Зобов`язано Хмельницьку обласну раду прийняти рішення про призначення Побережного А.І. на посаду директора комунального некомерційного підприємства «Хмельницький інформаційно-аналітичний центр медичної статистики» Хмельницької обласної ради.

20.10.2022 року державним виконавцем Головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Берегових Владиславом Сергійовичем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №70119194 з примусового виконання рішення суду у справі №560/20074/21.

Постановою від 22.12.2022 року про накладення на боржника штрафу, державним виконавцем накладено штраф на Хмельницьку обласну раду в розмірі 5100 грн. за невиконання рішення суду.

Тринадцятою сесією Хмельницької обласної ради від 07.12.2022 року за результатами поіменного голосування по питанню про призначення ОСОБА_1 на посаду директора комунального некомерційного підприємства «Хмельницький інформаційно-аналітичний центр медичної статистики» Хмельницької обласної ради рішення не прийнято («ЗА»-7, «ПРОТИ»-18, «УТРИМАЛИСЬ»-10, «НЕ ГОЛОСУВАЛИ» - 1).

Чотирнадцятою сесією Хмельницької обласної ради від 22.03.2023 року за результатами поіменного голосування по питанню про призначення позивача на посаду директора комунального некомерційного підприємства «Хмельницький інформаційно-аналітичний центр медичної статистики» Хмельницької обласної ради рішення не прийнято («ЗА»-19, «ПРОТИ»-25, «УТРИМАЛИСЬ»-10, «НЕ ГОЛОСУВАЛИ»- 4).

Постановою державного виконавця Берегових В.С. від 10.04.2023 року у виконавчому провадженні №70119194 за повторне невиконання без поважних причин рішення суду накладено на боржника - Хмельницьку обласну раду штраф на користь держави у розмірі 10200 грн.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 лютого 2023 року, залишеною без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2023 року, встановлено судовий контроль за виконанням рішення суду, а Хмельницьку обласну раду зобов`язано у 30 - денний строк з дати отримання ухвали подати до суду звіт про повне належне виконання рішень суду у цій справі.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 грудня 2025 року на керівника Хмельницької обласної ради ОСОБА_3 , накладено штраф за невиконання вище зазначеного рішення суду з вересня 2024 року у розмірі 60560 грн. та встановлено новий строк для подання звіту про повне належне виконання рішень суду у цій справі до 08.03.2026 року.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2026 року, Ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 грудня 2025 року скасувати в частині накладення штрафу на керівника Хмельницької обласної ради Лабазюк В.О. У цій частині ухвалити нове рішення, яким відмовити у застосуванні заходу процесуального примусу у вигляді штрафу.

Станом на день ухвалення рішення в цій справі, рішення суду щодо позивача не виконано.

4. Мотивована оцінка аргументів сторін, порушення прав

Суд вважає, що відповідач не є суб`єктом відповідальності та її діяння (бездіяльність) не є протиправними і такими, що перебувають у прямому причинно-наслідковому зв`язку із заподіяною позивачу шкодою.

Голова обласної ради не могла виконати рішення суду самостійно, на думку суду, покладаючись лише на власне бажання або волю, позаяк рішення повинне було прийматись саме колегіальним органом. З огляду на це, судом не встановлено, що саме голова обласної ради була тим суб`єктом, що ніс персональну відповідальність за невиконання колегіальним органом – обласною радою рішення суду.

Суд вважає, що не підлягають до задоволення позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_3 неотриманої заробітної плату (завданої шкоду у вигляді упущеної вигоди), яку позивач міг отримати якби був призначений директором КНП «ХІАЦ МС» за період з 15.09.2021 р. по 31.12.2025 р.,в сумі 1696000 грн.

Належних і допустимих доказів на підтвердження наявності такої шкоди у вигляді упущеної вигоди внаслідок дій (бездіяльності) відповідача позивачем суду, не надано.

Згідно із статтею 23 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги що вину відповідача не встановлено та позивачем не доведено у судовому засіданні та не представлено доказів заподіяної йому моральної шкоди, що полягає у глибоких душевних стражданнях, приниженням його честі і гідності, постійному стресі, погіршенні стану здоров`я, які на його думку, зумовлені саме незаконним діями і протиправною бездіяльністю ОСОБА_3 .

Зважаючи на викладене, беручи до уваги аргументи сторін та представлені докази суд вважає, що позовні вимоги є необгрунтованими та не підлягають до задоволення, а тому в задоволенні позову слід відмовити.

5. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування

Статтею 56 Конституції України визначено, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади органів місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень.

Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів (стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Згідно з частиною 1 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Вимогами ч. 1 ст. 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Грошовим виразом майнової шкоди є збитки. Відповідно достатті 22 ЦК України збитками є: 1) втрати, яких зазнала особа у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відшкодування збитків - це відновлення майнового стану учасника правовідносин за рахунок іншого суб`єкта - правопорушника. Водночас потерпілаособа має довести наявність та розмір збитків.

Частиною четвертою статті 623 ЦК України передбачено, що при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Кредитор, який вимагає відшкодування збитків, зобов`язаний довести: 1) неправомірність поведінки особи; 2) наявність шкоди: 3) причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, що є обов`язковою умовою відповідальності,яке виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди: 4) вину заподіювача шкоди, завиключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов`язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.

Статтями 1173, 1174 ЦК України передбачено, що шкода,завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів. Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Підставою для застосування цивільно-правової відповідальності відповідно до ст. 1166 ЦК України є наявність у діях особи складу цивільного правопорушення, елементами якого, з урахуванням особливостей, передбачених статтями1173,1174ЦК України, є завдана шкода, протиправна поведінка та причинний зв`язок міжними.

Отже, як упущена вигода відшкодовуються лише ті збитки у розмірі доходів,які б могли бути реально отримані. Пред`явлення позивачем вимоги про відшкодування упущеної вигоди покладає на нього обов`язок довести, що ці доходи (вигода) дійсно могли б бути ним отримані.

Згідно ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає:1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною першою статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч. 1,5,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч.1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч.ч. 1,2 ст. 77 ЦПК України).

Відповідно до ч.2 ст.78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

6. Судові витрати.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України судові витрати не стягуються так, як в задоволенні позову відмовлено.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 5, 7, 10, 12, 13, 17, 18, 81, 141, п. 2 ч. 1, ч. 3 ст. 258, ч. 1 ст. 259, ч. 6, 8 ст. 259, ст. ст. 263 – 267, ч. 6, 7 ст. 268, ч. 1, 2 ст. 273, ч. 1 ст. 352, ст. 354 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: Хмельницька обласна рада про відшкодування матеріальної та моральної шкоди – відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з часу складання повного судового рішення до Хмельницького апеляційного суду .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення суду складено 23.09.2026 року.

Суддя С. Стефанишин