Рішення від 20 вересня 2026 р. у справі №454/2351/26 — Шептицький міський суд Львівської області

Справа № 454/2351/26

Провадження № 2-о/459/91/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2026 року Шептицький міський суд Львівської області в складі: головуючого судді Мельникович М. В., присяжних Волоско В. П., Андрущак В. Я., з участю секретаря судового засідання Штибель А. Р., заявниці ОСОБА_1 , представника заявниці ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шептицькому за правилами окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Міністерство оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , Шептицький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Шептицькому районі Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Військова частина НОМЕР_1 про оголошення фізичної особи померлою

В С Т А Н О В И В:

Представник заявниці звернувся до суду із заявою, у якій просить оголосити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Зборів Тернопільської області, померлим, днем смерті просив визначити день набрання рішенням суду законної сили, а також просив визначити, що загибель ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , настала в районі населеного пункту Обухівка Кореневського району Курської області під час безпосередньої його участі у бойових діях та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, у складі військової частини НОМЕР_1 .

В обґрунтування заяви заявниця зазначила, що ОСОБА_3 є сином заявниці ОСОБА_1 та проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . ІНФОРМАЦІЯ_3 під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Обухівка Кореневського району Курської області російської федерації ОСОБА_3 зник безвісти на полі бою. Відомості про його зникнення було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань у межах кримінального провадження № 12024141310000346 за частиною першою статті 115 КК України, а також до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин. Після зникнення ОСОБА_3 проводилися пошукові заходи, однак його місцезнаходження встановити не вдалося. Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 07 жовтня 2024 року № 4999 його визнано таким, що зник безвісти за особливих обставин. Також представник заявниці зазначає, що відповідно до відомостей журналу бойових дій та доповідей військовослужбовців, 16 вересня 2024 року ОСОБА_3 брав участь у бойових діях у районі населеного пункту Обухівка та 17 вересня 2024 року під час евакуації БТР, у якому перебували ОСОБА_3 та інші військовослужбовці, був уражений FPV-дроном та згорів. На підтвердження зазначених обставин представником заявниці подано, зокрема, витяг з наказу командира військової частини, довідку про безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, сповіщення сім`ї про зникнення безвісти, витяги з журналу бойових дій, доповідь про факт зникнення безвісти, протоколи допитів свідків у межах кримінального провадження, а також відповіді державних органів та установ щодо відсутності відомостей про місце перебування ОСОБА_3 , у тому числі щодо можливого перебування його в полоні. Представник заявниці зазначає, що за результатами звернень до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, державного підприємства «Український національний центр розбудови миру», Об`єднаного центру з пошуку та звільнення полонених Служби безпеки України та Генерального штабу Збройних Сил України інформації про місце перебування ОСОБА_3 , у тому числі про його перебування в полоні, не встановлено. Як зазначив представник, оголошення ОСОБА_3 померлим необхідне для проведення державної реєстрації його смерті та вирішення питань спадкового характеру. Враховуючи наведене, представник заявниці просив заяву задовольнити.

Ухвалою від 26.06.2026 було відкрито окреме провадження у даній справі та призначено справу до судового розгляду.

06.07.2026 представник Міністерства оборони України подав до суду письмові пояснення, у яких зазначив, що ОСОБА_3 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , яка входить до складу Збройних Сил України, однак Міністерство оборони України безпосередньо інформацією про його місцезнаходження не володіє. Представник зазначив, що відомості щодо обставин зникнення ОСОБА_3 перебувають у розпорядженні командування військової частини НОМЕР_1 . Просив врахувати надані пояснення та розглянути справу без участі представника Міністерства оборони України.

