Рішення від 15 вересня 2026 р. у справі №594/1110/26 — Борщівський районний суд Тернопільської області

Справа № 594/1110/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2026 року

Борщівський районний суд Тернопільської області

у складі: головуючого Зушман Г.І.

з участю секретаря Шимків Н.І.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м.Борщеві, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до відповідача ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів, посилаючись на те, що заочним рішенням Борщівського районного суду Тернопільської області від 17 березня 2017 року у справі №594/142/17 стягнуто з відповідача аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в сумі 650,00 грн. щомісячно, та дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в сумі 650,00 грн. щомісячно. На сьогодні, відповідач майже регулярно сплачує суму аліментів, якої не вистачає на утримання дітей. З моменту постановлення судового рішення про стягнення аліментів на утримання дітей минуло більше 9-ти років, діти стали доросліші, потребують більших матеріальних затрат на забезпечення їхніх потреб, відповідно її матеріальний стан значно погіршився, так як її витрати на одяг, взуття, харчування, лікування та навчання дітей значно зросли. Суми аліментів, призначеної судовим рішенням, не вистачає на утримання дітей віком дванадцяти та десяти років, які подорослішали, потребують більших матеріальних затрат. Відповідач фізично здоровий і має можливість надавати фінансову допомогу своїм дітям, а тому вважає, що зміна способу стягнення аліментів з твердої грошової суми на 1/3 частку від заробітку/доходу відповідача задовольнить потреби в утриманні їхніх дітей.

Ухвалою суду від 16 липня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Позивачка в судове засідання не з`явилася. У позовній заяві просила справу слухати за її відсутності.

Відповідач у судове засідання не з`явився повторно, викликався шляхом направлення судової повістки рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу зареєстрованого місця проживання, однак, судова повістка повернута без вручення з відміткою про відсутність відповідача за зазначеною адресою, що, у відповідності до п.4) ч.8 ст.128 ЦПК України є належним повідомленням про дату, час та місце розгляду справи. Відзиву на позовну заяву відповідач не подавав.

Дослідивши та оцінивши докази по справі суд встановив такі факти.

Позивачка ОСОБА_1 перебувала з 18 лютого 2014 року у шлюбі з ОСОБА_2 , зареєстрованому виконавчим комітетом Мушкатівської сільської ради Борщівського району Тернопільської області, актовий запис №04, який розірвано рішенням Борщівського районного суду Тернопільської області від 22 лютого 2021 року (цивільна справа №594/1494/20).

У шлюбі в сторін народилося двоє дітей: син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (копія свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 , виданого Мушкатівською сільською радою Борщівського району Тернопільської області 19 грудня 2014 року) та дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (копія свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 , виданого Борщівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області 20 жовтня 2016 року).

Заочним рішенням Борщівського районного суду Тернопільської області від 17 березня 2017 року у справі №594/142/17 стягнуто з відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого в с.Слобідка-Мушкатівська Борщівського району Тернопільської області, жителя с.Лисівці Заліщицького району Тернопільської області, в користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_3 , жительки с.Слобідка-Мушкатівська Борщівського району Тернопільської області, аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в сумі 650,00 грн. щомісячно, починаючи з 08 лютого 2017 року до досягнення дитиною повноліття та на утримання дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в сумі 650,00 грн. щомісячно, починаючи з 08 лютого 2017 року до досягнення дитиною повноліття.

Рішення суду набрало законної сили 04 квітня 2017 року.

На підставі зазначеного вище судового рішення був виданий виконавчий лист, який позивачка пред`явила для виконання, і 04 лютого 2021 року постановою старшого державного виконавця Заліщицького районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) Небеснюк З.М. відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №594/142/17, виданого 28 грудня 2020 року Борщівським районним судом Тернопільської області про стягнення з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 аліментів на утримання дітей.

Діти ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зареєстровані та проживають з позивачкою в АДРЕСА_1 , що підтверджується витягами з реєстру Борщівської територіальної громади.

Відповідно до виданого Борщівським відділом державної виконавчої служби у Чортківському районі Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства Юстиції України розрахунку заборгованості зі сплати аліментів у виконавчому провадженні про стягнення з ОСОБА_5 аліментів, встановлено, що сума заборгованості зі сплати відповідачем аліментів станом на 17.04.2026 становить 3166 грн.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно ч.1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.

Відповідно до положень статті 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Частина третя статті 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ч.2 ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Законом України "Пpo Державний бюджет на 2026 рік" з 01 січня 2026 року встановлено прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років – 3512,00 грн.

Відповідно до ст.192 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них.

Позивачка, як одержувач аліментів, заявила вимоги про зміну розміру аліментів шляхом його збільшення та просить стягувати з відповідача в її користь аліменти в 1/3 частині від заробітку (доходу) відповідача на утримання двох дітей щомісяця до досягнення найстаршою дитиною повноліття, однак не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Посилається на те, що з часу присудження відповідачу сплати аліментів, майновий стан відповідача, а також її та дітей змінився. З моменту постановлення судового рішення про стягнення з відповідача аліментів на утримання дітей минуло більше 9-ти років, діти стали доросліші, потребують більших матеріальних затрат на забезпечення їхніх потреб, а тому вважає, що зміна способу стягнення аліментів з твердої грошової суми в розмірі 650 грн на кожну дитину на частку від заробітку/доходу відповідача задовольнить потреби в утриманні їхніх дітей.

Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів (абзац другий частини третьої статті 181 СК України).

Аналіз положень статті 192 СК України свідчить про те, що зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

Отже, враховуючи, що діти проживають разом з матір`ю, а позивачка наполягає на визначенні стягнення аліментів у частці від доходу, а не у твердій грошовій сумі, суд дійшов висновку про наявність підстав для зміни способу стягнення аліментів з твердої грошової суми на частку від заробітку (доходу), батька.

Відповідно до ч.1 ст. 81 СК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У зв`язку з наведеним вище, враховуючи визначений законом збільшений прожитковий мінімум для дітей відповідного віку, враховуючи матеріальне становище дітей та платника аліментів, яке змінилося від часу ухвалення судового рішення про стягнення аліментів на їхнє утримання, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги та змінити визначений рішенням Борщівського районного суду Тернопільської області від 17 березня 2017 року у справі № 594/142/17 спосіб присудження аліментів у твердій грошовій сумі в розмірі 650,00 грн на кожну дитину щомісячно на розмір у частці від заробітку (доходу) батька дитини, яку слід визначити в розмірі 1/3 частки заробітку (доходу) щомісячно, що з огляду на встановлені в судовому засіданні обставини буде відповідати вимогам закону та захистить права дитини, а також не буде обтяжливим та надмірним тягарем для платника аліментів.

З огляду на те, що згідно ЗУ “Про судовий збір” позивачка звільнена від сплати судового збору, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

На підставі ст.ст. 180, 181, 182, 191, 192 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 141, 263, 265, 280, 352, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Збільшити визначений рішенням Борщівського районного суду Тернопільської області від 17 березня 2017 року у справі № 594/142/17 розмір аліментів та стягувати із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителя АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , в користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , жительки АДРЕСА_1 , аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та на утримання дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частки від його заробітку (доходу) щомісячно, однак, не менше на кожну дитину, як 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Стягнути із ОСОБА_2 в користь держави судовий збір у сумі 1331,20 грн.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відповідачем може бути подано заяву до Борщівського районного суду Тернопільської області про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційну скаргу на рішення може бути подано позивачкою протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено 21 вересня 2026 року.

Головуючий: Г.І.Зушман