Рішення від 16 вересня 2026 р. у справі №607/2629/26 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.09.2026 Справа №607/2629/26 Провадження №2/607/3171/2026

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі головуючого судці Дзюбича В.Л., за участю секретаря судового засідання Кочмар С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат – Костова Наталія Зіновіївна до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно, –

У С Т А Н О В И В :

Позивачка ОСОБА_1 , через свого представника – адвоката Костову Наталію Зіновіївну, звернулася в суд із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в якому просить визнати за нею право власності на 1/5 частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування своїх позовних вимог зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла її мати ОСОБА_4 , якою за життя був складений заповіт, відповідно до якого вона зробила таке розпорядження: належні їй на праві особистої власності земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 6125284500:01:001:0055 площею 2,11 га та з кадастровим номером 6125284500:01:001:0329 площею 0,74 га, які розташовані на території Байковецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області заповіла ОСОБА_2 , 1957 р.н. та ОСОБА_3 , 1959 р. н. (синам); все інше майно, де б воно не знаходилось і з чого б воно не складалось і взагалі все те, на що вона за законом матиме право і що буде їй належати на момент смерті заповіла ОСОБА_1 , 1965 р. н. Після смерті ОСОБА_4 приватним нотаріусом Тернопільського районного нотаріального округу Чопик І. Я. заведена спадкова справа №186/2020, яка на сьогоднішній день знаходиться у справах Тернопільської районної державної нотаріальної контори. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 спадщину прийняли подавши нотаріусу відповідні заяви про прийняття спадщини за заповітом. Позивачка ОСОБА_1 спадщину прийняла за фактом спільного проживання з померлою на час її смерті. Крім цього, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подали заяви нотаріусу про відмову від одержання обов`язкової частки у спадщині. Тож, після смерті матері, відкрилася спадщина також на належну їй 1/5 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , яка належала їй, як члену колгоспного двору. Проте, на даний час, вона не може оформити свої спадкові права, у зв`язку із відсутністю правовстановлюючих документів та державної реєстрації права власності на житловий будинок. 17.02.2022 нотаріусом було відмолено їй у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спірне нерухоме майно.

Посилаючись на наведене, позивач просить задовольнити позов.

Ухвалою судді від 23.02.2026 відкрито провадження у цивільній справі №607/2629/26. Постановлено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22.07.2026 постановлено закрити підготовче засідання та призначено справу до розгляду по суті.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подавши суду заяву про розгляд справи без її участі та участі позивача, позовні вимоги підтримала та просила суд їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився подавши попередньо суду заяву про розгляд справи у його відсутності. Позовні вимоги визнав та просив суд їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився подавши попередньо суду заяву про розгляд справи у його відсутності. Позовні вимоги визнав та просив суд їх задовольнити.

У зв`язку з неявкою учасників справи, відповідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 , про що свідчить свідоцтво смерть серії НОМЕР_1 видане 07.07.2020 Виконавчим комітетом Байковецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області.

Після її смерті відкрилася спадщина, зокрема, на 1/5 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 .

За життя ОСОБА_4 склала заповіт, який посвідчений ОСОБА_5 , старостою с.Курники Байковецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області за реєстровим №04-25, відповідно до якого:

- належні їй на праві особистої власності земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 6125284500:01:001:0055 площею 2,11 га та з кадастровим номером 6125284500:01:001:0329 площею 0,74 га, які розташовані на території Байковецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області заповіла ОСОБА_2 , 1957 р.н. та ОСОБА_3 , 1959 р. н. (синам);

- все інше майно, де б воно не знаходилось і з чого б воно не складалось і взагалі все те, на що вона за законом матиме право і що буде їй належати на момент смерті заповіла ОСОБА_1 , 1965 р.н.

Таким чином, позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем майна за заповітом ОСОБА_4 .

Як вбачається з копії спадкової справи №186/2020, заведеної приватним нотаріусом Тернопільського районного нотаріального округу Чопик І.Я., після смерті ОСОБА_4 , наданої на запит суду, спадкова справа заведена за заявою сина померлої - ОСОБА_2 про відмову від одержання обов?язкової частки у спадщині за №488 від 28 вересня 2020 року. 28 вересня 2020 року за №489 до Тернопільської районної державної нотаріальної контори надійшла заява від сина померлої - ОСОБА_2 про прийняття спадщини за заповітом. 27 грудня 2020 року за №646 до Тернопільської районної державної нотаріальної контори надійшла заява від сина померлої - ОСОБА_3 про відмову від одержання обов?язкової частки у спадщині. 27 грудня 2020 року за №647 до Тернопільської районної державної нотаріальної контори надійшла заява від сина померлої – ОСОБА_3 про прийняття спадщини за заповітом. Іншим спадкоємцем, який прийняв спадщину за фактом спільної реєстрації разом з померлою на час смерті, є дочка померлої - ОСОБА_1 . Інші спадкоємці не зверталися.

ОСОБА_1 звернулася до державного нотаріуса Тернопільської районної державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом, на 1/5 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , після смерті матері – ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Постановою державного нотаріуса Тернопільської районної державної нотаріальної контори Осадчук В.Ю. №285/02-31 від 17.02.2022, ОСОБА_6 , яка діє від імені ОСОБА_7 на підставі довіреності, посвідченої ОСОБА_8 , другим секретарем з консульських питань Посольства України в Королівстві Іспанія 10 листопада 2020 року, зареєстрованого в реєстрі за №570/4-3162-20 відмовлено у вчиненні нотаріальної дії – видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частку житлового будинку АДРЕСА_1 , після смерті матері – ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв`язку із відсутністю правовстановлюючих документів про належність майна спадкодавцеві.