20.07.2026 від представника ІНФОРМАЦІЯ_4 до суду надійшли додаткові пояснення, у яких зазначено, що ОСОБА_3 був призваний на військову службу за мобілізацією 02 травня 2024 року та проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . Представник зазначив, що 16 вересня 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Обухівка Кореневського району Курської області російської федерації з ОСОБА_3 було втрачено зв`язок, після чого його визнано зниклим безвісти за особливих обставин. Також зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_3 під час евакуації поранених та загиблих військовослужбовців БТР «Страйкер», у якому перебували ОСОБА_3 та інший військовослужбовець, був уражений FPV-дроном та згорів. Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 07 жовтня 2024 року №4999 ОСОБА_3 було визнано таким, що зник безвісти за особливих обставин. За фактом його зникнення здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024141310000456 від 20 вересня 2024 року, а відомості про нього внесено до Єдиного державного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин. Просив врахувати наведені пояснення при вирішенні справи та розглянути справу без участі представника ІНФОРМАЦІЯ_4 .

14.09.2026 у судовому засіданні заявниця та її представник вимоги, вказані у заяві підтримали та просили їх задовольнити, навівши мотиви, що аналогічні викладеним у заяві.

Заінтересовані особи: Міністерство оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , Шептицький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Шептицькому районі Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, подали заяви про розгляд справи у їхній відсутності, вказавши, що при винесенні рішення покладається на думку суду.

Представник Військової частини НОМЕР_1 належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи, підтвердження чого міститься в матеріалах справи, заяв чи клопотань не подавав, відомості щодо поважності причин неявки у матеріалах справи відсутні.

За наслідком розгляду даної справи, суд перейшовши до стадії ухвалення судового рішення та у відповідності до положень ч.1 ст. 244 ЦПК України відклав судове засідання до 21.09.2026 о 15 год. 45 хв. для ухвалення та проголошення судового рішення. Про дату, час і місце судового засідання з проголошення судового засідання, учасники справи повідомлялись належним чином.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов до висновку, що заяву слід задовольнити враховуючи наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 , а його

батьками є ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , зареєстрованого Відділом ЗАГС Зборівського райвиконкому Тернопільської області та виданого 08.02.1988 (а. с. 29).

Отже, заявниця ОСОБА_1 являється матір`ю ОСОБА_3 .

Чоловік заявниці ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , помер ІНФОРМАЦІЯ_7 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого 23.01.2023 Зборівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (а. с. 30).

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 по стройовій частині № 176 від 12 червня 2024 року ОСОБА_3 , який прибув із військової частини НОМЕР_4 , з 12 червня 2024 року зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та на всі види забезпечення (а. с. 17).

Як встановлено з доповіді військової частини НОМЕР_1 (по факту зникнення безвісті на полі бою молодшого лейтенанта військової служби за контрактом ОСОБА_3 № 693/26677 від 1 жовтня 2024 року) ІНФОРМАЦІЯ_3 близько 13:50 під час стрілецького бою та виконання штурмових (наступальних) дій поблизу населеного пункту Обухівка Кореневського району Курської області російської федерації було втрачено зв`язок із молодшим лейтенантом ОСОБА_3 , який командував 3 десантно-штурмовим взводом 12 десантно-штурмової роти 3 десантно-штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 . Після втрати зв`язку ОСОБА_3 з поля бою до розташування військової частини не повернувся. Упродовж наступних 15 діб проводилися пошукові заходи, однак його місцезнаходження встановити не вдалося. Станом на 01.10.2024 ОСОБА_3 у розташуванні військової частини був відсутній, відомості про його місце перебування не надходили (а. с. 16).

Згідно з витягом із журналу бойових дій військової частини НОМЕР_1 інв. №159т/ОКП/рз, під час ведення бойових дій 16.09.2024 у районі населеного пункту Обухівка молодший лейтенант ОСОБА_3 , командир 3 десантно-штурмового взводу 12 десантно-штурмової роти 3 десантно-штурмового батальйону, не повернувся з поля бою та зазначений серед безвісти зниклих військовослужбовців (а. с. 11). 17 вересня 2024 року о 04:25–04:30 під час евакуації поранених та загиблих військовослужбовців БТР «Страйкер» (бортовий номер 303), у якому перебували, зокрема, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , був уражений ОСОБА_6 -дроном, унаслідок чого загорівся. Згідно із записом у журналі, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 зазначені серед загиблих, які згоріли в машині (а. с. 22).

