Рішення від 22 вересня 2026 р. у справі №463/5550/26 — Личаківський районний суд м. Львова

Справа № 463/5550/26

Провадження № 2/463/2258/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

23 вересня 2026 року місто Львів

Личаківський районний суд м. Львова в складі: головуючої судді Ціпивко І.І., з участю секретаря судового засідання Гусак К.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за позовною заявою фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

встановив:

Стислий виклад позицій сторін.

ФОП ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_2 заборгованість за договором купівлі-продажу від 31.03.2025 року в розмірі 427,74 доларів США, поклавши судові витрати на відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач покликався на те, що 31.03.2025 року між ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу, відповідно до якого ФОП ОСОБА_1 зобов`язався передати у власність ОСОБА_2 товар, а саме: iPhone 16 Pro Max 256 GB Desert Titanium, серійний номер 3571007792319731099. Відповідач зобов`язався прийняти товар та оплатити його вартість частинами у строки та порядку, визначені договором. 31 березня 2025 року відповідно до акта приймання-передачі товар був переданий Відповідачу та прийнятий ним у належному стані без зауважень.

Згідно з пунктом 2.3 Договору ОСОБА_2 зобов`язалась щомісячно до 21 числа сплачувати суму, еквівалентну 200 доларам США у гривневому еквіваленті за курсом Національного банку України, протягом чотирьох місяців до повного погашення вартості товару. На виконання умов договору Відповідачем було здійснено часткову оплату вартості товару. У період з травня по вересень 2025 року ОСОБА_2 було сплачено грошові кошти на загальну суму 446,55 доларів США. Після 25 вересня 2025 року відповідач припинила виконання своїх договірних зобов`язань та не здійснила жодного платежу на користь ФОП ОСОБА_1 . Таким чином, станом на дату звернення до суду за Відповідачем обліковується заборгованість за основним зобов`язанням у розмірі 338,45 доларів США. ОСОБА_2 свої зобов`язання щодо своєчасної та повної оплати вартості товару не виконала, чим порушила умови договору та вимоги чинного законодавства. Отже, загальна сума заборгованості Відповідача перед Позивачем становить: основний борг - 338,45 доларів США; штраф - 78,50 доларів США, 3 % річних - 10,79 доларів США. Отже, у зв`язку з вищенаведеним основна сума боргу становить 427,74 доларів США у гривневому еквіваленті за офіційним курсом Національного банку України станом на день подання позовної заяви до суду.Відповідачці було надіслано досудову претензію про погашення заборгованості. Так як всупереч умовам договору взяті на себе зобов`язання зі сплати заборгованості відповідачка не виконувала, чим порушила норми чинного законодавства.

Відповідачка не скористалася правом на подання відзиву.

Інших заяв по суті справи, виключно в яких у силу вимог ч. 1 ст. 174 ЦПК України викладаються вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору, не надходило.

Процесуальні рішення, постановлені по справі.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.06.2026 року головуючою суддею у справі визначено суддю Ціпивко І.І.

Ухвалою судді Личаківського районного суду міста Львова від 15.06.2026 року, позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, прийняти до розгляду, а провадження по справі відкрито. Розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження. Справу призначено до розгляду по суті на 13 липня 2026 року. Роз`яснено сторонам їх процесуальні права щодо подачі відзиву та доказів у справі.

Протокольною ухвалою від 13.07.2026 року відкладено розгляд справи на 06.08.2026 року у зв`язку з неявкою відповідачки.

Протокольною ухвалою від 06.08.2026 року відкладено розгляд справи на 23.09.2026 року у зв`язку з неявкою відповідачки.

Заяви та клопотання сторін, узагальнення їх доводів та інші процесуальні дії у справі.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, не заперечує проти проведення судом заочного розгляду справи.

Відповідачка, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце судового розгляду, повторно на виклик суду не з`явилася, про причини неявки не повідомила, відзив на позов не подала, тому суд відповідно до ст. 280 ЦПК України розглянув справу заочно за її відсутності на підставі наявних у ній доказів.

У зв`язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу в порядку ст. 247 ЦПК України за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги ст. 6 Європейської конвенції з прав людини, відповідно до якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків, вважає, що справу слід вирішити в межах тих доказів, які були отримані в ході судового розгляду, а також на підставі наявних письмових доказів, які містяться у матеріалах справи. Слід зазначити, що дотримуючись принципів змагальності та диспозитивності судового процесу, оцінивши докази з точки зору належності, допустимості та достатності, суд дійшов висновку, що неявка відповідача не є перешкодою для розгляду справи, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів про права та взаємовідносини сторін, і позов слід задовольнити, ухваливши заочне рішення.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

31 березня 2025 року між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі - Позивач) та ОСОБА_2 (далі - Відповідач) було укладено Договір купівлі-продажу, відповідно до якого ФОП ОСОБА_1 зобов`язався передати у власність ОСОБА_2 товар, а саме: iPhone 16 Pro Max 256 GB Desert Titanium, серійний номер 3571007792319731099, вартістю 785 доларів США.

