Постанова від 21 вересня 2026 р. у справі №462/6233/26 — Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/6233/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 вересня 2026 року

Суддя Залізничного районного суду м. Львова Гедз Б.М., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, тимчасово не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

ОСОБА_1 06.06.2026 близько 23.40 год., за адресою: м. Львів, вул. Декарта, 14, умисно з хуліганських мотивів, порушуючи громадський порядок та спокій громадян, кинув камінь у припаркований автомобіль марки AUDI д.н.з. НОМЕР_1 , внаслідок чого пошкодив капот автомобіля, чим вчинив адмністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.

Крім того, ОСОБА_1 03.07.2026 близько 06.30 год, перебуваючи на вул. Вернигори, 22 у м. Львові, умисно з хуліганських мотивів кинув камінь у припаркований автомобіль марки Опель Віваро д.н.з. НОМЕР_2 внаслідок чого розбив заднє вікно, чим вчинив адмністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.

У судове засідання, призначене на 22.09.2026 ОСОБА_1 повторно не з`явився, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, в тому числі і шляхом повідомлення за номером телефону, вказаним у протоколі про адміністративне правопорушення, також судова поштова кореспонденція, що неодноразово надсилалась судом за адресою його місця проживання повернута до суду неврученою адресату із зазначенням причини повернення: «адресат відсутній за вказаною адресою». За висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 10 травня 2023 року у справі № 755/17944/18, довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони, зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.

Окрім того, судом було здійснено привід, однак, явку ОСОБА_1 в судове засідання 22.09.2026 не забезпечено.

Відповідно до ст. 23 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Враховуючи наведене, суд приходить до переконання, що така поведінка ОСОБА_1 спрямована на уникнення накладення судом адміністративного стягнення, а тому вважає можливим розгляд справи у його відсутності, на підставі наявних доказів, що узгоджується з принципом судочинства, зазначеному в практиці Європейського Суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, оскільки безпідставне умисне затягування справи, що на думку суду має місце з боку останньої нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством. (ст.1 КУпАП).

Статтею 173 КУпАП передбачено відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП стверджується зібраними у справі доказами, а саме: протоколами про адміністративне правопорушення серії ВБА № 219519 від 03.07.2026, серії ВБА № 219504 від 03.07.2026, електронними рапортами реєстрації повідомлення зі служби 102, письмовими заявами потерпілих, письмовими поясненнями ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 03.07.2026, письмовими поясненнями ОСОБА_4 від 27.11.2025, рапортами ДОП СП ВП №1 ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області капітана поліції від 02.07.2026, 03.07.2026, матеріалами відеозапису, який знаходиться на оптичному диску.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявнийсклад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.

Із врахуванням даних про особу правопорушника у сукупності із обставинами справи та ступеня тяжкості вчиненого ним правопорушення, для досягнення мети адміністративного стягнення, визначеної ст. 23 КУпАП, суд приходить до переконання, що до ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу.

Відтак, суд приходить до переконання, що для досягнення мети адміністративного стягнення, відповідно до ст. 23 КУпАП, а саме виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, на ОСОБА_1 слід покласти обов`язок відшкодувати заподіяну шкоду.

Відповідно до ст.40-1 КУпАП, у разі винесення суддею постанови про накладання адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір у відповідності до ст.4 Закону України «Про судовий збір» в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить станом на час надходження справи до суду - 665,60 грн.

Керуючись ст. ст. 40, 40-1, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

постановив:

Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення та обрати йому адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 119 (сто дев`ятнадцять) грн. 00 коп.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави 665,60 грн судового збору.

Роз`яснити правопорушнику, що штраф має бути сплачений ним не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови, з наданням до суду в цей строк документа, який підтверджує його сплату.

В порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу, в разі несплати правопорушником штрафу у строк, штраф стягується у подвійному розмірі штрафу, визначеного у відповідній статті Кодексу України про адміністративні правопорушення та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд м. Львова протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя: (підпис) Б.М.Гедз

З оригіналом згідно. Оригінал постанови знаходиться у справі № 462/6233/26

Суддя: Б.М.Гедз