Згідно зі сповіщенням сім`ї ІНФОРМАЦІЯ_8 № 6694/1 від 19.09.2024 ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_9 , командир 3 десантно-штурмового взводу 12 десантно-штурмової роти 3 десантно-штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 , призваний на військову службу за мобілізацією 2 травня 2024 року, 16 вересня 2024 року зник безвісти на полі бою поблизу населеного пункту Обухівка Кореневського району Курської області російської федерації (а. с. 31)

З витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12024141310000346 від 20 вересня 2024 року вбачається, що за заявою ОСОБА_1 внесено відомості про кримінальне правопорушення, передбачене частиною першою статті 115 КК України, щодо розшуку її сина ОСОБА_3 , який 16 вересня 2024 року зник безвісти на полі бою поблизу населеного пункту Обухівка Кореневського району Курської області російської федерації (а. с. 10).

Як убачається з витягу з Єдиного державного реєстру ветеранів війни № 20250717-00058804 від 17 липня 2025 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , має статус учасника бойових дій, наданий 19 березня 2025 року відповідно до пункту 19 статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Статус встановлено безтерміново ( а. с. 12).

Із копії довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України № 1774 від 17.10.2024 вбачається, що ОСОБА_3 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи у н. п. Каучук, н.п. Обухівка Курської області (а. с. 15).

Як вбачається з протоколу допиту свідка - військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_7 від 21.11.2025, проведеного в межах кримінального провадження №12024141310000346 від 20.09.2024, ОСОБА_8 11.09.2024 отримав наказ про виїзд на бойове завдання до локації с. Любімовка, Кореневського р-ну, Курська область. Його призначили в групу, командиром якої був назначений молодший лейтенант ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на прізвисько « ОСОБА_9 ». В ранці, 12.09.2024 року, прибувши до району н.п. Обухівка-Любімовка зайняли позиції для очікування подальших наказів. Ввечері, 13.09.2024 отримали наказ висуватись на зачистку ділянки села Любімовка. По прибутті на точку одразу потрапили під мінометний обстріл. Змінюючи позиції, просуваючись по вказаному направленні, закріпились на перехресті з останньою вулицею села. Приблизно опівдні 16.09.2024 на позицію сталася атака. ОСОБА_7 і ще декілька побратимів отримали поранення, решта відбилась. Поранених відтягли на сусідню позицію та надали допомогу. У вечері стало відо «Сокіл» отримав наказ переслідувати нападників рештками групи, внаслідок загинув ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на прізвисько « ОСОБА_9 » та ще бійців. Приблизно о 01.00 год. 17.09.2024 повідомили що за особовим складом 3 200 прибуде евакуаційний БТР. Із слів побратимів, які грузили БТР, «Сокілі також. БТР прибув приблизно о 04.00 год 17.09.2024. На виїзді з села БТР підбитий фив-дроном (влучення в ділянку двигуна та місця оператора), за чим од розпочався мінометний обстріл. Всі 300-ті ледь встигли вибратись із підбитого Б відйшли від нього на умовно безпечну відстань, а 200-ті залишилися в БТР-і, чого в БТР було кілька вилучень, в результаті чого він згорів разом із НОМЕР_5 , с яких був ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на прізвисько « ОСОБА_9 » ( а. с. 24-25).

З протоколу допиту свідка - військовослужбовця військової частини НОМЕР_4 ОСОБА_11 від 21.11.2025, проведеного в межах кримінального провадження №12024141310000346 від 20.09.2024, встановлено, що 17.09.2024 року він разом із побратимом евакуйовувалися із Курської області, рф, за допомогою БТР-у. Разом з ним у були 300-ті та 200-ті, серед 200-тих був ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на прізвисько « ОСОБА_9 ». Під час евакуації БТР був підбитий фпв-дров сам БТР загорівся. Всі 300-ті ледь встигли вибратись із підбитого БТР та відійшли нього на умовно безпечну відстань, а 200-ті залишилися в БТР-і, після чого БТР з разом із 200-ми, серед яких був ОСОБА_3 , оскільки не можливості його забрати (а. с. 25-26).