Згідно інформаційної довідки виданої Тернопільським районним госпрозрахунковим бюро технічної інвентаризації 24.11.2021 року за №1471 станом на 01.01.2013 р. житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами АДРЕСА_1 , зареєстровано за головою колгоспного двору ОСОБА_4 на підставі свідоцтва на право особистої власності на жилий будинок, виданого Тернопільською районною радою 14.06.1989 р. та записано в реєстрову книгу №1 за реєстровим №8. Вказаний правовстановлюючий документ втрачено.

Як вбачається із довідки виданої Байковецькою сільською радою Тернопільського району Тернопільської області 14.02.2022 року за №34, житловий будинок АДРЕСА_1 належав колгоспному двору, який складався з п`яти членів, головою якого була ОСОБА_4 (померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та інші члени - ОСОБА_1 , ОСОБА_9 (помер ІНФОРМАЦІЯ_3 ), ОСОБА_10 та ОСОБА_6 .

23.11.2021 Тернопільським районним госпрозрахунковим бюро технічної інвентаризації на замовлення ОСОБА_6 було виготовлено технічний паспорт на будинок садибного типу з господарськими будівлями і спорудами по АДРЕСА_1 .

Як вбачається з інформаційної довідки про технічний стан нерухомого майна №1470 виданої Тернопільським районним госпрозрахунковим бюро технічної інвентаризації, по обліку бюро будинковолодіння АДРЕСА_1 рахується за: ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_6 .

Відповідно до прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України 2003 року (пункти 4, 5), Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Правила книги шостої Цивільного кодексу України застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.

Статус майна колгоспного двору був врегульований статтями 120-126 ЦК України в редакції 1963 року, які були виключені з кодексу у 1993 році (Закон від 16 грудня 1993 року № 3718-ХІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", який набрав чинності з 18 січня 1994 року).

Відтак, у вказаній частині підлягають застосуванню норми ЦК УРСР в редакції 1963 року.

Частиною 1 статті 112 ЦК УРСР передбачено, що колгоспний двір - це сімейно-трудове об`єднання осіб, які використовують майно двору для ведення підсобного господарства і сімейних потреб. Майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності (стаття 112 цього Кодексу).

Згідно зі ст.120 ЦК УРСР 1963 року, майно колгоспного двору належить всім членам двору на праві спільної сумісної власності.

За змістом ст. 123 ЦК УРСР 1963 року розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних. Частку працездатного члена двору в майні двору може бути зменшено або у її виділенні зовсім відмовлено у зв`язку з недовгочасним його перебуванням у складі двору або незначною участю своєю працею чи коштами в господарстві двору.

Пунктом 6 Постанови Пленуму Верховного Суду від 22 грудня 1995 року № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» судам роз`яснено, що положення статей 17, 18 Закону «Про власність» щодо спільної сумісної власності поширюються на правовідносини, які виникли після введення в дію цього Закону (з 15 квітня 1991 року). До правовідносин, що виникли раніше, застосовується діюче на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, ще регулювали власність цього двору, а саме: а) право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору (в цей строк не включається час перебування на дійсній строковій військовій службі, навчання в учбовому закладі, хвороба).

Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду України від 14.01.2014 року у справі №6-14 5цс 13 та від 18 листопада 2015 року № 6-350цс15.

Таким чином, право на частку у колгоспному дворі мають всі члени двору, які до 15 квітня 1991 року не втратили право на таку частку.

Оскільки вищевказаний житловий будинок збудовано в 1957 році, що стверджується копією технічного паспорту, виготовленого Тернопільським районним госпрозрахунковим бюро технічної інвентаризації, тобто в період до 15.04.1991 року, до введення в дію Закону України «Про власність», всі члени колгоспного двору набули права спільної сумісної власності на вказаний будинок. Це право збереглося за ними і після припинення колгоспного двору після введення в дію вищезазначеного Закону.

Таким чином, ОСОБА_4 (померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ), ОСОБА_1 , ОСОБА_9 (помер ІНФОРМАЦІЯ_3 ), ОСОБА_10 та ОСОБА_6 належить по 1/5 частині житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 .

Відповідно до ст.ст. 1216-1219 Цивільного Кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

У відповідності до ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Частиною 1 ст. 1270 ЦК України передбачено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Враховуючи те, що ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , за життя склала заповіт, яким заповіла, зокрема 1/5 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 – ОСОБА_1 , остання у встановленому законом порядку спадщину прийняла, а тому вона успадкувала належну померлій 1/5 частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 .

Відповідно до вимог ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановлені обставини справи, а також те, що через відсутність державної реєстрації права власності та правовстановлюючих документів на житловий будинок, позивач не може реалізувати своїх спадкових прав, а тому її право підлягає судовому захисту, а позов до задоволення, шляхом визнання за ОСОБА_1 права власності на 1/5 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом, після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Керуючись ст.ст. ст. ст. 10, 12, 13, 81, 82, 206, 259, 263, 265, 352, 354 ЦПК України, ст.ст. 120, 123, ЦК України 1963 року, ст. 16, 392, 1216-1219, 1223, 1268, 1270 ЦК України 2003 року, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат – Костова Наталія Зіновіївна задовольнити у повному обсязі.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/5 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом, після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Копію рішення направити сторонам у справі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Реквізити сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_3 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Головуючий суддя В. Л. Дзюбич