Відповідно до акту приймання-передачі товару від 31.03.2025, який підписано сторонами особисто мобільний телефон марки iPhone 16 Pro Max 256 GB Desert Titanium, серійний номер НОМЕР_1 був переданий відповідачці та прийнятий нею у належному стані без зауважень

Згідно з пунктом 2.3 Договору ОСОБА_2 зобов`язалась щомісячно до 21 числа сплачувати суму, еквівалентну 200 доларам США у гривневому еквіваленті за курсом Національного банку України, протягом чотирьох місяців до повного погашення вартості товару.

На виконання умов договору відповідачкою було здійснено часткову оплату вартості товару, загалом сплачено грошові кошти на загальну суму 446,55 доларів США.

Відповідно до пункту 3.2 Договору у випадку прострочення здійснення оплати більше ніж на п`ять робочих днів покупець сплачує штраф у розмірі 10 % від ціни товару, визначеної пунктом 2.1 Договору.

Згідно розрахунку заборгованості станом на 09 червня 2026 року заборгованість ОСОБА_2 становить 10,79 доларів США, з яких: основний борг - 338,45 доларів США; штраф - 78,50 доларів США

Відповідачці надіслано досудову претензію про погашення заборгованості за договором від 31.03.2025, так як всупереч умовам договору взяті на себе зобов`язання зі сплати заборгованості відповідачка не виконувала, чим порушила норми чинного законодавства, умови договору та права позивача на своєчасне отримання зазначених коштів.

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з неналежним виконанням відповідачкою своїх зобов`язань за договором від 31.03.2025 року.

При вирішенні позовних вимог судом підлягають застосуванню наступні норми чинного законодавства.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

В силу положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ч.1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Відповідно до ч.2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Відповідно до ст. 610, 612 ЦК України невиконання або неналежне виконання зобов`язання є його порушенням, а боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не виконав його у встановлений строк.

Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Застосовані судом вищенаведені норми права регулюють спірні правовідносини та визначають обсяг суб`єктивних прав та юридичних обов`язків, якими наділені сторони в цих правовідносинах.

Оцінка доказів судом та висновки суду за результатами розгляду справи.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 12 ЦПК України). Даний принцип полягає у прояві в змагальній формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи. Сторони зобов`язані визначити коло фактів, на які вони можуть посилатися як на підставу своїх вимог і заперечень, і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення (ч. 1 ст. 81 ЦПК України), крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Пленум Верховного Суду України у пункті 11 постанови «Про судове рішення у цивільній справі» від 18.12.2009 № 11 роз`яснив, що у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, котрі мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку усіх доказів.

Таким чином, у справах про невиконання умов будь-яких договорів позивач має довести, що у відповідача є зобов`язання, яке ним не виконано, а відповідач, відповідно, що зобов`язання ним виконано відповідно до умов договору або не виконано не з його вини.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на підтвердження позовних вимог подано докази укладення договору купівлі-продажу від 31.03.2025 року між ФОП ОСОБА_1 та відповідачкою ОСОБА_2 , розрахунок заборгованості, вичерпну інформацію про отримання товару ОСОБА_2 , наявність заборгованості за його оплату.

Надані позивачем докази суд визнає належними та допустимими, достовірними і достатніми, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов`язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для стягнення заборгованості.

Всупереч вищенаведеному, відповідачкою не подано жодного доказу на спростування розрахунку, поданого позивачем, та неналежного виконання зобов`язань за договором.

Таким чином, судом встановлено, що відповідачка не виконала взятих на себе за договором зобов`язань, внаслідок чого утворилася заборгованість у сумі 427,74 доларів США.

Визначаючи заборгованість зі сплати боргу, що підлягає стягненню в іноземній валюті (доларах США), суд враховує правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року в справі № 723/304/16-ц (провадження № 14-360цс19), в якому зазначено, що відсутня заборона на укладення цивільних правочинів, предметом яких є іноземна валюта, крім використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави, за винятком оплати в іноземній валюті за товари, роботи, послуги, а також оплати праці на тимчасово окупованій території України.

А тому, враховуючи, що як укладення, так і виконання договірних зобов`язань в іноземній валюті не суперечить чинному законодавству, суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, яка визначає критерії законності та обґрунтованості рішення, а також ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Крім того, висновки про можливість ухвалення судом рішення про стягнення боргу в іноземній валюті містяться й у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року в справі № 761/12665/14-ц (провадження № 14-134цс18), від 16 січня 2019 року в справах №373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18), № 464/3790/16-ц (провадження № 14-465цс18) та № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18).

Висновки суду за результатами розгляду позовної заяви.

Враховуючи, що зазначена заборгованість на даний час залишається непогашеною, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є підставними і такими, що підлягають до задоволення в повному обсязі.

Щодо судових витрат.

Крім того, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Так, понесені позивачем документально підтверджені судові витрати, а саме: сплачений судовий збір підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст. 10, 12, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263, 265, 280-283 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 заборгованість за договором купівлі-продажу від 31.03.2025 року у розмірі 427,74 долари США та 1094, 66 грн (тисяча дев`яносто чотири грн. 66 коп.) судового збору.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене позивачем до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: Фізична особа – підприємець ОСОБА_1 , місце знаходження: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Повний текст рішення складено судом 23.09.2026.

Суддя Ірина ЦІПИВКО