Як убачається з виписки з реєстру оборонців України, які перебувають у полоні держави-агресора №08-06/27140 від 27.05.2026, сформованої Українським національним центром розбудови миру, щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , відсутні підтвердження його перебування у полоні держави-агресора, інформація про стан здоров`я, а також підтвердження перебування у полоні з інших відкритих джерел (а. с. 8).

З копії витягу з Єдиного реєстру осіб зниклих безвісті за особливих обставин № 20250716-3153 від 16.07.2025 вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зник на території бойових дій (під час воєнних дій), реєстрація заяви-інформації в єдиному обліку органів поліції №5925 від 20.09.2024, дата набуття статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин: 12.11.2024 (а. с. 9).

Відповідно до відповіді Об`єднаного центру на адвокатський запит від 25 травня 2026 року, у Об`єднаному Центрі наявна інформація про факт зникнення військовослужбовця ОСОБА_3 , проте офіційних відомостей про його місцезнаходження, перебування у держави-агресора чи інші обставини його перебування Центром не отримано ( а. с. 14).

Згідно з відповіддю Головного оперативного управління Генерального штабу Збройних Сил України від 04.06.2026, бойові дії в районі населеного пункту Обухівка Кореневського району Курської області російської федерації тривали до кінця січня 2025 року. Точна дата їх завершення відсутня. На час надання відповіді бойові дії у зазначеному районі не ведуться.

Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у листі, наданому на адвокатський запит щодо ОСОБА_3 , зазначив, що у розпорядженні Секретаріату відсутня запитувана інформація про нього. Зазначено, що Уповноважений не наділений повноваженнями щодо самостійного розшуку військовослужбовців, які зникли безвісти або потрапили в полон, та не збирає і не накопичує відповідну інформацію ( а. с. 32).

Представник заявниці просить оголосити ОСОБА_3 померлим для проведення державної реєстрації смерті та вирішення питань спадкового характеру.

При ухваленні рішення суд керується наступними правовими нормами.

Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (частина перша статті 293 ЦПК України).

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.

Згідно із ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Відповідно до частини першої статті 46 ЦК України фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку - протягом шести місяців.

Відповідно до частини другої статті 46 ЦК України фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.

Оголошення особи померлим має своїм призначенням усунення невизначеності, яка склалася щодо правовідносин за участю особи, яка тривалий час є відсутньою за місцем свого постійного проживання і місце перебування якої невідоме.

Рішення про оголошення фізичної особи померлою приймається судом за наявності таких підстав: 1) відсутність особи в місці її постійного проживання; 2) відсутність відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона зникла безвісті за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку,- протягом шести місяців.

Відповідно до п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах встановлення фактів, що мають юридичне значення» громадянин може бути оголошений в судовому порядку померлим у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина, коли немає доказів про факт його смерті. У цих справах суд визнає днем смерті громадянина, оголошеного померлим, день його гаданої смерті, якщо він пропав безвісті за обставин, які загрожували смертю або давали підстави припускати його загибель від певного нещасного випадку, а в інших випадках днем смерті вважається день набрання законної сили рішення суду про оголошення громадянина померлим.

В ряді постанов Касаційного цивільного Суду Верховного Суду, а саме: у постанові від 28 лютого 2024 року у справі № 506/358/22, у постанові від 13 березня 2024 року у справі № 204/7924/23, у постанові від 26 лютого 2024 року у справі № 686/9938/23, у постанові від 29 травня 2024 року у справі № 127/28463/23, у постанові Верховного Суду від 11 грудня 2024 року у справі № 755/11021/22 зазначається, що суд не констатує смерть фізичної особи, а оголошує фізичну особу померлою у судовому порядку у разі встановлення обставин, зазначених у частині другій статті 46 ЦК України, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина.

У даній справі судом встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , проходив військову службу у складі військової частини НОМЕР_1 на посаді командира 3 десантно-штурмового взводу 12 десантно-штурмової роти 3 десантно-штурмового батальйону.

Також судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 близько 13:50 під час стрілецького бою та виконання штурмових (наступальних) дій поблизу населеного пункту Обухівка Кореневського району Курської області російської федерації було втрачено зв`язок із ОСОБА_3 , командиром 3 десантно-штурмового взводу 12 десантно-штурмової роти 3 десантно-штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 . Упродовж 15 діб проводилися пошукові заходи, які позитивних результатів не дали, ОСОБА_3 до розташування військової частини не повернувся (доповідь військової частини НОМЕР_1 від 01 жовтня 2024 року № 693/26677).

Крім цього, із журналу бойових дій військової частини НОМЕР_1 судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 під час евакуації поранених та загиблих військовослужбовців БТР «Страйкер», у якому перебували, зокрема, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , був уражений ОСОБА_6 -дроном та загорівся. Згідно із записом у журналі, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 зазначені серед загиблих, які згоріли в машині.

Згідно зі сповіщенням сім`ї № 6694/1 ОСОБА_3 16 вересня 2024 року зник безвісти на полі бою поблизу населеного пункту Обухівка Кореневського району Курської області російської федерації.

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 4999 від 07.10.2024 року ОСОБА_3 визнано таким, що зник безвісти за особливих обставин під час проходження військової служби, у зв`язку з відсутністю відомостей про місце його перебування понад 15 діб.

З копії витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин вбачається, що ОСОБА_3 з 12 листопада 2024 року має статус особи, зниклої безвісти за особливих обставин.

По даному факту були внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12024141310000346 від 20 вересня 2024 року.

Пункт 47 постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 травня 2024 року у справі № 127/28463/23 вказує на те, що фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців. Фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті (частина друга, третя статті 46 ЦК України). Визначення шести місяців, як мінімально потрібного строку, відображає необхідність обґрунтованого періоду для пошуку зниклої особи, враховуючи особливі обставини зникнення, зокрема під час активних бойових дій. Встановлення такого строку дозволяє зменшити ймовірність того, що особа, яка може бути ще живою, буде передчасно визнана померлою.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 11 грудня 2024 року в справі № 755/11021/22 вирішила виключну правову проблему щодо початку відліку строку, передбаченого частиною другої статті 46 ЦК України для оголошення судом фізичної особи померлою. Велика Палата Верховного Суду наголосила, що в частині другій статті 46 ЦК України йдеться про воєнні дії, збройний конфлікт, а не про воєнний стан. Не можна тлумачити цей припис як такий, що його можливо застосувати стосовно оголошення особи померлою винятково після скасування воєнного стану на всій території України. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою не раніше спливу шести місяців від дня закінчення активних бойових дій на місці ймовірної загибелі фізичної особи або від дня настання події, за якої відбулася загибель фізичної особи, якщо така подія хоча і є наслідком воєнних дій, проте сталася не на території ведення активних дій. Шість місяців, які визначені в реченні другому частини другої статті 46 ЦК України, мають відраховуватися від дня закінчення активних бойових дій на місці (на території) ймовірної загибелі фізичної особи, що дозволятиме надати правову охорону людям, які постраждали від війни та у яких у зв`язку з вірогідною смертю зниклої фізичної особи виникають певні цивільні права та правомірні інтереси, і забезпечуватиме правову справедливість.

Також у даній постанові Велика Палата Верховного Суду зазначила, що шестимісячний строк, який у цьому випадку обраховується з дня закінчення активних бойових дій, виконує функцію своєрідного запобіжника, спрямованого на захист прав та інтересів фізичної особи, яка може перебувати в невідомому місці або тимчасово не мати змоги вийти на зв`язок з різних причин, пов`язаних з обставинами воєнних дій, збройного конфлікту. Така правова гарантія запобігає передчасному оголошенню особи померлою, враховуючи, що в умовах війни можуть бути численні фактори, які заважають встановленню фактичного місця перебування людини. Цей строк забезпечує можливість з`ясування додаткових обставин або отримання нової інформації про зниклу особу, що сприяє уникненню помилкових судових рішень, які могли б призвести до негативних правових наслідків для самої особи, її родичів і суспільства загалом. Окрім цього, Велика Палата Верховного Суду наголосила на тому, що конкретні воєнні дії мають територіальну і часову характеристики. Джерелом офіційної інформації про ці характеристики є Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309.

Наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309 від 22 грудня 2022 року «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією» втратив чинність на підставі наказу Міністерства розвитку громад та територій № 376 від 28.02.2025.

Так, наказ Міністерства розвитку громад та територій №376 від 28.02.2025 визначає території, на яких ведуться (велися) бойові дії або які тимчасово окуповані російською федерацією.

Як зазначено вище, ОСОБА_3 зник безвісти на території Курської області російської федерації.

Вищевказаний перелік не містить інформацію про території російської федерації, на яких ведуться (велися) бойові дії.

Разом з цим, згідно з відповіддю Головного оперативного управління Генерального штабу Збройних Сил України від 26 травня 2026 року, бойові дії в районі населеного пункту Обухівка Кореневського району Курської області російської федерації тривали до кінця січня 2025 року. Точна дата їх завершення відсутня. На час надання відповіді бойові дії у зазначеному районі не ведуться.

Відтак, з моменту завершення бойових дій на зазначеній території і до часу звернення із заявою про оголошення ОСОБА_3 померлим минуло більше 6 місяців.

Застосовуючи наведені норми та правові висновки до встановлених у даній справі обставин, суд дійшов висновку, що настання смерті (загибелі) ОСОБА_3 з високим ступенем ймовірності підтверджується дослідженими в сукупності доказами та обставинами, за яких він зник безвісти, що дають обґрунтовані підстави припускати його загибель.

У справі наявна взаємоузгоджена сукупність доказів, які підтверджують обставини зникнення та загибелі ОСОБА_3 , зокрема, витяги із журналу бойових дій та доповідь військової частини НОМЕР_1 підтверджують його зникнення 16 вересня 2024 року та ураження 17 вересня 2024 року евакуаційного БТР, у якому він перебував; наказ від 7 жовтня 2024 року № 4999 підтверджує визнання його таким, що зник безвісти за особливих обставин, свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_11 підтверджують викладені факти.

Крім цього, із листа Об`єднаного центру з координації пошуку та звільнення військовополонених при Службі безпеки України № 08-06/27140 від 27 травня 2026 року вбачається, що в Центрі наявні відомості про факт зникнення ОСОБА_3 , однак офіційні дані щодо його місцезнаходження або перебування у полоні держави-агресора відсутні. Аналогічні відомості містяться у відповідях Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та ДП «Український національний центр розбудови миру».

Жодних доказів, які б свідчили про те, що ОСОБА_3 не перебував у районі виконання бойового завдання, матеріали справи не містять, як і не містять будь-яких відомостей про нього як про живого після 17.09.2024.

Таким чином, сукупність зібраних у справі доказів свідчить про те, що ОСОБА_3 з 17.09.2024 під час виконання бойового завдання у зоні активних бойових дій зник безвісти і відтоді жодних достовірних відомостей про його місцеперебування або факт перебування серед живих не отримано.

За таких обставин суд констатує, передбачений статтею 46 ЦК України та достатній для оголошення особи померлою, високий ступінь вірогідності загибелі ОСОБА_3 .

Правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті. Спадкоємці фізичної особи, яка оголошена померлою, не мають права відчужувати протягом п`яти років нерухоме майно, що перейшло до них у зв`язку з відкриттям спадщини. Нотаріус, який видав спадкоємцеві свідоцтво про право на спадщину на нерухоме майно, накладає на нього заборону відчуження (ст. 47 ЦК України).

Нормами ст. 306 ЦПК України визначено, що у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.

Тобто, заявник має мати особисту цивільну-правову заінтересованість в зміні правового статусу особи, яку він просить оголосити померлою. Для підтвердження цього повинні бути наведені обставини, які свідчать про те, що між заявником та особою, яку він просить оголосити померлою існують особисті або майнові правовідносини, матеріально-правовий зв`язок або за відсутності такого зв`язку - дані про те, що відсутність фізичної особи є для заявника перешкодою у реалізації суб`єктивних прав або виконання обов`язків.

Як встановлено судом, оголошення ОСОБА_3 померлим необхідне заявниці ОСОБА_1 – його матері для реалізації її спадкових прав та інших соціальних прав, пов`язаних із статусом члена сім`ї загиблого військовослужбовця. Відтак, наведені заявницею обставини та мета, з якою їй необхідно оголосити сина померлим, свідчать про наявність між заявницею та особою, яку вона просить оголосити померлою, матеріально-правового зв`язку.

Враховуючи наведене вище, суд вважає встановленим та доведеним те, що ОСОБА_3 загинув у населеному пункті Обухівка Кореневського району Курської області, під час безпосередньої участі у бойових діях, пов`язаних з участю у забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації проти України та захистом Батьківщини.

Відповідно до ч. 3 ст. 46 ЦК України фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.

Таким чином, з урахуванням заявлених вимог суд вважає, що днем смерті ОСОБА_3 слід визначити день набрання цим рішенням суду законної сили.

Відтак, враховуючи вищенаведене, конкретні обставини, під час яких зник безвісти ОСОБА_3 , суд приходить висновку, що заява є обґрунтованою, оскільки заявниця повністю довела обставини, на які посилається.

Тому, заяву слід задовольнити.

При цьому, суд вважає за необхідне роз`яснити заявнику, що згідно з ч. 1 ст. 48 ЦК України якщо фізична особа, яка була оголошена померлою, з`явилася або якщо одержано відомості про місце її перебування, суд за місцем перебування цієї особи або суд, що постановив рішення про оголошення її померлою, за заявою цієї особи або іншої заінтересованої особи скасовує рішення суду про оголошення фізичної особи померлою. Також відповідно до норм ч. 1 ст. 309 ЦПК України у разі одержання заяви про появу фізичної особи, яку оголошено померлою, або відомостей про місцеперебування цієї особи, суд за місцеперебуванням особи або суд, який ухвалив рішення про оголошення її померлою, призначає справу до слухання за участю цієї особи, заявника та інших заінтересованих осіб і скасовує своє рішення про оголошення її померлою. Заяву може бути подано особою, яку оголошено померлою, або іншою заінтересованою особою.

Судові витрати, пов`язані з розглядом справи, розподілу між учасниками справи не підлягають.

Керуючись ст. ст. 13, 81, 89, 293, 310-314 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Міністерство оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , Шептицький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Шептицькому районі Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Військова частина НОМЕР_1 про оголошення фізичної особи померлою - задовольнити.

Оголосити померлим ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Зборів Тернопільської області, громадянина України, зниклого безвісти під час безпосередньої участі у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів національної безпеки і оборони у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України у складі військової частини НОМЕР_1 , визначивши місце його смерті: район населеного пункту Обухівка Кореневського району Курської області.

Днем смерті вважати день набрання рішенням суду законної сили.

Після набрання законної сили рішенням про оголошення фізичної особи померлою надіслати рішення відповідному органу державної реєстрації актів цивільного стану для реєстрації смерті фізичної особи.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 21.09.2026.

Суддя М. В. Мельникович

Присяжний: В. П Волоско

Присяжний: В. Я. Андрущак